ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2015 року Справа № 904/6621/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)
суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання Сусла Я.Б.
за участю представників сторін :
від позивача : Шишова Н.Л., головний юрисконсульт відділу по роботі з проблемними активами в Дніпропетровській області Управління судового врегулювання Департаменту ліквідаційних процедур ПАТ "Банк Форум", довіреність №10/03-03 від 22.01.2015 року;
від відповідача-1: Держак С.В., юрисконсульт, довіреність №1/12 від 28.04.2014 року,
від відповідача-2 : не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином;
від відповідача-3 : не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином;
від відповідача-4 : не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2015 року у справі №904/6621/14
до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта", м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта", м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до відповідача-3 : Концерна "Союзенерго", м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до відповідача-4 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзстекло", м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1-0002/11/14-KL від 31.08.2011 року у розмірі 366 089,36 грн.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта", Концерну "Союзенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенерго" заборгованість за кредитним договором №1-0002/11/14-KL від 31.08.2011 року у загальному розмірі 366 089,36 грн., який складається з сум: 277 444,45 грн. - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 55 488,87 грн. - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 20 568,90 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 1 641,86 грн. - поточної суми заборгованості за нарахованими процентами; 10 945,28 грн. - пені за простроченим кредитом та процентами.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2015 року у справі №904/6621/14 (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено у повному обсязі:
- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта", Концерну "Союзенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенерго" заборгованість за кредитним договором №1-0002/11/14-KL від 31.08.2011 року у загальному розмірі 366 089,36 грн., який складається з сум: 277 444,45 грн. - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 55 488,87 грн. - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 20 568,90 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 1 641,86 грн. - поточної суми заборгованості за нарахованими процентами; 10 945,28 грн. - пені за простроченим кредитом та процентами.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням боржником (відповідачем-1) умов кредитного договору №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року в частині своєчасного та повного повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та сплати пені за прострочення платежів за договором. Оскільки зобов'язання відповідача-1 за кредитним договором №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року забезпечені договорами поруки, місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність заявлених вимог про виконання обов'язку, в тому числі, й солідарними боржниками за рахунок відповідачів-1,2,3,4.
Оскільки зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" перерахувати грошові кошти в сумі 357 743,70 грн. згідно платіжних доручень: №4189 від 28.03.2014 року на суму 3 876,62 грн., №4190 від 28.03.2014 року на суму 55 488,89 грн., №4193 від 30.04.2014 року на суму 4 241,48 грн., №4194 від 30.04.2014 року на суму 55 488,89 грн., №4197 від 30.05.2014 року на суму 4 104,66 грн., №4198 від 30.05.2014 року на суму 55 488,89 грн., №1 від 26.06.2014 року на суму 4 241,48 грн., №2 від 26.06.2014 року на суму 55 488,89 грн., №3 від 30.07.2014 року на суму 55 488,89 грн., №4 від 30.07.2014 року на суму 4 104,66 грн., №5 від 27.08.2014 року на суму 55 488,89 грн., №6 від 27.08.2014 року на суму 4 241,48 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" №26006300203945 в Публічному акціонерному товаристві "Банк Форум" на поточний рахунок №29091301203945, відкритий Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" є частиною банківської діяльності позивача, здійснення якої припиняється з моменту відкликання банківської ліцензії, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість відмови позивача у проведенні надісланих відповідачем-1 платіжних доручень.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Утиліта" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2015 року по справі №904/6621/14;
- прийняти нове рішення, яким визнати припиненими з 30.08.2014 року зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" за кредитним договором №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року та додатковими угодами до нього, в частині заборгованості за кредитом у загальному розмірі 357 743,70 грн.;
- судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання умов кредитного договору №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року відповідачем-1 згідно умов договору банківського рахунку №1-71406/01 від 31.08.2014 року надавалися позивачу платіжні доручення, які залишені без виконання. Апелянт вважає, що став відносно позивача як боржником (за кредитним договором) так і кредитором (за договором банківського рахунку), тому зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом є припиненими у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Припинення зобов'язання є самостійною правовою підставою і не залежить від черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не призведе до порушення порядку задоволення вимог кредиторів або подвійного стягнення грошових коштів, оскільки є врегульований законодавством порядок внесення Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Місцевим господарським судом помилково застосовано частину 3 статті 554 Цивільного кодексу України, оскільки за умови укладення декількох договорів поруки поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, тому їх поруку не можна вважати спільною відповідальністю, в такому випадку кредитор (позивач) має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.
Апелянт вважає, що режим тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Форум" не є підставою для невиконання платіжних доручень клієнта про перерахування коштів з поточного рахунку, а також не може впливати на динаміку процесу та його наслідки.
Також, апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо належного повідомлення відповідачів про час і місце судового засідання, ухвала про призначення судового засідання на 23.02.2015 року надійшла на адресу відповідача-1 після судового засідання.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2015 року у справі №904/6621/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є., розгляд справи призначений на 30.04.2015 року.
Розгляд справи був відкладений з 30.04.2015 року на 12.05.2015 року.
14.05.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" подано до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі №904/6621/14 на період до вирішення пов'язаної з нею справи №904/1167/15 про визнання припиненим з 30.08.2014 року зобов'язання за кредитним договором №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року.
Ухвалою дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 оку строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 10.06.2015 року, розгляд скарги відкладений до 09.06.2015 року.
У судові засіданні, які відбулися 30.04.2015 року, 12.05.2015 року, 09.06.2015 року представники відповідачів-2,3,4 не з'явилися, про день, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
Позивач зазначає, що платіжні доручення про переказ коштів №4189 від 28.03.2014 року, №4190 від 28.03.2014 року, №4193 від 30.04.2014 року, №4194 від 30.04.2014 року, №4197 від 30.05.2014 року, №4198 від 30.05.2014 року були пред'явлені банку у період, коли було введено тимчасову адміністрацію, а платіжні доручення №1 від 26.06.2014 року, №2 від 26.06.2014 року, №3 від 30.07.2014 року, №4 від 30.07.2014 року, №5 від 27.08.2014 року та №6 від 27.08.2014 року після відкликання банківської ліцензії, тому банк не мав права їх виконувати. Позивач не погоджується із твердженнями відповідача-1 про припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, оскільки вказане суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до статей 553 та 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, тому стягнення заборгованості солідарно з боржника та поручителів позивач вважає правомірним.
Твердження апелянта про порушення процесуальних прав позивач вважає безпідставним, оскільки відповідачам було відомо про розгляд та всі обставини справи.
У судовому засіданні 09.06.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 31.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (позичальник) був укладений кредитний договір №1-0002/11/14-КL, відповідно до п.1.1 якого (в редакції додаткової угоди №3 від 28.09.2012 року) банк надає позичальнику кредитні кошти у формі не відновлювальної кредитної лінії для придбання транспортних засобів з максимальним лімітом заборгованості у сумі 1 331 733,34 грн.
Для видачі кредитних коштів банк відкриває позичальнику рахунок №2063300203945 в ПАТ "БАНК ФОРУМ", код банку 322948, код ЄДРПОУ позичальника 31075851.
Відповідно до п. 1.2. договору кредитні кошти надаються по 30 серпня 2014 року включно.
Надання кредитних коштів буде здійснюватися окремими частинами на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами до цього Договору в межах встановленого ліміту, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а в сукупності - "Транші" (п.1.2.1 договору). Розмір кожного Траншу та порядок погашення регулюються додатковими угодами до цього договору (п.1.2.2 договору).
Умовами додаткової угоди №1 від 11.10.2011 року до кредитного договору №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року передбачено надання позичальнику в межах відкритої кредитної лінії 1 траншу у сумі 1 300 474,92 грн. строком по 30.08.2014 року з графіком погашення з 30.11.2011 року по 30.08.2014 року.
Додатковою угодою №2 від 26.10.2011 року до кредитного договору №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року передбачено надання позичальнику в межах відкритої кредитної лінії 2 траншу у сумі 586 147,32 грн. строком по 30.08.2014 року з графіком погашення з 30.11.2011 року по 30.08.2014 року.
На виконання умов кредитного договору Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" наданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Утиліта" кредит в сумі 1 886 622,24 грн., що підтверджено доданими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів: №936988 від 26.10.2011 року на суму 586 147,32 грн. (а.с.26) та №323861 від 11.10.2011 року на суму 1 300 474,92 грн. (а.с.28).
Відповідно до п. 2.3 кредитного договору позичальник здійснює повернення кредитних коштів рівними частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредитних коштів, сума щомісячного погашення визначається додатковими угодами до цього Договору, укладеними в день отримання кожного Траншу, на рахунок відкритий йому для погашення кредиту та процентів №29091301203945 в ПАТ "БАНК ФОРУМ", код банку 322948, код ЄДРПОУ позичальника 31075851.
Якщо останній день строку погашення припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем платежу вважається перший банківський день після вихідних, святкових або інших неробочих днів. Датою повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами вважається дата зарахування коштів на рахунок 29091301203945 в ПАТ "БАНК ФОРУМ", код банку 322948, код ЄДРПОУ Позичальника 31075851, якщо зарахування відбулося протягом операційного часу та дата наступного робочого дня, якщо зарахування відбулося у післяопераційний час.
Відповідно до п.5.2 договору сторони домовились, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань з повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших зобов'язань, передбачених п.3.3 цього договору, є умовами, за наявності яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, банк за закінченням 10-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги стягує суму заборгованості в примусовому порядку та/або звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки збитків та інших витрат банку у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством.
Позивач зазначає, що починаючи з квітня 2014 року позичальник (відповідач-1) порушує умови договору щодо погашення кредитних коштів та відсотків за користування ним. У зв'язку з порушенням обов'язку щодо своєчасного погашення кредиту, позивачем направлено відповідачу вимогу (вих. №4550/32 від 24.07.2014 року) про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, в якій вимагав протягом 15-ти календарних днів від дати направлення банком вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором (а.с. 35, том 1).
Вказану вимогу отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" 29.07.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 36, том 1).
Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості за кредитним договором у сумі 332 933,32 грн. (277 444,45 грн. + 55 488,87 грн.).
Відповідно до п.2.4 кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в національній валюті згідно з п.2.6. цього договору. Несплата Позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6. цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно.
Проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує в валюті кредиту самостійно на рахунок погашення кредиту та процентів №29091301203945 в ПАТ "БАНК ФОРУМ", код банку 322948, код ЄДРПОУ позичальника 31075851, за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього дня поточного місяця (п.2.6. кредитного договору).
Позивачем заявлені до стягнення проценти за користування кредитними коштами за період з 28.02.2014 року по 06.08.2014 року у сумі 22 210,76 грн. (20 568,90 грн. + 1 641,86 грн.).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням графіків погашення кредиту, визначених в додаткових угодах №1 від 11.10.2011 року та №2 від 26.10.2011 року, приписів п. 5.2 кредитного договору, отримання позичальником листа з вимогою дострокового погашення кредиту, строк повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами є таким, що настав.
Доказів погашення заборгованості зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом в установленому законом порядку до суду не надано.
За викладеного є правомірним висновок місцевого господарського суду про стягнення заборгованості за кредитом сумі 332 933,32 грн. (277 444,45 грн. + 55 488,87 грн.). та процентів за користування кредитом у сумі 22 210,76 грн. (20 568,90 грн. + 1 641,86 грн.).
Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .
Відповідно до п.4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 (нуль цілих і дві десятих) процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07.11.2011 року у справі №5002-2/5109-2010, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 01.04.2014 року по 06.08.2014 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України: за прострочення оплати суми кредиту у сумі 10 196,28 грн., за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 749,00 грн.
Пеня розрахована відповідно до умов договору та чинного законодавства та підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та можливої неустойки (штраф, пеня) є:
- застава транспортних засобів, що будуть придбані Позичальником в майбутньому за рахунок кредитних коштів наданих відповідно до умов цього Договору;
- фінансова порука ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1);
- фінансова порука ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_2);
- фінансова порука ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_3);
- фінансова порука Концерну "Союзенерго" (код ЄДРПОУ 31965106);
- фінансова порука ТОВ "Ренус Утиліта" (код ЄДРПОУ 36399233);
- фінансова порука ТОВ " Союзстекло" (код ЄДРПОУ 33905824).
На забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (боржник) за кредитним договором №1-0002/11/14-KL від 31.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзстекло" (поручитель) укладений договір поруки №1-0002/40/11 від 01.09.2011 року.
На забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (боржник) за кредитним договором №1-0002/11/14-KL від 31.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (боржник) та Концерном "Союзенерго" (поручитель) укладений договір поруки №1-0002/38/11 від 01.09.2011 року.
На забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (боржник) за кредитним договором №1-0002/11/14-KL від 31.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" (поручитель) укладений договір поруки №1-0002/38/11 від 01.09.2011 року.
Відповідно до п. 2.1 вищевказаних договорів поруки поручителі (відповідачі-2,3,4) зобов'язалися у разі невиконання боржником та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки з простроченої позики (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.
Кредитор зобов'язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов'язань (п.2.3 договорів поруки).
З матеріалів справи вбачається направлення кредитором (позивачем) вимоги про дострокове виконання порушених зобов'язань за кредитним договором та договором поруки поручителям (за вих. №4549/32 від 24.07.2014 року - Товариству з обмеженою відповідальністю "Союзстекло"; за вих. №4548/32 від 24.07.2014 року - Концерну "Союзенерго").
Вказані вимоги отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзстекло" та Концерном "Союзенерго", що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень, які отримані поручителями (а.с. 34, 43)
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум зазначає, що згідно п.2.3 договору поруки №1-0002/39/11 від 01.09.2011 року направляло Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" вимогу про дострокове виконання порушених зобов'язань за кредитним договором та договором поруки (вих. №4546/32 від 24.07.2014 року). На підтвердження направлення вказаної вимоги позивачем надано до суду список №269 згуртованих рекомендованих відправлень (а.с. 38-41).
Між тим, згідно списку 269 згуртованих рекомендованих відправлень поштова кореспонденція направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" за адресою: вул. Шевченка, 332, м. Харків, 61033.
Враховуючи, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" є вул. Північна, 1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200, Дніпропетровським апеляційним господарським судом витребувано у позивача докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" повідомлення про невиконання боржником своїх зобов'язань.
05.06.2015 року позивачем надано до суду пояснення, відповідно до яких письмова вимога про виконання зобов'язання за кредитним договором та договором поруки Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" була помилково направлена не на належну поштову адресу, тому позивач додатково повторно 23.05.2015 року направив вказану вимогу на юридичну адресу відповідача-2 згідно списку №13025 згуртованих поштових відправлень рекомендованих листів. Також, позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" було обізнане про невиконання умов кредитного договору та про необхідність погашення заборгованості.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до приписів пункту 4.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки встановивши порушення боржником (відповідачем-1) умов кредитного договору, позивач не надав доказів виконання п.2.3 договору поруки №1-0002/39/11 від 01.09.2011 року щодо надіслання Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" вимоги про виконання забезпечених порукою зобов'язань, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що станом на час розгляду справи та прийняття рішення у справі №904/6621/14 не настав строк виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором поруки №1-0002/39/11 від 01.09.2011 року, у зв'язку з чим позовні вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають. Доводи позивача про обізнаність відповідача-2 щодо невиконання умов кредитного договору відповідачем-1 та про необхідність погашення заборгованості не спростовують обов'язок позивача виконати приписи п.2.3 договору поруки №1-0002/39/11 від 01.09.2011 року.
Враховуючи наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" за кредитним договором №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року, отримання повідомлення з вимогою повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, пені за прострочення оплати кредиту та відсотків за користування кредитом божником та поручителями, місцевий господарський суд правомірно дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості солідарно з боржника (відповідача-1) та поручителів (відповідачів-3,4).
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання відповідача-1 (апелянта) про неправильне застосування місцевим господарським судом приписів частини 3 статті 554 Цивільного кодексу України так як поручителі за окремими договорами поруки не несуть солідарної відповідальності між собою (вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі №919/699/13) з наступних підстав.
У зв'язку з простроченням позичальником (відповідачем-1) повернення чергової частини кредиту банк відповідно до закону та умов договору правомірно пред'явив вимогу до позичальника (відповідача-1) та поручителів (відповідачів-3,4) про дострокове повернення кредиту, сплати процентів та пені, відтак, позичальник повинен сплатити зазначені вище суми, а оскільки порука відповідачів-3,4 не припинилася, то є підстави і для їх солідарної з позичальником відповідальності.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 21.05.2012 року у справі №6-68цс11, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України.
У постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі №919/699/13 наданий висновок про те, що статтею 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а не декількох поручителів за різними договорами поруки, оскільки поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним, тому кредитор має право пред'явити вимоги до кожного із поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки.
Між тим, вказаний висновок наданий у справі №919/699/13 про солідарне стягнення за різними договорами поруки виключно з поручителів (боржник у справі №919/699/13 був третьою особою), у справі №904/6621/14 позов подано про солідарне стягнення з боржника та поручителів .
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта про порушення позивачем умов договору банківського рахунку №1-71406/01 від 31.08.2014 року щодо виконання платіжних доручень, за якими боржник мав погасити заборгованість по кредиту та проценти за користування кредитом та припинення зобов'язань за кредитним договором з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою правління Національного банку України від 13.03.2014 року №135 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 року № 14 розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію з 14.03.2014 року по 13.06.2014 року.
В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 року №49 "Про початок ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 року №355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Утиліта" доручило Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" перерахувати грошові кошти в сумі 357 743,70 грн. згідно платіжних доручень: №4189 від 28.03.2014 року на суму 3 876,62 грн., №4190 від 28.03.2014 року на суму 55 488,89 грн., №4193 від 30.04.2014 року на суму 4 241,48 грн., №4194 від 30.04.2014 року на суму 55 488,89 грн., №4197 від 30.05.2014 року на суму 4 104,66 грн., №4198 від 30.05.2014 року на суму 55 488,89 грн., №1 від 26.06.2014 року на суму 4 241,48 грн., №2 від 26.06.2014 року на суму 55 488,89 грн., №3 від 30.07.2014 року на суму 55 488,89 грн., №4 від 30.07.2014 року на суму 4 104,66 грн., №5 від 27.08.2014 року на суму 55 488,89 грн., №6 від 27.08.2014 року на суму 4 241,48 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" №26006300203945 в Публічному акціонерному товаристві "Банк Форум" на поточний рахунок №29091301203945, відкритий Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта", тобто здійснити перерахунок коштів з рахунку, відкритого згідно договору банківського рахунку №1-71406/01 від 31.08.2011 року на погашення кредиту за кредитним договором №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року.
Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним щодо інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
Так, відносини щодо здійснення перерахування грошових коштів склалися між сторонами на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку відповідач-1 (клієнт за договором банківського рахунку) виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, а позивач (банк) - боржником і оскільки відповідач-1 звернувся до позивача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку від 31.08.2011 у період запровадження у банку тимчасової адміністрації (платіжні доручення: №4189 від 28.03.2014 року, №4190 від 28.03.2014 року, №4193 від 30.04.2014 року, №4194 від 30.04.2014 року, №4197 від 30.05.2014 року, №4198 від 30.05.2014 року) та після відкликання банківської ліцензії (платіжні доручення №1 від 26.06.2014 року, №2 від 26.06.2014 року, №3 від 30.07.2014 року, №4 від 30.07.2014 року, №5 від 27.08.2014 року та №6 від 27.08.2014 року), виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.
Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Згідно з пунктом 20.9. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року (зі змінами та доповненнями), після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.
Відповідно до частини 3 статті 1075 Цивільного кодексу України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 25.03.2015 року у справі №910/9232/14, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України.
За викладеного, є правомірним висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість відмови позивача у проведенні надісланих відповідачем-1 платіжних доручень.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Утиліта" зверталось до позивача з пропозицією (лист за вих. №512 від 19.03.2014 року) укласти додаткову угоду до договору №1-0002/11/14KL від 31.08.2011 року про дострокове виконання вказаного договору шляхом зарахування однорідних вимог та виконати банківські операції згідно договору №1-71406/01 від 31.08.2011 року відповідно до наданих платіжних доручень (а.с. 133, том 2).
Листом за вих. №640/1400 від 14.04.2014 року позивачем повідомлено про неможливість здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог під час тимчасової адміністрації.
Крім того, відповідач-1 звертався з проханням розірвання кредитного договору на підставі частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України (вих. №518 від 27.03.2014 року) та з вимогою виконати платіжні доручення згідно договору банківського рахунку (вих. №522 від 23.04.2014 року).
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Утиліта" звернулося до ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" із заявою про визнання кредитором на загальну суму 1 165 082,39 грн. (а.с. 140-141, том 2).
Згідно Витягу з реєстру вимог кредиторів (вих. №1708/52 від 09.02.2015 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Утиліта" визнано кредитором Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" у сумі 1 165 082,39 грн., кредиторські вимоги віднесені до 7 черги (а.с. 26, том 2).
Враховуючи, що відповідач-1 звернувся до банку з вимогою здійснити зарахування однорічних зустрічних вимог у період, коли було введено тимчасову адміністрацію, станом на час розгляду спору у банку відкликано банківську ліцензію, відповідача-1 визнано кредитором банку, зарахування однорідних зустрічних вимог суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Враховуючи, що під час розгляду справи №904/6621/14 судом надано оцінку доводам відповідача-1 щодо припинення зобов'язань за кредитним договором №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" про зупинення провадження у справі №904/6621/14 на період до вирішення пов'язаної з нею справи №904/1167/15 про визнання припиненим з 30.08.2014 року зобов'язання за кредитним договором №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року.
Між тим, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у разі задоволення позовних вимог про визнання припиненим з 30.08.2014 року зобов'язання за кредитним договором №1-0002/11/14-КL від 31.08.2011 року, відповідач-1 має право на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Також, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2015 року у справі №904/6621/14 з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду (пункт 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
У випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони. При цьому зазначена ухвала надсилається сторонам в обов'язковому порядку (пункту 3.9.1 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року розгляд справи відкладений на 23.02.2015 року о 11:00 год.
Згідно відмітки про відправлення копію вказаної ухвали направлено сторонам 19.02.2015 року (а.с. 23, том 2 (на звороті).
Між тим, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень копію ухвали про відкладення від 17.02.2015 року направлено відповідачам-1,2,3,4 лише 25.02.2015 року, тобто після судового засідання, в якому оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень копію ухвали господарського суду від 17.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Утиліта" отримало 02.03.2015 року (а.с. 56, том 2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" отримало 04.03.2015 року (а.с. 57, том 2), Концерн "Союзенерго" отримав 27.02.2015 року (а.с. 55, том 2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзстекло" отримало 27.02.2015 року (а.с. 54, том 2).
У судове засідання, яке відбулося 23.02.2015 року представники відповідачів-1,2,3,4 не з'явились.
Таким чином, справу розглянуто господарським судом за відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта", Концерну "Союзенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзстекло", не повідомлених належним чином про місце засідання суду, що є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування рішення суду відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріали справи містять докази направлення копії ухвали про відкладення розгляду справи від 17.02.2015 року позивачем (а.с. 33, том 2), однак вказані докази не спростовують висновку апеляційного господарського суду про неналежне повідомлення відповідачів про місце засідання, оскільки згідно фіскальних чеків ухвали направлені 20.02.2015 року о 19:59 год. (в п'ятницю), а судове засідання відбулось 23.02.2015 року (в понеділок).
Доводи позивача про те, що відповідачі обізнані про слухання справи №904/6621/14, так як на інші судові засідання були повідомлені належним чином, а також відповідачем-1 подавалися зустрічний позов, апеляційні скарги, відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на встановлені обставини неналежного повідомлення відповідачів-1,2,3,4 про місце розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи встановлені факти апеляційний господарський суд вважає, що позовна заява Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про стягнення 277 444,45 грн. - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 55 488,87 грн. - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 20 568,90 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 1 641,86 грн. - поточної суми заборгованості за нарахованими процентами; 10 945,28 грн. - пені за простроченим кредитом та процентами підлягає задоволенню частково солідарно з відповідача-1 (боржника) та відповідачів-3,4 (поручителів).
Відповідно до п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 7 321,79 грн. за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача-1 як сторони з неправильних дій якої виник спір.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстави для часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта".
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 660,89 грн. покладається на відповідача-1 (апелянта).
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2015 року у справі №904/6621/14 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2015 року у справі №904/6621/14 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Зіни Бєлої, буд. 156а, код ЄДРПОУ 31075851) та Концерна "Союзенерго" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Спаська, 8, код ЄДРПОУ 31965106) 277 444,45 грн. - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 55 488,87 грн. - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 20 568,90 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 1 641,86 грн. - поточної суми заборгованості за нарахованими процентами; 10 945,28 грн. - пені за простроченим кредитом та процентами, про що видати наказ.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Зіни Бєлої, буд. 156а, код ЄДРПОУ 31075851) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзстекло" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Спаська, 8, код ЄДРПОУ 33905824) 277 444,45 грн. - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 55 488,87 грн. - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 20 568,90 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 1 641,86 грн. - поточної суми заборгованості за нарахованими процентами; 10 945,28 грн. - пені за простроченим кредитом та процентами, про що видати наказ.
В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Утиліта" відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Зіни Бєлої, буд. 156а, код ЄДРПОУ 31075851) на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 220 300 01) 7 321,79 грн. - судового збору, про що видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Повна постанова складена - 10.06.2015 року.
Головуючий суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2015 |
Оприлюднено | 15.06.2015 |
Номер документу | 44748944 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Величко Надія Леонидівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні