Рішення

від 03.06.2015 по справі 916/1269/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2015 р.Справа № 916/1269/15-г

За позовом: Прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення;

до відповідача: Селянського (Фермерського) господарства "Сатурн";

про стягнення 101 000 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

прокурор: Озерова О.Д. - посвідчення; довіреність від 12.05.2015р.;

від позивача: Афанасьєв М.Г. - довіреність №258 від 27.11.2014р.

від відповідача: Гладенький В.М. - спеціальний витяг з ЄДР від 03.04.2015р.;

Мартинюк Ю.М. - ордер №184792 від 22.04.2015р., витяг з угоди №184792 від 22.04.2015р.,

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Кодимського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення з позовною заявою до Селянського (Фермерського) господарства "Сатурн", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств грошові кошти у розмірі 101 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на укладення 18.08.2008 року між відповідачем та Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств договору № 22 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, згідно якого відповідачу для поновлення обігових коштів, паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив було надано поворотну фінансову підтримку в розмірі 150 000 грн.

В подальшому відповідачем було повернуто кошти у розмірі 50 000 грн., в результаті чого у нього, внаслідок невиконання умов договору, виникла заборгованість у розмірі 100 000 грн., на яку було нараховано 3 % річних у сумі 1 000 грн.

Вищевикладене і призвело до звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2015р. було порушено провадження у справі № 916/1269/15-г із призначенням її до розгляду в засіданні суду 23.04.2015 року.

Ухвалою суду від 23.04.2015р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника позивача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, а також з урахуванням усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 20.05.2015 року.

Ухвалою суду від 20.05.2015 року строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та, з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, а також необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 03.06.2015 року.

У судовому засіданні 03.06.2015 року під час розгляду справи по суті прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача проти наявної суми заборгованості у розмірі 100 000 грн. не заперечували, неповернення грошових коштів у вказаній сумі пов'язували з форс-мажорними обставинами, які виникли в силу стихійного лиха в 2013 року.

Натомість, заявили усне клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення до 01.01.2016 року включно.

Прокурор та представник позивача заперечували проти задоволення вказаного клопотання, наполягали на відмові у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Згідно статті 10 Закону України "Про фермерське господарство", Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до статті 11 Закону України вказаного закону та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2008 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення та Селянським (фермерським) господарством "Сатурн" було укладено договір № 22 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (а.с.22-25).

За умовами вказаного договору, зокрема, згідно п. 1.1, Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі селянському (фермерському) господарству "Сатурн" в сумі 150 000 грн., а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно розділу 2 договору фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для придбання техніки, поновлення обігових коштів.

Пунктом 3.4.2. договору фермерське господарство зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі за наступним графіком:

- до 01.08.2012 року в сумі 50 000 грн.;

- до 01.08.2013 року в сумі 100 000 грн.

Кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) до 01.08.2013 року.

Додатковою угодою до договору від 03.10.2013 року сторонами було продовжено термін повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі у сумі 100 000 грн. до 01.08.2014 року (а.с.107).

Таким чином, суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір № 22 від 18.08.2008 року за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 150 000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 22 від 22.08.2008 року (а.с.26).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідачем було повернуто фінансову підтримку (допомоги) лише у сумі 50 000 грн., про що свідчить відповідна банківська виписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с.93), в результаті чого у останнього виникла заборгованість по поверненню грошових коштів у сумі 100 000 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 100 000 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, більш того, вказана заборгованість повністю підтверджується останнім, суд вважає позовні вимоги прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення в цій частині цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 000 грн. суд вказує наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.31), позивачем було нараховано 3 % річних у сумі 1 000 грн. за прострочення грошового зобов'язання за період з 01.08.2013 року по 06.12.2013 року .

При цьому, як вже було зазначено вище, термін повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі у сумі 100 000 грн. згідно додаткової угоди від 03.10.2013 року було продовжено до 01.08.2014 року .

Вказане, з огляду на наявність додаткової угоди, виключає можливість стягнення з відповідача 3 % річних за період, що заявлений позивачем .

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 000 грн., у зв'язку із чим у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, на відповідача, відповідно до вимог ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 000 грн.

Щодо усного клопотання представників відповідачів про надання відстрочки виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, за змістом п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан , ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен виходити із збалансованості інтересів сторін, не даючи при цьому перевагу жодній з ній.

Як встановлено судом, представниками відповідача було заявлено усне клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення до 01.01.2016 року.

Разом з тим, заявником, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не надано суду жодних доказів на підтвердження викладеної позиції, а також, доказів щодо того, що саме до 01.01.2016 року він буде мати змогу в повному обсязі виконати таке рішення.

При цьому, наданий відповідачем висновок про форс-мажорні обставини від 05.07.2013 року № 1369/05-4 (а.с.102) не є доказом наявності виняткових обставин, які є підставою для надання у відповідності до п.6 ст.83 ГПК України відстрочки виконання судового рішення, у 2015 році, з урахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди до договору, згідно якої повернення коштів фінансової підтримки було перенесено з 2013 року на 2014 рік.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що Селянським (Фермерським) господарством "Сатурн" не доведено належним чином із поданням відповідних доказів наявності підстав для надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2015 року у справі №916/1269/15-г, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити, що, водночас, не перешкоджає можливості звернення відповідача із відповідною заявою в порядку ст.121 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Сатурн" (66010, Одеська область, Кодимський район, с. Баштанків, код ЄДРПОУ 25025923) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 20990849) грошові кошти у сумі 100 000 /сто тисяч/ грн. 00 коп.

3. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Сатурн" (66010, Одеська область, Кодимський район, с. Баштанків, код ЄДРПОУ 25025923) до державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район; Код отримувача ЄДРПОУ 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО: 828011; код класифікації: 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 2 000 /дві тисячі/ грн. 00 коп. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 червня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська