Постанова

від 02.06.2015 по справі 809/4003/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 876/788/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0001292200 та №0001282200 від 31.10.2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніплит" звернулося з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001292200 та №0001282200 від 31.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що основою при винесенні вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу по нікчемності правочину укладеного між позивачем та його контрагентом ТзОВ "СВ Альтера-Львів", викладений в акті про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Уніплит" №2080/09-05-22/30905968 від 20.10.2014 року. Вказаний висновок відповідач сформував на підставі зустрічної перевірки контрагента позивача - ТзОВ "СВ Альтера-Львів" виходячи з того, що його господарська діяльність має ознаки фіктивності. Позивач вважає, що відповідач не вправі у своїх висновках визнавати правочини нікчемними, оскільки всі господарські операції, які мали місце між позивачем та його контрагентом, містять вичерпні ознаки реальності їх вчинення, що підтверджуються первинними документами, документами податкової та фінансової звітності.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001292200 та №0001282200 від 31.10.2014 року Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, відтак у відповідності до змісту ч.1 п.2 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою позов задоволити, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Долинською ОДПІ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області з 15.10.2014 року по 17.10.2014 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Уніплит" з питань взаємовідносин із ТзОВ "СВ Альтера-Львів", в частині податку на прибуток за 2012 рік та в частині податку на додану вартість за січень, лютий, березень, жовтень 2012 року.

20.10.2014 року за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Уніплит" з питань взаємовідносин із ТзОВ "СВ Альтера-Львів", в частині податку на прибуток за 2012 рік та в частині податку на додану вартість за січень, лютий, березень, жовтень 2012 року податковим органом було складено Акт № 2080/09-05-22/30905968 (а.с. 10-31), яким встановлено порушення ТзОВ "Уніплит": пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування від усіх видів діяльності всього в сумі 34 315 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 1008 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 7 923 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 7 474 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 1 760 грн.; пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 та п. 201.4, п.201.6, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого ТзОВ "Уніплит" занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість, на загальну суму 44 407 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму 2 617 грн., жовтень 2011 року на суму 14 199 грн., за січень 2012 року на суму 7 668 грн., за лютий 2012 року на суму 12 244 грн., за березень 2012 року на суму 23 127 грн., за жовтень 2012 року на суму 1 368 грн..

На підставі зазначеного акту Долинською ОДПІ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області були винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 31.10.2014 року №0001292200, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 66 611,00 грн., з яких за основним платежем - 44 407,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22 204,00 грн. (а.с. 53) та податкове повідомлення-рішення форми "П" від 31.10.2014 року №0001282200, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 34 315,00 грн. (а.с. 54).

Перевіривши правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими виходячи з наступного.

Перевіркою здійснення фінансово-господарських операцій ТзОВ "Уніплит" з ТзОВ «СВ Альтера - Львів», в частині податку на прибуток за період з 01.01.12 р. по 31.03.12 р., 01.10.12 р. по 31.12.12 р. та в частині податку на додану вартість за січень, лютий, березень, жовтень 2012 року встановлено, що між позивачем та ТзОВ «СВ Альтера-Львів» було укладено договір від 12.10.11 р. №11/11-2011 на поставку товарів.

Сума ПДВ обрахована з вартості придбаних товарів у ТзОВ «Альтера Львів» і включалась до податкового кредиту ТзОВ "Уніплит" в сумі 44 407 грн.. за деклараціями з податку на додану вартість.

Проте, по АІС «Податковий блок/аналітична система/Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» встановлено значні розбіжності по господарських відносинах ТзОВ «Уніплит» з ТзОВ «СВ Альтера - Львів».

За матеріалами ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, лист від 31.01.2014р. № 1524/7/22-413 та акт від 28.01.2014 року № 101/22-40/33252232 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «СВ Альтера - Львів» (код за ЄДРПОУ 33252232) з питань господарських відносин з ТОВ «Рельполь Альтера» (код ЄДРПОУ 32983037) та з ТзОВ «Укрелектроімпорт» (код ЄДРПОУ 33786077) за 2012 рік», з використанням бази даних Міністерства доходів і зборів України, ІС "Податковий блок", АІС ОР „Податки", АІС „Бест Звіт", АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», виявлено наступні доказові документи :

Згідно висновку акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.08.2013 року №956/26- 55-22-07/32983037 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РЕЛЬПОЛЬ АЛЬТЕРА» (код за ЄДРПОУ 32983037), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «ДП СВ Альтера» (м. Дніпропетровськ) (32513753) в період травень, липень-грудень 2012 року, січень 2013 року, ТОВ "СВ Альтера - Львів" (33252232), в період квітень, травень, вересень 2012 року встановлено безтоварність фінансово-господарських операцій, в розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Крім цього, за даними матеріалами встановлено, що у СВ ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №320121100900000086 від 26.03.2013 року стосовно групи осіб у складі гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які тривалий час надавали послуги по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, використовуючи реквізити СГД ТОВ «Рельполь Альтера» з ознаками фіктивності.

Відповідно до пп.138.1.1. п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755-VІ, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, враховуючи вищезазначенні обставини справи стало очевидним, що господарські операції ТзОВ "Уніплит" з ТзОВ «СВ Альтера - Львів» не мали реального товарного характеру. Наявність у ТзОВ "Уніплит" документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт складені ТзОВ «СВ Альтера - Львів» не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних не були очевидними.

Викладені обставини у своїй сукупності вказують на те, що господарські операції між ТзОВ "Уніплит" та ТзОВ «СВ Альтера - Львів» фактично не відбувалися і носили мнимий, удаваний характер.

Отже, перевіркою правомірно встановлено відсутність фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей у вищезазначених підприємств, без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди, що полягала в заниженні податку на прибуток, а отже виключає господарський характер понесених витрат.

Таким чином, в порушення вищезазначеного ТзОВ "Уніплит" було завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по деклараціях з податку на прибуток всього в сумі 34 315 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 року в сумі 1 008 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 7 923 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 7 744 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 17 640 грн..

Поряд з цим, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, які передбачені чинним законодавством.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів з метою їх використання у виробничій діяльності, чого позивачем доведено не було, через відсутність документальних доказів належного оприбуткування придбаного товару по внутрішньо-бухгалтерському складському обліку малоцінних товарів та подальшого їх списання у випадку використання чи монтажу для існуючого виробництва по актах виконаних робіт.

Таким чином, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зважаючи на зазначене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Отже, в силу порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено завищення податкового кредиту по проведених операціях із ТзОВ «СВ Альтера - Львів» всього на суму 44 407 грн., в т.ч. за січень 2012 року на суму 7668 грн., за лютий 2012 року на суму 12 244 грн., за березень 2012 року на суму 23127 грн., за жовтень 2012 року на суму 1 368 грн..

Отже, господарські операції ТзОВ "Уніплит" з ТзОВ «СВ Альтера - Львів» не мали реального товарного характеру. Наявність у ТзОВ "Уніплит" документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту - податкові накладні, видаткові накладні (складені) ТзОВ «СВ Альтера - Львів» не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних є удаваними. Відтак, представлені ТзОВ "Уніплит" до перевірки податкові накладні, видаткові накладні не є безумовним свідченням реальності господарських операцій, оскільки містять недостовірні дані щодо змісту господарських операцій, а викладені обставини у своїй сукупності вказують на те, що господарські операції між ТзОВ "Уніплит" та ТзОВ «СВ Альтера - Львів» фактично не відбувалися.

Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення №0001292200 та №0001282200 від 31.10.2014 року були правомірними, а тому не підлягають скасуванню.

Відтак, висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року у справі №809/4003/14 - скасувати та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький