Постанова

від 29.05.2015 по справі 809/1473/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2015 р. № 809/1473/15

10 год. 00 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.,

при секретарі Хомі О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ольштен" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2015 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Коломийська оДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ольштен" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою земельного податку, штрафних санкцій та пені, штрафних санкцій по податку на додану вартість, екологічного податку, плати за спеціальне використання води в загальному розмірі 7 468,52 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу сплати податкових зобов'язань, регулюються в першу чергу Податковим кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПКУ).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа.

Відповідно до даних обліку Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 7 468,52 грн.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). У відповідності до п.288.7 ст. 288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Згідно п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Також судом встановлено, що відповідно до ст.ст. 323, 240 ПКУ відповідач є платником екологічного податку та платником збору за спеціальне використання води.

Згідно п.250.1 ст.250 ПКУ базовий податковий (звітний) період для платників екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Підпунктом 250.2 ст.250 ПКУ визначено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем податкового звітного кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

У відповідності до приписів ст. 328 ПКУ базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі вищевказаних норм Кодексу відповідачем подані до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції податкові декларації з земельного податку, екологічного податку та збору за спеціальне використання води. Таким чином шляхом подачі даних Товариство самостійно визначило та узгодило податкове зобов'язання з вищевказаних податків в розмірі 4 361,40 грн. (земельного податку в сумі 1 718,41 грн. + екологічного податку в сумі 865,41 грн. (за ІІ квартал 2014 ) + 903,45 грн. (за ІІІ квартал 2014) + збору за спеціальне використання води 474,53 грн.+399,60 грн. = 4 361,40 грн.).

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПКУ платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для подання декларації.

Однак, в порушення вимог даної норми Кодексу Товариство у встановлений строк суму податкового зобов'язання не погасило.

Статтею 49 ПК України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до органу державної податкової служби.

Згідно п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді( п.49.2 ст.49 ПК України).

Нормою п.203.1 ст.203 ПКУ встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що 14.08.2014 року Коломийською оДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ольштен", за результатами проведення якої складено акт № 1245/153/35554174 від 14.08.2014 року. Відповідно до даного акту Товариством порушено визначені п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02. 12.2010 року за № 2755-VI терміни подачі податкової декларації з плати за землю в результаті чого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000131500 від 19.08.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1020,00 гривень (а.с.31).

18.08.2014 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за квітень 2014 року, та перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, якими встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість та несвоєчасності сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання про що складено акти за №1314/09-07-15-2/35554174 від 18.08.2014 року (а.с.8-10) та за №1560/09-07-15/35554174 від 18.09.2014 року (а.с.12,13). На підставі вказаних актів перевірки Коломийською оДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення за №0000281500 від 27.08.2014 року, за №0001741500 від 26.09.2014 року, за № 0001731500 від 26.09.2014 року. якими визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1020,00 гривень, 894,49 грн., 133,02 грн. відповідно (а.с.11).

Вказані повідомлення-рішення отримані директорам Товариства 19.08.2014 року, 27.08.2014 року та 26.09.2014 року відповідно про що свідчать відмітки на корінцях податкових повідомлень - рішень, копії яких знаходяться в матеріалах справи та досліджені судом в якості письмових доказів (а.с.11,14,15,30).

У відповідності з п.п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом у випадку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача зі сплати земельного податку та податку на додану вартість визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувались, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України є узгодженими з моменту отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Проте в порушення вимог вищезазначених норм податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, Товариством погашені не були.

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні- рішенні згідно із цим Кодексом. У відповідності до приписів даної норми Кодексу відповідачу нараховано пеню по орендній платі за землю в загальному розмірі 12,68 грн., що підтверджується дослідженою судом карткою платника податків.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за № 894-25 від 11.08.2014 року на загальну суму 813,04 грн. з яких 800,36 грн. основний платіж, а 12,68 грн. пеня, яка отримана останнім 11.08.2014 року, що підтверджується підписом директора Товариства на корінці вказаної вимоги.

Однак зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив,.

Відповідно до приписів п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПКУ).

Таким чином загальна сума заборгованості Товариства на час подання позову складала 7 468,52 грн. (1 020грн.+894,49 грн.+133,02 грн. - штрафні санкції по податку на додану вартість + 1 718,41 грн. земельного податку + 1048.39 грн. штрафні санкції +12,68 грн. пені + 865,41грн. (за 2 кв. 2014 року)+903,45 грн.(за 3 кв. 2014 року) - екологічного податку + 874,13 грн. - збір на спеціальне використання води = 7 468,52 грн.).

Проте згідно наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу заяви податкового органу Товариством борг частково погашений. Зокрема, зменшене податкове зобов'язання з земельного податку на 500 грн., з податку на додану вартість на 1020 грн., з екологічного податку на 865,41 грн., по платі за спеціальне використання води на 874,13 грн. Таким чином заборгованість відповідача становить 4 208,98 грн. (по земельному податку 2 279,48 грн. + по ПДВ 1 026,05 грн. + по екологічному податку 903,45 грн.), а в задоволенні позову в частині 3 259,54 грн. слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості в сумі 4 208,98 грн. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується витягами з облікової картки платника податків, розрахунками сум заборгованості, податковими деклараціями та податковими повідомленнями - рішеннями, іншими письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості в сумі 4 208,98 грн. суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 ПКУ).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України, п.п.14.1.72, п.п.14.1.136, п.п.14.1.147, п.п.14.1.1.175, ст.49, п.56.11 ст.56, п.57.1 п.57.3 ст.57, п.59.1, п.59.5 ст.59, п.95.1- п.95.4 ст.95, п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129, п.203.1, п.203.2 ст.203, п.250.1, п.250.2 ст.250, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ст.162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ольштен" (код ЄДРПОУ 35554174) у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 4 208 (чотири тисячі двісті вісім) грн. 98 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.