Рішення

від 02.06.2015 по справі 21/153-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. справа № 21/153-10

Господарський суд Київської області у складі колегії: головуючого судді - Яреми В.А., суддів Зайця Д.Г., Лилака, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс», м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Драйв», Київська обл., м. Біла Церква

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Авто», Київська обл., м. Біла Церква

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Бойка Анатолія Володимировича, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 4 375 253,27 гривень

за участю представників:

від позивача: Конюшко Д.Б. (довіреність №01/01-15 від 14.01.2015)

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: Щербаков В.О. (довіреність №1 від 18.05.2015)

від третьої особи: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.07.2010 Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі-ВАТ «ВТБ Банк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Драйв» (далі-ТОВ «Авто-Драйв»/відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Авто» (далі-ТОВ «Стандарт-Авто»/відповідач 2) про, з урахуванням уточнених розрахунків позовних вимог, солідарне стягнення з відповідачів 4 375 253,27 грн, з яких: 3 523 716,69 грн заборгованості по сплаті кредиту за договором №4.77-08-СК від 22.05.2008, 845 217,59 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4 791,07 грн пені, 895,36 грн інфляційних втрат та 632,56 грн 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

Відповідач 1 не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач 2 позов не визнав та просив суд у задоволенні позовних вимог, спрямованих до нього відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010 порушено провадження у справі №21/153-10 та призначено справу до розгляду на 28.07.2010.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2010 залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Бойка Анатолія Володимировича (далі-Бойко А.В./третя особа), а також відкладено розгляд даної справи на 18.08.2010.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2010 здійснено заміну позивача ВАТ «ВТБ Банк» на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в порядку ст. 25 ГПК України, а також відкладено розгляд даної справи на 30.08.2010.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2010 зустрічний позов ТОВ «Стандарт-Авто» до ПАТ «ВТБ Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бойка А.В. про визнання договорів недійсними та стягнення 45 170,72 грн повернуто без розгляду.

Ухвалами господарського суду Київської області від 30.08.2010 та 08.09.2010 розгляд даної справи відкладався на 08.09.2010 та 13.09.2010 відповідно.

В судовому засіданні 13.09.2010 оголошувалась перерва до 29.09.2010.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2010 провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом міста Києва справи №4/388 за позовом ТОВ «Стандарт-Авто» до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним договору поруки №4.77-08-ДП1 від 22.05.2008р., договорів іпотеки №№277942-277943 та стягнення 45 170,72 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2012 провадження у даній справі поновлено та призначено справу до розгляду на 06.12.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2012 призначено колегіальний розгляд даної справи в порядку ст. 4 6 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2012 на підставі розпорядження голови господарського суду Київської області №269-АР від 06.12.2012, дану справу прийнято до свого провадження колегією суддів господарського суду Київської області у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів Горбасенка П.В. та Лилака Т.Д., а також призначено справу до розгляду на 18.12.2012.

Ухвалами господарського суду Київської області від 18.12.2012 та 15.01.2013 розгляд даної справи відкладався на 15.01.2013 та 29.01.2013 відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2013 провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом міста Києва справи №4/388-54/236-5011-1/2272-2012 за позовом ТОВ «Стандарт-Авто» до Відділення Житомирської регіональної дирекції ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним договору поруки, договору іпотеки та стягнення 45 170,72 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2013 провадження у даній справі поновлено та призначено справу до розгляду на 20.05.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2013 розгляд даної справи відкладено на 11.06.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2013 провадження у даній справі зупинено до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи №4/388-54/236-5011-1/2272-2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2015 на підставі розпорядження голови господарського суду Київської області №85-АР від 27.04.2015, дану справу прийнято до свого провадження колегією суддів господарського суду Київської області у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів Зайця Д.Г. та Лилака Т.Д., провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 19.05.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2015 розгляд даної справи було відкладено на 02.06.2015.

29.05.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс» надходили заяви про затвердження мирової угоди, укладеної між ним та ТОВ «Стандарт-Авто», а також про зменшення позовних вимог у даній справі.

В судовому засіданні 02.06.2015 судом було розглянуто подану 20.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс» про заміну позивача в порядку ст. 25 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс» посилається на те, що у зв'язку з укладенням 04.02.2014 між ПАТ «ВТБ Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс» (новий кредитор) договору №1МБ про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами, за яким первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги сплати заборгованості, зокрема, за договором №4.77-08-СК від 22.05.2008, останній просить суд замінити позивача у даній справі - ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс», як нового кредитора за спірним кредитним договором.

Статтею 25 ГПК України унормовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п. 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», процесуальне правонаступництво передбачено у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Так, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З огляду наведеного, а також враховуючи набуття ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс», як новим кредитором, права вимоги сплати заборгованості за договором №4.77-08-СК від 22.05.2008 на підставі укладеного 04.02.2014 між ПАТ «ВТБ Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс» (новий кредитор) договору №1МБ про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої останнім заяви та заміну позивача у даній справі ПАТ «ВТБ Банк» його процесуальним правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс» (ідентифікаційний код 37881514).

Крім того, 02.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс» надійшла заява про відмову у повному обсязі від позовних вимог у даній справі, пред'явлених до ТОВ «Стандарт-Авто». Зазначена заява судом прийнята.

В судові засіданні 28.07.2010, 18.08.2010, 30.08.2010, 08.09.2010, 13.09.2010, 06.12.2012, 18.12.2012, 15.01.2013, 29.01.2013, 20.05.2013, 11.06.2013, 19.05.2015 та 02.06.2015 представник відповідача 1 не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2008 між ВАТ «ВТБ Банк», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «ВТБ Банк» (далі-банк) та Бойко А.В. (далі-позичальник) було укладено кредитний договір №4.77-08-СК (далі-кредитний договір), відповідно до якого банк на умовах, передбачених цим договором, надає позичальнику кредит у вигляді строкового кредиту у сумі 3 742 000,00 грн, зі строком кредитування по 21.05.2018, а позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути кредитору суму кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі згідно умов цього договору та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені цим договором.

У відповідності до додатка №1 до договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 30.11.2009, сторонами погоджено графік сплати кредиту та процентів за користування кредитом протягом листопада 2009-травня 2018.

22.05.2008 між ВАТ «ВТБ Банк», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «ВТБ Банк» (далі-банк) та ТОВ «Стандарт-Авто» (далі-поручитель) було укладено договір поруки №4.77-08-ДП1, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника - Бойка А.В., які виникають з умов кредитного договору №4.77-08-СК від 22.05.2008, а саме: повернути кредит в розмірі 3 742 000,00 грн, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Крім того, 22.05.2008 між ВАТ «ВТБ Банк», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «ВТБ Банк» (далі-банк) та ТОВ «Авто-Драйв» (далі-поручитель) було укладено договір поруки №4.77-08-ДП2, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника - Бойка А.В., які виникають з умов кредитного договору №4.77-08-СК від 22.05.2008, а саме: повернути кредит в розмірі 3 742 000,00 грн, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Судом встановлено, що банк свої договірні зобов'язання в частині надання позичальнику кредиту у сумі 3 742 000,00 грн виконав у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з особового рахунку останнього за 22.05.2008.

Про належне виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором свідчить також відсутність з боку Бойка А.В. претензій та повідомлень про порушення кредитором умов договору.

Втім, позичальник свої грошові зобов'язання за кредитним договором в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 03.06.2010 за ним утворилось 4 368 934,28 грн сукупної заборгованості, з яких: 845 217,59 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом березня 2009-червня 2010 та 3 523 716,69 грн заборгованості по сплаті кредиту, який підлягає достроковому поверненню з підстав п. 5.2.1 договору.

В обґрунтування розміру існуючої за договором заборгованості ПАТ «ВТБ Банк» посилався на те, що позичальником частину отриманого кредиту повернуто частково у сумі 218 283,31 грн, як і сплачено 633 508,33 грн відсотків за користування кредитом за попередні періоди, тобто за травень 2008-частково березень 2009, у той час, як решта грошових зобов'язань останнього залишились невиконаними.

Водночас, 04.02.2014 між ПАТ «ВТБ Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс» (новий кредитор) було укладено договір №1МБ про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами, за яким первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Одночасно з переходом права вимоги в межах чергового реєстру прав вимог, до нового кредитора переходять права згідно договорів забезпечення.

12.02.2014 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №1МБ про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами, додатком №1 до якої визначено перелік боржників, право вимоги до яких відступається первісним кредитором на користь нового (черговий реєстр прав вимог №1), у якому зазначено, зокрема, Бойка А.В. на підставі кредитного договору №4.77-08-СК від 22.05.2008. Розмір заборгованості останнього за вказаним договором визначено у сумі 5 840 299,92 грн.

Посилаючись на те, що позичальник свої грошові зобов'язання в частині проведення своєчасних та остаточних грошових розрахунків за кредитним договором не виконав, позивач, як новий кредитор, просить суд стягнути, зокрема, з відповідача 1, як поручителя, 4 375 253,27 грн, з яких: 3 523 716,69 грн заборгованості по сплаті кредиту, 845 217,59 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4 791,07 грн пені, 895,36 грн інфляційних втрат та 632,56 грн 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 29.01.2010 по 03.06.2010.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем 1 не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших документів та/або доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 627 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 512, ст. 514, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду наведеного, враховуючи невиконання позичальником своїх грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної сплати чергових платежів, передбачених кредитним договором, що є підставою для вимоги про дострокове повернення кредиту, суд дійшов висновку про підставність пред'явлення позивачем, як новим кредитором, до відповідача 1, як поручителя, вимог про стягнення сукупної заборгованості за договором, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних, за порушення договірних зобов'язань.

Водночас, судом встановлено, що постановою господарського суду Київської області від 22.11.2011 у справі №Б8/174-11 ТОВ «Авто-Драйв» визнано банкрутом в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Публікація оголошення про визнання ТОВ «Авто-Драйв» (ідентифікаційний код 33679178) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №Б8/174-11 здійснена в газеті «Голос України» № 50 (5300) від 20.03.2012.

Так, ч.ч. 1, 5 ст. 52, ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, яка існувала на момент винесення означеної постанови, унормовано, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Натомість, ані ПАТ «ВТБ Банк», як первісний кредитор, ані ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс», як новий кредитор, письмові заяви з вимогою до боржника - ТОВ «Авто-Драйв» про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, яка за своєю правовою природою належить до конкурсної, до господарського суду Київської області у встановленому Законом порядку та строки не подали. Наведені обставини визнаються позивачем у повному обсязі.

При цьому, доказів звернення ПАТ «ВТБ Банк» та/або ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс», як конкурсних кредиторів, з вимогами до ТОВ «Авто-Драйв» в рамках справи про банкрутство останнього суду не надано.

Пунктом 54 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» передбачено, що якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відповідності до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє станом на момент винесення даного рішення), якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

За таких обставин, беручи до уваги наведені законодавчі положення, враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, а також те, що конкурсні вимоги кредитора (позивача) за договором №4.77-08-СК від 22.05.2008 в рамках справи про банкрутство ТОВ «Авто-Драйв» заявлені не були, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 - 4 375 253,27 грн, з яких: 3 523 716,69 грн заборгованості по сплаті кредиту 845 217,59 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4 791,07 грн пені, 895,36 грн інфляційних втрат та 632,56 грн 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, задоволенню не підлягає з підстав ч. 3 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, 13.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог у даній справі в частині стягнення з відповідача 2 - 4 375 253,27 грн, з яких: 3 523 716,69 грн заборгованості по сплаті кредиту, 845 217,59 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4 791,07 грн пені, 895,36 грн інфляційних втрат та 632,56 грн 3% річних. Означена заява підписана представником позивача - Конюшко Д.Б., який діє на підставі довіреності №01/01-15 від 14.01.2015.

Приписами ч. 4 ст. 22, ч.ч. 1, 4 ст. 78 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відмова позивача у повному обсязі від позовних вимог, спрямованих до відповідача 2, як солідарного боржника, у даній справі не суперечить законодавству України та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття заяви позивача та припинення провадження у даній справі в частині вимог про стягнення з відповідача 2 - 3 523 716,69 грн заборгованості по сплаті кредиту, 845 217,59 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4 791,07 грн пені, 895,36 грн інфляційних втрат та 632,56 грн 3% річних в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судом роз'яснено позивачу, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову та припинення провадження у даній справі, покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 25, 32-34, 49, 59, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 512, 514, 553, 554, 627, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс» про відмову від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Авто» про стягнення з 3 523 716,69 грн заборгованості по сплаті кредиту, 845 217,59 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4 791,07 грн пені, 895,36 грн інфляційних втрат та 632,56 грн 3% річних.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Авто» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс» 3 523 716,69 грн заборгованості по сплаті кредиту, 845 217,59 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4 791,07 грн пені, 895,36 грн інфляційних втрат та 632,56 грн 3% річних.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.06.2015

Головуючий суддя В.А. Ярема

Судді Д.Г. Заєць

Т.Д. Лилак