Постанова

від 05.06.2015 по справі 821/1222/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1222/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду із позовом, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" (далі - відповідач, ТОВ "Фірма "Тонус"), що знаходяться у банках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача виникла податкова заборгованість на загальну суму 1673097,04 грн., з яких 937192,96 грн. по податку на прибуток підприємств та 735 904,08 грн. по податку на додану вартість. Позивач просить на підставі пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Фірма "Тонус", що знаходяться у банках.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин розгляд справи належить здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд встановив наступне.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Поняття податкового боргу, відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, включає в себе грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений ПК України строк.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого розпорядженням Херсонського виконавчого комітету міської ради 15.09.1997 р. № 457. Товариство взято на облік до ДПІ у м. Херсоні 29.09.1997 р. за № 5283.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності боржник станом на 01.04.2015 р. має податковий борг в сумі 1 673 097,04 грн., який виник у зв'язку із наступним.

Борг по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 937 192,96 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно:

- податкового повідомлення-рішення від 16.05.2013 р. № 0000362206/1210 на суму 754 734,00 грн. з яких 683 957,00 грн. за основним платежем та 70 777,00 грн. за штрафними санкціями;

- податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 27.02.2014р. № 9090830675 на суму 112 523,00 грн.;

- податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 25.02.2015р. № 9080979523на суму 81100,00 грн.

За несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток згідно п.п 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України нарахована пеня в сумі 4 341,15 грн.

Відповідачем частково сплачено податковий борг у сумі 15 505,19 грн.

Залишок несплаченого боргу становить 937 192,96 грн. (754 734,00 грн. + 112 523,00 + 81 100,00 грн. - 15 505,19 грн. + 4 341,15 грн. )

Борг по податку на додану вартість у сумі 735904,08 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно:

- податкової декларації з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 19.06.2014 р. № 9035008246 на суму 52 496,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку від 01.05.2014 р. № 9041686183 на суму 1 157,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 20.07.2014 р. № 904 1683455 на суму 79 660,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 19.08.2014 р. № 9048158519 на суму 62 432,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 15.09.2014 р. №9052770196 на суму 264 497,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 19.11.2014 р. № 9067398955 на суму 204993,00 грн.;

- - податкової декларації з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 14.03.2015 р. № 9038731448 на суму 22 071,00 грн.

Підприємством частково сплачено податковий борг в розмірі 39 932,42 грн.

За несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток згідно п.п 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України нарахована пеня у сумі 88 530,50 грн.

Залишок несплаченого податкового боргу становить 735 904,08 грн. (52 496,00 грн. +1 157,00 грн. + 79 660,00 грн. + 62 432,00 грн. + 264 497,00 грн. + 204 993,00 грн. + 22 071,00 грн. - 39 932,42 грн.+ 88 530,50 грн.).

У своїх заперечення від 04.06.2015 р. представник відповідач пояснив, що позивачем не наведено наявності обставин, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Станом на 05.06.2015 р. боржником податковий борг в сумі 1 673 097,04 грн. не сплачено.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не є перешкодою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Згідно зі ст. 89 розділу ІІ ПК України податковим органом прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу від 16.03.2015 р. № 111.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача, направленні запити до державних органів реєстрації, в результаті чого отримано довідки, а саме: Держсільгоспінспекції про відсутність зареєстрованої техніки у відповідача; управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "Фірма "Тонус".

Крім того, згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за відповідачем зареєстровано квартиру № 1 в житловому будинку загальною площею 70,8 кв.м. у будинку № 1 по вулиці Хмельницькій смт. Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області. Загальна вартість нерухомого майна складає 129 915,00 грн.

Тобто, балансова вартість цього майна менша за суму податкового боргу - 1 673 097,04 грн., як зазначено у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє майно та інші майнові активи для погашення податкового боргу в сумі 1 673 097,04 грн.

Згідно бази даних ДПІ у м. Херсоні ТОВ "Фірма "Тонус" має відкриті розрахункові рахунки у банках.

Крім цього, суд зазначає, що постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

Із аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відповідно до статті 59 ПК України боржнику виставлено податкову вимогу від 14.01.2014 р. № 15-22 на суму 1 601 648,87 грн., яка отримана 15.01.2014 р. уповноваженою особою відповідача.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків у сумі 1 673 097,04 грн., який має несплачений податковий борг на вказану суму, є правомірною та обґрунтованою.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 1 673 097,04 грн. відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус"" (код ЄДРПОУ 23845071) з метою погашення податкового боргу у загальній сумі 1 673 097 (один мільйон шістсот сімдесят три тисячі дев'яносто сім грн.) грн. 04 коп. по податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та по податку на прибуток приватних підприємств, а саме у:

- Хмельницькій філії ПАТ КБ "Приватбанк", м. Хмельницький, МФО 315405, р/р 26005272203004, 26007272203002, 26008272203001, 26005017011983, 26005017011983, 26005017011983;

- "Банк Національний кредит", МФО 3207002, р/р 26007079362002, 26008079362001, 26042079362001;

- ПАТ "Оксі Банк", МФО 325990, р/р 2600202000061, 2604501000061;

- ПАТ "КБ"Надра", МФО 380764, р/р 26007065788001;

- Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, р/р 37514000032890.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.2.2