Рішення

від 27.05.2015 по справі 910/4202/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015Справа №910/4202/15-г

За позовом: житлово-будівельного кооперативу "МЕДИК-5";

до:публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ";

про: розірвання договору.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Пінчук М.М. - за довіреністю від 03.04.2015 № 4/3;

відповідача: Драчова М.С. - за довіреністю від 20.03.2015 № 266.

С У Т Ь С П О Р У:

Житлово-будівельний кооператив "МЕДИК-5" звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" про розірвання договору.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що укладений між сторонами спору договір від 20.12.2002 № 01507/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення з метою надання відповідних послуг позивачем кінцевим споживачам. У зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, тоді як позивач не провадить таку діяльність. Таким чином, у зв'язку з істотною зміною обставин та неможливістю подальшого надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення позивач просить розірвати договір від 20.12.2002 № 01507/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення на підставі ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2015 прийнято позов житлово-будівельного кооперативу "МЕДИК-5" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/4202/15-г. Розгляд справи призначено на 06.04.2015.

Ухвалою від 06.04.2015 господарським судом міста Києва продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву до 13.05.2015.

В судових засіданнях 13.05.2015 та 20.05.2015 оголошено перерви до 20.05.2015 та 27.05.2015 відповідно.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з тих підстав, що умовами договору та закону не передбачено підстав для розірвання спірного договору у зв'язку з внесеними змінами до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Норми закону не передбачають захисту прав та інтересів шляхом визнання договору таким, що припинив дію з певного моменту.

В судовому засіданні 27.05.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між житлово-будівельним кооперативом "МЕДИК-5" (далі - абонент/позивач) та відкритим акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" (далі - постачальник/відповідач) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення від 20.12.2002 № 01507/4-03 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язується надавати позивачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а позивач сплатити за вищевказані послуги на умовах визначених цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65 (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 7.1 Договору, цей Договір є безстроковим, діє весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Даний договір може бути розірваний за згодою сторін. Договір може бути розірвано у судовому порядку на вимогу однієї із сторін у разі порушення другою стороною договірних зобов'язань. Сторона, що бажає розірвати договір, має письмово попередити про це другу сторону за один місяць (п. 7.2 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так позивач, керуючись п. 7.2 Договору направив на юридичну адресу відповідача повідомлення від 09.07.2014 № 7/1 про розірвання Договору з 01.09.2014, у зв'язку із прийняттям змін у чинному законодавстві. Вказане повідомлення отримане відповідачем 11.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Спір між сторонами даного спору виник у зв'язку з тим, що сторонами спору протягом тривалого часу не досягнуто згоди щодо приведення оспорюваного Договору у відповідність до внесених змін до ст.ст. 19, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 р. №1198-VII. Відповідач на повідомлення позивача від 09.07.2014 № 7/1 про розірвання Договору відповіді не надав, що призвело до звернення останнього до господарського суду з позовними вимогами про розірвання Договору.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Загальні норми, якими регулюються відносини суб'єктів господарювання щодо розірвання договорів визначені главою 53 Цивільного кодексу України. Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо розірвання договору, вони мають право передати спір на вирішення суду. Під час розірвання або зміни Договору у такий спосіб, потрібно обов'язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 ЦК України, статті 188 ГК України.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлений порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Істотна зміна обставин якими сторони керувалися при укладенні оспорюваного Договору відбулася з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 р. №1198-VII були внесені зміни до деяких законів України, а зокрема до ст.ст. 19, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та доповнено їх новими частинами.

Так, виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Також, було доповнено статтю 29 частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Як вбачаться з наявних в матеріалах справи документів, житлово-будівельний кооператив "МЕДИК-5" не є кінцевим споживачем послуг, які надаються постачальником за Договором. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач має право у встановленому законодавством порядку здійснювати діяльність з постачання питної води, прийняття каналізаційних стоків має необхідні дозвільні документи на провадження такої діяльності та, відповідно, може бути виконавцем цих послуг з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою регулюються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".

При укладенні Договору сторони виходили з того, що зміна обставин не настане, оскільки сторони не могли передбачити відповідні законодавчі зміни та можливість бути виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення лише за умови наявності статусу суб'єкта господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення, які від неї вимагалися, оскільки позивач позбавлений можливості надавати послуги з водопостачання та водовідведення за відсутності відповідної ліцензії, отримання якої є правом, а не обов'язком позивача. З урахуванням того, що метою укладення договору було не безпосереднє споживання позивачем питної води та прийняття саме від відповідача каналізаційних стоків, а надання ним певних послуг як виконавцем кінцевим споживачам, виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при його укладенні.

Крім того, із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Процес по укладенню прямих договорів з мешканцями будинку здійснюється відповідачем з 05.08.2014, що вбачається з інформації для споживачів, яка розміщена на офіційному сайті останнього та надрукованому в газеті "ХРЕЩАТИК" повідомленні про публічний договір (оферта) "Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем)".

Таким чином суд вважає, що у даному випадку позивачем належним чином доведено існування істотної зміни обставин, що є підставою для розірвання договору на послуги водопостачання та водовідведення від 20.12.2002 № 01507/4-03 на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Відтак, вимога позивача про розірвання оспорюваного Договору судом задовольняється з урахуванням ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, тому суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на публічне акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати укладений між житлово-будівельним кооперативом "МЕДИК-5" (02232, м. Київ, вул. О. Бальзака, буд. 58; ідентифікаційний код 23378451) та відкритим акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) договір на послуги водопостачання та водовідведення від 20.12.2002 № 01507/4-03.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь житлово-будівельного кооперативу "МЕДИК-5" (02232, м. Київ, вул. О. Бальзака, буд. 58; ідентифікаційний код 23378451, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) витрати по сплаті судового збору в сумі 1.218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05 червня 2015 року

Суддя С.В. Балац