Постанова

від 26.05.2015 по справі 805/1541/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р. Справа №805/1541/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліної А.А.,

з участю представників:

позивача - Максименко Д.О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» (далі - позивач, ПАТ «Харцизький трубний завод») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Міжрегіональне ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що у період з 22 грудня 2014 року по 06 січня 2015 року відповідачем була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року, щодо правомірності від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за результатами якої позивачем складено акт камеральної перевірки за № 3/28-10-37-10/00191135 від 06 січня 2015 року, за висновками якого позивачем порушено: пункт 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму податку на додану вартість у розмірі 42 116,00 грн.; та підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 та пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року на суму податку на додану вартість у розмірі 42 116,00 грн. Позивач вказав, що не погодившись із наведеними висновками позивач звернувся до відповідача з запереченнями на акт перевірки, які були залишенні відповідачем без задоволення. З урахуванням викладеного, відповідачем, на підставі висновків наведеного акту перевірки винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710, відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 42 116,00 грн., а також застосовано штрафні санкції у сумі 21 058,00 грн.

Однак, позивач вказав, що не може погодитись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з висновками акту перевірки, відповідач визнав порушенням з боку позивача щодо включення ним до податкового кредиту сум операцій, здійснених з його контрагентами, а саме: КП «Компанія «Вода Донбасу», ТОВ «Лайт», МПП «Старт», ТОВ «Профстрой», ТОВ «СКВ Транс», ПП ВНФ «Променергоремонт», та ДП Донецька залізниця на загальну суму 42 116,00 грн. При цьому, як зазначив позивач, у якості підстав для невизнання законності дій з віднесення позивачем до податкового кредиту зазначених раніше сум стали дані АС «Податковий блок», згідно із якими вказані контрагенти у липні, вересні, жовтні 2014 року не задекларували свої податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем.

З приводу викладеного позивач вказав, що сума витрат у розмірі 42 115,52 грн. була понесена позивачем у зв'язку з придбанням у платників податків-постачальників товарів і послуг, які беруть участь при здійсненні господарської діяльності позивача, та операції з придбання зазначених товарів/послуг є економічно обґрунтованими і документально підтвердженими, наявність яких підтверджує право позивача на визнання податкового кредиту у жовтні 2014 року в сумі 42 115,52 грн. відповідно до вимог, встановлених пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, так само й усі зазначені операції знайшли своє відображення у складі фінансової звітності за жовтень 2014 року відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням чого позивач при здійсненні операцій з вищезазначеними контрагентами мав усі підстави для визнання права на податковий кредит на вказану вище суму.

Враховуючи наведене, позивач, керуючись саме нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відніс до податкового кредиту суми податку, не підтверджених податковими накладними (або підтверджених податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи митними деклараціями. А у тих випадках, коли продавцями товарів/послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Харцизький трубний завод» було відмовлено надати податкові накладні або було надано податкові накладні, заповнені та/або зареєстровані з порушенням відповідних порядків, позивач на виконання пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України додав до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2014 року заяви зі скаргами на таких постачальників, які і стали підставами для включення сум податків до складу податкового кредиту. При цьому,як зазначив позивач, листом № 2.3-50/671-2188 від 18 листопада 2014 року додав до заяв копії відповідних первинних та розрахункових документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також позивач додав, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вказані рішення підлягають застосуванню судами як джерела права. Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином позивач вважає, що виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого бюджетного відшкодування, і має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту, з урахуванням чого звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даною позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління ДФС від 10 березня 2015 року № 0000143710 (арк. справи 4-13).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року відкрите провадження у даній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. справи 1).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, з урахуванням чого просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління ДФС від 10 березня 2015 року № 0000143710, згідно з яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 42 116,00 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 21 058,00 грн.

14 травня 2015 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи за відсутності представників Міжрегіонального Головного управління ДФС з урахуванням заперечень на даний адміністративний позов (арк. справи 134-139), в яких вказали, що не погоджуються з заявленими позивачем вимогами з огляду на наступне.

Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби України - Центральним офісом з обслуговування великих платників відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України в порядку статті 76 розділу ІІ цього кодексу проведено камеральну перевірку позивача стосовно задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року, (податкова декларація з податку на додану вартість від 18 листопада 2014 року № 9066829987), за результатами якої складено акт перевірки від 06 січня 2015 року № 3/28-10-37-10/191195, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710. Відповідач зазначив, що винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення обумовлено висновками акту перевірки, з яких вбачається, що позивачем неправомірно включені до податкового кредиту суми операцій, здійснених з його контрагентами, а саме: КП «Компанія «Вода Донбасу», ТОВ «Лайт», МПП «Старт», ТОВ «Профстрой», ТОВ «СКВ Транс», ПП ВНФ «Променергоремонт», та ДП Донецька залізниця на загальну суму 42 116,00 грн. При цьому, підставою для невизнання законності дій з віднесення позивачем до податкового кредиту зазначених раніше сум стали дані АС «Податковий блок», згідно із якими вказані контрагенти у липні, вересні, жовтні 2014 року не задекларували свої податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем.

Відповідач вказав, що Податковим кодексом України встановлено прямий взаємозв'язок між податковим кредитом з податку на додану вартість платника податку та податковими зобов'язаннями його контрагента: у разі недекларування податкових зобов'язань відсутнє право на податковий кредит/ Отже, на думку відповідача, обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом, складання податкової накладної особою, що зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість. Недотримання наведених вище положень свідчить про відсутність підстав для включення суми податку на додану вартість, що зазначена в податковій накладній, до складу податкового кредиту звітного періоду.

Тобто відповідач зазначив, що юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів (податкових накладних) або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Таким чином відповідач вказав, що контрагентами позивача, а саме: МПП «Старт» (ЄДРПОУ 13476253), ТОВ «Профстрой» (ЄДРПОУ 31301099), ТОВ «СКВ Транс» (ЄДРПОУ 37842171), ПП ВНФ «Променергоремонт» (ЄДРПОУ 32672077), ТОВ «Лайт» (ЄДРПОУ 24066995), ДП Донецька залізниця (ЄДРПОУ 1074957), КП «Компанія Вода Донбасу» ЄДРПОУ 191678) в порушення вимог підпункту 14.1.156, пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 203.1 статті 203 не задекларовано об'єкт оподаткування та податкові зобов'язання з податку на додану вартість, з урахуванням чого ПАТ «Харцизький трубний завод» порушено пункт 198.6, статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту та суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року на 42 116 грн., що свідчить про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі (арк. справи 134-145).

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» (ЄДРПОУ 00191135, адреса: 86703, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Патона, будинок 9) було зареєстроване як юридична особа 07 грудня 1994 року за № 1 279 105 0028 000063 виконавчим комітетом Харцизької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 161357 (арк. справи 118). Відповідач є платником податків на додану вартість у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 16 липня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом від 16 травня 2011 року № 100335874 Серії НБ № 196345 про реєстрацію платника податку на додану вартість (арк. справи 120).

Відповідач - Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, у період з 22 грудня 2014 року по 06 січня 2015 року головним державним ревізором-інспектором відділу моніторингу та аналізу відшкодування податку на додану вартість Вайловим Максимом Андрійовичем відповідно до пунктів 200.10, 200.18 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року на підставі декларації з податку на додану вартість від 19 грудня 2014 року № 9073468625, за результатами якої складений акт камеральної перевірки від 06 січня 2015 року № 3/28-10-37-10/00191135 (арк. справи 15-27) з висновками про порушення позивачем:

- пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом встановлено завищення позивачем податкового кредиту та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму податку на додану вартість у розмірі 42 116 грн.,

- підпункту 14.1.18, пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року в розмірі 42 116 грн., яке підлягає зменшенню.

Не погодившись із даними висновками, позивачем на вищенаведений акт перевірки 18 лютого 2015 року за № 23-50/82 до податкового органу були надіслані заперечення (арк. справи 28-33), але відповідач у своїй відповіді від 04 березня 2015 року № 4961/10/28-10-37-10-16 «Про надання відповіді до заперечення по акту перевірки» (арк. справи 34-40) висновки акту перевірки залишив незмінними, тобто такими які встановлені контролюючим органом у акті камеральної перевірки від 06 січня 2015 року № 3/28-10-37-10/00191135.

З урахуванням чого, податковим органом на підставі наведеного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710, яким за порушення позивачем вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.1, пункту 198.6, статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітній період, за який подано декларацію, а саме: листопад 2014 року у розмірі 42 116,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 21 058,00 грн. (арк. справи 14).

З приводу викладеного суд зазначає, що прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення яких визначається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірним питанням у даній справі є обґрунтованість прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 42 116,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 21 058,00 грн. Стосовно наведеного суд виходить з наступного.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V нього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен апатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначалось судом вище, на підставі акту камеральної перевірки від 06 січня 2015 року № 3/28-10-37-10/00191135, за висновками якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлені порушення позивачем підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.1, пункту 198.6, статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

З описової частини наведеного акту перевірки вбачається, що податковим органом були зроблені висновки про порушення виходячи з того, що контрагентами позивача, а саме: КП «Компанія «Вода Донбасу», ТОВ «Лайт», МПП «Старт», ТОВ «Профстрой», ТОВ «СКВ Транс», ПП ВНФ «Променергоремонт» та ДП Донецька залізниця не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

Зокрема, виходячи зі змісту акту перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ «Харцизький трубний завод», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів, якими не подано декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, а також, одним із контрагентів не подано декларації з ПДВ окрім жовтня, за липень та вересень 2014 року, та не задекларовано податкові зобов'язання, а саме:

- Відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до

податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ «Харцизький трубний завод» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 16 200,00 грн. по податковим накладним отриманим від МПП «Старт» (ЄДРПОУ 13476253).

Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань МПП «Старт» за жовтень 2014 р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року МПП «Старт» до Ясинуватської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- Відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ «Харцизький трубний завод» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3 828,48 грн. по податковим

накладним отриманим від ТОВ «Профстрой» (ЄДРПОУ 31301099).

Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «Профстрой» за жовтень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року ТОВ «Профстрой» до ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- Відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до

податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ «Харцизький трубний завод» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2 361,42 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ «СКВ Транс» (ЄДРПОУ 37842171).

Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «СКВ Транс» за жовтень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року ТОВ «СВК Транс» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- Відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до

податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ «Харцизький трубний завод» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2 781,40 грн. по податковим накладним, отриманим від ПП «ВНФ Променергоремонт» (ЄДРПОУ 32672077).

Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ПП «ВНФ Променергоремонт» за жовтень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року ПП «ВНФ Променергоремонт» до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- Відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до

податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ «Харцизький трубний завод» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2 729,20 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Лайт» (ЄДРПОУ 24066995).

Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «Лайт» за жовтень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкові декларації з ПДВ за жовтень 2014 року ТОВ «Лайт» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

Відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до

податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ «Харцизький трубний завод» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1 589,90 грн. по податковим накладним, отриманим від ДП Донецької залізниці (ЄДРПОУ 1074957).

Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань Донецька залізниця за жовтень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року ДП Донецька залізниця до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУМД не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- Відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ «Харцизький трубний завод» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 12 625,12 грн. по податковим накладним отриманим від КП «Компанія «Вода Донбасу» (ЄДРПОУ 191678).

Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань КП «Компанія «Вода Донбасу» за липень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року становить

0,0 грн., оскільки податкові декларації з ПДВ за наведені періоди до СДПІ з ОВП у м. Донецьку не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання за відповідні періоди.

Стосовно викладеного суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 200.1, 200.3, 200.4. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до положення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України вбачається, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, як зазначалось судом вище, відповідачем відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року встановлено, що ПАТ «Харцизький трубний завод», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів, якими не подано декларації з ПДВ за жовтень 2014 року та не задекларовано податкові зобов'язання, а саме, по взаємовідносинам з: КП «Компанія «Вода Донбасу», ТОВ «Лайт», МПП «Старт», ТОВ «Профстрой», ТОВ «СКВ Транс», ПП ВНФ «Променергоремонт» та Донецькою залізницею, а в запереченнях, наданих суду зроблено висновок, що обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом, складання податкової накладної особою, що зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість. Недотримання наведених вище умов свідчить про відсутність підстав для включення суми податку на додану вартість, що зазначена в податковій накладній, до складу податкового кредиту звітного періоду.

Суд зазначає, що позивачем на підтвердження своєї правової позиції щодо взаємовідносин з вищенаведеними контрагентами, та, як наслідок правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від вищенаведених контрагентів, надано суду копії наступних документів:

- стосовно взаємовідносин з Малим приватним підприємством «Старт» (код ЄДРПОУ 13476253): податкової накладної № 1 від 21 жовтня 2014 року та видаткової накладної № 02 від 21 жовтня 2014 року (арк. справи 51, 92), які видані відповідно до договору поставки № 823 від 23 серпня 2011 року, укладеного між позивачем (далі - покупець) та МПП «Старт» (далі - продавець), згідно з яким МПП «Старт» поставляє позивачеві нестандартне обладнання на загальну суму 97 200,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 16 200,00 грн.;

- стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт» (код ЄДРПОУ 24066995): податкових накладних: № 35 від 06 жовтня 2014 року, № 83 від 13 жовтня 2014 року , № 87 від 13 жовтня 2014 року, № 118 від 16 жовтня 2014 року, № 145 від 20 жовтня 2014 року, № 178 від 23 жовтня 2014 року, № 199 від 27 жовтня 2014 року, № 232 від 30 жовтня 2014 року (арк. справи 42-49); та видаткових накладних: № РН-0007763 від 06 жовтня 2014 року, № РН-0007827 від 13 жовтня 2014 року, № РН-0007831 від 13 жовтня 2014 року, № РН-0007869 від 16 жовтня 2014 року, № РН-0007901 від 20 жовтня 2014 року, № РН-0007944 від 23 жовтня 2014 року, № РН-0007967 від 27 жовтня 2014 року, № РН-0008010 від 30 жовтня 2014 року (арк. справи 94-101), а також специфікації № 1 від 21 лютого 2014 року (арк. справи 174), які видані відповідно до договору на придбання матеріально-технічних ресурсів від 21 лютого 2014 року № 8325/2 (арк. справи 171-173), укладеного між позивачем (далі - покупець) та ТОВ «Лайт» (далі - продавець), згідно з яким ТОВ «Лайт» здійснює постачання позивачеві питної очищеної води у жовтні 2014 року;

- стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Профстрой» (ЄДРПОУ 31301099): податкової накладної № 28 від 30 жовтня 2014 року та видаткової накладної № 509 від 30 жовтня 2014 року (арк. справи 50, 93), виданих відповідно до договору купівлі продажу від 23 січня 2014 року № 284/3, укладеного між позивачем (далі - покупець) та ТОВ «Профстрой» (далі - продавець), згідно з яким ТОВ «Профстрой» здійснює постачання позивачеві торгово-матеріальних цінностей, а саме продає позивачеві пінополіуретан на загальну суму 22 970,88 грн.;

- стосовно взаємовідносин з Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 191678): податкових накладних: № 170/39 від 03 вересня 2014 року, № 16/40 від 08 вересня 2014 року, № 44/40 від 11 вересня 2014 року, № 3021/39 від 31 липня 2014 року (арк. справи 59-62); акту на надання послуги водопостачання б/н від 31 жовтня 2014 року (арк. справи 102), які видані та складені на підставі договорів: № 83 від 30 грудня 2013 року та № 010 від 06 лютого 2014 року, укладених між позивачем та КП « Компанія «Вода Донбасу» на надання послуг по централізованому водопостачанню та водовідведенню (арк. справи 167-170);

- стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «СКВ Транс» (код ЄДРПОУ 37842171): податкових накладних: № 1 від 13 жовтня 2014 року, згідно з якою сума ПДВ складає 111,60 грн., № 2 від 13 жовтня 2014 року, згідно з якою сума ПДВ складає 471,25 грн., № 3 від 13 жовтня 2014 року, згідно з якою сума ПДВ складає 174,00 грн., № 4 від 21 жовтня 2014 року, згідно з якою сума ПДВ складає 1 604,57 грн. (арк. справи 55-58); актів виконаних робіт: № 1 від 13 жовтня 2014 року, № 2 від 13 жовтня 2014 року, № 3 від 13 жовтня 2014 року, № 4 від 21 жовтня 2014 року (арк. справи 88-91), виданих відповідно до договору від 20 серпня 2013 року № 10/1004/13-0086, укладеного між позивачем та ТОВ «СКВ Транс» на надання послуг по перевезенню автомобільним транспортом, послуг спеціальної та машинно-тракторної техніки (арк. справи 147-157), згідно з яким ТОВ «СКВ Транс» (далі - виконавець) зобов'язується надавати позивачеві (далі - заказник) транспортні послуги, з самостійним визначенням сторонами договірної ціни за надання наведених вище послуг у додатках № 1, № 2, № 3, № 4 до вказаного вище договору (арк. справи 158-163);

- стосовно взаємовідносин з Приватним підприємством «Виробничо-наукова фірма «Променергоремонт» (код ЄДРПОУ 32672077): податкових накладних: № 14044 від 03 жовтня 2014 року, згідно з якою сума ПДВ складає 1 538,00 грн., № 14045 від 03 жовтня 2014 року, згідно з якою сума ПДВ складає 1 243,00 грн. (арк. справи 52-53); актів виконаних робіт: № 1 від 03 жовтня 2014 року, № 2 від 03 жовтня 2014 року, № 3 від 03 жовтня 2014 року, № 4 від 03 жовтня 2014 року, № 5 від 03 жовтня 2014 року, № 6 від 03 жовтня 2014 року, № 7 від 03 жовтня 2014 року, № 8 від 03 жовтня 2014 року, № 9 від 03 жовтня 2014 року, № 10 від 03 жовтня 2014 року, № 11 від 03 жовтня 2014 року, № 12 від 03 жовтня 2014 року, № 13 від 03 жовтня 2014 року, № 14 від 03 жовтня 2014 року, № 14 від 03 жовтня 2014 року, № 15 від 03 жовтня 2014 року, № 16 від 03 жовтня 2014 року, № 17 від 03 жовтня 2014 року, № 18 від 03 жовтня 2014 року (арк. справи 65-87), виданих відповідно до договору підряду на поточні ремонти від 16 червня 2014 року № 17/1103/14-0065, укладеного між позивачем (далі - замовник) та ПП «НВФ «Променергоремонт» (далі - підрядник) (арк. справи 175), згідно з яким замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи з ремонту електричних машин, котушок електроапаратів, перелік яких наводиться в вищенаведених актах прийому-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною вказаного договору;

- стосовно взаємовідносин з Державним підприємством «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 1074957): податкової накладної № 8/108 від 13 жовтня 2014 року на суму ПДВ у розмірі 1589,90 грн., виданою відповідно до договору про надання послуг від 17 березня 2013 року № Д/Т -1450/ТЧ-20, укладеного між позивачем (далі - замовник) та ДП «Донецька залізниця» (далі - виконавець), згідно з яким замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити силами структурного підрозділу виконавця - Локомотивного депо Ясинувата-Західне огляд технічного стану 1 локомотиву для слідування в холодному стані та 8 локомотивів для виїзду на шляхи загального користування в діючому стані, згідно з Правилами технічної експлуатації залізниць України (арк. справи 184-186).

Як зазначалось судом вище, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З детального дослідження наведених вище документів, можна зробити висновок, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит при здійсненні ним операцій з придбання товарів та послуг на підставі виданих його контрагентами податкових накладних, за наявності інших первинних документів.

Водночас, з приводу висновків відповідача викладених в акті перевірки стосовно порушення позивачем при включенні ним до податкового кредиту 42 116,00 грн., за операціями, здійсненими з його контрагентами, а саме: КП «Компанія «Вода Донбасу», ТОВ «Лайт», МПП «Старт», ТОВ «Профстрой», ТОВ «СКВ Транс», ПП ВНФ «Променергоремонт», та ДП Донецька залізниця, які за даними АС «Податковий блок» у липні, вересні, жовтні 2014 року не подали податкові декларації та не задекларували свої податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковим законодавством не передбачена норма, яка позбавляє платника податків на додану вартість права на формування та включення сум до податкового кредиту у випадках, коли постачальники (контрагенти) такого платника податків не декларують та/або не сплачують податок на додану вартість за тими ж операціями, а платник податку в свою чергу виконує усі передбачені податковим законодавством умови щодо отримання бюджетного відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру сформованого податкового кредиту.

Таким чином, платник податків, а в даному випадку - позивач, не повинен нести відповідальність за наслідками невиконання його контрагентами обов'язків щодо своєчасної подачі податкової звітності, а саме: декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Суд зазначає, що вказана вище позиція суду також підтверджується рішеннями Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) Суд вказав, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом з пенею. Європейський Суд з прав людини визначив, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії.

Таким чином, позивач виходячи із приписів Податкового кодексу України не несе відповідальність за наслідки невиконання його контрагентами своїх обов'язків щодо своєчасності подачі декларацій з податку на додану вартість, а дані обставини повинні бути встановлені та прийняті до уваги контролюючим органом при проведенні перевірки.

Разом із цим, об'єктивність неможливості подачі податкової звітності контрагентами позивача, у зв'язку з настанням обставин непереборної сили підтверджується копіями наступних Сертифікатів (висновків) торгово-промислової палати, а саме: копією Сертифікату ДП «Донецька залізниця» № 1360 від 14 жовтня 2014 року (арк. справи 202-203), копіями Сертифікатів КП «Компанія «Вода Донбасу», а саме: № 1361 від 14 жовтня 2014 року (арк. справи 204-205), № 1735 від 25 листопада 2014 року (арк. справи 207), № 1736 від 25 листопада 2014 року (арк. справи 206).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників помилково прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 42 116,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 21 058,00 грн., у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, тобто 183,00 грн. (арк. справи 3).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8-11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000143710, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників з податку на додану вартість від 10 березня 2015 року № 0000143710 на загальну суму 63 174,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 42 116,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 21 058,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» (ЄДРПОУ 00191135, адреса: 86703, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Патона, будинок 9) витрати по сплаті судового збору у розмірі 183,00 грн. (сто вісімдесят три грн. 00 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 травня 2015 року.

Постанова у повному обсязі складена 29 травня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.