Постанова

від 08.06.2015 по справі 810/1658/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року 810/1658/15

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 11 год. 35 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г. ,

при секретарі судового засідання Васковець М.С., за участю представника позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олбі-Транс" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Олбі-Транс" з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2015 року №0000612204 та №0000622204 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Олбі-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.08.2014 р. по 30.09.2014 р. та податку на прибуток за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було складено Акт від 25.03.2015 р. № 401/22-4/38273660, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2014 р. на загальну суму 50962,00 грн.; п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 56624,00 грн., в т.ч. за серпень 2014 р. на суму 30024,00 грн., за вересень 2014 р. на суму 26600,00 грн.

09.04.2015 р. р. позивач поштою отримав податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 08.04.2015 року: №0000612204 року про нарахування грошового зобов'язання по збільшенню податку на додану вартість в розмірі 56624 грн. та штрафної фінансової санкції в розмірі 14156грн., всього: 79780 грн. за порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.3 п. 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України; № 0000622204 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 50962 грн. основного платежу та штрафних фінансових санкцій в сумі 12740 грн. (всього 63702, 50 грн.) за порушення пп. 138.2 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України.

Позивач вважає , що висновки податкового органу є безпідставними, оскільки укладений між позивачем та ТОВ "Оптіма Трейд ЛТД" договір про надання транспортних послуг мав реальний характер - роботи виконані контрагентом та оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Позивач вважає висновки податкового органу неправомірними, а тому просив оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

У судовому засіданні представник позивача Лісовський Р.А. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Макаренко С.В. у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олбі-Транс» є юридичною особою, що зареєстроване 19.09.2012 року , перебуває на обліку в Ірпінській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС у Київській області та є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності є надання транспортних послуг (коди за КВЕД: 45.20; 46.73; 49.41; 49.42; 52.24).

Як встановлено судом, в період, що перевірявся ТОВ «Олбі-Транс» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Трейд ЛТД» зареєстроване як юридичну особу 31.01.2014 року, основними видами діяльності якого є: Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля; Консультування з питань інформації, діяльність у сфері права та бухгалтерського обліку й аудиту; Консультування з питань оподаткування, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №20626307, який наявний в матеріалах справи.

Так , ТОВ «Олбі-Транс» укладено з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 39076150) Договір про надання транспортних послуг від 01.08.2014 року №010814, згідно якого ТОВ «Олбі-Транс» (Замовник) доручає, а ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 39076150) (Підприємство) зобов'язується надати Замовнику послуги по автомобільному перевезенню вантажів, а Замовник зобов'язується відвантажити і оплатити Підприємству вартість наданих послуг, в розмірі на умовах і в порядку, передбаченому цим договором.

На підставі зазначеного договору позивачем протягом серпня - вересня 2014 року було придбано у вказаного контрагента транспортно-експедиційні послуги, що використовувались позивачем в межах господарської діяльності.

На підтвердження факту надання послуг позивач надав суду: Договір №010814 про надання транспортних послуг від 01.08.2014 року, Рахунок-фактуру №Оп-0000045 від 30 вересня 2014 року, Акт №Оп-0000044 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2014 року , податкову накладну від 30.09.2014 року №149 на загальну суму 42816 грн., в тому числі ПДВ - 7136 грн., Рахунок-фактуру №Оп-0000043 від 29 вересня 2014 року, Акт №Оп-0000043 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2014 року , Податкову накладну №142 від 29.09.2014 року на загальну суму 30240 грн. в тому числі ПДВ - 5040 грн., Рахунок -фактура №Оп- 0000040 від 26 вересня 2014 року, Акт №Оп-0000042 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.09.2014 року, Податкову накладну №129 від 26.09.2014 року на загальну суму 44400грн. в тому числі ПДВ - 7400грн, Акт №0000039 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.06.2014 року, Податкову накладну від 25.09.2014 року №124 на загальну суму 42144грн. в тому числі ПДВ - 7024 грн., Рахунок -фактуру №Оп-0000029 від 29 серпня 2014 року , податкову накладну №152 від 29.08.2014 року на загальну суму 23820 грн. в тому числі ПДВ -3970 грн., Рахунок -фактура №Оп-0000028 від 28 серпня 2014 року , Податкову накладну від 28.08.2014 року №135 на загальну суму 37500грн., в тому числі ПДВ - 6250 грн, Рахунок-фактура №Оп-0000027 від 27 серпня 2014 року, Податкову накладну від 27.08.2014 року № 119 на загальну суму 58980грн. в тому числі ПДВ - 9830 грн, Акт Оп-0000025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.08.2014 року, Податкову накладну №109 від 25.08.2014 року на загальну суму 59844грн, в тому числі ПДВ - 9974 грн., товарно-транспортні накладні серії ПЗО: №8667153 від 30.09.2014 року , №8667154 від 30.09.2014 року, №8667155 від 30.09.2014 року, №8667156 від 30.09.2014 року, №8667160 від 29.09.2014 року, №8667159 від 29.09.2014 року, №8667158 від 29.09.2014 року, №8667157 від 29.09.2014 року, №8667246 від 26.09.2014 року, №8667248 від 26.09.2014 року, №8667249 від 26.09.2014 року, №8667243 від 25.09.2014 року, №8667242 від 25.09.2014 року, №8667227 від 25.08.2014 року, №8667228 від 25.08.2014 року, №8667244 від 25.09.2014 року, №8667245 від 25.09.2014 року, №8667232 від 27.08.2014 року, №8667231 від 27.08.2014 року, №8667230 від 27.08.2014 року, №8667229 від 25.08.2014 року, №8667226 від 25.08.2014 року, №8667239 від 29.08.2014 року, №8667238 від 29.08.2014 року, №8667240 від 29.08.2014 року, №8667241 від 29.08.2014 року, №8667237 від 28.08.2014 року, №8667234 від 28.08.2014 року, №8667235 від 28.08.2014 року, №8667236 від 28.08.2014 року, №86672233 від 27.08.2014 року, платіжні доручення: №430 від 10 вересня 2014 року, №447 від 22 вересня 2014 року, №453 від 1 жовтня 2014 року, №476 від 22 жовтня 2014 року, №483 від 29 жовтня 2014 року, №512 від 24 листопада 2014 року, виписки по рахунку за період: 10.09.2014 р., 22.09.2014 року, 01.10.2014 року, 22.10.2014 року, 29.10.2014 року, 24.11.2014 року, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Позивач оплатив отримані вантажні транспортні послуги, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку, зазначеними вище.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, позивачем задекларовано взаємовідносини з ТОВ "Оптіма Трейд ЛТД" та включено до податкового кредиту за серпень, вересень 2014 року 56624 грн., в тому числі за серпень 2014 року - 30024грн, за вересень 2014 року - 26600 грн. та включено до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2014 рік - 283120 грн.

У період з 17.03.2015 року по 23.03.2015 року , на підставі наказу №243 від 16.03.2015 року, виданого Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією, Демченко Олександром Руслановичем - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, згідно п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та на виконання постанови слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському від 27.02.2015року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Олбі-Транс» (код ЄДРПОУ 38273660) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за періоди з 01.08.2014р. по 30.09.2014р. та податку на прибуток за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. по взаємовідносинах з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 39076150).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2014 р. на загальну суму 50962,00 грн.; п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 56624,00 грн., в т.ч. за серпень 2014 р. на суму 30024,00 грн., за вересень 2014 р. на суму 26600,00 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущені, що операції між позивачем та ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Постанову від 27.02.2015 року Слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі Мамчик Д.О. про призначення податкової перевірки та копію протоколу допиту свідка від 26.02.2015 року. отриманого старшим слідчим ОВС СУ ФР ГУ мін доходів у вінницькій області Юземольським Є.О. у директора та засновника ТОВ «Олбі-Транс» Ткач Д.А.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 25.03.2015 року №401/22-4/38273660 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Олбі-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року та податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» та прийняті податкові повідомлення-рішення 09.04.2015 року: №0000612204 року про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 56624 грн. та штрафної фінансової санкції в розмірі 14156грн. (всього: 79780 грн.) за порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.3 п. 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України; № 0000622204 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 50962 грн. основного платежу та штрафних фінансових санкцій в сумі 12740 грн. (всього 63702, 50 грн.) за порушення пп. 138.2 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України.

Не погоджуючись з висновками зазначеного Акту перевірки позивачем було подано Заперечення від 30.03.2015 року №30.03 на акт перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки залишено без змін (відповідь Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на заперечення від 03.04.2015 року №2199/10/10- 31-22-4).

Вважаючи вказані податкові повідомленнями-рішеннями протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV) визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на формування податкового кредиту та включення до складу валових витрат певних сум виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надання послуг позивачеві ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: позивач поніс реальні витрати на оплату наданих ТОВ "Оптіма Трейд ЛДТ" послуг. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Щодо висновку податкового органу про те, що правочин, укладений з ТОВ "Оптіма Трейд ЛДТ" без настання реальних наслідків суд зазначає наступне.

Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки.

Укладення договору надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсність договору між позивачем та ТОВ "Оптіма Трейд ЛДТ" прямо законом не встановлена, а тому зазначений правочин відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України є оспорюваним.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів визнання недійсним у судовому порядку вищезазначеного договору.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання транспортних послуг. Податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що на час укладання та виконання правочину, контрагент позивача ТОВ "Оптіма Трейд ЛТД" , як і сам позивач були зареєстрованими юридичними особами та були платниками податку на додану вартість.

Крім того, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ „Оптіма Трейд ЛТД" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Також у матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "Оптіма Трейд ЛТД".

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням наданих представником позивача та досліджених судом первинних документів, а саме: податкових накладних, Актів, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень , банківських виписок, позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД».

А відтак, позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Оптіма Трейд ЛДТ".

З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за вказаними операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, 198.3 п. 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 , пп. 138.2 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України є помилковими.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представниками позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Таким чином, судові витрати у сумі 268, 98 грн. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 08.04.2015 року №0000612204 та №0000622204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олбі-Транс" сплачений судовий збір у сумі 268(двісті шістдесят вісім) грн. 98 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 червня 2015 р.