Постанова

від 26.05.2015 по справі 808/1383/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року о/об 17 год. 24 хв.Справа № 808/1383/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

За участю представників:

Від позивача - Л.Е. Кудоярової,

Від відповідача - О.О. Сахно,

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування вимоги, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 березня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС» (далі - позивач або ПП «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просив суд скасувати вимогу про сплату боргу від 02.02.2015 №Ю-2515.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач сплатив 1 070,00 грн. єдиного соціального внеску за жовтень, листопад, грудень 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням від 13.10.2014 №1260. Різниця між податковим боргом та сплаченим рахунком в сумі 85,32 грн. є авансовим платежем по єдиного соціального внеску у наступному податковому періоді. Платіж у розмірі 1 070,00 грн. сплачувався через ПАТ «Банк Камбіо», в якому у ПП «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС» був відкритий розрахунковий рахунок №26007600100027. Повідомленням про невиконання розрахункового документу від 13.10.2014 за №1260 ПАТ «Банк Камбіо» підтвердив факт несвоєчасного перерахування податків та обов'язкових зборів до бюджету. 21.10.2014 позивач звернувся до ПАТ «Банк Камбіо» з вимогою виконати зобов'язання по платіжному доручення, однак вказана вимога була залишена без задоволення. Таким чином, позивач вважає, що ним в повному обсязі виконаний обов'язок щодо обчислення, нарахування та своєчасної сплати сум єдиного внеску, а недоїмка виникла в результаті невиконання банківською установою своїх зобов'язань перед клієнтом. Враховуючи викладене, на думку позивача, відповідно до приписів п. 129 ст.129 Податкового кодексу України він звільнений від відповідальності за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування єдиного внеску.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що станом на 02.02.2015 у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 984,68 грн., у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем на адресу ПП «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС» направлено вимогу. На думку позивача, його обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску був виконаний у день надходження платіжного доручення на виконання до банку, і відповідальність за те, що кошти не були зараховані на рахунок відповідача, несе саме банк. Станом на момент винесення вимоги сума 984,68 грн. була списана з поточного рахунку позивача, таким чином відсутні підстави для тверджень про звільнення платника від необхідності сплати суми єдиного внеску.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 26 травня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №020479 Приватне підприємство «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС» 07.08.2006 зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, як юридичну особу за адресою: 69084, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 47, ідентифікаційний код 34535564 (а.с.7).

Згідно з даними облікової картки платника податків з єдиного внеску, станом на 22.04.2015, за ПП «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС» обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 984,68 грн.

02.02.2015 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2515 (а.с.8), якою позивачу необхідно сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 984,68 грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

При цьому згідно вимог ч. 1 ст. 2 Закону №2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Таким чином, зазначений Закон №2464 є спеціальним щодо правовідносин, які виникли між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, п. 3 зазначеної частини встановлено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Пунктом 10 вказаної частини визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, крім іншого,

1) роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

2) працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзацах другому та восьмому пункту 1 цієї частини.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2-14 ч. 1 цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6-14 частини першої цієї статті.

Таким чином, позивач є страхувальником по відношенню до найманих працівників - застрахованих осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, крім іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, зокрема, роботодавців.

Статтею 9 Закону №2464 визначений порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Суд звертає увагу, що питання правильності обчислення та нарахування сум єдиного внеску позивачем сторонами не оспорюється, у зв'язку з цим зазначені обставини судом не досліджуються.

Так, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пп. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

На виконання вимог Закону №2464 позивачем сплачено 1 070,00 грн. єдиний соціальний внесок за 10, 11, 12 місяці 2014 року та подано до ПАТ «Банк Камбіо», на обслуговуванні у якому перебуває розрахунковий рахунок позивача, платіжне доручення від 13.10.2014 №1260 на суму 1 070,00 грн. для виконання та здійснення переказу коштів на відповідні рахунки ДПІ за призначенням платежу: ЄСВ 36,8% - 800,00 грн., та ЄСВ 3,6% - 270 грн.

Відповідно до повідомлення ПАТ «Банк Камбіо» від 14.10.2014, у зв'язку з відсутністю/недостатністю коштів на кореспондентському рахунку, розрахунковий документ: платіжне доручення від 13.10.2014 №1260 не виконаний та 14.10.2014 взятий банком для облікування за позабалансовим рахунком 98046600100027.980 (а.с.10).

Зазначене свідчить про те, що суми єдиного внеску за жовтень, листопад, грудень 2014 року, обчисленого та зверненого до сплати позивачем, на відповідні рахунки органу державної фіскальної служби не надійшли.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, вважається недоїмкою.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечувалось, що кошти не надійшли з вини банку. Разом з тим, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про відсутність у нього обов'язку по погашенню сум недоїмки з єдиного внеску з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464 у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Будь-яких доказів, які б свідчили те, що вищезазначені суми платежу по єдиному внеску з рахунку ПП «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС» списано банком, суду не надано.

Суд критично оцінює посилання позивача на положення п. 129.6 ст.129 Податкового кодексу України та зазначає, що даною нормою визначено відповідальність банку за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.(ч. 4 ст. 8 Закону №2464).

Суд звертає увагу, що частиною 12 ст. 25 Закону №2464 передбачено відповідальність банків за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску та застосування відповідних фінансових санкцій.

Однак, суд зазначає, що несвоєчасність сплати єдиного внеску не є предметом розгляду в даній справі, оскільки при винесенні оскаржуваної вимоги питання несвоєчасності сплати сум єдиного внеску не розглядалось, відповідні штрафні санкції та/або пеня не застосовувались, вимога винесена лише на основну суму єдиного внеску.

Суд вважає за необхідне зазначити, що одним з основних принципів збору та ведення обліку єдиного внеску відповідно до ст. 3 Закону № 2464 є захист прав та законних інтересів застрахованих осіб.

Це насамперед обумовлено наявністю причинно-наслідкового зв'язку між виконанням обов'язку платника єдиного внеску по його сплаті, надходженням коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів (на теперішній час - Державної фіскальної служби) та виникненням у подальшому права застрахованої особи на отримання страхових виплат і соціальних послуг, передбачених законодавством.

Відтак, оцінка правовідносин, що виникли між сторонами, має здійснюватися не тільки щодо відносин платника єдиного внеску та контролюючого органу, а й з урахуванням наявного обов'язку страхувальника перед застрахованою особою.

Посилання позивача на положення п. 8.1 ст. 8, п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені норми регулюють відносини між банками та їх клієнтами, та не можуть бути застосовані при наданні оцінки правовідносинам щодо виконання обов'язку платниками зі сплати єдиного внеску.

Суд вважає, що зобов'язання страхувальника по обчисленню та сплаті єдиного внеску за застраховану особу має бути виконано незалежно від будь-яких обставин, враховуючи відсутність правових підстав впливу останнього на правовідносини між підприємством та банком, підприємством та контролюючим органом.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 25 Закону №2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464 органи доходів і зборів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Згідно ч.4 ст.25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно сформовано та направлено на адресу ПП «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2015 №Ю-2515.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС» - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова