Рішення

від 29.05.2015 по справі 907/293/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.2015 Справа № 907/293/15

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Проектпродсервіс", с. Минай Ужгородського району

про стягнення 167 698,00 грн.

Суддя Бобрик Г.Й.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Навроцький В.В., представник по довіреності від 19.05.2015 року

Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 заявив позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Проектпродсервіс", с. Минай Ужгородського району про стягнення 167 698,00 грн., з яких: 69 200,00 грн. - основний борг, 69 200 грн. - штраф, 9 052,00 грн. - пеня, 1 892,00 грн. - 3% річних, 18 354,00 грн. - інфляційні витрати.

Заява позивача про уточнення та збільшення позовних вимог, отримана господарським судом 08.05.2015 року, в якій збільшено період нарахування інфляційних витрат, 3% річних, штрафу та пені за період з дня подання позову до суду - 17.03.2015 року по 30.04.2015 року, тобто більший, ніж зазначено в позовній заяві не підлягає судом задоволенню. Оскільки, ч. 4 ст.22 ГПК України передбачає право позивач збільшити розмір позовних вимог. Під збільшення розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Подана позивачем заява не є заявою про збільшення позовних вимог, а заявою про зміну предмету позову. що є наслідком заяву про зміну та збільшення позовних вимог, суд залишає без розгляду.

19.05.2015 року уповноважений представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, про витребування доказів та про застосування позовної давності.

Заявлене відповідачем клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, проти якого не заперечує представник позивача, судом задоволено на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України з огляду на забезпечення відповідачем участі представника відповідача у судовому засіданні лише 19.05.2015 року, по спливу двохмісячного строку вирішення спору, передбаченого ч. 1 ст. 69 ГПК України; подання заперечень на позов та клопотання, які потребують вивчення та розгляду судом, а також забезпечення права позивача на ознайомлення з поданими в судовому засіданні 19.05.2015 року документами.

Клопотання відповідача про витребування "від відповідача" документів, які підтверджують фактичне виконання договору судом відхилено, з огляду на положення ст. 38 ГПК України та наявність у матеріалах справи документів, що підтверджують факт виконання позивачем ("виконавцем") зобов'язань згідно умов п. 2.2. Договору від 01.09. 2013 року.

У задоволенні клопотання відповідача від 19.05.2015 року про застосування позовної давності до позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 69 200,00 грн. та пені в сумі 6 984,62 грн., суд відмовляє в зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідач, у наданих суду письмових запереченнях на позов вказує на те, що ані позивач, ані відповідач не мали на меті виконувати Договір юридичного обслуговування від 01.09.2013 року і відповідач не мав потреби у послугах, зазначених у п. 1.1. Договору, а тому вважає, що даний Договір від 01.09.2013 року є фіктивним. Стверджує, що позовні вимоги ґрунтуються на фіктивному Договорі, а відтак не підлягають до задоволення.

Для вивчення та ознайомлення з поданими у судовому засіданні 19.05.2015 року представником відповідача запереченнями та клопотаннями, за згодою сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд оголошував перерву до 27.05.2015 року до 14:10.

Представник позивача просить суд відмовити у задоволенні заявлених відповідачем клопотань про витребування доказів та про застосування позовної давності, оскільки вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи клопотання представника відповідача про застосування позовної давності у судовому засіданні 27.05.2015 року за згодою сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд оголошував перерву до 29.05.2015 року до 14:10 для перевірки сторонами періоду прострочення заявлених до стягнення позовних вимог, в частині стягнення інфляційних витрат, 3% пічних та пені.

Після оголошеної перерви позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України, подав суду заяву про відмову від задоволення вимоги про стягнення 9 052,00 грн. пені, яка судом прийнята та задоволена відповідно до ст. 22 та ст. 78 ГПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Сторони по справі - ФОП ОСОБА_1 ("виконавець" за Договором) та ТзОВ "Проектпродсервіс" ("замовник" за Договором) 01.09.2013 року уклали Договір юридичного обслуговування.

За умовами даного Договору "виконавець" зобов'язувався надавати "замовнику" абонентські консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах по питаннях зазначених у п. 1.1. Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору закінчення робіт з консультування визначається моментом підписання акта прийому - передачі виконаних робіт (за відповідний період); з питання представництва в загальних та господарських судах України - моментом набрання чинності рішення відповідного органу судової влади або самостійним задоволенням відповідачем (суб'єктом оскарження) вимог "замовника" або добровільним задоволенням "замовником" вимог третіх осіб.

За послуги, передбачені п. 1.1. цього Договору, "замовник" сплачує "виконавцю" плату згідно Актів виконаних робіт, із розрахунку не менше 10 000 грн., щомісячно та витрати (транспортні, поштові, і т. д.) (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору відповідач ("замовник") зобов'язався здійснювати оплату за цим Договором в безготівковому порядку платіжним дорученням на поточний рахунок "виконавця": за послуги, передбачені п. 4.1. даного Договору, оплата здійснюється на протязі 5 днів з дати підписання Акта виконаних робіт, але не пізніше 90 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав договірні зобов'язань, що підтверджується: актом прийомки - передачі виконаних робіт № 1 від 01.01.2014 року на суму 47 200,00 грн., актом прийомки - передачі виконаних робіт № 2 від 01.02.2014 року на суму 10 000 грн. та актом прийомки - передачі виконаних робіт № 3 від 28.02.2014 року на суму 12 000 грн. Загальна сума наданих позивачем послуг за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року складає 69 200,00 грн. Акти підписані представниками сторін без зауважень, а підписи скріплені печатками позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору та інших правових актів.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 5.1. Договору сторони визначили, що оплата здійснюється на протязі 5 днів з дати підписання Акта виконаних робіт, але не пізніше 90 днів.

Отже, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних позивачем робіт за актом № 1 від 01.01.2014 року - до 31.04.2014 року, за актом № 2 від 01.02.2014 року - до 14.05.2014 року, за актом № 3 від 28.02.2014 року - до 11.06.2014 року.

Проте, всупереч умовам Договору та чинного законодавства відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг в установленому порядку та розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 69 200,00 грн. Сума боргу 69 200,00 грн. є законною та обґрунтованою та підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).

Водночас, згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З урахуванням наведеного, сторони в п. 6.2. Договору від 01.09.2013 року передбачили сплату штрафу в розмірі 100 % від суми прострочення та пеню нараховану з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96-ВР. Отже, сума штрафу від суми боргу (69 200,00 грн.) складає 69 200,00 грн., яка заявлена правомірно та підлягає стягненню з відповідача.

Заявлена до стягнення позивачем пеня в розмірі 9 052,00 грн. за період прострочення з 17.09.2014 року по 17.03.2015 року не підлягає до задовлення з урахуванням заяви позивача від 28.05.2015 року про відмову у задоволенні позову, в частині стягнення 9 052,00 грн. пені, яка судом прийнята, а провадження в цій частині позову судом припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача - 3% річних в сумі 1 892,00 грн. за період прострочення з 31.04.2014 року по 17.03.2015 року від суми боргу згідно акту № 1, за період прострочення з 14.05.2014 року по 17.03.2015 року від суми боргу згідно акту № 2, за період прострочення з 11.06.2014 року по 17.03.2015 року від суми боргу згідно акту № 3.

За розрахунками позивача загальна сума інфляційних витрат на суму боргу за період прострочення з квітні 2014 року по лютий 2015 року складає 18 354,00 грн.

Розрахунки позивача, наведені у додатку до позовної заяви, про стягнення 1 892,00 грн. 3% відсотків річних та 18 354,00 грн. інфляційних витрат судом перевірені та визнані обґрунтованими.

З огляду викладене, вимоги позивача про стягнення: 69 200,00 грн. - основного боргу, 69 200 грн. - штрафу, 1 892,00 грн. - 3% річних, 18 354,00 грн. - інфляційних витрат є законними та обґрунтованими позивачем, не спростовані відповідачем, підлягають до задоволення.

Провадження у справі, в частині стягнення 9 052,00 грн. пені, суд припиняє на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Заперечення відповідача спростовані матеріалами справи та чинним законодавством.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати суд покладає на відповідача, по вині якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України; 193 ГК України; ст. ст. 22, 33, 44-49, ч. 3 ст. 69, ст. ст. 75, п. 4 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Проектпродсервіс" (89 424, м. Минай Ужгородського району, вул. І. Франка, 13; код ЄДРПОУ 38839070) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 158 646,00 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот сорок шість грн., з яких: 69 200 грн. - основний борг, 69 200 грн. - штраф, 1 892,00 грн. - 3% річних, 18 354,00 грн. - інфляційні витрати) та 3 172,92 (три тисячі сто сімдесят дві грн. 92 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

3. Провадження у справі, в частині стягнення 9 052,00 грн. - пені, припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено 29.05.2015 року.

Повне рішення складено 09.06.2015 року.

Суддя Бобрик Г.Й.