Ухвала

від 04.11.2015 по справі 808/1383/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2015 рокусправа № 808/1383/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Проценко О.А.

           суддів:                     Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:          Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фарватер-Експрес"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 р. у справі № 808/1383/15

за позовом Приватного підприємства "Фарватер-Експрес"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство “ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС” (далі по тексту – позивач, ПП “ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС”) звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, податковий орган) від 02.02.2015 №Ю-2515 про сплату боргу.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось про повне виконання обов'язку щодо обчислення, нарахування та своєчасної сплати сум єдиного внеску, оскільки недоїмка виникла в результаті невиконання банківською установою своїх зобов'язань перед клієнтом.

Постановою суду першої інстанції у задоволені позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що матеріалами справи підтверджена правомірність сформованої та направленої на адресу позивача вимоги податкового органу про сплату боргу.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи. Апелянт стверджує, що обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску був виконаний у день надходження платіжного доручення на виконання до банку, і відповідальність за те, що кошти не були зараховані на рахунок відповідача, несе саме відділення «ЗД ПАТ «Банку Камбіо».

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №020479 Приватне підприємство “ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС” 07.08.2006 зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа за адресою: 69084, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 47, ідентифікаційний код 34535564 (а.с.7).

Згідно з даними облікової картки платника податків з єдиного внеску станом на 22.04.2015 за ПП “ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС” обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 984,68 грн.

Матеріали справи підтверджують, що 02.02.2015 ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2515, згідно з якою позивачу необхідно сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 984,68 грн. (а.с.8).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами ч.1 ст.2 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон №2464) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

За визначенням п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

За п.10 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, крім іншого,

1) роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

2) працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзацах другому та восьмому пункту 1 цієї частини.

При цьому платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2-14 ч. 1 цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6-14 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, зокрема, роботодавців.

Статтею 9 Закону №2464 визначений порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Так, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пп. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Як свідчать матеріали справи, позивачем сплачено 1070,00 грн. єдиного соціального внеску за жовтень, листопад, грудень 2014 року та подано до ПАТ “Банк Камбіо”, на обслуговуванні у якому перебуває розрахунковий рахунок позивача, платіжне доручення від 13.10.2014 №1260 на суму 1070,00 грн. для виконання та здійснення переказу коштів на відповідні рахунки ДПІ за призначенням платежу: ЄСВ 36,8% - 800,00 грн., та ЄСВ 3,6% - 270 грн. (а.с.9)

Матеріали справи також свідчать, що відповідно до повідомлення ПАТ “Банк Камбіо” від 14.10.2014р. у зв'язку з відсутністю/недостатністю коштів на кореспондентському рахунку, розрахунковий документ - платіжне доручення від 13.10.2014 №1260 - не виконаний та 14.10.2014 взятий банком для облікування за позабалансовим рахунком 98046600100027.980 (а.с.10).

Таким чином, суми єдиного внеску за вищевказаний період 2014 року на відповідні рахунки органу державної фіскальної служби не надійшли.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, вважається недоїмкою.

Сторони не сперечаються щодо причини ненадходження коштів - з вини банку. Разом з тим, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про відсутність у нього обов'язку по погашенню сум недоїмки з єдиного внеску з огляду на наступне.

Згідно з п.1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464 у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що вищезазначені суми платежу по єдиному внеску з рахунку ПП “ФАРВАТЕР-ЕКСПРЕС” списано банком.

Апелянт посилається на положення п. 129.6 ст.129 Податкового кодексу України та зазначає, що даною нормою визначено відповідальність банку за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

За приписами ч. 4 ст. 8 Закону №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, а в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною 12 ст. 25 Закону №2464 передбачена відповідальність банків за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску та застосування відповідних фінансових санкцій.

При цьому, предметом розгляду в даній справі є вимога, винесена на основну суму єдиного внеску.

Відповідно до ч. 9 ст. 25 Закону №2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464 органи доходів і зборів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З аналізу норм права та матеріалів справи вбачається, що формування відповідачем та направлення ним до ПП "Фарватер-Експрес" вимоги від 02.02.2015 №Ю-2515 про сплату боргу відповідає нормам Податкового кодексу України, а тому підстави для скасування такої вимоги відсутні.

За встановлених обставин податковим органом доведено порушення з боку позивача норм податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фарватер-Експрес" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 р. у справі №808/1383/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 р. у справі № 808/1383/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскарженою згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий:                                                                      О.А. Проценко

           Суддя:                                                                      Ю.В. Дурасова

           Суддя:                                                                      Л.П. Туркіна