Постанова

від 08.06.2015 по справі 826/1609/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2015 року 09:15 № 826/1609/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Продакт-Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Продакт-Інвест» (надалі - ТОВ «Продакт-Інвест» або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві або відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Продакт-Інвест» з податку на додану вартість, а саме податкової декларації з додатками за період вересень-жовтень 2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві визнати податкові декларації з додатками за період вересень-жовтень 2014 року ТОВ «Продакт-Інвест» з податку на додану вартість, а також поданих разом із декларацією додатків;

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних Автоматизована система «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «Продакт-Інвест» за період вересень-жовтень 2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відобразити в електронній базі даних Автоматизована система «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «Продакт-Інвест» за період вересень-жовтень 2014 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 9062138657 від 28.10.2014 року;

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо невиконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що подані ним на адресу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2014 року містить усі необхідні реквізити, передбачені п. 48.3 і п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, які цілком відповідають фактичним обставинам справи, а також складені за встановленою формою та в порядку. Таким чином, на думку представника позивача, дії відповідача щодо відмови підприємству у прийнятті його податкових декларацій з податку на додану вартість за вказані періоди є протиправними та безпідставними. Також, останній вказує на незаконність дій відповідача з розірвання договору про визнання електронних документів з підстав відсутності товариства за податковою адресою, оскільки дані фактичні обставини не відповідають дійсності.

Крім того, на думку представника позивача, відповідачем протиправно були внесені зміни до АІС «Податковий блок» в частині показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень і жовтень 2014 року, що не відповідає задекларованим даним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.

У судові засідання, призначені у даній справі, сторони не з'явилися, явки своїх представників не забезпечили, хоча у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою про отримання повістки про виклик. При цьому, 24.03.2015 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи без участі останнього із зазначенням, що позовні вимоги ТОВ «Продакт-Інвест» підтримує повністю.

Також, у матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача проти позову, які надійшли 11.03.2015 року через канцелярію суду, в яких зазначено про правомірність дій контролюючого органу щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, укладеного 28.10.2014 року з ТОВ «Продакт-Інвсет». Водночас, жодних пояснень та документального підтвердження з питань правомірності дій контролюючого органу при відмові у визнанні податковою звітністю отриманих від позивача електронною поштою та через канцелярію податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень і жовтень 2014 року відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене вище, суд у судовому засіданні 25.03.2015 року, враховуючи неприбуття належним чином повідомлених представників сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Продакт-Інвест» (ідентифікаційний код 39254790, місцезнаходження: м. Київ, Печерський район, вул. Лютеранська, буд. 15-А, офіс 17) та ДПІ у Печерському району ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір № 281020141 від 28.10.2014 року (реєстраційний номер 9062138657, згідно роздруківки електронної квитанції № 2) про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником (ТОВ «Продакт-Інвест») в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Надалі, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві розірвала даний договір від 28.10.2014 року в односторонньому порядку про, що підприємство було повідомлено листом від 17.11.2014 року № 56905/10/26-55-10-02-10. В тексті цього листа відповідач зазначає, що розриває договір про визнання електронних документів, укладений з ТОВ «Продакт-Інвест» в односторонньому порядку, відповідно до ст.ст. 651, 653 і 654 Цивільного кодексу України, посилаючись на ст.ст. 626, 628 цього Кодексу та норми пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 48.3 ст. 48 і 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, оскільки: «…За результатами здійснення заходів, передбачених п. 12.5 розділу 12 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (із змінами та доповненнями) щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження ТОВ «Продакт-Інвест» за податковою адресою, не встановлено».

Згідно наданих відповідачем письмових пояснень, оформлених у вигляді заперечень проти позову, причиною для розірвання за ініціативою контролюючого органу згаданого вище договору про визнання електронних документів від 28.10.2014 року було допущення ТОВ «Продакт-Інвест» факту порушення істотних умов цього договору, а саме: ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримала довідку начальника підрозділу податкової міліції ДПІ про не встановлення місцезнаходження платника податків (ТОВ «Продакт-Інвест») за № 6264/01/26-55-07-03 від 14.11.2014 року. У зв'язку з викладеним вище, 14.11.2014 року відповідачем, відповідно до вимог п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, направлено державному реєстратору повідомлення за № 9359/26-55-18-05-14 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а саме у даному випадку за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Лютеранська, буд. 15-А, нежиле приміщення 17) за формою № 18-ОПП для внесення змін до Єдиного державного реєстру підприємств та фізичний осіб - підприємців.

Також, судом встановлено, що 03 листопада 2014 року ТОВ «Продакт-Інвест» надіслало ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період вересень 2014 року з доданими до неї додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація) в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку податкової звітності до центрального та відповідного районного органу доходів і зборів без зауважень цього ж дня.

В свою чергу, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направило на адресу позивача лист від 04.11.2014 року № 54839/10/26-55-15-05 «Про надання інформації», в якому повідомила підприємство про наступне: «ПП «Продакт-Інвест», код ЄДРПОУ 39254790, подано податкову звітність з ПДВ, особисто платником податків або уповноваженою особою, надіслану засобами поштового, телекомунікаційного зв'язку (E-mail), а саме:

- декларація по ПДВ з відповідними додатками до неї (реєстраційний номер № 9063301197 від 03.11.2014 року, та реєстр податкових накладних до неї), встановлено заповнення її з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначеної в Наказі Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», ст. 46 - 48 Податкового кодексу України,

а саме: невідповідність заповнення податкової звітності.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись п. 48.7 ст. 48 та п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова звітність складена з порушенням, не вважається податковою декларацією. Тому звертаємося до Вас з пропозицією надати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідний звітний період, складену належним чином.».

13 листопада 2014 року позивач повторно направив ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період вересень 2014 року з доданими до неї додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація), про що отримав підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку податкової звітності до центрального та відповідного районного органу доходів і зборів без зауважень цього ж дня.

Крім того, дана податкова звітність з ПДВ була складена за формою, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678.

Однак, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направило на адресу товариства лист від 14.11.2014 року № 56595/10/26-55-15-06 «Про надання інформації», в якому повідомило позивача про невизнання поданої податкової декларації з податку на додану вартість (реєстраційний номер № 9066025287 від 13.11.2014 року) з додатками до неї з підстав, аналогічних вказаним у листі від 04.11.2014 року № 54839/10/26-55-15-05.

Також, судом встановлено, що 24.11.2014 року позивач подав до канцелярії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди вересень 2014 року (аналогічну за змістом електронній Податковій декларації за вересень 2014 року, що датована 13.11.2014 роком) та жовтень 2014 року, про що свідчать штампи контролюючого органу про отримання цих декларацій товариства контролюючим органом 24 листопада 2014 року.

При цьому, факт отримання 24.11.2014 року зазначених податкових декларацій ТОВ «Продакт-Інвест» з податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2014 року відповідачем під час судового розгляду справи не заперечувалося, а також не надано документальних доказів надіслання/вручення під розписку платнику податків (позивачу) письмових повідомлень про відмову у прийнятті зазначених податкових декларацій, поданих 24.11.2014 року.

Вважаючи такі відмови у прийнятті зазначених Податкових декларацій з ПДВ необґрунтованими, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 28.10.2014 року в односторонньому порядку та про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання зобов'язань за вказаним договором судом зазначає про наступне .

У відповідності до норм пп. 16.1.1 - 16.1.3 і пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція).

Пунктом 1 розд. 2 Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

При цьому, згідно положень п. 5 розд. 3 Інструкції, для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Зокрема, розділом 6 додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (пункт 1).

З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність (пункт 2).

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (пункт 3).

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації (пункт 4).

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається (пункт 5).

З контексту наведених норм слідує, що адміністративний договір (поняття якого наведене в п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України, та до якого в даному випадку відносить договір про визнання електронних документів) може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе, у разі істотного порушення умов договору однією зі сторін договору.

В межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДПС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Зі змісту наявного у матеріалах справи листа відповідача від 17.11.2014 року № 56905/10/26-55-10-02-10 не вбачається визначення податковою інспекцією конкретної причини, передбаченої п. 4 розд. 6 Договору від 28.10.2014 року № 281020141 для розірвання такого договору.

Що ж до посилань представника відповідача на допущення платником податків (позивачем) факту істотного порушення умов договору про визнання електронних документів, оскільки за даними довідки структурного підрозділу ДПІ № 6264/01/26-55-07-03 від 14.11.2014 року місцезнаходження ТОВ «Продакт-Інвест» за податковою адресою не встановлено, а жодних повідомлень про зміну адреси від підприємства не надходило, то суд не приймає їх до уваги як належні у зв'язку з наступним.

Відповідно до пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

При цьому, у розумінні норми ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В свою чергу, в п. 45.2 ст. 45 ПК України закріплено поняття «податкової адреси юридичної особи», під якою розуміється місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (надалі - Закон № 755-IV) визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відомості про юридичну особу (серед яких, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи ) включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 і 2 ст. 17 цього Закону).

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб (ч. 5 ст. 17 Закону № 755-IV).

За приписами норми ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, у відповідності до наявних у матеріалах справи спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.11.2014 року, 03.11.2014 року, 13.11.2014 року та 14.11.2014 року, місцезнаходженням ТОВ «Продакт-Інвест» є м. Київ, Печерський район, вул. Лютеранська, буд. 15-А, нежиле приміщення 17, відомості про вказану юридичну особу мають статус «підтверджено».

Що стосується наданої відповідачем довідки за ф. додатку № 2 «Про встановлення місцезнаходження платника податків», слід зазначити, що з наявних матеріалів справи не вбачається того, що складання цієї довідки призвело до внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо не підтвердження відомостей про ТОВ «Продакт-Інвест» станом на момент подачі останнім відповідних податкових декларацій.

Натомість, належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичні обставини щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надала, а тому суд приходить до висновку, що відомості про місцезнаходження ТОВ «Продакт-Інвест», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є достовірними, а посилання відповідача на відсутність підприємства за місцезнаходженням необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 28.10.2014 року № 281020141 в односторонньому порядку у відповідача були відсутні, а тому такі дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві є протиправними.

При цьому, суд не вбачає факту бездіяльності ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо невиконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів, оскільки, враховуючи вищенаведені висновки суду та фактичні обставини даної справи, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 9062138657 від 28.10.2014 року.

Щодо правомірності позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Продакт-Інвест» з податку на додану вартість за звітні періоди вересень-жовтень 2014 року суд зазначає про наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 ПК України).

При цьому, нормами п. 46.6 ст. 46 ПК України передбачено, що якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення , є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Так, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626, була затверджено форма Податкової декларації з податку на додану вартість і порядок її заповнення.

Надалі, Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044, визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Даним Наказом Міністерства доходів і зборів України від 23.09.2014 року № 966 затверджено нову форму Податкової декларації з податку на додану вартість. Оприлюднення цього Наказу здійснено в Офіційному віснику України від 04.11.2014 року № 86.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2014 року подається до органів доходів і зборів за формою податкової звітності, затвердженої саме Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678.

Нормами п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно із п. 48.4 ст. 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Також, в силу норм пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктами 49.3 і 49.4 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 зазначеного Кодексу).

Крім того, в пп. 4.9.2 п. 4.9 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516 (що не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому відповідно має лише рекомендаційний характер), декларація, надана платником, також вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 Кодексу: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація, та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання або квитанції в електронному вигляді з накладеним ЕЦП ЦОЕЗ про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений строк (п. 49.11 ст. 49 Кодексу).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 і 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи копій листів відповідача від 04.11.2014 року № 54839/10/26-55-15-05 та від 14.11.2014 року № 56595/10/26-55-15-06, підставою для неприйняття податкової декларації ТОВ «Продакт-Інвест» з ПДВ за звітний період вересень 2014 року слугував встановлений контролюючим органом факт «невідповідності заповнення податкової звітності» вимогам ст.ст. 46 - 48 ПК України та наказу ДПС України від 14.06.2012 року № 516. При цьому, дані листи податкової інспекції не містять посилань на конкретні обставини невідповідності поданої позивачем податкової звітності вимогам чинного законодавства (як то відсутність та/або недостовірність певних обов'язкових реквізитів, подання звітності не за встановленою чинним законодавством формою (в тому числі відсутність певних додатків до податкової декларації) чи не в повному обсязі). Також, безпосередньо під час судового розгляду даної справи, представник відповідача не надав суду жодних усних та/або письмових пояснень щодо наявності конкретних обставин невідповідності поданої податкової звітності за вказаний звітний період вимогам чинного податкового законодавства.

Разом з тим, позивачем на вимогу суду, викладену, зокрема, в ухвалі суду від 04.11.2015 року, не надано копії податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, яка датована 03.11.2014 року, про факт направлення якої засобами електронного зв'язку свідчить наявна у матеріалах справи квитанція №2, а, відтак, висновки контролюючого органу про її невідповідність вимогам ст.ст. 46 - 48 ПК України, що вказаного як підставу для неприйняття останньої, позивачем не спростовано.

Натомість, у ході дослідження наявної у матеріалах справи копії Податкової декларації ТОВ «Продакт-Інвест» за вересень 2014 року, датованої 13.11.2014 року, що була надана представником позивача, та інших матеріалів справи, судом не виявлено, а відповідачем не доведено, факту відсутності в такій декларації обов'язкових реквізитів, визначених норами п. 48.3 і п. 48.4 ст. 48 ПК України, та/або заповнення таких реквізитів з недостовірними відомостями.

При цьому, як було зазначено вище, 24.11.2014 року позивач подав до канцелярії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди вересень 2014 року (аналогічну за змістом електронній Податковій декларації за вересень 2014 року, що датована 13.11.2014 роком) та жовтень 2014 року, про що свідчать штампи контролюючого органу про отримання цих декларацій товариства контролюючим органом 24 листопада 2014 року. При цьому, факт отримання 24.11.2014 року зазначених податкових декларацій ТОВ «Продакт-Інвест» з податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2014 року відповідачем під час судового розгляду справи не заперечувалося, а також не надано документальних доказів надіслання/вручення під розписку платнику податків (позивачу) письмових повідомлень про відмову у прийнятті зазначених податкових декларацій, поданих 24.11.2014 року. З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача про протиправність дій відповідача щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Продакт-Інвест» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності Податкової декларації ТОВ «Продакт-Інвест» з ПДВ за звітний період вересень 2014 року (реєстраційний номер № 9066025287 від 13.11.2014 року) є протиправним.

Крім того, враховуючи положення п. 49.13 ПК України, згідно яких у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, суд дійшов висновку про визнання податкової декларації ТОВ «Продакт-Інвест» з ПДВ за звітний період вересень 2014 року (реєстраційний номер № 9066025287 від 13.11.2014) такою, що подана у момент фактичного її отримання контролюючим органом, а саме: 13.11.2014 року.

Щодо решти позовних вимог, а саме: визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до АІС «Податковий блок» до показників податкового кредиту і податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих позивачем за звітні періоди вересень і жовтень 2014 року, та зобов'язання відповідача відобразити в названій електронній базі даних відповідні показники декларацій, то судом не вбачається їх нормативного та документального не підтвердження, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до положень згаданих вище Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, для забезпечення єдиної методології ведення та обробки документів податкової звітності повинні виконуватись такі процедури: приймання та реєстрація документів податкової звітності від платників податків; перенесення інформації з документів податкової звітності на паперових та електронних носіях до електронних баз податкової звітності; перенесення інформації, наданої платниками податків засобами телекомунікаційного зв'язку, до електронних баз податкової звітності; проведення автоматизованих перевірок документів податкової звітності, зокрема звірка даних документів податкової звітності з інформацією відповідних реєстрів, переліків тощо, згідно з наданими технічними завданнями; верифікація даних податкової звітності, наданої на паперових носіях, що переносяться до КОР платників податків; підготовка та вивантаження інформації щодо сум визначених платником грошових зобов'язань для подальшого перенесення відповідних показників до КОР платників податків; відпрацювання реєстрів неімпортованих записів, сформованих за результатами перенесення визначених платниками сум грошових зобов'язань з баз податкової звітності до КОР платників податків; обробка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. N 1ДФ; обробка податкової звітності (у тому числі поданої в електронному вигляді) та звітності, показники якої не заносяться до КОР платників податків; формування та передача реєстрів на основі обробленої податкової звітності незалежно від способу подання податкової звітності; оформлення і передача для збереження паперових носіїв податкової звітності; адміністрування системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності.

Згідно п. 4.9 розд. 4 цих Методичних рекомендацій, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС.

Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.

Відповідно до розд. 5 цих Методичних рекомендацій, за наслідками процедури реєстрації та прийняття податкової звітності підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію, - здійснюється обробка та занесення інформації до електронних баз виконується.

При цьому, положеннями п. 4.15 і 4.16 розд. 4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п. 49.12 ст. 49 Кодексу): подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

В ході судового розгляду сторонами не було надано суду будь-яких документальних доказів на підтвердження факту вчинення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дій по внесенню до електронних баз даних певних відомостей про показники податкового кредиту і податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Продакт-Інвест» за звітні періоди вересень і жовтень 2014 року, в тому числі на підставі податкових декларацій, поданих позивачем 03.11.2014 року, 13.11.2014 року та 24.11.2014 року.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про відсутність наразі правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Продакт-Інвест» в цій часині у зв'язку з необґрунтованістю останніх.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Продакт-Інвест» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 28.10.2014 року № 281020141 (реєстраційний номер 9062138657, згідно роздруківки електронної квитанції № 2).

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Продакт-Інвест» (ідентифікаційний код 39254790) з податку на додану вартість за звітний період вересень 2014 року (реєстраційний номер № 9066025287 від 13.11.2014 року).

4. Визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Продакт-Інвест» (ідентифікаційний код 39254790) з податку на додану вартість за звітний період вересень 2014 року (реєстраційний номер № 9066025287 від 13.11.2014) такою, що подана у момент фактичного її отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме: 13.11.2014 року.

5. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок