Ухвала

від 16.11.2012 по справі 11-1387/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №

Провадження № 11-1387/12

11/1090/7111/12

Головуючий у І інстанціїКарпович Категорія 20Доповідач у 2 інстанції Орел 16.11.2012

УХВАЛА

Іменем України

04 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Габрієля В.О.

суддів Орла А.І., Димарецького В.М.

за участю прокурора Красківського В.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, на вирок Яготинського районного суду Київської області від 18.06.2012 року, яким :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого у фактичному шлюбі, вантажника ООО «Фоззі-Фуд»магазин Сільпо, маючого на утриманні неповнолітню дочку, раніше судимого 07.09.2010 року вироком Яготинського районного суду Київської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, 29.03.2011 року вироком Яготинського районного суду Київської області за ст. 125 ч.1 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 850 грн., засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Яготинського районного суду Київської області від 07.09.2010 року та остаточно призначено ОСОБА_1 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вироком також вирішене питання щодо речових доказів по справі.

Колегія суддів. -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

11.05.2012 року приблизно о 15 год. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу озера Курильське в м. Яготин Київської області таємно викрав велосипед «Аист»вартістю 380 грн., який належить ОСОБА_2.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Обґрунтовуючи апеляцію зазначає, що він не викрадав велосипед, а тільки забрав його до себе додому, умислу сховати чи привласнити його не було, збирався повернути господарю, що і зробив. Вказує, що досудове і судове слідство проводилося однобічно і поверхово, йому не був вручений обвинувальний висновок. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 193 КК України. Просить врахувати його позитивну характеристику, те, що він має на утриманні неповнолітню дочку.

В запереченні на апеляцію прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без змін, мотивуючи тим, що доводи апеляції засудженого про те, що він повернув велосипед власнику добровільно спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких велосипед був вилучений під час огляду місця події. Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_1 судом враховано характер і ступінь злочину, особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, вчинив злочин під час відбування іспитового строку, працює та має на утриманні неповнолітню дочку.

Заслухавши суддю доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляцію і просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, думку прокурора, який вважає вирок законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, вислухавши виступи в дебатах учасників судового розгляду та засудженого з останнім словом, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, судом належним чином йому були роз'яснені положення ч. 3 ст. 299 КПК України та наслідки їх застосування і він погодився з таким порядком дослідження доказів.

Колегія суддів зазначає, що поскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції погодився на застосування ч. 3 ст. 299 КПК України щодо обмеження дослідження доказів по справі його допитом та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу і наслідки застосування зазначеної вище норми закону йому були належним чином роз'яснені і він на ці умови погодився, засуджений не має права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Тому доводи засудженого щодо оспорювання фактичних обставин справи колегія суддів знаходить безпідставними.

Не обгрунтованими та безпідставними знаходить колегія суддів посилання в апеляції засудженого на те, що йому не було вручено копії обвинувального висновку. В матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 про те, що обвинувальний висновок йому вручено 12.06.2012 року. Крім цього, в протоколі судового засідання від 18.06.2012 року, на запитання головуючого Власко В.В. пояснив, що копію обвинувального висновку він отримав 12.06.2012 року.

Доводи засудженого про необхідність врахування його позитивної характеристики, наявності на утриманні малолітньої дошки є безпідставними, поскільки суд першої інстанції при призначенні йому покарання врахував всі ці обставини.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано призначено засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, поскільки він вчинив інкримінований йому злочин в період іспитового строку, що свідчить про його явне небажання стати на шлях виправлення. Обґрунтовано судом першої інстанції застосована до засудженого ОСОБА_1 і ст. 71 КК України та з врахуванням цієї статті шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком до призначеного покарання за даним вироком суд остаточно призначив йому покарання, яке на думку колегії суддів є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1 і вважає за необхідне апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України , колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Яготинського районного суду Київської області від 18.06.2012 року щодо нього - без змін.

С У Д Д І :