Ухвала

від 04.06.2015 по справі 826/654/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/654/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Принт України" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн - Принт Україна», звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по внесення до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.08.2014р. №776/26-55-22-08/36589758 будь-яких відомостей без проведення перевірки платника податків;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2014р. №124326552208 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, 14010100 у сумі 130 836 (сто тридцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 00 коп. (за основним платежем 104 669 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 26 167 грн. 00 коп.) повністю;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2014р. №124426552208 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, код 11021000 у сумі 120 369 (сто двадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. (за основним платежем) повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04 вересня 2014р. №124326552208, №124426552208. в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №2404 від 13.08.2014р. та згідно направлення №1693/26-55-22-08 від 14.08.2014р., головним державним ревізором - інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, інспектором податкової та митної справи І рангу Паладієм А.М. були вчинені дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дизайн-Принт Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТК «Акцепт» та ТОВ «Іст Сейл Маркет» за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р., за наслідком яких складено акт перевірки від 18.08.2014р. №776/26-55-22-08/36589758 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки встановлені наступні порушення:

- ст. 134 , пп.138.1.1 п. 138.1 , п. 138.2 ст. 138 , пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток в сумі 120 369 грн., у тому числі по періодах: - за ІІ-ПІ квартали 2011р. на суму 21898 грн.; - за ІІ-ІV квартали 2011р. на суму 120369 грн.;

- п. 185.1 ст. 185 , п. 198.1 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 104 669 грн., у тому числі по періодах: - за вересень 2011 року на суму 13016 грн.;- за листопад 2011 року на суму 34363 грн.; - за грудень 2011 року на суму 19011 грн. - за січень 2012 року на суму 38279 грн.

Поряд з цим, відповідачем зафіксовано факт непідтвердженості фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ТК «Акцепт» та ТОВ «Іст Сейл Маркет» та відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток по операціям з придбання товарів (робіт, послуг).

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки, відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 04 вересня 2014р. №124326552208, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на податок на додану вартість, у сумі 130 836 (сто тридцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 00 коп. (за основним платежем 104 669 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 26 167 грн. 00 коп.);

- від 04 вересня 2014р. №124426552208, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на податок на прибуток у сумі 120 369 (сто двадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. (за основним платежем).

Позивач категорично не погоджуючись винесеними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому податкові повідомлення-рішення протиправне та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дизайн - Принт Україна» 01.09.2011р. уклало з ТОВ «ТК «Акцепт» Договір №03/09-11/3 про виготовлення друкованої продукції (надалі також - Договір №03/09-11/3), згідно якого Замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИЗАЙН-ПРИНТ УКРАЇНА») доручає, а Виконавець (ТОВ «ТК «Акцепт») зобов'язується виготовити друковану продукцію (далі - Продукція) у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в додаткових угодах до цього договору, що є його невід'ємними додатками, та передати її Замовнику у власність. Сторони погодили можливість використання будь-якої сировини Замовника, зокрема, паперу Замовника та будь-яких інших поліграфічних матеріалів для виконання замовлення .

Тобто, з умов вказаного договору вбачається, що позивач передає контрагенту папір або інший поліграфічний матеріал для виконання замовлення. З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач поставляв даному контрагенту поліграфічні матеріали (крій картонових коробок ) для отримання послуг сортування цієї продукції.

Також, між сторонами укладено Додаткову угоду №1 договору до про виготовлення друкованої продукції №03/09-11/3, згідно якої сторони домовились, що поставка Продукції (товарно-матеріальних цінностей) по договору на виготовлення друкованої продукції №03/09-11/3 від 01 вересня 2011 року здійснюється центрально-кільцевими перевозками, в строки (згідно графіку), погодженими сторонами додатково.

Виконавець може здійснювати відпуск Продукції (товарно-матеріальних цінностей) Замовнику без довіреності. При цьому матеріально відповідальна особа, яка буде приймати такі цінності, буде посвідчувати на супроводжувальних документах (накладної, акті, ордері тощо) свій підпис про отримання цінностей печаткою Замовника.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань з ТОВ «ТК «Акцепт» позивачем до суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів:

- рахунку - фактур №СФ-0000142 від 07.09.2011р. на суму 31754,01грн., №СФ-0000172 від 08.09.2011р. на суму 38824,10 грн., №СФ-0000597 від 28.11.2011р. на суму 85114, 00грн., №СФ-0000571 від 27.12.2011р. на суму 48000,00 грн., №СФ-0000603 від 28.11.2011р. на суму 98820, 00грн.;

актів здачі - приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000142 від 07.09.2011р., №ОУ-0000172 від 08.09.2011р., №ОУ- 0000597 від 28.11.2011р., №ОУ-0000571 від 27.12.2011р., №ОУ-0000603 від 28.12.2011р.;

податкових накладних №142 від 07.09.2011р. на суму 31751, 01 грн., №172 на суму 38824, 10грн., №597 від 28.11.2011р., №571 від 27.12.2011р., №603 від 28.12.2011р.

Так, дослідивши вказані документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони в повній мірі підтверджують товарність та реальність укладеного договору.

Акти здачі приймання робіт в повній мірі відображають зміст та обсяг господарської операції, зокрема, надана послуга - сортування продукції, при цьому, в кожному з актів відображено кількість відсортованої продукції та її ціна.

Поряд з цим, у перевіряємому періоді, позивач також мав господарські правовідносини з ТОВ «Іст Сейл Маркет».

Так, 01.09.2011р. позивачем укладено з ТОВ «Іст Сейл Маркет» Договір №03/09-11 про виготовлення друкованої продукції (надалі також - Договір №03/09-11) згідно якого Замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИЗАЙН-ПРИНТ УКРАЇНА») доручає, а Виконавець (ТОВ «Іст Сейл Маркет») зобов'язується виготовити друковану продукцію (далі -Продукція) у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в додаткових угодах до цього договору, що є його невід'ємними додатками, та передати її Замовнику у власність. Сторони погодили можливість використання будь-якої сировини Замовника, зокрема, паперу Замовника та будь-яких інших поліграфічних матеріалів для виконання замовлення.

Тобто, з умов вказаного договору вбачається, що позивач передає контрагенту папір або інший поліграфічний матеріал для виконання замовлення. З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач поставляв даному контрагенту поліграфічні матеріали (крій картонових коробок ) для отримання послуг сортування цієї продукції.

Також, між сторонами укладено Додаткову угоду №1 договору до про виготовлення друкованої продукції №№03/09-11 згідно якої сторони домовились, що поставка Продукції (товарно-матеріальних цінностей) по договору на виготовлення друкованої продукції №03/09-11 від « 01» вересня 2011 року здійснюється центрально-кільцевими перевозками, в строки (згідно графіку), погодженими сторонами додатково.

Виконавець може здійснювати відпуск Продукції (товарно-матеріальних цінностей) Замовнику без довіреності. При цьому матеріально відповідальна особа, яка буде приймати такі цінності, буде посвідчувати на супроводжувальних документах (накладної, акті, ордері тощо) свій підпис про отримання цінностей печаткою Замовника.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань з ТОВ «Іст Сейл Маркет» позивачем до суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів:

рахунку - фактур №СФ-0000209 від 09.09.2011р. на суму 43671,00грн., №СФ-0000070 від 01.11.2011р. на суму 84906, 00грн., №СФ-0000124 від 06.12.2011р. на суму 49800,00грн., №СФ-0000368 від 16.12.2011р. на суму 51820,00грн., №СФ-0000606 від 28.12.2011р. на суму 95300,00грн.;

актів здачі - приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000209 від 09.09.2011р., №ОУ-0000070 від 01.11.2011р., №ОУ-0000124 від 06.12.2011р., №ОУ- 0000368 від 16.12.2011р., №ОУ-0000606 від 28.12.2011р.;

податкових накладних №209 від 09.09.2011р. на суму 43671,00грн., №70 від 01.11.2011р., №124 від 06.12.2011р. на суму 49800,00грн., №368 від 16.12.2011р. на суму 51820,00грн., №606 від 28.12.2011р. на суму 95300,00грн.

Так, дослідивши вказані документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони в повній мірі підтверджують товарність та реальність укладеного договору.

Акти здачі приймання робіт в повній мірі відображають зміст та обсяг господарської операції, зокрема, надана послуга - сортування продукції, при цьому, в кожному з актів відображено кількість відсортованої продукції та її ціна.

Таким чином, судом першої інстанції досліджено всі первинні документи надані позивачем на підтвердження реальності та товарності укладених договорів, та колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз зазначених вище документів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. у вказаних документах зафіксовано факти здійснення господарських операцій

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, аналіз зазначених вище актів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. Жодним нормативним актом не визначено яким має бути опис обсягу господарської операції в первинному документі. В актах зафіксовано факти здійснення господарських операцій, а тому позивачем належним чином підтверджено правомірність віднесення витрат, понесених позивачем у зв'язку із з отриманням послуг від контрагентів, до складу валових витрат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами доведена позивачем, у зв'язку з чим у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з вказаними контрагентами

При цьому, слід зазначити, що на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року про витребування доказів, позивачем додаткового надано документи, які підтверджують реальність господарських операцій зі спірними контрагентами.

З наданих документів, колегією суддів встановлено, що позивач уклав договора з даними контрагентами для отримання послуг - сортування виготовленої продукції. При цьому, до суду апеляційної інстанції надано оригінальні зразки продукції, що підлягала сортуванню за певними ознаками, зокрема, назвою:

йогурт DANONE «Живинка» чорниия та/або йогурт DANONE «Живинка» персик-маракуйя;

десерт молочний «Растишка» DANONE полуниця і абрикос та/або десерт молочний «Растишка» DANONE лісові ягоди + персик-груша та/або десерт молочний «Растишка» DANONE яблуко-ваниль + банан;

біфідойогурт DANONE «АКТИВНА» класичний та/або біфідойогурт DANONE «АКТИВНА» полуниця та/або біфідойогурт DANONE «АКТИВНА» ківі-мюслі;

продукт йогуртовий «Растишка» DANONE Діно-Сюрприз персик;

продукт йогуртовий банановий «Растишка» DANONE Діно-Сюрприз банан;

продукт йогуртовий питний полуничний збагачений кальцієм «Растишка»® DANONE полуниця Люби Україну - подорожуй з Діно з сортуванням різних магнітних вкладишів у даному випадку - вкладиш місто Рівне.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що виконання такої роботи не потребує спеціальних знань, додаткових приміщень, кваліфікованого персоналу, спеціального обладнання тощо;

Крім того, позивачем до суду апеляційної інстанції надано також документи про перевезення продукції контрагенту (вантажоодержувачу) ТОВ «ТК Акцепт» (товарно-транспортні накладні), видаткові накладні та документи про перевезення продукції контрагенту (вантажоодержувачу) ТОВ «Іст Сейл Маркет» (товарно-транспортні накладні), видаткові накладні.

Тобто, на підтвердження переміщення товару позивачем товарно-транспортні накладні, в яких зазначено дату переміщення товару (продукції для сортування); пункт навантаження, зокрема, м. Київ, вул. Шутова, 16 (склад позивача); пункт відвантаження, а саме: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 9 к. 4 (ТОВ «ТК АКЦЕПТ») та м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13, к.25 (ТОВ «ІСТ Сейл Маркет»); також товарно-транспортні накладні містять відомості який саме товар перевозився (листівки в асортименті для сортування), його кількість.

Окрім того, відповідно до товарно-транспортих накладних, товар перевозився на автомобілі - Фольксваген НОМЕР_1, водій транспортного засобу ОСОБА_5, при цьому позивачем суду апеляційної інстанції надано договора перевезення вантажу, укладеного 06.09.2011 року між позивачем та гр. ОСОБА_5, відповідно до умов яких ОСОБА_5 на автомобілі Фольксваген НОМЕР_1 бере на себе зобов'язання доставити товар позивача до ТОВ «ТК АКЦЕПТ» та ТОВ «ІСТ Сейл Маркет».

Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 , до товарно-транспортних документів належить товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, суд зазначає про те, що товарно-транспортні накладні є належними доказами факту відвантаження, перевезення, прийняття, обліку товарно-матеріальних цінностей.

Товарно-транспортна накладна є первинним транспортним документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування, оперативний та бухгалтерський облік товару. У свою чергу, на підставі даних бухгалтерського обліку ведеться податкова звітність, визначаються об'єкти оподаткування.

Отже, надані представником позивача документи містять у собі відомості, фіксування яких є основним призначенням таких документів про зміст та обсяг господарської операції, та в повній мірі підтверджують товарність та реальність Укладених договорів.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України , під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податків та лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

В розглядуваній ситуації вбачається ділова ме6нта для залучення спірних контрагентів в цілях господарської діяльності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірні договори укладалися Позивачем в рамках виконання ним своїх зобов'язань по договорам із ТОВ «Данон» та ТОВ «Данон Дніпро».

Тобто, з наданих документів також вбачається ділова мета позивача для укладення спірних договорів з контрагентом.

Таким чином, враховуючи, предмет спірних правочинів, беручи до уваги вид діяльності позивача та його контрагентів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище операції використано позивачем у власній господарській діяльності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки, прийшов до висновку про безтоварність господарських операцій з вказаним контрагентами, оскільки позивачем не надано до перевірки первинних документів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивачем не допущено головного державного ревізором - інспектора відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, інспектора податкової та митної справи І рангу Паладія А.М. до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача (згідно повідомлення вих. №04п-15/08-14 від 15.08.2014р.), яке мотивоване відсутністю правових підстав для проведення позапланової перевірки, визначених п. 78.1.1 ПКУ .

При цьому, незважаючи на факт недопущення перевіряючого до перевірки, відповідачем оформлено акт перевірки, яка як свідчать обставини справи по суті не проводилась та первинні документи відповідачем взагалі не досліджувались.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами відповідачем не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та зазначеними мали реальний товарний характер.

Також, слід зазначити, що доводи відповідача про порушення ТОВ «Дизайн - Принт Україна» приписів законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. при здійсненні господарських правовідносин з ТОВ «ТК «Акцепт» та ТОВ «Іст Сейл Маркет», ґрунтуються на висновках інших податкових органів, відображених в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача з іншими суб'єктами господарювання, зокрема: - акті №01/22-4/37813837 від 03.03.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Акцепт» (код за ЄДРПОУ 37813837) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2011р. по 31.01.2012р.; - акті №1006/22-8/37813842 від 25.04.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Іст Сейл Маркет» (код за ЄДРПОУ 37813842) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Терикон Маркет» (код за ЄДРПОУ 37826317) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р.; - акті №4470/22-8/37813842 від 22.10.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Іст Сейл Маркет» (код за ЄДРПОУ 37813842) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Терикон Маркет» (код за ЄДРПОУ 37826317) за період з 01.12.2011р. по 31.01.2012р.; - акті №223/22-8/37813842 від 21.01.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Іст Сейл Маркет» (код за ЄДРПОУ 37813842) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Атікбуд» (код за ЄДРПОУ 36424945) за період з 01.09.2011р. по 31.10.2011р.

Однак, щодо відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів, то відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт порушення контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Дані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору як в суді першої, так і апеляційної інстанцій.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що акти перевірки контрагентів позивача не можуть бути належними доказами на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 09 червня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Горбань Н.І.