Рішення

від 08.06.2015 по справі 916/1729/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2015 р.Справа № 916/1729/15

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ВЕДА-С";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "А.С."

про стягнення 150000грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Ковалик Д.А., Поночовний О.А. - за дорученням;

Від відповідача: Коришев С.А - директор;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ВЕДА-С", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "А.С." заборгованість в сумі 150 000 гривень.

Ухвалою суду від 27 квітня 2014 року порушено провадження у справі №916/1729/15 та призначено до розгляду на 21 травня 2015 року.

21.05.2015 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача визнає частково в сумі 70 000 гривень, вказуючи при цьому що частина заборгованості сплачена в сумі 80 000 гривень та в підтвердження оплатив надав копії платіжних доручень, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в ході розгляду справи 08.06.2015 року надав заяву про зменшення суми заборгованості та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 70 000 гривень та просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 1620 гривень.

Представник відповідача суму заборгованості в розмірі 70 000 гривень визнав повністю.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив.

18 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ВЕДА-С" /виконавець надалі позивач/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С." /замовник надалі відповідач/ було укладено договір за №36-ПП/13.

За умовами вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи з будівництва, поставки обладнання, монтажу на підприємстві замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити поставлене обладнання та виконані роботи.

Позивач своєчасно та у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором про, що свідчить підписаний сторонами акт про технічну готовність комплексу з приймання, перевантаження на склад, транспортування та фасування добрив в біг - беги та клапанові мішки.

Крім того сторони узгодили акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 01.10.2014 року за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 150 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача заборгованості в сумі 70 000 гривень, оскільки в ході розгляду справи позивач зменшив суму вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Так в ході розгляду справи було встановлено, що позивач виконав зобов'язання за договором підряду повністю, а відповідач здійснив оплату лише частково у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 70 000 гривень

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані, визнано заборгованість в сумі 70 000 гривень.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно платіжного доручення від 18.03.2015 року за №88 позивач сплатив судовій збір в сумі 3 000 гривень

Згідно припису пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає повернення зайво сплаченої суми судового збору у разі зменшення позовних вимог, про що зауважено частиною 2 пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21 лютого 2013р. №9 "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України".

Суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 70 000 гривень та судовий збір в сумі 1380 гривень.

Зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1620 гривень підлягає поверненню позивачеві із Державного бюджету відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „А.С" (65010 м. Одеса Адміральський проспект б. 38, код ЄДРПОУ 30948692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „ВЕДА-С" (02081 м. Київ вул.. Здолбунівська, б.7-Д, код ЄДРПОУ 32046135) заборгованість в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 1380 (одна тисяча триста вісімдесят) гривень.

3. Повернути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області /місцезнаходження: м. Одеса, вул. Садова, 1а, код ЄДРПОУ 37607526/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „ВЕДА-С" (02081 м. Київ вул.. Здолбунівська, б.7-Д, код ЄДРПОУ 32046135) зайве сплачену суму судового збору в сумі 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) гривен.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 червня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк