Рішення

від 05.06.2015 по справі 922/2384/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 червня 2015 року Справа № 922/2384/15

Провадження № 17/913/42/15

За позовом Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області

до Приватного малого підприємства "РОМАН", м. Рубіжне Луганської області

за участю прокуратури міста Рубіжне Луганської області

про стягнення 14911 грн. 82 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від прокуратури: Хряк О.О., прокурор відділу прокуратури на підставі посвідчення № 028256 від 15.08.2014;

від позивача: Тоцький О.І., представник за довіреністю № 260 від 23.02.2015;

від відповідача представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5886,25 грн., пені у сумі 5366,89 грн., штрафу у розмірі 412,04 грн., 3% річних у сумі 792,49 грн., інфляційних нарахувань в сумі 2454,15 грн., за договором про постачання теплової енергії № 42 від 01.01.2010.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 06.05.2015, 18.05.2015 та 05.06.2015 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представника позивача, що прибув у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжнетеплокомуненерго" (позивач у справі), як Енергопостачальником, та Приватним малим підприємством "РОМАН", (відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № 42 від 01.01.2010 про постачання теплової енергії (далі - Договір), за яким Енергопостачальник зобов'язується постачати теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, вартість теплової енергії на момент укладення договору складає 646,13 грн. за 1 Гкал.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Договору, розрахунок за спожиту теплову енергію Споживач повинен здійснити не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання умов вказаного Договору позивачем було поставлено відповідачеві теплову енергію у період з січня 2010 року по квітень 2011 року на загальну суму 5886,25 грн.

Однак, відповідач умови договору по сплаті вартості спожитої теплової енергії не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 5886,25 грн.

З огляду на зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 5886,25 грн., пеню у сумі 5366,89 грн., штраф у розмірі 412,04 грн., 3% річних у сумі 792,49 грн. та інфляційні нарахування в сумі 2454,15 грн.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, доводів позивача, вказаних у позовній заяві, не оспорив, визнав позов в частині основного боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопоста-чальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом встановлено, що зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої теплової енергії у січні 2010 року по квітень 2011 року на загальну суму 5886,25 грн. в обумовлені Договором строки, а саме, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги про стягнення 5886,25 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію слід задовольнити повністю.

Позивачем у зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язань по оплаті товару було заявлено до стягнення пеню в сумі 5366,89 грн. за період згідно наданого до позову розрахунку (а.с.7) .

Позивач в обґрунтування розрахунку пені посилається на пункт 7.3.3 Договору, згідно якого за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію застосовується договірна санкція - пеня в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Водночас, пунктом 7.4 Договору встановлено, що за порушення строків розрахунку за поставлену теплову енергію також стягується пеня у розмірі 0,1 % від простроченої суми боргу за кожен день прострочення.

З наведеного вбачається, що сторони не досягли згоди щодо єдиного розміру пені, тобто в договорі вона не погоджена належним чином, а застосовувати дві пені за порушення одного і того самого грошового зобов'язання не має правової можливості.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про від мову у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 5366,89 грн. з підстав непогодженості її розміру.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 792,49 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 2454,15 грн. за періоди згідно наданого до позову розрахунку (а.с.7).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 792,49 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 2454,15 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заявлений до стягнення штраф в сумі 412,04 грн. також підлягає стягненню, оскільки пунктом 7.4 Договору встановлено, що за порушення строків розрахунку за поставлену теплову енергію понад тридцять днів стягується штраф у розмірі 7% від суми боргу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 5886,25 грн., штрафу у розмірі 412,04 грн., 3% річних у сумі 792,49 грн., інфляційних нарахувань в сумі 2454,15 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1 1 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "РОМАН", м. Рубіжне Луганської області, вул. Б. Хмельницького, буд. 120, кВ.1, ідентифікаційний код 21831774, на користь Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області, вул. Іванова, буд. 157, ідентифікаційний код 33515421, борг в сумі 5886,25 грн., штраф у сумі 412,04 грн., 3% річних у сумі 792,49 грн., інфляційні нарахування в сумі 2454,15 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1169,44 грн., видати наказ.

3 . В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 10.06.2015.

Суддя О.С. Фонова