Рішення

від 31.07.2014 по справі 335/3832/14-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 335/3832/14-ц 2/335/1220/2014 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Лєдовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Х», ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позову зазначав, що на підставі протоколу загальних зборів ТОВ «Мегабуд Х» № 07-10/09 СД від 07.10.2009 року ОСОБА_6 було видано позику в загальному розмірі 158 490 грн. зі строком повернення до 31.12.2013 року, що підтверджується відповідним протоколом. Позика видавалася видатковими касовими ордерами: від 23.11.2009 року на суму 4 000 грн., від 07.12.2009 року на суму 10 100 грн., від 09.12.2009 року на суму 3 000 грн., від 14.12.2009 року на суму 800 грн., від 29.01.2010 року на суму 18 000 грн., від 12.02.2010 року на суму 2 800 грн., від 15.02.2010 року на суму 5 000 грн., від 18.02.2010 року на суму 4 960 грн.,від 23.02.2010 року на суму 19 000 грн., від 25.02.2010 року на суму 7 780 грн., від 13.03.2010 року на суму 25 300 грн., від 15.03.2010 року на суму 350 грн., від 12.04.2010 року на суму 15 600 грн., від 22.04.2010 року на суму 29 000 грн., від 26.04.2010 року на суму 10 800 грн., від 06.05.2010 року на суму 2 000 грн.

14.05.2010 року між ТОВ «Мегабуд Х» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) за яким до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за договором позики, укладеним згідно з протоколом № 07-10/09 СД від 07.10.2009 року, у зв'язку з чим ОСОБА_1 став новим кредитором ОСОБА_6 Після настання строку повернення позики ОСОБА_1 намагався звернутися до ОСОБА_6 щодо її повернення, проте дізнався, що боржник помер.

Спадкоємцями боржника ОСОБА_6 є його батьки - відповідачі у справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Дізнавшись про вищезазначені факти, 10.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся до спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вимогою про повернення позики, яка залишилася буз відповіді.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що частки відповідачів в успадкованому майні складають по 1/3 частині усього майна, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість з повернення позики в розмірі 52 830 грн. з кожного.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Мегабуд Х» та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_7

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та представники відповідача ОСОБА_4 заперечували проти позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Третя особа ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність та вирішити спір на розсуд суду.

Представник ТОВ «Мегабуд Х» повідомлявся судом у встановленому законом порядку, проте судові документи повертаються до суду не врученими із відмітками поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Суд, заслухавши думку осіб, присутніх у судовому засіданні, які вважали за можливе розглядати справу у відсутність третіх осіб, прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність осіб, які не з'явилися до суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1, виданим Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у запорізькій області.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцями першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 є його батьки - відповідачі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також дружина померлого, третя особа у справі - ОСОБА_5

Зважаючи на викладені обставини, кожний спадкоємець успадкував після померлого 1/3 частину від спадкового майна померлого ОСОБА_6, яке згідно з матеріалами спадкової справи складається з ? частини квартири АДРЕСА_1 та автомобіля «Хюндай», модель «Акцент», 2008 року випуску.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом № 07-10/09 СД загальних зборів учасників ТОВ «Мегабуд Х» від 07.10.2009 року, було ухвалено рішення, зокрема, про надання ОСОБА_6, який був одним із учасників зазначеного товариства та його директором, позики у розмірі 158 490 грн. зі строком повернення до 31.12.2013 року.

Згідно, доданих до позовної заяви видаткових касових ордерів, ТОВ «Мегабуд Х» протягом 2009-2010 років за видатковими касовими ордерами видало ОСОБА_6 позику на загальну суму 158 490 грн.

Протоколом № 11-05/10 УД загальних зборів учасників ТОВ «Мегабуд Х» від 11.05.2010 року, було ухвалено, зокрема, відступити ТОВ «Мегабуд Х» права вимоги у ОСОБА_6 щодо повернення позики у розмірі 158 490 грн. та доручено підписати договір цесії з ОСОБА_1 учаснику ОСОБА_9

14.05.2010 року між ТОВ «Мегабуд Х» в особі учасника ОСОБА_9, та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги (цесії) від 14.05.2010 року, за умовами якого ТОВ «Мегабуд Х» відступило, а ОСОБА_1 набув право вимоги і став кредитором за договором позики, укладеним між Цедентом і ОСОБА_6, укладеним згідно з протоколом загальних зборів № 07-10/09 СД від 07.10.2009 року.

Як зазначено в даному договорі, істотні умови договору позики погоджені протоколом загальних зборів № 07-10/09 СД від 07.10.2009 року, а отримання боржником позики підтверджуються видатковими касовими ордерами.

Згідно п. 5 укладеного договору цесії, документи, вказані у п. п. 1,2 договору, тобто протокол загальних зборів № 07-10/09 СД від 07.10.2009 року та видаткові касові ордери, передаються Цедентом Цесіонарію в момент підписання цього договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Відповідно до ст. ст. 514, 517, 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Статтями 1046, 1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

За правилами ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

За загальним правилом, установленим ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 ЦПК України.

Проте це загальне правило діє, якщо в нормах матеріального права відсутня вказівка про перерозподіл обов'язків доказування.

Згідно зі статтею 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження укладення між ТОВ «Мегабуд Х» та ОСОБА_6 договору позики надано копію протоколу загальних зборів учасників товариства № 07-10/09 СД від 07.10.2009 року та копію видаткових касових ордерів за 2009-2010 роки. Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, оригінали вказаних документів у ОСОБА_1 відсутні, проте вони можуть бути надані суду у разі якщо на це буде воля дружини одного з учасників товариства.

На думку суду, зазначені вище документи в повній мірі не свідчать про укладення між ТОВ «Мегабуд Х» та ОСОБА_6 договору позики.

Протокол загальних зборів учасників товариства є лише документом, яким оформлюються певні рішення товариства, і ніяким чином не свідчить про укладення письмового договору позики між товариством та його директором ОСОБА_6 Суду також не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6, який був директором ТОВ «Мегабуд Х» та його учасником, звертався до загальних зборів товариства із заявою про надання йому позики, у зв'язку з чим вказане питання могло бути предметом розгляду загальних зборів його учасників.

На підставі зазначеного протоколу загальних зборів учасників, як зазначив представник позивача, письмовий договір позики між ТОВ «Мегабуд Х» та ОСОБА_6 не укладався.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Представлені суду копії видаткових касових ордерів самі по собі не можуть свідчити про отримання ОСОБА_6 у позику грошових коштів на підставі договору, право вимоги за яким перейшло до ОСОБА_1 Із зазначених документів не вбачається, який саме договір позики став підставою для видання грошових коштів ОСОБА_6, строки та умови (повністю або частинами) повернення отриманих за видатковими касовими ордерами грошових коштів.

Як посилається позивач, укладення договору позики між ТОВ «Мегабуд Х» та ОСОБА_6 підтверджено протоколом загальних зборів учасників товариства від 07.10.2009 року та видатковими касовими ордерами, проте відповідно до вимог чинного законодавства договір позики є реальним, і грошові кошти за ним повинні бути передані у момент підписання договору, проте, як вбачається з наданих суду матеріалів, загальні збори, на яких начебто вирішувалось питання про надання ОСОБА_6 у позику грошових коштів, відбувалися 07.10.2009 року, але згідно видаткових касових ордерів вказані кошти передавалися частинами протягом 2009-2010 років, що не було обумовлено у рішення загальних зборів товариства.

До того ж, звертаючись до суду з позовом до спадкоємців кредитора, позивач посилався на те, що після настання строку повернення позики він намагався звернутися до ОСОБА_6 щодо її повернення, проте дізнався, що боржник помер. Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що про смерть позичальника він дізнався лише після настання строку для повернення позики.

В матеріалах справи міститься вимога, адресована спадкоємцям кредитора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо повернення позики, датована 09.01.2014 року, тобто майже одразу після настання зазначеного позивачем у позові строку виконання зобов'язань - 31.12.2013 року, а тому доводи позивача що йому не було відомо про смерть ОСОБА_6 і про те, що він намагався звернутися до первісного боржника з вимогою щодо повернення боргу є сумнівними з огляду також на те, що жодних вимог до ОСОБА_6 до матеріалів справи не додано.

Не зазначення позивачем строку коли він дізнався про смерть ОСОБА_6 і відповідно відкриття спадщини після померлого позбавляють суд можливості також вирішити питання про дотримання позивачем строку, передбаченого ст. 1281 ЦК України.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Х», ОСОБА_5 про стягнення боргу - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: К.В. Гашук