Ухвала

від 09.06.2015 по справі 757/17474/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №11-кп/796/1006/15 Головуючий в І інстанції ОСОБА_1

Головуючий в апеляційній інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року у кримінальному провадженні № 32013110060000152 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 1 ч. 1 ст. 209 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И Л А:

ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32013110060000152 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України повернуто прокурору Печерського району м. Києва на підставі невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України.

Зокрема, ухвала суду мотивована тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, так як в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги прокурор зазначає, що висновки суду про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт, у кримінальному провадженні №32013110060000152 від 03.04.2013 року за підозрою ОСОБА_7 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України містить усі відомості, що зазначені у ч. 2 ст. 291 КПК України, в тому числі містить і формулювання обвинувачення, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

При цьому, прокурор звертає увагу на те, що чинним КПК України не визначено поняття «формулювання обвинувачення», однак із норм кримінального процесуального законодавства вбачається, що формулювання обвинувачення - це, фактично, юридичне «розшифрування» та конкретизація формули кваліфікації. Іншими словами, це словесне посилання на ті кримінально - правові норми, що відображені у формулі кваліфікації. У процесуальних документах, в яких закріплюється результат кваліфікації злочинів, відображається сутність обвинувачення, пред`явленого особі, тобто вказується, у скоєнні якого злочину обвинувачується особа. Також в п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України відсутнє посилання на те, що фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення мають бути зазначені в обвинувальному акті відокремлено.

Крім того, суд посилаючись в ухвалі на п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, вказує, що не чітко викладені обставини кримінального правопорушення, але обґрунтування в якій частині або в чому саме виявляється нечіткість викладення обставин, не зазначає.

Крім цього, прокурор зазначає, що по даному провадженню вже відбувався судовий розгляд за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України. За результатами розгляду даного акту, вироком Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2014 року ОСОБА_7 був засуджений. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.01.2015 року вказаний вирок скасовано та обвинувальний акт направлено на новий судовий розгляд.

Таким чином, підготовче засідання щодо призначення до розгляду зазначеного обвинувального акту вже відбувалось раніше, а саме ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2014 року акт призначався до розгляду. Тобто на той час, суд вже прийняв рішення про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України. З даною позицією суду погодились сторони кримінального провадження і в підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 27.04.2015 року сторони кримінального провадження висловили свої думки щодо можливості призначення до судового розгляду обвинувального акту.

Також зазначає, що в резолютивній частині ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29.01.2015 року вказано про скасування вироку Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2014 року та направлення обвинувального акту на новий судовий розгляд, без вказівки щодо проведення повторного підготовчого засідання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обгрунтованість ухвали суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вичерпні вимоги до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування викладені в ст. ст. 291, 109 КПК України.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, формулювання обвинувачення є окремою складовою обвинувального акта.

Однак, всупереч вказаній нормі закону, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 не містить формулювання обвинувачення, на що обґрунтовано вказав суд першої інстанції.

В даному обвинувальному акті відображені лише виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими щодо обвинуваченого та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність. А тому, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, що є недотриманням вимог ст. 291 КПК України і є безумовною підставою для повернення його прокурору для усунення недоліків.

Доводи прокурора про необгрунтованість висновку суду щодо нечіткого викладення в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення, на думку колегії суддів, взагалі є надуманими, оскільки з ухвали суду першої інстанції вбачається, що єдиною підставою для повернення обвинувального акта прокурору стала відсутність в ньому формулювання обвинувачення. І суд не повертав обвинувальний акт в зв`язку з нечіткістю викладення в ньому обставин кримінального правопорушення.

Посилання прокурора на те, що Печерський районний суд м. Києва в порушення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29.01.2015 року, провів попередній розгляд, адже в резолютивній частині наведеної ухвали вказано про скасування вироку Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2014 року та направлення обвинувального акту на новий судовий розгляд, без вказівки щодо проведення повторного підготовчого засідання, є також необгрунтованими, та спростовуються самим текстом ухвали апеляційного суду, зокрема, її мотивувальної частини, а також спростовуються вимогами ч. 1 ст. 416 КПК України, яка вказує про те, що після скасування судом апеляційної інстанції вироку, суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV КПК України в іншому складі суду. А розділ IV КПК України розпочинається саме зі статті 314 КПК України проведення підготовчого судового засідання.

Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року, якоюобвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32013110060000152 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України повернуто прокурору Печерського району м. Києва залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4