Постанова

від 08.07.2015 по справі 910/4202/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Справа№ 910/4202/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

при секретарі Д'яковій Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: Драчова М.С. - дов. від 30.06.2015 № 681

від позивача: Пінчук М.М. - дов. від 03.04.2015 № 4/3

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2015

у справі № 910/4202/15-г (головуючий суддя Балац С.В.)

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "МЕДИК-5"

до Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ"

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі

№ 910/4202/15-г позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу "МЕДИК-5" до Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" про розірвання договору задоволено частково, а саме розірвано укладений між Житлово-будівельним кооперативом "МЕДИК-5" та Відкритим акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" договір на послуги водопостачання та водовідведення від 20.12.2002 № 01507/4-03, та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" на користь Житлово-будівельного кооперативу "МЕДИК-5" витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218,00грн.

Не погодившись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені частково, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Скрипки І.М..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 08.07.2015.

У судовому засіданні від 08.07.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі

У судовому засіданні від 08.07.2015 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ", а рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 по справі № 910/4202/15-г залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.12.2002 Житлово-будівельний кооператив "МЕДИК-5" (далі - абонент/позивач) та Відкрите акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" (далі - постачальник/відповідач) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 01507/4-03 (далі - Договір).

У відповідності до умов п. 1.1. Договору, відповідач зобов'язується надавати позивачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а позивач сплатити за вищевказані послуги на умовах визначених цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Пунктом п. 7.1 Договору встановлено, що цей Договір є безстроковим, діє весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до п. 7.2 Договору даний договір може бути розірваний за згодою сторін. Договір може бути розірвано у судовому порядку на вимогу однієї із сторін у разі порушення другою стороною договірних зобов'язань. Сторона, що бажає розірвати договір, має письмово попередити про це другу сторону за один місяць

Положеннями ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

09.07.2014 позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача повідомлення № 7/1 про розірвання Договору з 01.09.2014, у зв'язку із прийняттям змін у чинному законодавстві.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 09.07.2014 вбачається що вказане повідомлення отримане уповноваженою особою відповідача 11.07.2015.

Спір між сторонами даного спору виник у зв'язку з тим, що сторонами спору протягом тривалого часу не досягнуто згоди щодо приведення оспорюваного Договору у відповідність до внесених змін до ст.ст. 19, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 №1198-VII.

Відповідач на повідомлення позивача від 09.07.2014 № 7/1 про розірвання Договору відповіді не надав, що призвело до звернення останнього до місцевого господарського суду з позовними вимогами про розірвання Договору.

Виходячи з вищевикладеного та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Главою 53 Цивільного кодексу України регулюються відносини суб'єктів господарювання щодо розірвання договорів. Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо розірвання договору, вони мають право передати спір на вирішення суду. Під час розірвання або зміни Договору у такий спосіб, потрібно обов'язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України встановлено порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Істотна зміна обставин якими сторони керувалися при укладенні оспорюваного Договору відбулася з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 №1198-VII були внесені зміни до деяких законів України, а зокрема до ст.ст. 19, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та доповнено їх новими частинами.

Так, виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Статтю 29 було доповнено частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Житлово-будівельний кооператив "МЕДИК-5" не є кінцевим споживачем послуг, які надаються постачальником за Договором. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач має право у встановленому законодавством порядку здійснювати діяльність з постачання питної води, прийняття каналізаційних стоків має необхідні дозвільні документи на провадження такої діяльності та, відповідно, може бути виконавцем цих послуг з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" регулює правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

При укладенні Договору сторони виходили з того, що зміна обставин не настане, оскільки сторони не могли передбачити відповідні законодавчі зміни та можливість бути виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення лише за умови наявності статусу суб'єкта господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення, які від неї вимагалися, оскільки позивач позбавлений можливості надавати послуги з водопостачання та водовідведення за відсутності відповідної ліцензії, отримання якої є правом, а не обов'язком позивача. З урахуванням того, що метою укладення договору було не безпосереднє споживання позивачем питної води та прийняття саме від відповідача каналізаційних стоків, а надання ним певних послуг як виконавцем кінцевим споживачам, виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при його укладенні.

А також слід зазначити, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як вбачається з інформації для споживачів, яка розміщена на офіційному сайті відповідача та повідомленні про публічний договір (оферта) "Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем)" надрукованому в газеті "ХРЕЩАТИК" процес по укладенню прямих договорів з мешканцями будинку здійснюється Відкритим акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" з 05.08.2014.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, а саме що у даному випадку позивачем належним чином доведено існування істотної зміни обставин, що є підставою для розірвання договору на послуги водопостачання та водовідведення від 20.12.2002 № 01507/4-03 на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

А також слід зазначити, що положеннями ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Тому, вимога позивача про розірвання оспорюваного Договору вірно задоволені місцевим господарським судом з урахуванням ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Відкритого акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/4202/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/4202/15-г - залишити без задоволення.

2 Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 по справі № 910/4202/15-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4202/15-г повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка