Постанова

від 26.05.2015 по справі 805/964/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р. Справа № 805/964/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення № 0000741501 від 05.12.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення № 0000741501 від 05.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.12.2014 року директор ПП «Агенція безпеки «Щит-Донбас» Реган Є.В. отримала податкове повідомлення-рішення за №0000741501 від 05.12.2014 року. Вказане повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі перевірки, яку було проведено на підставі наказу №2196 від 30.10.2014 року, згідно з п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78 ПК України.

Результати перевірки позивач отримав у вигляді Акту від 21.11.2014 року за №1187/05-16-15-01/34436126 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та податку на прибуток (за даними бухгалтерського обліку) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року за операціями з платником податків ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» їх реальності та повноти відображення в обліку».

Відповідно до висновків зазначеного акту встановлено порушення ст.ст. 14, 44, 198 ПК України в результаті безпідставного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за документами із назвою «податкова накладна» від ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» за правочином, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 19160 грн. за період липень 2014 р. За результатами перевірки ПП «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період липень 2014 р. Вказане повідомлення-рішення та закріплені в акті результати перевірки позивач вважає незаконними з наступних підстав:

Позивач зазначив, що Красноармійська ОДПІ в обґрунтування своєї правової позиції щодо нереальності здійснення господарських операцій між ПП «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» та контрагента - ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» у якості доказу посилається на Акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 21.05.2014 року за №375/26-57-22-04-10/39064941 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» (код ЄДРПОУ 39064941) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 року по 30.04.2014 року». Вказану інформацію Відповідачем отримано у вигляді податкової інформації від 19.09.2014 року за №4708/26-57-22-01-20 «щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» з платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.08.2014 р.». Вказана податкова інформація не співпадає по строкам перевірки. Відповідач не обґрунтував законність проведення документальної позапланової перевірки.

В акті ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 21.05.2014 року за №375/26-57-22-04-10/39064941 не міститься відомостей про те, що ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» у періоді який перевіряється, припиняло свою діяльність та не вправі було вступати в господарські відносини, виписувати податкові накладні тощо. Також, жодних документальних доказів про відсутність роботи підприємств у період 01.03.2013 року по 30.04.2014 року податковою інспекцією не наведено. У період липень 2014 року установчі документи ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» не були визнані недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової інспекції відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація підприємств не була скасована, від оподаткування прибутки та доходи не приховувались.

Жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже ПП «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» не відповідає за будь-які дії своїх контрагентів, у т.ч. порушення третіми особами податкового законодавства.

Згідно з договором про надання послуг №01-0414 від 30.04.2014 року, де ПП «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» виступала замовником послуг, а ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» виступав як виконавець послуг, послуги повністю виконані на суму 114960 грн. (з них ПДВ 19160 грн.). Вказані суми підтверджені податковою накладною, договором та актами виконання робіт.

З наведених підстав позивач просив визнати незаконним податкове повідомлення-рішення № 0000741501 від 05.12.2014 року.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надіслав до суду заперечення проти позову (а.с.93-96), просив розглянути справу за його відсутністю.

У запереченнях відповідач зазначив, що ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ, у ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

В ході проведення звірки встановлено, що за податковою адресою ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності, відсутні за місцезнаходженням. Відсутність за юридичною адресою ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Згідно актів здачі - приймання робіт (надання послуг) Виконавцем були проведені роботи (надані послуги) зі збору та аналізу інформації про ринок і послуг, пов'язаних з охороною державною та іншої власності, попиту, пропозицій та конкуренції, її систематизація. Окрім договору та актів виконаних робіт, які відображають умови договору, підприємством до перевірки не надано первинних документів для підтвердження проведеного збору та аналізу інформації про ринок послуг, вивчення сегментації ринку та розрахунку фактично понесених витрат у зв'язку із виконанням вищевказаних послуг, тому на підставі наданих документів неможливо підтвердити фактично надані послуги у зв'язку з ненаданням до перевірки нормативно документального підтвердження та обґрунтування вище наданого договору.

Відсутні документи, що підтверджують зв'язок отриманих вищенаведених послуг із господарською діяльністю платника, розрахунки вартості виду послуг, переліки укладених договорів після отриманих послуг, відсутня інформація про фактичний обсяг наданих послуг тощо, що не підтверджує фактичного надання послуг по збору та аналізу інформації про ринок послуг, пов'язаних з охороною державною та іншої власності, попиту, пропозицій та конкуренції, її систематизація.

Правові наслідки у вигляді права на витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, які фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідач вказав, що відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, за наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Оскільки в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ? юридична особа Приватне підприємство «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» (код ЄДРПОУ 34436126), зареєстрований за місцезнаходженням: 85300, м. Красноармійськ, вул. Соціалістична, б. 20, є платником податку на додану вартість, діє на підставі статуту (а.с.75-81).

Відповідачем ? Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області зазначено, що у зв'язку з надходженням податкової інформації від ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, яка свідчить про можливі порушення ПП «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Красноармійської ОДПЇ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 30.10.2014 № 2196 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС», код за ЄДРПОУ 34436126, з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та податку на прибуток (за даними бухгалтерського обліку) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 по операціям з платником податків ТОВ «Сервіс-Торгпоставка», код за ЄДРПОУ 39064941», проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та податку на прибуток (за даними бухгалтерського обліку) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 за операціями з платником податків ТОВ «Сервіс - Торгпоставка», їх реальності та повноти відображення в обліку. Копію наказу від 30.10.2014 № 2196 про проведення перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 30.10.2014 № 20/05-16-15-01 надіслано (поштою) з повідомленням про вручення 30.10.2014.

Вказані відомості позивачем не спростовуються.

Відповідно до п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вказаних норм в діях відповідача не вбачається порушень при проведенні невиїзної документальної перевірки. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки вказаний в позові акт перевірки не має самостійного правового значення, а позивач не просить визнати незаконними дії відповідача щодо проведення невиїзної документальної перевірки, доводи позивача в цій частині, а саме, про незаконність проведення перевірки, суд не приймає до уваги.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 21.11.2014 року за №1187/05-16-15-01/34436126 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та податку на прибуток (за даними бухгалтерського обліку) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року за операціями з платником податків ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» їх реальності та повноти відображення в обліку» (а.с.10-27), за висновками якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000741501 від 05.12.2014 року (а.с.9).

За наслідками адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення №0000741501 від 05.12.2014 року скарги позивача органами Державної фіскальної служби України залишені без задоволення.

Підставами прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0000741501 від 05.12.2014 року про нарахування суми основного грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 19160 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9580 грн. є висновки акту від 21.11.2014 року за №1187/05-16-15-01/34436126, а саме ? відсутність об'єкта оподаткування при отриманні послуг за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року від постачальника ТОВ «Сервіс-Торгпоставка».

Зокрема, вказаним актом перевірки встановлено і підтверджується матеріалами справи формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за липень 2014 року на підставі операцій за договором про надання послуг, укладеним із ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» від 30.04.2014 № 01-0414 (а.с.50-52).

Згідно з умовами вказаного договору Виконавець (із залученням сторонніх організацій, третіх осіб) надає Замовнику послуги інформаційного та консультативного характеру, пов'язані з діяльністю Замовника. Перелік послуг визначається Додатком 1, який є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору Виконавець надає Замовнику на умовах вищезазначеного Договору перелік послуг інформаційного, консультативного та маркетингового характеру, а саме:

1. Консультування з питань бухгалтерського, податкового, фінансового обліку.

2. Автоматизація систем обліку та управління підприємством.

3. Консультаційні послуги і рекомендації відносно урегулювання економіко-правових проблем з комерційними фірмами, органами влади, податковими органами та органами контролю та управління.

4. Проведення тематичних семінарів та тренінгів, поточна підготовка робітників.

5. Обробка інформації та пошук об'єктів для надання послуг охорони.

6. Консультаційно-інформаційні послуги по оренді приміщень.

7. Збір та аналіз інформації про ринок охоронних послуг, запит, пропозиції та конкуренції, її систематизація.

8. Аналіз цінової політики.

9. Маркетингова діагностика підприємства, аналіз фінансово - економічних показників підприємства.

Вартість послуг Виконавця визначається згідно актів виконаних робіт, підписаних сторонами (п.2.1. Договору).

Загальна ціна цього договору складається із вартості наданих Виконавцем послуг згідно актів, підписаних Сторонами (п.2.3. Договору).

Оплата послуг Виконавця здійснюється на підставі Договору, рахунків на оплату та актів, які виставляються Виконавцем (п.2.4. Договору).

Розрахунок з Виконавцем проводиться щомісячно не пізніше 5 днів після підписання акта виконаних робіт Сторонами шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця (п.2.5. Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) із зазначенням виду послуги та її вартості, рахунки та податкові накладні (а.с.53-61).

Сторони не заперечують, що саме такі документи були підставою для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

З урахуванням встановлених у справі обставин, вирішивши питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У пункті 14.1.203. ст. 14 Податкового кодексу України визначено наступне:

продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності;

Відповідно до пункту 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З огляду на наведені норми, обов'язковою умовою формування податкового кредиту законом визначений факт придбання або виготовлення товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, за приписами закону, наявність належно оформленої податкової накладної не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, за відсутністю фактичного здійснення господарської операції, спрямованої на настання реальних правових наслідків.

Підставою формування податкового кредиту за липень 2014 р. позивачем, зокрема, вказаний договір про надання послуг, укладений із ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» від 30.04.2014 № 01-0414, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки та податкові накладні.

З приводу наведених документів суд зазначає, що їх зміст не дозволяє зробити висновок про реальність здійснення господарських операцій.

Зокрема, згідно зі статтею 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Стаття 901 Цивільного кодексу України передбачає наступне:

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, за відсутності таких істотних умов як предмет договору, який у випадку надання послуг передбачає вид, обсяг та вартість послуги, такий договір не може вважатися укладеним.

Істотні умови господарського договору також врегульовані статтею 180 Господарського кодексу України:

1. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

3. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

4. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

5. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

‹…›.

Всупереч наведеним нормам наданий позивачем договір від 30.04.2014 р. № 01-0414 не містить таких істотних умов, як обсяг замовлених послуг, їх вартість, кількісні та якісні показники послуг, одиниці їх виміру. За таких обставин зміст договору від 30.04.2014 р. № 01-0414 вказує, що на момент його підписання сторони не досягли згоди щодо істотних умов господарських відносин, а вказаний документ має ознаки лише намірів сторін.

Оскільки вказаний договір за своїм змістом відповідно до вимог закону не може вважатися укладеним, його підписання не має жодних правових наслідків.

Не містять ознак наявності правових наслідків також і надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких відсутня дата та місце їх складення.

Пунктами 1, 2 та 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В порушення вказаних вимог Закону вказані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять ні посилання на дату і місце складання, ані інформації про зміст та обсяг господарської операції та одиницю її виміру.

Позивач не зазначив про підтвердження на матеріальних носіях наданої йому послуги або виконаної роботи, не навів одиниці виміру наданої послуги, пославшись на надання інформаційних послуг усно, або засобами зв'язку - телефон, інтернет тощо.

Вказані твердження суд не вважає переконливими, оскільки відповідно до Закону України «Про інформацію» інформація ? будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 23 вказаного Закону:

1. Інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб'єктів інформаційних відносин. Інформаційною послугою є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб.

2. Інформаційна продукція та інформаційні послуги є об'єктами цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України.

Саме відсутність ознак матеріалізованого результату інформаційної діяльності свідчить про відсутність підстав для відображення взаємовідносин позивача з ТОВ «Сервіс - Торгпоставка» в бухгалтерському обліку господарських операцій. Отже, відсутні підстави і для формування податкового кредиту з ПДВ, виходячи з таких відносин.

За таких обставин, стосовно складених за участю позивача актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) суд також зазначає, що ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зокрема, за приписом ч. 5 вказаної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Тому суд зауважує, що визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.

Інші докази, надані позивачем на підтвердження своєї господарської діяльності, вищезазначених висновків не спростовують, оскільки не мають прямого відношення до взаємовідносин позивача з ТОВ «Сервіс-Торгпоставка».

Не стосуються обставин справи і відомості про оскарження ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» дій податкового органу. В тому числі, не має преюдиціального значення для цієї справи надана позивачем постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р.

За приписами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Сукупність наданих сторонами доказів свідчить про відсутність належного правового оформлення позивачем господарських операцій за договором від 30.04.2014 р. № 01-0414.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тому, нарахування суми основного грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 19160 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9580 грн. відповідають вимогам закону та встановленим обставинам справи

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки складений відповідачем акт перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення відповідають встановленим судом фактичним обставинам, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Отже, сума судового збору за цим позовом складає 1827 грн.

Згідно з ч. 3 вказаної статті Закону під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 182,70 грн. (а.с.3, 86)

Таким чином, з позивача на користь Державного бюджету підлягає стягненню решта суми судового збору: 1827 - 182,70 = 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення № 0000741501 від 05.12.2014 року - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЩИТ-ДОНБАС» (85300, м. Красноармійськ, вул. Соціалістична, б. 20, код ЄДРПОУ 34436126) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.