Ухвала

від 27.08.2015 по справі 810/1658/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1658/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Шурка О.І.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі-Транс» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2015 року №0000612204 та №0000622204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В засідання з'явились учасники процесу.

Представник апелянта наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні судового рішення.

Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Олбі-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року та податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД».

За наслідками перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було складено акт від 25.03.2015 року № 401/22-4/38273660, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2014 року на загальну суму 50962,00 грн.; п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 56624,00 грн., в т.ч. за серпень 2014 року на суму 30024,00 грн., за вересень 2014 року на суму 26600,00 грн.

Не погоджуючись з висновками зазначеного акту перевірки позивачем було подано заперечення від 30.03.2015 року №30.03 на акт перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки залишено без змін (відповідь Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на заперечення від 03.04.2015 року №2199/10/10- 31-22-4).

На підставі акту перевірки прийнято повідомлення-рішення форми «Р» від 08.04.2015 року:

№0000612204 року про нарахування грошового зобов'язання по збільшенню податку на додану вартість в розмірі 56624 грн. та штрафної фінансової санкції в розмірі 14156грн., всього: 79780 грн. за порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.3 п. 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 ПК України;

№ 0000622204 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 50962 грн. основного платежу та штрафних фінансових санкцій в сумі 12740 грн. (всього 63702, 50 грн.) за порушення пп. 138.2 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставнинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазаначти наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою, що зареєстрований 19.09.2012 року , перебуває на обліку в Ірпінській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС у Київській області та є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є надання транспортних послуг (коди за КВЕД: 45.20; 46.73; 49.41; 49.42; 52.24).

В період, що перевірявся, ТОВ «Олбі-Транс» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» .

ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» зареєстроване як юридична особа 31.01.2014 року. Основними видами діяльності товариства є: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля; консультування з питань інформації, діяльність у сфері права та бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №20626307, який наявний в матеріалах справи.

Так , ТОВ «Олбі-Транс» укладено з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 39076150) договір про надання транспортних послуг від 01.08.2014 року №010814, згідно якого ТОВ «Олбі-Транс» (Замовник) доручає, а ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 39076150) (Підприємство) зобов'язується надати Замовнику послуги по автомобільному перевезенню вантажів, а Замовник зобов'язується відвантажити і оплатити Підприємству вартість наданих послуг, в розмірі на умовах і в порядку, передбаченому цим договором.

На підставі зазначеного договору позивачем протягом серпня - вересня 2014 року було придбано у вказаного контрагента транспортно-експедиційні послуги, які використовувались позивачем в межах господарської діяльності.

На підтвердження факту надання послуг позивач надав суду: договір №010814 про надання транспортних послуг від 01.08.2014 року, рахунок-фактуру №Оп-0000045 від 30.09.2014 року, акт №Оп-0000044 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2014 року , податкову накладну від 30.09.2014 року №149 на загальну суму 42816 грн., в тому числі ПДВ - 7136 грн., рахунок-фактуру №Оп-0000043 від 29.09.2014 року, акт №Оп-0000043 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2014 року , податкову накладну №142 від 29.09.2014 року на загальну суму 30240 грн. в тому числі ПДВ - 5040 грн., рахунок -фактура №Оп- 0000040 від 26.09.2014 року, акт №Оп-0000042 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.09.2014 року, податкову накладну №129 від 26.09.2014 року на загальну суму 44400грн. в тому числі ПДВ - 7400грн, акт №0000039 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.06.2014 року, податкову накладну від 25.09.2014 року №124 на загальну суму 42144 грн. в тому числі ПДВ - 7024 грн., рахунок -фактуру №Оп-0000029 від 29.09.2014 року, податкову накладну №152 від 29.08.2014 року на загальну суму 23820 грн. в тому числі ПДВ -3970 грн., рахунок -фактура №Оп-0000028 від 28.09.2014 року , податкову накладну від 28.08.2014 року №135 на загальну суму 37500грн., в тому числі ПДВ - 6250 грн, рахунок-фактура №Оп-0000027 від 27.08.2014 року, податкову накладну від 27.08.2014 року № 119 на загальну суму 58980грн. в тому числі ПДВ - 9830 грн, акт Оп-0000025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.08.2014 року, податкову накладну №109 від 25.08.2014 року на загальну суму 59844грн, в тому числі ПДВ - 9974 грн., товарно-транспортні накладні серії ПЗО: №8667153 від 30.09.2014 року, №8667154 від 30.09.2014 року, №8667155 від 30.09.2014 року, №8667156 від 30.09.2014 року, №8667160 від 29.09.2014 року, №8667159 від 29.09.2014 року, №8667158 від 29.09.2014 року, №8667157 від 29.09.2014 року, №8667246 від 26.09.2014 року, №8667248 від 26.09.2014 року, №8667249 від 26.09.2014 року, №8667243 від 25.09.2014 року, №8667242 від 25.09.2014 року, №8667227 від 25.08.2014 року, №8667228 від 25.08.2014 року, №8667244 від 25.09.2014 року, №8667245 від 25.09.2014 року, №8667232 від 27.08.2014 року, №8667231 від 27.08.2014 року, №8667230 від 27.08.2014 року, №8667229 від 25.08.2014 року, №8667226 від 25.08.2014 року, №8667239 від 29.08.2014 року, №8667238 від 29.08.2014 року, №8667240 від 29.08.2014 року, №8667241 від 29.08.2014 року, №8667237 від 28.08.2014 року, №8667234 від 28.08.2014 року, №8667235 від 28.08.2014 року, №8667236 від 28.08.2014 року, №86672233 від 27.08.2014 року, платіжні доручення: №430 від 10.09.2014 року, №447 від 22.09.2014 року, №453 від 01.10.2014 року, №476 від 22.10.2014 року, №483 від 29.10.2014 року, №512 від 24.11.2014 року, виписки по рахунку за період: 10.09.2014 року, 22.09.2014 року, 01.10.2014 року, 22.10.2014 року, 29.10.2014 року, 24.11.2014 року, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Позивач оплатив отримані вантажні транспортні послуги, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку, зазначеними вище.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, позивачем задекларовано взаємовідносини з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» та включено до податкового кредиту за серпень, вересень 2014 року 56624 грн., в тому числі за серпень 2014 року - 30024 грн., за вересень 2014 року - 26600 грн. та включено до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2014 рік - 283120 грн.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, надання послуг позивачеві ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Господарські операції були фактично здійсненими та спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: позивач поніс реальні витрати на оплату наданих ТОВ «Оптіма Трейд ЛДТ» послуг. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Висновки податкового органу про те, що договори, укладені з ТОВ «Оптіма Трейд ЛДТ» без настання реальних наслідків, спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідачем не надано доказів того, що недійсність договорів прямо встановлена законом, або про їх скасування в судовому прядку.

Отже, відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що позивачем надано суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання транспортних послуг.

Натомість, податковий орган а ні в акті перевірки, а ні під час судового розгляду справи не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

На час укладання та виконання правочину, контрагент позивача ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД», як і сам позивач, були зареєстрованими юридичними особами та були платниками податку на додану вартість.

Крім того, в акті перевірки немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Також у матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД».

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди. Твердження відповідача про відсутність факту здійснення господарських операцій ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі-Транс» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А.Г. Степанюк

О.І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.