Постанова

від 04.06.2015 по справі 823/3300/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року справа № 823/3300/14

м. Черкаси

12 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Паламара П.Г.,

при секретарі Овсієнку О.І.,

за участю представника позивача Пилипенка Р.Б. - за договором, представника відповідача Власенко В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ШОН - 2000» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ШОН - 2000» (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо організації та проведення повторної позапланової виїзної перевірки, а також складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства. Також, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.06.2014 №00001792301 та №00001802301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ДПІ у м. Черкасах в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Шон - 2000» не довело в установленому порядку протиправності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 363313грн. та заниження податку на прибуток в сумі 380848 грн., оскільки висновки податкового органу стосовно безтоварності господарських операцій з ТОВ «Інтер Групп Союз», ТОВ «Фрейтедж», ТОВ «Велес - 368», ТОВ «Торглайнсенд» та незаконного переведення безготівкових коштів у готівку шляхом використання суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності не підтверджені жодними належними доказами, не містять правового обґрунтування та носять характер суб'єктивних припущень.

Податковим ревізором практично не було здійснено перевірку фактів, які були викладені в повторній скарзі платника податків, чим порушено вимоги пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Акт перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 за змістом та формою став повторенням попереднього акту від 03.06.2014 №178/23-01-22-06/30759391, який не враховує викладені вище обставини господарської діяльності ПП «Шон - 2000» та надані письмові докази.

Оскільки висновки податкового органу, викладені в актах перевірок від 03.06.2014 та від 10.10.2014 щодо порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 ПКУ не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи, спірні податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 підлягають скасуванню в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проти позову заперечувала та просила суд залишити його без задоволення. В обґрунтування свого заперечення пояснила суду, що проведеною перевіркою встановлений факт завищення витрат та податкового кредиту внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість з придбання товару у ТОВ «Інтер Груп Союз», ТОВ «Фрейтедж» та ТОВ «Велес - 368», відповідно, діяльність яких була фіктивною. З цих підстав відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Вважає дії державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаської області при прийнятті вказаних рішень законними та обґрунтованими.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Шон-2000» зареєстроване як юридична особа виконкомом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 30759391, перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області як платник податків та інших обов'язкових платежів, зокрема податку на додану вартість, а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва № 32124269 від 16.03.2000.

Працівниками відповідача на підставі наказу від 15.05.2014 № 768 та направлення від 19.05.2014 №364/23-01-22-06 ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Шон - 2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні взаємовідносин з ТОВ «Інтер групп союз» (код 37269936), ТОВ «Фрейтедж» (код 38237973), ТОВ «Велес - 368» (код 38705715), ТОВ «Торглайнсенд» (код 38872406) за період з 01.01.2011 по 01.12.2013, про що складено акт № 178/23-01-22-06/30759391 від 03.06.2014.

Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок щодо порушення приватним підприємством «Шон - 2000»: 1) п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 390275 грн. в т.ч. за ІІ квартал 2011 року на суму 9427 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 110242 грн., за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 145169 грн., за ІІІ квартали 2012 року на суму 39562 грн., за 2012 рік на суму 126982 грн. та за 2013 рік на суму 118124 грн.; 2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 371510 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 8197 грн., за липень 2011 року на 23402 грн., за серпень 2011 року на суму 50417 грн., за вересень 2011 року 13847 грн., за жовтень 2011 року на суму 30371 грн., за серпень 2012 року на суму 10289 грн., за вересень 2012 року на суму 27389 грн., за жовтень 2012 року на суму 44953 грн., за листопад 2012 року на суму 21317 грн., за грудень 2012 року на суму 16987 грн., за січень 2013 року на суму 6417 грн., за лютий 2013 року на суму 20042 грн., за березень 2013 року на суму 14564грн., за жовтень 2013 року на суму 51155 грн., за листопад 2013 року на суму 32163 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки від 03.06.2014 №178/23-01-22-06/30759391, подав до ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області заперечення на нього.

ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області надала відповідь у формі листа від 23.06.2014 №19727/23-01-22-02/30759391 про розгляд заперечень, в якому висновки акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 03.06.2014 № 178/23-01-22-06/30759391» в межах чинного законодавства викладено у такій редакції: 1) п. 138.1, 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 380848 грн. в т.ч. за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 110242 грн., за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 145169 грн., за ІІІ квартали 2012 року на суму 39562 грн., за 2012 рік на суму 126982 грн. та за 2013 рік на суму 118124 грн.; 2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 363313 грн., в т.ч. за липень 2011 року на 23402 грн., за серпень 2011 року на суму 50417 грн., за вересень 2011 року 13847 грн., за жовтень 2011 року на суму 30371 грн., за серпень 2012 року на суму 10289 грн., за вересень 2012 року на суму 27389 грн., за жовтень 2012 року на суму 44953 грн., за листопад 2012 року на суму 21317 грн., за грудень 2012 року на суму 16987 грн., за січень 2013 року на суму 6417 грн., за лютий 2013 року на суму 20042 грн., за березень 2013 року на суму 14564грн., за жовтень 2013 року на суму 51155 грн., за листопад 2013 року на суму 32163 грн.

На підставі акту перевірки № 178/23-01-22-06/30759391 від 03.06.2014 та висновку про розгляд заперечення № 30/23-01-22-06/30759391 від 23.06.2014 відповідачем 26.06.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення № 00001792301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 454141 грн., із яких 363313 грн. основний платіж, а 90828 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 00001802301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 442125 грн., із яких 380848 грн. основний платіж, а 61277 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Приватне підприємство «Шон - 2000», не погоджуючись із прийнятими державною податковою інспекцією у м. Черкасах податковими повідомленнями-рішеннями, подало скаргу від 07.07.2014 № 02/05-07 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області №16580/23-00-10-0210 від 07.08.2014 залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 00001792301 та № 00001802301, а скаргу ПП «Шон - 2000» без задоволення.

Державна фіскальна служба України, розглядаючи повторну скаргу ПП «Шон - 2000» на оскаржувані податкові повідомлення-рішення та на рішення про розгляд первинної скарги, прийняла рішення від 01.09.2014 № 2624/6/99-99-10-01-15 про продовження строку розгляду повторної скарги та доручила ГУ Міндоходів у Черкаській області забезпечити проведення ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області документальної позапланової перевірки ПП «Шон - 2000» з питань, що стали предметом оскарження із залученням фахівців ГУ Міндоходів у Черкаській області.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ в м. Черкасах Щуром Б.Ю. на підставі наказу від 01.10.2014 № 1621 та направлення від 02.10.2014 №764/23-01-22-04, та відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Шон - 2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні взаємовідносин з ТОВ «Інтер групп союз» (код 37269936), ТОВ «Фрейтедж» (код 38237973), ТОВ «Велес - 368» (код 38705715), ТОВ «Торглайнсенд» (код 38872406) за період з 01.01.2011 по 01.12.2013, про що складено акт № 378/23-01-22-06/30759391 від 10.10.2014.

Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок щодо порушення приватним підприємством «Шон - 2000»: 1) п. 138.1, 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 380848 грн. в т.ч. за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 110242 грн., за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 145169 грн., за ІІІ квартали 2012 року на суму 39562 грн., за 2012 рік на суму 126982 грн. та за 2013 рік на суму 118124 грн.; 2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 363313 грн., в т.ч. за липень 2011 року на 23402 грн., за серпень 2011 року на суму 50417 грн., за вересень 2011 року 13847 грн., за жовтень 2011 року на суму 30371 грн., за серпень 2012 року на суму 10289 грн., за вересень 2012 року на суму 27389 грн., за жовтень 2012 року на суму 44953 грн., за листопад 2012 року на суму 21317 грн., за грудень 2012 року на суму 16987 грн., за січень 2013 року на суму 6417 грн., за лютий 2013 року на суму 20042 грн., за березень 2013 року на суму 14564грн., за жовтень 2013 року на суму 51155 грн., за листопад 2013 року на суму 32163 грн.

Головне управління Міндоходів у Черкаській області 24.10.2014 надало відповідь на заперечення до акту перевірки № 378/23-01-22-06/30759391 від 10.10.2014, де зазначено, що висновки акту перевірки залишені без змін та прийняті в межах чинного законодавства.

Державна фіскальна служба України 16.10.2014 прийняла рішення про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 00001792301 та №00001802301 та на рішення про результати розгляду первинної скарги, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 та зазначила, що вони не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством.

Не погоджуючись із проведенням та висновками повторної позапланової виїзної перевірки та прийнятими державною податковою інспекцією у м. Черкасах податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх та дії податкового органу в судовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади.

В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно п. 138.2 ст. 132 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. ст. 138 ПКУ передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139 ст. 139 ПКУ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження реальності вчинених операцій щодо поставки товару позивачем надані суду, а судом, в свою чергу, досліджені договори: 1) договори поставки від 11.06.2011, від 04.07.2011 № 67, від 05.08.2011 № 155, від 05.09.2011 № 314, від 03.10.2011 №183 укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Групп Союз» (Постачальник) та приватним підприємством «Шон - 2000» (Покупець) за якими Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову та видаткову накладну (п. 3.2 договорів); 2) договори поставки від 07.08.2012 № 45, від 03.09.2012 № 277, від 01.10.2012 № 401, від 05.11.2012 № 241, від 03.12.2012 № 276, від 08.01.2013 № 77, від 04.02.2013 № 89, від 04.03.2013 № 109, які укладені між ТОВ «Фрейтедж» (Постачальник) та ПП «Шон - 2000» (Покупець) за якими Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладну та видаткову накладну (п. 3.2 договорів); 3) договір поставки від 02.10.2013 № 322 укладений між ТОВ «Ярмак Трейд» (Постачальник) та ПП «Шон - 2000» (Покупець) згідно із п. 3.2 якого Постачальник зобов'язаний надати Полкупцю податкову та видаткову накладну; 4) договори поставки від 03.10.2013 № 3, від 07.10.2013 № 107, від 04.11.2013 № 103, які укладені між ТОВ «Велес 368» (Постачальник) та ПП «Шон - 2000» (Покупець) за якими Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову та видаткову накладну (п. 3.2 Договорів).

На вимогу п. 3.2. вищевказаних Договорів факт поставки товарів (в т.ч. ТОВ «Юрія - Фарм») підтверджується наданими та дослідженими судом актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами звірки взаєморозрахунків, виписками по особовому рахунку, видатковими, податковими, а також товарно-транспортними накладними.

Також, на підтвердження доставки товару позивачем надано до суду та досліджено договір транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2011 № 112, який укладений між ПП «Шон - 2000» (Замовник) та ТОВ «Скай Метр» (Виконувач) за яким Замовник доручає, а Виконувач зобов'язується виконувати доставку вантажів, заявлених Замовником автотранспортом в міських і міжміських сполученнях, а Замовник прийняти та оплатити виконане на умовах даного Договору.

Суд, вважає необґрунтованими посилання відповідача на постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва від 07.04.2014 про призначення позапланової документальної перевірки, в якій зазначено, що контрагенти позивача відображали в податковій звітності проведення псевдо фінансово-господарських операцій з ПП «Шон - 2000» внаслідок чого останній сформував податковий кредит на загальну суму 3464085 грн.

Суд зазначає, що свідчення та інші матеріали зібрані в рамках кримінальної справи, повинні бути оцінені органами слідства і судом з урахуванням всіх інших матеріалів, які знаходяться в справі.

Таким чином, лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.

Крім того, відповідно до ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Допущені порушення одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПКУ несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Підпунктом 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПКУ визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Отже, позивач виконав вимоги ПК України, сплативши контрагентам податок на додану вартість у вартості товару, якими, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видано первинні податкові та бухгалтерські документи.

Крім того, відповідач та його представник у судовому засіданні не заперечували отримання від ТОВ «Юрія - Фарм» товарів, але заперечували, що така поставка була здійснена із залученням контрагентів ПП «Шон - 2000»: ТОВ «Інтер групп союз», ТОВ «Фрейтедж», ТОВ «Велес - 368», ТОВ «Торглайнсенд». Проте, документального підтвердження даної позиції відповідач суду не надав.

Також, суд звернув увагу, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2013 по справі № 823/1515/13-а та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду підтверджено здійснення господарських операцій між ПП «Шон - 2000» та ТОВ «Інтер групп союз» у перевіряє мий період, зокрема у червні 2011 року.

Встановлені судом обставини спростовують висновки, викладені в акті перевірки суб'єктом владних повноважень про вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що за наявності у ПП «Шон - 2000» первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, позивачем підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період, в зв'язку з чим, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача стосовно визнання неправомірними дій відповідача щодо організації та проведення повторної позапланової виїзної перевірки, а також складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.5 п. 78.1 ст. 75 ПКУ передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Суд, при дослідженні даних, які містяться в акті перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391, встановив, що головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту Щуром Б.Ю. фактично продубльовано інформацію, яка міститься в акті перевірки № 178/23-01-22-06/30759391 від 03.06.2014, внаслідок чого податковим агентом проігноровано вимоги позивача щодо перевірки фактів, які були викладені в повторній скарзі платника податків, а саме ПП «Шон - 2000», чим порушено вимоги пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Також, слід зазначити, що у рішенні Державної фіскальної служби України про продовження строку розгляду повторної скарги доручено ГУ Міндоходів у Черкаській області забезпечити проведення ДПІ у м. Черкасах документальної позапланової перевірки ПП «Шон - 2000» питань, що стали предметом оскарження із залученням фахівців ГУ Міндоходів у Черкаській області.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідачем в порушення доручення ДФС України повторна перевірка проведена лише одним ревізором-інспектором - Щуром Б.Ю., що, в свою чергу, не забезпечило належне, всебічне та об'єктивне дослідження фактів, які були викладені позивачем у повторній скарзі.

Отже, за таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо організації та проведення повторної позапланової виїзної перевірки, а також складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391.

У позовних вимогах позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України на свою користь судові витрати, пов'язані з розглядом даної адміністративної справи, включити судовий збір та судові витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

Суд, вирішуючи дану позовну вимогу, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Відповідно до ст. 84, 88 ЦПК, судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права під час вирішення цивільної справи.

Судом досліджений договір про надання юридичних послуг від 27.06.2014 № 27-06/14 укладений між приватним підприємством «Шон - 2000» (Замовник) та адвокатом - Пилипенком Ростиславом Борисовичем, згідно із п. 4.1 якого за роботу виконану Адвокатом, Замовник сплачує грошову суму у розмірі , що визначається додатковою угодою, на підставі акту наданих послуг. Вказаний акт складається по завершенню виконання конкретного обсягу замовлень, що передбачені вказаним Договором.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня додаткова угода, а також акт наданих послуг, в результаті чого, суд не може встановити об'єм наданої правової допомоги. Також, відсутні дані про кількість годин, які затратив для надання правової допомоги адвокат по даній справі.

Крім договору між адвокатом та позивачем про надання правової допомоги інших доказів, що ПП «Шон - 2000», як позивач на користь, якої ухвалене рішення, понесла витрати на правову допомогу, в матеріалах справи не має.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України, яка викладена у рішенні від 30.05.2012 у справі № 6-48цс12.

За таких обставин, суд вважає, що в даній частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 26.06.2014 № 00001792301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 26.06.2014 № 00001802301.

Визнати протиправними дії відповідача щодо проведення повторної позапланової виїзної перевірки та складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ШОН - 2000» судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 08 червня 2015 року.