Ухвала

від 21.05.2015 по справі 811/3428/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2015 рокусправа № 811/3428/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року по справі № 811/3428/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» звернулося до суду з адміністративним позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2013 року № 0001022206 та № 0001032206.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що господарські операції з його контрагентами здійснювались в межах звичайної господарської діяльності підприємств та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами. Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 17 жовтня 2013 року № 0001032206 відповідно до якого, було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3853 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Стан» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТБК - Центр» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Агрокомпаньон-К» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Пресінформ» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Аналітикбудторг» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ТОВ «Брейд-Кіровоград» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 року, з ТОВ «ТД Аніка» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ТОВ «Хронос» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., ПП «Етера ВК» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Будреаль» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Маркетекспорт-системм» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Електропроммаш» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Кіровоградалексбудпром» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Технобудресурс БТ» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ТОВ «Созидатель» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., з ПП «Окко-Бізнес» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р.

В акті № 64/11-23-22-06/35804580 від 27.09.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.п 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197, п. 198.3, п. 198.6, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, на загальну суму 446 грн., у тому числі: за листопад 2010 року на суму 100 грн.; за лютий 2011 року на суму 346 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2012 року у сумі 3 853 грн.

17 жовтня 2013 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001022206 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 472,00 грн., з якої основного платежу - 446,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 26,00 грн. та № 0001032206, відповідно до якого, було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3853 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано копії договорів, податкових накладних, копії платіжних доручень, копії актів приймання виконаних робіт, що підтверджує фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП «Аналітикбудторг», ТОВ «Хронос», ПП «Етера ВК».

Означені вище документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

На момент укладення та реалізації договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровано як платники податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено про здійснення ТОВ «Будівельна компанія «Стан» діяльності, спрямованої на вчинення операцій, пов'язаних з наданням вигоди третім особам (кінцевим покупцям), оскільки фінансово-грошові потоки транзитом направлені на підприємства-вигодонабувачі, що дає останнім можливість уникнути оподаткування по ПДВ та податку на прибуток.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, під час здійснення позивачем господарської діяльності.

До того ж, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників по ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на наявність у позивача, належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до податкового кредиту з операцій надання послуг, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2013 року № 0001032206.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 8 червня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов