Рішення

від 02.06.2015 по справі 922/1494/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 922/1494/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Монтаждомнаремонт", м.Харків до ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Шестаков В.І., дов. б/н від 02.02.15 р.;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаждомнаремонт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 16.04.15 р., 28.04.15 р., 18.05.15 р., 21.05.15 р. та заяви про збільшення позовних вимог від 29.05.15 р., які були прийняті судом) стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" заборгованість в сумі 25000,00 грн., інфляційні втрати в сумі 37636,83 грн., 3% річних в сумі 3418,35 грн., витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн. та 2257,33 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором підряду № 39 від 02.09.13 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.15 р., за клопотанням позивача, строк розгляду справи продовжено по 01.06.15 року.

Представник позивача в судовому засіданні 02.06.15 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.06.15 р. не з'явився, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаждомнаремонт" (позивач, підрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (відповідач, замовник) був укладений договір підряду №39 (далі - договір) (а.с. 12), відповідно до умов якого, замовник поручає, а підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи, на умовах, передбачених згаданим договором.

Відповідно до п. 2 договору, загальна вартість робіт за договором визначається на підставі актів приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 3 договору, позивач зобов'язався виконати ремонт димохідної цегляної труби 30 м.

Результатом виконаних робіт по даному договору є акт приймання виконаних робіт (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору, позивач належним чином виконав передбачені договором роботи, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за жовтень 2013 року від 31.10.13 р. на суму 91811,28 грн. (а.с. 13-15), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств без жодних зауважень.

Відповідно до п. 6.1., 6.2. договору, строки оплати: протягом 3 (трьох діб, з моменту підписання цього договору, замовник зобов'язаний сплатити аванс в розмірі 50 % від загальної суми вартості робіт. Остаточний розрахунок здійснюється по закінченню робіт у триденний строк після надання підрядником акту Ф-2.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату в сумі 66811,28 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача склала 25000,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем виконаних позивачем робіт в строк передбачений договором, 03.10.14 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 (а.с. 20) з вимогою сплати заборгованість, проте, відповідач, отримавши зазначену претензію 07.10.14 р. (а.с. 22), ніяким чином на неї не відреагував, заборгованість не сплатив.

Після чого, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст.843 ЦК України).

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

В частині 1 статті 854 ЦК України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за спірним договором виконані позивачем без зауважень з боку відповідача, що свідчить про наявність зобов'язання відповідача оплатити виконані роботи в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже було зазначено, спірним договором підряду встановлено (п. 6.2 договору), що остаточний розрахунок здійснюється по закінченню робіт у триденний строк після надання підрядником акту Ф-2.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 25000,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи викладене, відповідач визнається судом таким, що з 04.11.13 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 39 від 02.09.13 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 25000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 37636,83 грн. та 3% річних в сумі 3418,35 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 37636,83 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 3393,52 грн.

Щодо вимоги про стягнення 15000,00 грн. витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум, як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного суду України від 01.10.02 р. у справі № 30/63, наведеній в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.06.04 р. № 01/8/1168 "Про практику Верховного Суду України з питань відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката".

Суд наголошує, що позивачем свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Шестакова В.І., з яким позивачем укладено договір на надання правової допомоги від 16.09.14 р. не надано.

У якості доказу надання послуг адвоката в сумі 15000,00 грн. позивачем надано договір про надання правової допомоги від 16.09.14 р., укладений між позивачем та Адвокатським Бюро "Шестакова Вадима Івановича". Доказів понесення судових витрат (платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору або квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою), які подаються до господарського суду тільки в оригіналі позивачем не надано.

Суд наголошує, що вказаний договір не може бути належним доказом понесення позивачем витрат на послуги адвоката у зазначеному розмірі, оскільки не підтверджує факт сплати позивачем грошових коштів в сумі 15000,00 грн. у якості оплати послуг адвоката під час розгляду даної справи.

За вказаних обставин, суд вважає факт понесення позивачем витрат на послуги адвоката в сумі 15000,00 грн. не доведеним належними доказами, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо судового збору, суд зазначає, що позивачем за подання позову (з урахуванням ухвали про повернення судового збору) був сплачений судовий збір в сумі 1827,00 грн., який, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд також наголошує, що у зв'язку зі збільшенням позовних вимог на 19214,40 грн., позивач не мав сплачувати додатковий судовий збір в сумі 384,29 грн., оскільки ціна позову (після збільшення розміру позовних вимог) не перевищувала 91350,00 грн., що є граничною сумою, перевищення якої є підставою для доплати судового збору. Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача судового збору в сумі 384,29 грн. відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62503, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаждомнаремонт" (61015, м. Харків, вул. Афанасіївська, 27, кімната 1, код ЄДРПОУ 31062789) основний борг в сумі 25000,00 грн., інфляційні втрати в сумі 37636,83 грн., 3% річних в сумі 3393,52 грн. та 1826,31 грн. судового збору

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.06.2015 р.

Суддя Т.В. Інте