Постанова

від 08.06.2015 по справі 904/232/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 р. Справа №904/232/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. - доповідача

суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Петровська А.В.

За участю прокурора Третельницька О.П. посвідчення № 029843 від 20.10.14р.

Представники сторін:

від позивача: Цвіркун С.О., представник, довіреність № 4 від 30.12.14р.;

від відповідача: Середа К.В., представник, довіреність №б/н від 08.06.15р.;

від відповідача: Черняєва Н.М., керівник ЖБК "Восток-25", Довідка з ЄДРПОУ АБ №444397 від 26.03.2012р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Восток-25" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. у справі №904/232/15

за позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рога Дніпропетровської області в інтересах держави Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"

до Житлово-будівельного кооператива "ВОСТОК-25", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 54 328, 76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. у справі №904/232/15 (суддя Ярошенко В.І.) позов Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рога Дніпропетровської області в інтересах держави Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" - задоволено повністю. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-25" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" основний борг в сумі 46 499,69 грн., пеню в розмірі 2 620,06 грн., три відсотки річних в сумі 524,61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 724,50 грн. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-25" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Обґрунтовуючи вищезгадане рішення, місцевий господарський суд виходив з відсутності в матеріалах справи доказів погашення відповідачем спірної заборгованості за послуги постачання теплової енергії за договором №101 від 10.09.2013р.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає дане рішення неправомірним, у зв'язку з чим за результатами апеляційного перегляду просить його скасувати та прийняти у справі нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник (відповідач) наполягає на його неналежному повідомленні про час та місце розгляду справи; позбавленні права надати суду обґрунтовані доводи та заперечення по суті спору; безпідставному завищенні розміру спірної заборгованості з огляду на невірне визначення природи правовідносин між позивачем та відповідачем; неврахуванні судом факту здійснення відповідачем на час вирішення спору часткового погашення спірної заборгованості. У підсумку, апелянт зауважує на частковому погашенні ним спірної заборгованості на суму 39 965,21 грн. вже після прийняття оскаржуваного судового рішення.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує, що часткова оплата відповідачем спірної заборгованості врахована шляхом звернення ним до господарського суду з уточненою позовною заявою, а також, шляхом письмового повідомлення про часткову оплату боргу відповідачем органу виконавчого провадження - Дзержинського відділу ДВС Криворізького МУЮ. У підсумку, позивач звертає увагу на наявність в матеріалах справи підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств Актів про покази приладів обліку за відповідний період та, разом з цим, про відсутність в матеріалах справи з боку відповідача контррозрахунку спірних позовних вимог. У зв'язку з викладеним вище, позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення присутніх під час розгляду справи уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2013р. між Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - позивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Восток-25» (далі - відповідач, споживач) було укладено договір №101 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник відпускає споживачеві теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об'єкти, зазначені в таблиці №2 (що є невід'ємною частиною договору) відповідно до встановленого плану теплоспоживання з 01.09.2013р. по 01.09.2014р. Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду дії договору (п.1.3 договору).

В свою чергу, згідно п.2.1 договору, облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.

Пунктом 3.1 договору також встановлено, що оплата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем щомісячно, самостійно, у грошовій формі, ті іншими формами розрахунку за домовленістю сторін до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право без додатково попередження припинити повністю або частково обмежити подачу теплової енергії.

Згідно з п.6.1, договір діє з 01.09.2013р. по 01.09.2014р. і вважається пролонгованим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї із сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір вважається не розірваним до повного погашення заборгованості.

Тарифи теплової енергії встановлені згідно Постанови №1844 НКРЕ України від 14.12.2010 "Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 269. 50. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.25).

Згідно з приписами ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526 України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, як вбачається з наявних у справі матеріалів, на виконання умов укладеного з відповідачем договору №101 від 10.09.2013р., Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (позивач) здійснило поставку Житлово-будівельному кооперативу «Восток-25» (відповідач) теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару за період грудень 2013 - квітень 2014, листопад-грудень 2014 за адресою: вул.Якіра, буд. 13, що підтверджується Актами про початок та закінчення подання теплової енергії (а.с.21).

З огляду на наведене, за період з грудень 2013 - квітень 2014, листопад-грудень 2014 позивачем відповідачеві були виставлені рахунки-фактури на оплату теплової енергії на загальну суму 82 750,11 грн. (а.с.16-20, 38-39).

Натомість, відповідач оплату вартості поставленої позивачем теплової енергії здійснив лише частково, у зв'язку з чим, з урахуванням наданих уточнень до позовної заяви, на час вирішення спору господарським судом першої інстанції несплаченою залишилась вартість спожитої теплової енергії в сумі 46 499,69 грн., що стало приводом звернення позивачем до суду за захистом порушеного права.

Слід зауважити при цьому, що сам факт поставки позивачем теплової енергії ані в господарському суді першої інстанції, ані в апеляційному господарському суді відповідачем заперечений не був, доказів повної сплати спірної заборгованості ЖБК «Восток-25» на суму 46499, 69 грн. також не представлено (докази зворотного - відсутні), а відтак, висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 46 499,69 грн. колегія суддів вважає обґрунтованим.

В свою чергу, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії, вірним слід визнати стягнення з останнього на підставі п.3.3. договору та згідно з вимогами ч.1 ст.230 ГК України неустойки у вигляді пені в розмірі 2 620,06 грн. за період з 20.03.2014р. по 25.01.2015р., а також, трьох відсотків річних в сумі 524,61 грн. та 3 724,50 грн. інфляційних втрат, відповідно до вимог 625 ЦК України.

В той же час, викладені в апеляційній скарзі заперечення колегія суддів вважає безпідставними, спростованими наявними у справі доказами та такими, що не впливають на правильність та повноту надання місцевим господарським судом правової оцінки наявним у справі доказам, матеріалам та фактичним обставинам справи.

Так, в матеріалах справи містяться докази направлення в адресу відповідача позовної заяви з додатками, а також, уточнень до неї (а.с.8,9,32,33), а також, процесуальних документів у справі, як-то, ухвали про порушення провадження у справі від 20.01.2015р., ухвали про відкладення розгляду справи від 02.02.2015р. (а.с.1,42). Окрім того, колегія суддів зауважує на непозбавленні учасників судового процесу, зокрема відповідача, права на отримання інформації про дату та час розгляду справи, яка є загальнодоступною, за електронною адресою господарського суду Дніпропетровської області http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\ , а також, з Єдиного державного реєстру судових рішень України за електронною адресою http://reyestr.court.gov.ua/ .

Спростовуються наявними у справі доказами, а саме, уточненою позовною заявою з доданими до неї розрахунками, які місцевим господарським судом прийнято до уваги під час встановлення реальної суми боргу за договором №101 від 10.09.2013р. на час прийняття оскаржуваного процесуального документу (02.03.2015р.), заперечення апелянта з приводу неврахування господарським судом під час прийняття рішення у справі факту часткового погашення відповідачем спірної заборгованості.

При цьому колегія суддів ще раз зауважує на ненаданні відповідачем, всупереч вимог ст.ст.32-34 ГПК України, контррозрахунку спірної заборгованості чи/або будь-яких інших доказів в обґрунтування своїх доводів та заперечень на позов.

Не ґрунтуються на нормах чинного законодавства й доводи відповідача про небажання позивача йти йому на зустріч шляхом укладення договору реструктуризації заборгованості, адже укладення такого договору є виключно правом, а не обов'язком кредитора.

Що ж до тверджень апелянта про погашення ним на теперішній час (тобто, після прийняття рішення у справі) заборгованості за договором №101 від 10.09.2013р. на загальну суму 39 965,21 грн., колегія суддів зазначає, що перегляд рішення суду першої інстанції на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства України відбувається апеляційною інстанцією станом на час його прийняття, тобто, на 02.03.2015р., у зв'язку з чим вищезгадані доводи скаржника до уваги прийняті бути не можуть. В той же час, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що за умов надання належних доказів, факт здійснення ЖБК «Восток-25» додаткового погашення заборгованості перед позивачем вже під час виконавчого провадження у даній справі буде врахований виконавчою службою згідно приписів Закону України "Про державну виконавчу службу".

З огляду на викладене вище, оскаржуване рішення господарського суду судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим передбачених ст.104 ГПК України підстав для його скасування не вбачає.

Враховуючи результат вирішення спору, витрати на апеляційне оскарження покладаються на відповідача, згідно з приписами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. у справі №904/232/15 - залишити без змін , а апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Восток-25" - без задоволення .

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.06.2015р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов