Ухвала

від 03.06.2015 по справі 818/191/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р.Справа № 818/191/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі № 818/191/15

за позовом Шосткинського міськрайонного центру зайнятості населення

до ОСОБА_1

про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

Шосткинський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 14771,55 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року позовні вимоги було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Шосткинського міськрайонного центру зайнятості населення (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. 9 Січня, 7, р/р 37173001000353 в ГУДКСУ в Сумській області, МФО 837013, код 21112660) допомогу по безробіттю в розмірі 14771 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 55 коп.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог статті 41 КАС України 03.06.2015 року фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі заяв відповідача наказами Шосткинського міськрайцентру зайнятості №НТ070118 від 18.01.2007 р., №НТ090602 від 02.06.2009 р., №НТ121114 від 14.11.2012 р. ОСОБА_1 з 18.01.2007 р. надано, а з 02.06.2009 р. та з 14.11.2012 р. поновлено статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю (а.с. 17).

18.01.2007 р., 02.06.2009 р., 14.11.2012 р. відповідачем особисто було подано заяви із зазначенням у них інформації про те, що вона не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію за віком та на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа - підприємець (а.с. 18, 19, 20).

З 24.01.2008 р. у зв'язку із закінченням строку виплати відповідно до п. 12 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з 06.04.2010 р. у зв'язку з поданою безробітною письмовою заявою про відмову від послуг позивача відповідно до ст.31 Закону, з 01.07.2013 р. у зв'язку з працевлаштуванням безробітної відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону виплати допомоги по безробіттю відповідачці припинялися (наказ № НТ 080123 від 23.01.2008 р., наказ №НТ100406 від 06.04.2010 р., наказ №НТ130702 від 02.07.2013 р.) та вона знімалася з обліку (а.с. 14, 15, 16).

Відповідно до ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року N 60/62, стосовно ОСОБА_1 проведено перевірку щодо виявлення належності безробітної особи до категорії зайнятих, в ході якої виявлено факт реєстрації підприємницької діяльності 08.08.2002 р. ОСОБА_1. Підприємницька діяльність припинена нею лише 20.11.2014 р.

Факт реєстрації підприємницької діяльності виявлено в ході імпорту даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців при зверненні ОСОБА_1 19.11.2014 р. до Шосткинського МРЦЗ за наданням статусу безробітної, про що складено Акт від 04.12.2014 р. №141 (а.с. 11-12). До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про фізичну особу-підприємця було включено 26.02.2014 р.

На підставі цього позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позовні вимоги є обгрунтованими, оскільки відповідач під час отримання виплат по безробіттю був зареєстрований як фізична особа - підприємець.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що 08.08.2002 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. 18.08.2005 року відповідач виконав всі умови для закриття та була знята з податкового обліку. Тому вважала, що з 2005 року не була фізичною особою-підприємцем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" (діяв до 01.01.2013 року) безробітними визнаються працездатні громадяни, працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи.

Водночас пп. "б" п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" (чинний) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Як вбачається із матеріалів справи на час отримання статусу безробітної відповідач була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як фізична особа - підприємець.

Колегією суддів встановлено, що всього за період перебування відповідачки на обліку в Шосткинському міськрайцентрі зайнятості як безробітної за період з 18.01.2007 р. по 30.06.2013 р. незаконно було отримано 14771,55 грн. допомоги по безробіттю, а саме:

- за період з січня 2007 р. по січень 2008 р. - 3672,59 грн. (а.с. 10);

- за період з червня 2009 р. по лютий 2010 р. - 4447,63 грн. (а.с. 9);

- за період з листопада 2012 р. по червень 2013 р. - 6651,33 грн. (а.с. 8).

Відповідачка, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа-підприємець з 08.08.2002 року (а.с.13).

Листом відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області №500/034-11 від 03.12.2014 р. повідомлено, що 26.02.2014 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було включено відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію, вважається недійсним, а 20.11.2014 р. проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за її власним рішенням, що також підтверджується повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (а.с. 13, 35).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що на час отримання статусу безробітної та отримання матеріальної допомоги по безробіттю відповідач була зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідачка надала відомості позивачу щодо того, що вона не є фізичною особою - підприємцем, які не відповідають дійсності та отримала допомогу по безробіттю, яка підлягає поверненню.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

На підставі викладеного вище колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі № 818/191/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.