Постанова

від 09.06.2015 по справі 805/1754/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. Справа № 805/1754/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом акціонерного товариства закритого типу «ТЕМПО»

до державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО» в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації (згідно даних АІС «Податковий блок» акт про неможливість проведення зустрічної звірки), зареєстровані за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року, зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО», що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку АТЗТ «ТЕМПО», задекларовані за лютий 2015 року, зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову інформацію, зареєстровані (згідно даних АІС «Податковий блок» акт про неможливість проведення зустрічної звірки), зареєстровані за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року за лютий 2015 року.

Акціонерне товариство закритого типу «ТЕМПО» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО» в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації (згідно даних АІС «Податковий блок» акт про неможливість проведення зустрічної звірки), зареєстровані за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року, зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО», що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку АТЗТ «ТЕМПО», задекларовані за лютий 2015 року, зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову інформацію, зареєстровані (згідно даних АІС «Податковий блок» акт про неможливість проведення зустрічної звірки), зареєстровані за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року за лютий 2015 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував протиправністю дій щодо корегування відповідачем показників податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО» в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року. Згідно ж даних АІС «Податковий блок» підставою для коригування даних в АІС «Податковий блок», зазначає позивач, є акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Зазначає, що господарські операції позивача підтверджені первинними документами: договорами, податковими та видатковими накладними, виписками з банківського рахунку, які фіскальним органом не досліджувалися взагалі.

Позивач зауважує, що при складанні податкової інформації не може бути встановлений факт відсутності підприємства за місцезнаходженням. Зазначений факт може бути встановлений лише за умови виходу фахівців податкової інспекції за місцезнаходженням та отриманням документів від власника приміщення про те, що договір оренди приміщення не укладався або закінчився його строк дії. Чинне законодавство передбачає певний порядок внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Також позивач зазначає, що відповідачеві Податковим кодексом України не надано прав при складанні податкової інформації чи акту про неможливість проведення зустрічної звірки вносити зміни в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі вказаних актів.

Зауважує, що ДПІ встановлено неможливість встановлення фактичного місцезнаходження АТЗТ «ТЕМПО», що потягло за собою неможливість документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами у лютому 2015 року.

Позивач вважає, що відсутність за адресою, неможливість підтвердити відображення сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань не є підставою для проведення коригування показників з ПДВ. Отже, на думку позивача, відповідачем не доведено нереальність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами згідно приписів Цивільного та Господарського кодексів України.

З зазначених підстав позивач вважає дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності за лютий 2015 року, яке відбулося на підставі податкової інформації № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року, щодо виключення з електронної бази даних АІС «Податковий блок» сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податковій декларації за лютий 2015 року та виключення даних з електронної бази протиправними.

Через канцелярію суду представником позивача надано заяву від 21 травня 2015 року про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача через канцелярію суду 28 травня 2015 року надав письмові заперечення. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для коригування показників податкової звітності позивача за лютий 2015 року стали висновки, що податковій інформації, поняття якої визначено у Законі України «Про інформацію».

Також посилається на наказ ДФС України від 05.09.2014 № 110/дск «Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість» із змінами та доповненнями, згідно якого, у разі неможливості проведення перевірки суб'єктів господарювання, задіяних у схемах ухилення від оподаткування до ДПІ, на обліку яких перебувають платники податків, що задіяні у схемі руху сумнівного податкового кредиту направляється податкова інформація відповідно до глави 7 Податкового кодексу України з посиланням на пп.. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України.

З зазначених підстав фіскальним органом зроблено висновок, що операції по взаємовідносинах між позивачем та контрагентами документально не підтверджені, а тому мають нереальний характер.

Також відповідачем надано декларацію позивача з податку на додану вартість за лютий 2015 року з нульовими показниками сум податкових зобов'язань та податкового кредиту та додаток № 5 до спірної декларації, де позивачем відображені податкові зобов'язання у зазначеному періоді з десятьма контрагентами на загальну суму ПДВ 13796632 гривень.

Відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «ТЕМПО» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 20785813 з 24 листопада 1993 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.19-20).

Позивач перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 29 жовтня 1998 року та як платник єдиного соціального внеску з 30 грудня 2010 року, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.20).

Акціонерне товариство закритого типу «ТЕМПО» зареєстровано платником податку на додану вартість з відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 20 травня 2014 року за № 200175656, про що зазначено у податковій інформації від 01 квітня 2015 року № 202/05-66-15-01/20785813 (а.с.16).

01 квітня 2015 року без зазначення правових підстав, визначених Податковим кодексом України для проведення перевірок, посадовою особою державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено податкову інформацію № 202/05-66-15-01/20785813 акціонерного товариства закритого типу «ТЕМПО» за лютий 2015 року (а.с. 16-18).

Висновками податкової інформації № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року встановлено неможливість підтвердження реальності господарських відносин позивача у лютому 2015 року з десятьма контрагентами-покупцями, зазначеними ним у додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року (а.с. 17-18).

Слід зазначити, що сама декларація з ПДВ за липень 2015 року надійшла до податкового органу в електронному вигляді з нульовими показниками, проте додаток № 5 до декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» заповнений належним чином.

Дані стосовно контрагентів позивача, визначених у розділі І «Податкові зобов'язання» додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року АТЗТ «ТЕМПО» задекларовано взаємовідносини з десятьма контрагентами-покупцями наведено у таблиці податкової інформації № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року (а.с.17). Загальна сума зобов'язань позивача з ПДВ становить 13796632,00 гривень.

Відповідач фактично виключив з бази даних АІС «Податковий блок» суми податкових зобов'язань позивача за наслідками встановлення нікчемності угод, укладених позивачем з контрагентами-покупцями за лютий 2015 року, оскільки, як зазначено у податковій інформації № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року у відповідача немає технічної можливості щодо направлення запиту про надання документів за адресою місцезнаходження АТЗТ «ТЕМПО», що знаходиться у м. Донецьку, тобто, на території проведення антитерористичної операції, де УДППЗ «Укрпошта» не працює, хоча у позивача є інші засоби зв'язку - телефон, електронна пошта.

Сума податку на додану вартість за лютий 2015 року по спірним операціям була виключена відповідачем зі складу податкових зобов'язань позивача з ПДВ у розмірі 13796632,00 гривень шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.21-30). При цьому, як зазначено в АІС «Податковий блок» коригування відбулося не на підставі податкової інформації, якою оформлено перевірку, а на підставі акту камеральної перевірки № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року.

Слід зазначити, що поняття податкової інформації наведено у статті 72 Податкового кодексу України. Зокрема, це інформація, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності й необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій. Порядок подання податкової інформації органам державної податкової служби визначається Кабінетом Міністрів України. Система податкової інформації, її джерела та режим визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку.

Інформація про такі встановлені ставки місцевих податків, зборів та надані податкові пільги також надається податковим органам для використання цієї інформації в діяльності податкової служби. Крім того, надається інформація про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, які видаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та Національним банком України. Крім того, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація про експортні та імпортні операції платників податків, яка надається відповідними державними органами.

Водночас, згідно з Кодексом, якщо за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, це є підставою документальної позапланової виїзної перевірки (пункт 78.1.1 пункт 78.1 статті 78). Відповідно, не може бути джерелом податкової інформації інформація, що є суб'єктивною, або поширюватися з метою дискредитації того чи іншого платника податків. Тому в Податковому кодексі України акцентовано увагу на тому, що податковою інформацією можна вважати виключно ту інформацію, яка офіційно оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, тобто публічна інформація. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Поняття видів перевірок міститься у пункті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. Так, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Отже, оформлення перевірок у вигляді податкової інформації не передбачено діючим податковим законодавством.

Спірним питанням даної справи є правомірність коригування податковим органом показників податкової звітності позивача за лютий 2015 року, яке відбулося на підставі податковій інформації № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року, якою не передбачено оформлення перевірок чи акту камеральної перевірки з тим же номером - № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року, про що зазначено в АІС «Податковий блок» шляхом виключення сум податкових зобов'язань позивача з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за угодами, які відповідач фактично вважає нікчемними через неможливість запросити їх у позивача.

У податковій інформації № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року зазначено, що позивачем (продавець) укладено угоди з покупцями - ТОВ «МЕДІТІРІАН ЛТД», ТОВ «ІРПІНЬТОРГМАШ», ТОВ «ХТГ 21», ТОВ «АКВА МЕДІУМ», ТОВ «ВІЛЬНА МЕРЕЖА», ТОВ «ДЕВКАЛІОН ГРУП», ТОВ «МЕТІОС КОМПАНІ», ТОВ «РЕАЛСТРОЙСЕРВІС», ТОВ «БАСТІОН КОНСАЛТІНГ», ТОВ «ТК-ТОРГ», згідно яких позивач поставив покупцям товар на загальну суму 68983159,00 гривень, ПДВ - 13796632,00 гривень.

Вказану суму позивачем включено до складу податкових зобов'язань у лютому 2015 року та відображено в реєстрі виданих податкових накладних, про що зазначено відповідачем у податковій інформації, та що не є спірною обставиною (а.с.17).

Однак, як зазначено у податковій інформації, позивачем не надано до перевірки первинні документи по спірних операціях з продажу товарів, оскільки відповідач не зміг послати поштою запит на надання підтверджуючих документів, тому відповідачем виключено зі складу податкових зобов'язань з ПДВ вищезазначену суму по нереальним, тобто, нікчемним угодам.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Без наміру створення правових наслідків є фіктивний правочин (частина 1 ст. 234 ЦК України).

Відповідно до вимог частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами перевірки чи довідками зустрічної звірки.

Вказані у податковій інформації від 01 квітня 2015 року висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки висновки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

При цьому, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товару. Отже, висновки посадових осіб фіскального органу є тільки припущенням з боку відповідача.

Крім того, відповідач відкорегував дані, наведені у додатку № 5 до податкової декларації за лютий 2015 року, не зробивши відповідний запит на надання документів, що підтверджують задекларовані позивачем суми ПДВ за спірний період, оскільки позивач знаходиться на території проведення антитерористичної операції, не скориставшись при цьому альтернативними засобами зв'язку (телефон, електронна пошта).

Суд зауважує, що оформлення перевірок у вигляді податкової інформації не передбачено нормами чинного законодавства. В АІС «Податковий блок» податкова інформація № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року значиться як акт камеральної перевірки № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року, а акт про неможливість проведення зустрічної звірки, про який зауважував позивач, взагалі не наданий сторонами, тому суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, керуючись частиною 2 статті 11 КАС України.

Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та покупцями-контрагентами договорів.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Щодо правомірності коригування сум податкового кредиту позивача в електронній базі АІС «Податковий блок» слід зазначити наступне.

Відповідачем у податковій інформації від 01 квітня 2015 року не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Запит на перевірку позивача не надано, первинні документи не перевірялися. Податкова інформація не є видом перевірки, а оформлення результатів перевірки у вигляді податкової інформації та подальше коригування показників податкової звітності на її підставі і АІС «Податковий блок» не передбачено нормами діючого податкового законодавства.

Єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Однак, відповідачем після не підтвердження господарських відносин позивача з його контрагентами не здійснено позапланову документальну перевірку та не прийнято податкове повідомлення-рішення, на підставі якого можливо зробити відповідні коригування в АІС «Податковий блок».

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути відтворений фіскальним органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження лише у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов`язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Задекларовані платником податків показники податкових зобов'язань в АІС «Податковий блок» повинні співпадати з показниками, визначених платниками податків у податковій звітності, оскільки вони формують податкові зобов'язання на майбутнє та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому, позивачем не вірно заповнено декларацію з ПДВ та вірно заповнено додаток № 5 до неї.

Таким чином, відповідачем безпідставно були внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за лютий 2015 року на підставі податковій інформації від 01 квітня 2015 року чи акту камеральної перевірки, як зазначено в АІС «Податковий блок», тому показники податкової звітності позивача за спірний період підлягають відновленню.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність задоволення заявлених позивачем вимог в частині визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО» в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації (згідно даних АІС «Податковий блок» - акт про неможливість проведення зустрічної звірки), зареєстрованої за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року та зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності з ПДВ за лютий 2015 року.

Стосовно вимог щодо зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку АТЗТ «ТЕМПО», задекларовані за лютий 2015 року, зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову інформацію, зареєстровані (згідно даних АІС «Податковий блок» акт про неможливість проведення зустрічної звірки), зареєстровані за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року за лютий 2015 року слід зазначити, що вказані вимоги фактично дублюють попередні дві вимоги і не потребують додаткового захисту, тому в частині цих вимог слід відмовити. Достатнім захистом порушених прав позивача буде визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО» в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації та зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності з ПДВ за лютий 2015 року.

На підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні акціонерного товариства закритого типу «ТЕМПО» до державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО» в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації (згідно даних АІС «Податковий блок» акт про неможливість проведення зустрічної звірки), зареєстровані за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року, зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО», що зазначені у додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку АТЗТ «ТЕМПО», задекларовані за лютий 2015 року, зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову інформацію, зареєстровані (згідно даних АІС «Податковий блок» акт про неможливість проведення зустрічної звірки), зареєстровані за № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року за лютий 2015 року - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО» в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року (в АІС «Податковий блок» - на підставі акту камеральної перевірки № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року).

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності АТЗТ «ТЕМПО» за лютий 2015 року, що зазначені у додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та були відкориговані на підставі податкової інформації № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року (в АІС «Податковий блок» - на підставі акту камеральної перевірки № 202/05-66-15-01/20785813 від 01 квітня 2015 року).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства закритого типу «ТЕМПО» (83096, м. Донецьк, вул. Воїнська, буд. 36, код ЄДР 20785813) судові витрати з судового збору у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 09 червня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.