Ухвала
від 09.06.2015 по справі 2а/0470/13310/12
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 рокусправа № 2а/0470/13310/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі №2а/0470/13310/12 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до Управління Національного банку України в Одеській області про скасування постанов від 30.05.2012 року за № 49 та № 50,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - ПАТ КБ ПриватБанк ) 05 листопада 2012 року звернулось до суду з позовом до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області, згідно з яким просить скасувати постанови від 30.05.2012 року за № 49 та № 50 Управління Національного банку України в Одеській області про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постанови від 30.05.2012 року за № 49 та № 50 Управління Національного банку України в Одеській області є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню. При здійсненні переказів коштів ПАТ КБ ПриватБанк на користь Асоціації Союз авиационного двигателестроения (Російська Федерація) позивачем не було порушено вимоги п.1.5 Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та окремих валютних операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №266 (далі Положення №266). Визначення операції клієнта з перерахування вступних та членських внесків, як такої, що потребує індивідуальної ліцензії, залежить від того чи є одержувач міжнародною організацією. Позивач вважає, що до міжнародних організацій, зокрема, відносяться міжнародні неурядові організації, тобто абз.2 п.1.5 Положення підлягає застосуванню також у разі здійснення банками операцій зі сплати членських внесків до міжнародних неурядових організацій, а отже ПАТ КБ ПриватБанк діяв у повному обсязі та у чіткій відповідності до норм чинного законодавства України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що у цьому випадку з боку позивача має місце невиконання функцій агенту валютного контролю в частині проведення операцій з переказування іноземної валюти за дорученням ВАТ Єлемент за межі України без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, що тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2.5 Розділу 2 Положення № 49. Дія положень пункту 1.5 Положення № 266, якою не вимагається отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України на проведення операцій, пов'язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України суб'єктами господарювання-резидентами (якщо це підтверджено відповідними документами), з метою сплати суб'єктами господарювання вступних чи членських внесків міжнародним організаціям не поширюється на проведення операцій з переказування іноземної валюти за дорученням ВАТ Єлемент Асоціації Союз авиационного двигателестроения (Російська Федерація) за межі України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позивача викладеними в адміністративному позові щодо протиправності постанов від 30.05.2012 року за № 49 та № 50 Управління Національного банку України в Одеській області про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відділом валютного контролю та ліцензування Управління Національного банку України в Одеській області на підставі плану перевірок уповноважених банків, фінансових установ та їх підрозділів з питань додержання вимог валютного законодавства за 2012 рік, затвердженого Національним банком України, було здійснено перевірку Філії Южне головне регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк . За наслідками перевірки було встановлено порушення вимог п.1.5 Положення №266 щодо переказування іноземної валюти за межі України з метою сплати членських внесків юридичним особам - нерезидентам, за дорученням клієнтів Філії.

У ході перевірки встановлено, що філією за дорученням ВАТ Єлемент (код за ЄДРПОУ 30863766) 16.06.2011 року та 15.08.2011 року було здійснено переказ коштів у сумі 5 500,00 та 5 500,00 рос. руб. Асоціації Союз авиационного двигателестроения (Російська Федерація).

На виконання вимог пункту 3.5 розділу 3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 управлінням складено Постанови від 30.05.2012 № 49, 50 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства ПАТ КБ ПриватБанк (а.с.17-18, 19-20).

Законність постанов Управління Національного банку України в Одеській області від 30.05.2012 року за № 49 та № 50 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства є предметом спору переданого на вирішення суду.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 44 Закону України Про Національний банк України , до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема, застосування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Статтею 5 Декрету КМ України від 19.02.1993, № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю визначені операції, в яких необхідно отримання індивідуальної ліцензії, та винятки, за якими індивідуальна ліцензія не вимагається.

Положенням № 266 визначено випадки, в яких не вимагається отримання індивідуальної ліцензії на проведення операцій, пов'язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України суб'єктами господарювання - резидентами (якщо це підтверджено відповідними документами).

Так, відповідно до пункту 1.5 Положення № 266 не вимагається отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України на проведення операцій, пов'язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України суб'єктами господарювання-резидентами (якщо це підтверджено відповідними документами), з метою сплати суб'єктами господарювання вступних чи членських внесків міжнародним організаціям.

Тобто, пунктом 1.5 Положення № 266 надано право банкам на проведення операцій, пов'язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України суб'єктами господарювання-резидентами, з метою сплати суб'єктами господарювання вступних чи членських внесків міжнародним організаціям без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України за умови підтвердження відповідними документами.

Як вбачається зі змісту постанов від 30.05.2012 року за № 49 та № 50 про притягнення ПАТ КБ ПриватБанк до відповідальності за порушення валютного законодавства, документи, що підтверджують приналежність ВАТ Єлемент та Ассоціації Союз авиационного двигателестроения (Російська Федерація) до міжнародної організації на момент перевірки у філії були відсутні.

Враховуючи те, що на момент перевірки у філії були відсутні документи, що підтверджують приналежність ВАТ Єлемент та Ассоціації Союз авиационного двигателестроения (Російська Федерація) до міжнародної організації, що свідчить про невиконання позивачем умов пункту 1.5 Положення № 266, підстав для проведення операцій, пов'язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України суб'єктами господарювання-резидентами, з метою сплати суб'єктами господарювання вступних чи членських внесків міжнародним організаціям без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України у ПАТ КБ ПриватБанк не було.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення про валютний контроль , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року № 49 визначено, що відсутність в уповноважених банках, інших фінансових установах та в національного оператора поштового зв'язку документів, які підтверджують правомірність проведення ними валютних операцій своїх клієнтів, за умови, що з дати здійснення цих операцій минуло не більше п'яти років, кваліфікується як нездійснення цими установами функцій агента валютного контролю.

Згідно з пунктом 2.5 Положення про валютний контроль затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами та нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з порушенням законодавства.

Таким чином, постанови № 49, 50 від 30.05.2012 року, прийняті за результатами розгляду матеріалів перевірки, начальником управління Національного банку України в Одеській області на виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 року, про притягнення позивача до відповідальності за порушення валютного законодавства із застосуванням до нього штрафних санкцій в розмірі 372,79 грн. по кожному з порушень було винесено правомірно

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі №2а/0470/13310/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 09 червня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Дата ухвалення рішення09.06.2015
Оприлюднено15.06.2015
Номер документу44753978
СудочинствоАдміністративне
Сутьскасування постанов від 30.05.2012 року за № 49 та № 50

Судовий реєстр по справі —2а/0470/13310/12

Ухвала від 12.01.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 06.11.2012

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Ільков Василь Васильович

Ухвала від 03.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цуркан М.І.

Ухвала від 09.06.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 12.01.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 23.12.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голяшкін О.В.

Ухвала від 02.12.2014

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Постанова від 02.10.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Ільков Василь Васильович

Ухвала від 08.09.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Ільков Василь Васильович

Ухвала від 12.11.2012

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Ільков Василь Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні