Постанова

від 15.07.2015 по справі 823/3300/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3300/14 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства «ШОН - 2000», Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ШОН - 2000» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «ШОН - 2000» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо організації та проведення повторної позапланової виїзної перевірки, а також складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства, а також, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 №00001792301 та №00001802301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 26.06.2014 № 00001792301 та № 00001802301; визнано протиправними дії відповідача щодо проведення повторної позапланової виїзної перевірки та складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач та відповідач звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами,

Позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову та задовольнити позов в повному обсязі. Відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача на підставі наказу від 15.05.2014 № 768 та направлення від 19.05.2014 №364/23-01-22-06 ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Шон - 2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні взаємовідносин з ТОВ «Інтер групп союз» (код 37269936), ТОВ «Фрейтедж» (код 38237973), ТОВ «Велес - 368» (код 38705715), ТОВ «Торглайнсенд» (код 38872406) за період з 01.01.2011 по 01.12.2013, про що складено акт № 178/23-01-22-06/30759391 від 03.06.2014.

Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок щодо порушення приватним підприємством «Шон - 2000»: 1) п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 390275 грн. в т.ч. за ІІ квартал 2011 року на суму 9427 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 110242 грн., за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 145169 грн., за ІІІ квартали 2012 року на суму 39562 грн., за 2012 рік на суму 126982 грн. та за 2013 рік на суму 118124 грн.; 2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 371510 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 8197 грн., за липень 2011 року на 23402 грн., за серпень 2011 року на суму 50417 грн., за вересень 2011 року 13847 грн., за жовтень 2011 року на суму 30371 грн., за серпень 2012 року на суму 10289 грн., за вересень 2012 року на суму 27389 грн., за жовтень 2012 року на суму 44953 грн., за листопад 2012 року на суму 21317 грн., за грудень 2012 року на суму 16987 грн., за січень 2013 року на суму 6417 грн., за лютий 2013 року на суму 20042 грн., за березень 2013 року на суму 14564грн., за жовтень 2013 року на суму 51155 грн., за листопад 2013 року на суму 32163 грн.

На підставі акту перевірки № 178/23-01-22-06/30759391 від 03.06.2014 та висновку про розгляд заперечення № 30/23-01-22-06/30759391 від 23.06.2014 відповідачем 26.06.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення № 00001792301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 454141 грн., із яких 363313 грн. основний платіж, а 90828 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 00001802301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 442125 грн., із яких 380848 грн. основний платіж, а 61277 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Приватне підприємство «Шон - 2000», не погоджуючись із прийнятими державною податковою інспекцією у м. Черкасах податковими повідомленнями-рішеннями, подало скаргу від 07.07.2014 № 02/05-07 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області №16580/23-00-10-0210 від 07.08.2014 залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 00001792301 та № 00001802301, а скаргу ПП «Шон - 2000» без задоволення.

Державна фіскальна служба України, розглядаючи повторну скаргу ПП «Шон - 2000» на оскаржувані податкові повідомлення-рішення та на рішення про розгляд первинної скарги, прийняла рішення від 01.09.2014 № 2624/6/99-99-10-01-15 про продовження строку розгляду повторної скарги та доручила ГУ Міндоходів у Черкаській області забезпечити проведення ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області документальної позапланової перевірки ПП «Шон - 2000» з питань, що стали предметом оскарження із залученням фахівців ГУ Міндоходів у Черкаській області.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ в м. Черкасах Щуром Б.Ю. на підставі наказу від 01.10.2014 № 1621 та направлення від 02.10.2014 №764/23-01-22-04, та відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Шон - 2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні взаємовідносин з ТОВ «Інтер групп союз» (код 37269936), ТОВ «Фрейтедж» (код 38237973), ТОВ «Велес - 368» (код 38705715), ТОВ «Торглайнсенд» (код 38872406) за період з 01.01.2011 по 01.12.2013, про що складено акт № 378/23-01-22-06/30759391 від 10.10.2014.

Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок щодо порушення приватним підприємством «Шон - 2000»: 1) п. 138.1, 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 380848 грн. в т.ч. за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 110242 грн., за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 145169 грн., за ІІІ квартали 2012 року на суму 39562 грн., за 2012 рік на суму 126982 грн. та за 2013 рік на суму 118124 грн.; 2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 363313 грн., в т.ч. за липень 2011 року на 23402 грн., за серпень 2011 року на суму 50417 грн., за вересень 2011 року 13847 грн., за жовтень 2011 року на суму 30371 грн., за серпень 2012 року на суму 10289 грн., за вересень 2012 року на суму 27389 грн., за жовтень 2012 року на суму 44953 грн., за листопад 2012 року на суму 21317 грн., за грудень 2012 року на суму 16987 грн., за січень 2013 року на суму 6417 грн., за лютий 2013 року на суму 20042 грн., за березень 2013 року на суму 14564грн., за жовтень 2013 року на суму 51155 грн., за листопад 2013 року на суму 32163 грн.

Головне управління Міндоходів у Черкаській області 24.10.2014 надало відповідь на заперечення до акту перевірки № 378/23-01-22-06/30759391 від 10.10.2014, де зазначено, що висновки акту перевірки залишені без змін та прийняті в межах чинного законодавства.

Державна фіскальна служба України 16.10.2014 прийняла рішення про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 00001792301 та №00001802301 та на рішення про результати розгляду первинної скарги, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 та зазначила, що вони не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія судді.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження реальності вчинених операцій щодо поставки товару позивачем надані суду, а судом, в свою чергу, досліджені договори: 1) договори поставки від 11.06.2011, від 04.07.2011 № 67, від 05.08.2011 № 155, від 05.09.2011 № 314, від 03.10.2011 №183 укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Групп Союз» (Постачальник) та приватним підприємством «Шон - 2000» (Покупець) за якими Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову та видаткову накладну (п. 3.2 договорів); 2) договори поставки від 07.08.2012 № 45, від 03.09.2012 № 277, від 01.10.2012 № 401, від 05.11.2012 № 241, від 03.12.2012 № 276, від 08.01.2013 № 77, від 04.02.2013 № 89, від 04.03.2013 № 109, які укладені між ТОВ «Фрейтедж» (Постачальник) та ПП «Шон - 2000» (Покупець) за якими Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладну та видаткову накладну (п. 3.2 договорів); 3) договір поставки від 02.10.2013 № 322 укладений між ТОВ «Ярмак Трейд» (Постачальник) та ПП «Шон - 2000» (Покупець) згідно із п. 3.2 якого Постачальник зобов'язаний надати Полкупцю податкову та видаткову накладну; 4) договори поставки від 03.10.2013 № 3, від 07.10.2013 № 107, від 04.11.2013 № 103, які укладені між ТОВ «Велес 368» (Постачальник) та ПП «Шон - 2000» (Покупець) за якими Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову та видаткову накладну (п. 3.2 Договорів).

На вимогу п. 3.2. вищевказаних Договорів факт поставки товарів (в т.ч. ТОВ «Юрія - Фарм») підтверджується наданими та дослідженими судом актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами звірки взаєморозрахунків, виписками по особовому рахунку, видатковими, податковими, а також товарно-транспортними накладними.

Також, на підтвердження доставки товару позивачем надано до суду та досліджено договір транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2011 № 112, який укладений між ПП «Шон - 2000» (Замовник) та ТОВ «Скай Метр» (Виконувач) за яким Замовник доручає, а Виконувач зобов'язується виконувати доставку вантажів, заявлених Замовником автотранспортом в міських і міжміських сполученнях, а Замовник прийняти та оплатити виконане на умовах даного Договору.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання податкового органу на постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва від 07.04.2014 про призначення позапланової документальної перевірки, в якій зазначено, що контрагенти позивача відображали в податковій звітності проведення псевдо фінансово-господарських операцій з ПП «Шон - 2000» внаслідок чого останній сформував податковий кредит на загальну суму 3464085 грн., оскільки свідчення та інші матеріали зібрані в рамках кримінальної справи, повинні бути оцінені органами слідства і судом з урахуванням всіх інших матеріалів, які знаходяться в справі.

Таким чином, лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.

Крім того, відповідно до ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Допущені порушення одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Водночас, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПКУ несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Підпунктом 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПКУ визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Такими чином, позивач виконав вимоги ПК України, сплативши контрагентам податок на додану вартість у вартості товару, якими, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видано первинні податкові та бухгалтерські документи.

В ході судового розгляду справи також було встановлено, що відповідач та його представник у судовому засіданні не заперечували отримання від ТОВ «Юрія - Фарм» товарів, але заперечували, що така поставка була здійснена із залученням контрагентів ПП «Шон - 2000»: ТОВ «Інтер групп союз», ТОВ «Фрейтедж», ТОВ «Велес - 368», ТОВ «Торглайнсенд». Проте, документального підтвердження даної позиції відповідач суду не надав.

Крім того, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2013 по справі № 823/1515/13-а та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду підтверджено здійснення господарських операцій між ПП «Шон - 2000» та ТОВ «Інтер групп союз» у перевіряє мий період, зокрема у червні 2011 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені обставини справи спростовують висновки, викладені в акті перевірки податковим органом про вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо організації та проведення повторної позапланової виїзної перевірки, а також складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення повторної позапланової виїзної перевірки та складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства.

Крім того, судова колегія також вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме судових витрат на правову допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

Так, види судових витрат та їх розподіл в адміністративному судочинстві визначається статтями 87, 90, 94 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 87 цього Кодексу до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. До таких відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором (частина перша статті 90 КАС України)

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога позивачу надавалася згідно договору про надання юридичних послуг від 27.06.2014 року № 27-06/14, укладеного між ПП «ШОН - 2000» (Замовник) та адвокатом - Пилипенком Ростиславом Борисовичем, згідно із п. 4.1 якого за роботу виконану Адвокатом, Замовник сплачує грошову суму у розмірі , що визначається додатковою угодою, на підставі акту наданих послуг. Вказаний акт складається по завершенню виконання конкретного обсягу замовлень, що передбачені вказаним Договором.

Так, позивачем надана Додаткова угода № 1 від 03.06.2015 року до Договору про надання юридичних послуг від 27.06.2014 року № 27-06/14, Акт приймання-передачі виконаних юридичних послуг за Договором від 27.06.2014 року № 27-06/14, Розрахунок винагороди (гонорару) адвоката за супроводження податкового спору ПП «ШОН-2000» та ДПІ у м. Черкаси. Також, позивачем надані платіжні доручення про сплату вартості правової допомоги на поточний рахунок зазначеного адвоката (т.1 а.с. 92, 93), згідно яких позивач сплатив 3000 грн. Пилипенку Ростиславу Борисовичу за надані юридичні послуги.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, судова колегія дійшла висновку про необхідність стягнення судових витрат у вигляді правової допомоги з Державного бюджету України.

Водночас, стосовно іншої частини позовних вимог, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції вірним та не вбачає підстав для його скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення повторної позапланової виїзної перевірки та складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову, а в іншій частині позовних вимог, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Додатково судова колегія вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ШОН - 2000» судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, а саме витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «ШОН - 2000», Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення повторної позапланової виїзної перевірки та складання акту документальної перевірки від 10.10.2014 №378/23-01-22-06/30759391 щодо виявлених порушень податкового законодавства та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні даних позовних вимог.

В іншій частині, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ШОН - 2000» судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, а саме витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 16.07.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.