Ухвала

від 09.06.2015 по справі 810/297/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/297/15 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0007592201, №0007572201 та №0007582201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норма матеріального та процесуального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на акт ДПІ у м. Чернігові ДПС від 05.06.2013 №138/22/32510333 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "ПАП" (код 32510333) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2011 по 30.09.2012", акт Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.09.2013, №8/22-02/34424388 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Українська нафтова група" (код за ЄДРПОУ 34424388) по взаємовідносинах з ТОВ "Форт-Ойл" (код за ЄДРПОУ 31292603) за вересень, жовтень 2011 року" та акт ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 09.07.2014 №179/21-03-22-06/38491154 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Авантаж-Юг" (код за ЄДРПОУ 38491154) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за березень 2014 року", не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності з вказаним контрагентом. В Акті перевірки немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію контрагентів - ТОВ "Поліагропром", ТОВ "Українська нафтова група", ПП "Авантаж-Юг", були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору. Не надано суду доказів визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Поліагропром", ТОВ "Українська нафтова група", ПП "Авантаж-Юг", а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, за результатами господарської діяльності з контрагентами - ТОВ "Поліагропром", ТОВ "Українська нафтова група" та ПП "Авантаж-Юг".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (ідентифікаційний код 05513187), зареєстроване юридичною особою 03.02.2009.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ від 29.10.2014, видами діяльності Товариства за КВЕД-2010 є: розведення свійської птиці (01.47), вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13), вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24), вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників (01.25), розведення інших тварин (01.49), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61), оброблення насіння для відтворення (01.64), прісноводне рибальство (03.12), виробництво м'ясних продуктів (10.13), виробництво фруктових і овочевих соків (10.32), виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11), складське господарство (52.10), діяльність інших засобів тимчасового розміщення (55.90), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендного нерухомого майна (68.20), дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук (72.20) (Том 2 а.с. 111).

У період з 28.07.2014 по 01.08.2014 ОДПІ на підставі наказу від 28.07.2014 №735, виданого Броварською ОДПІ , згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства, код за ЄДРПОУ 05513187 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Поліагропром" (код за ЄДРПОУ 32510333) за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, ТОВ "Укрзерногруп" (код за ЄДРПОУ 36854165) за період з 01.07.2011 по 31.08.2011, ТОВ "Українська нафтова група" (код за ЄДРПОУ 34424388) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, ПП "Авантаж-Юг" (код за ЄДРПОУ 38491154) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.

За результатами перевірки ОДПІ складено Акт від 08.08.2014 №460/10-06-022-01/05513187 (далі - Акт перевірки) (Том 1 а.с. 15-36).

У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ "Птахофабрика Київська" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в періоді, що перевірявся, на загальну суму 818924,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року на суму 89561,00 грн., за серпень 2011 року на суму 36673,00 грн., за вересень 2011 року на суму 207830,00 грн., за листопад 2011 року на суму 105690,00 грн., за грудень 2011 року на суму 48674,00 грн., за березень 2014 року на суму 330497,00 грн.;

- пп. 1.2 п. 1, пп. 2.4, пп. 2.16 п. 2 та пп. 3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 із змінами та доповненнями.

На підставі Акта перевірки ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.08.2014:

№0007572201, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2628,00 грн. (за основним платежем - 1752,00 грн. та за штрафними санкціями - 876,00 грн.),

№0007582201, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 542735,00 грн. (за основним платежем - 361823,00 грн. та за штрафними санкціями - 180912,00 грн.),

№0007592201, відповідно до якого позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 330496,00 грн. (Том 1 а.с. 37-39).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно підпункту 14.1.36 названої статті господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 ПК України).

Згідно абзацу 1 пункту 138.2. статті 138 названого Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

У той же час, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

В силу пункту 201.4. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункту 201.6. статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наступним пунктом названої статті встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні названого Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частою 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної статті).

За приписами частини 3, 4 та 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм Закону облік господарських операцій здійснюється у регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 з наступними змінами та доповненнями в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №88), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (пункт 2.2 названого Положення).

В силу пункту 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (пункт 1.3. Положення №88).

При цьому у листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, про що зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Так, з матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ТОВ "Поліагропром" (постачальник) здійснювалися на підставі договору постачання товару №С/2 від 04.01.2010, відповідно до якого постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю сировину для виробництва комбікормів (надалі іменується "товар"), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (Том 2 а.с. 137-140).

Судом встановлено, що з 01.07.2011 по 31.12.2011 ТОВ "Поліагропром" поставляло позивачу макуху соняшникову, що підтверджується видатковими накладними: №369 від 04.07.2011, №370 від 08.07.2011, №371 від 15.07.2011, №372 від 20.07.2011, №373 від 21.07.2011, №374 від 22.07.2011, №375 від 23.07.2011, №392 від 10.08.2011, №396 від 20.08.2011, №397 від 25.08.2011, №399 від 06.09.2011, №403 від 09.09.2011, №407 від 14.09.2011, №410 від 16.09.2011, №418 від 20.09.2011, №419 від 20.09.2011, №427 від 22.09.2011, №426 від 22.09.2011, №420 від 23.09.2011, №422 від 26.09.2011, №421 від 24.09.2011, №445 від 11.10.2011, №446 від 12.10.2011, №450 від 14.10.2011, №451 від 18.10.2011, №453 від 21.10.2011, №454 від 24.10.2011, №460 від 27.10.2011, №461 від 28.10.2011, №462 від 29.10.2011, №471 від 07.11.2011, №474 від 09.11.2011, №475 від 10.11.2011, №504 від 16.11.2011, №481 від 17.11.2011, №482 від 18.11.2011, №486 від 19.11.2011, №484 від 21.11.2011, №490 від 23.11.2011, №491 від 24.11.2011, №492 від 25.11.2011, №503 від 29.11.2011, №547 від 03.12.2011, №512 від 12.12.2011, №522 від 15.12.2011, №523 від 16.12.2011, №524 від 19.12.2011 (Том 1 а.с. 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 186, 189, 192, 195, 198, 202, 206, 209, 212, 215, 221, 226, 230, 233; Том 2 а.с. 1, 4, 8, 11, 14, 18, 21, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 50, 53, 56) та податковими накладними: №23 від 04.07.2011, №24 від 08.07.2011, №25 від 15.07.2011, №26 від 20.07.2011, №27 від 21.07.2011, №28 від 22.07.2011, №29 від 23.07.2011, №8 від 10.08.2011, №13 від 20.08.2011, №14 від 25.08.2011, №3 від 06.09.2011, №6 від 09.09.2011, №10 від 14.09.2011, №12 від 16.09.2011, №21 від 20.09.2011, №22 від 20.09.2011, №30 від 22.09.2011, №29 від 22.09.2011, №23 від 23.09.2011, №25 від 26.09.2011, №24 від 24.09.2011, №17 від 11.10.2011, №18 від 12.10.2011, №22 від 14.10.2011, №23 від 18.10.2011, №27 від 21.10.2011, №28 від 24.10.2011, №33 від 27.10.2011, 28.10.2011, №36 від 29.10.2011, №8 від 07.11.2011, №10 від 09.11.2011, №11 від 10.11.2011, №40 від 16.11.2011, №18 від 17.11.2011, №19 від 18.11.2011, №23 від 19.11.2011, №21 від 21.11.2011, №26 від 23.11.2011, 24.11.2011, №29 від 25.11.2011, №37 від 29.11.2011, №46 від 03.12.2011, №12 від 12.12.2011, 22 від 15.12.2011, №23 від 16.12.2011, 24 від 19.12.2011 (Том 1 а.с. 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 187, 190, 193, 196, 199, 203,207, 210, 213, 216, 222, 227, 231, 234; Том 2 а.с. 2, 5, 9, 11, 15, 19, 22, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 51, 54, 57).

Поставка вищезазначеного товару від ТОВ "Поліагропром" до позивача здійснювалась вантажним автомобільним транспортом, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні (Том 1 а.с. 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 185, 188, 191, 194, 197, 200-201, 204-205, 208, 211, 214, 217-220, 223-225, 228-229, 232, 235-236; Том 2 а.с. 3, 6-7, 10, 13, 16-17, 20, 23, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48-49, 52, 55, 58-59) та протоколи досліджень (Том 2 а.с. 60-100).

Прийом та зважування товару здійснювали фахівець з матеріально-технічного постачання ОСОБА_5., вагарі цеху виробництва комбікормів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що перебували у трудових відносинах з Товариством, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться витяг з журналу реєстрації довіреностей за 2010-2011 роки (Том 2 а.с. 103-109), витяг з журналу реєстрації зважування вантажів (Том 3 а.с. 61-86), табель обліку робочого часу за липень-грудень 2014 року (Том 3 а.с. 97-108); наказ №197-КЗ від 30.12.2008 (Том 3 а.с. 109); довідку №97 від 23.03.2015 (Том 3 а.с. 110), наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу №140.2 від 03.11.2008 (Том 3 а.с. 111), наказ (розпорядження) про прийняття на роботу №36-КП від 21.10.2013 (Том 3 а.с. 112), довідку №96 від 23.03.2015 (Том 3 а.с. 113), довідку №95 від 23.03.2015 (Том 3 а.с. 114), наказ (розпорядження) про прийом на роботу №354-КП від 12.12.2008 (Том 3 а.с. 115), наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №55-КУ від 18.04.2014 (Том 3 а.с. 116).

Окрім цього, судом встановлено, що придбаний товар був використаний позивачем у подальшій господарській діяльності, що підтверджується звітами про виробництво комбікорму та використання сировини з 01.07.2011 по 31.12.2011, оборотно-сальдові відомості по рахунку: 208 за липень-грудень 2011 року (Том 3 а.с. 133-236; Том 4 а.с. 1-52, 84-89).

Факт розрахунку між позивачем та ТОВ "Поліагропром" за вищевказаним договором підтверджується Актом перевірки (Том 1 а.с. 22-23) та не заперечувався відповідачем.

Таким чином, вищезазначені докази підтверджують факт: руху активів у процесі здійснення господарських операцій між Товариством та ТОВ "Поліагропром", придбання Товариством товарів у ТОВ "Поліагропром" на підставі договору постачання товару №С/2 від 04.01.2010, а також, наявності господарської мети при виконанні умов вищезазначеного договору.

Також, з матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ТОВ "Українська нафтова група" (постачальник) здійснювалися на підставі договору поставки нафтопродуктів №31/12/10-28 від 31.12.2010, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - "товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару (Том 2 а.с. 141-145).

Судом встановлено, що з 01.09.2011 по 30.09.2011 ТОВ "Українська нафтова група" поставляло позивачу бензин А-80 та дизпаливо Л-0,2-62, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0001019 від 01.08.2011, №РН-0001050 від 10.08.2011, №РН-0001103 від 17.08.2011, №РН-0001144 від 26.08.2011, №РН-0001181 від 02.09.2011, №РН-0001225 від 12.09.2011, №РН-0001262 від 20.09.2011, №РН-0001296 від 28.09.2011 (Том 1 а.с. 98, 103, 108, 113, 118, 123, 128, 133), рахунками-фактури: №СФ-0001072 від 01.08.2011, №СФ-0001105 від 09.08.2011, №СФ-0001162, від 17.08.2011, №СФ-0001206, №СФ-0001244 від 02.09.2011, №СФ-0001285 від 12.09.2011, №СФ-0001329 від 20.09.2011 (Том 1 а.с. 99, 104, 109, 114, 119, 124, 129), податковими накладними: №6 від 01.08.2011, №№48 від 10.08.2011, №92 від 17.08.2011, №134 від 26.08.2011, №20 від 02.09.2011, №67 від 12.09.2011, №105 від 20.09.2011, №139 від 28.09.2011 (Том 1 а.с. 102, 107, 112, 117, 122, 127, 132, 136) та паспортами продукції (Том 1 а.с. 100-101, 105-106, 110-111, 115-116, 120-121, 125-126, 130-131, 135).

Поставка вищезазначеного товару від ТОВ "Українська нафтова група" до позивача здійснювалась вантажним автомобільним транспортом, на підтвердження чого Товариство надало товарно-транспортні накладні (Том 2 а.с. 146-153).

Прийом товару здійснював фахівець з матеріально-технічного постачання ОСОБА_5., що перебував у трудових відносинах з Товариством, на підтвердження чого позивачем надано витяг з журналу реєстрації довіреностей за 2010-2011 роки (Том 2 а.с. 104), наказ (розпорядження) про прийом на роботу №354-КП від 12.12.2008 (Том 3 а.с. 115), наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №55-КУ від 18.04.2014 (Том 3 а.с. 116).

Судом встановлено, що придбаний товар був використаний ним у подальшій господарській діяльності, зокрема, оборотно-сальдову відомість по рахунку: 203, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтв про реєстрацію машин, відомість по основним засобам по рахунку: 105, лімітно-забірні картки на паливно-мастильні матеріали за вересень - жовтень 2011 року (Том 4 а.с. 91-201).

Факт розрахунку між позивачем та ТОВ "Українська нафтова група" за вищевказаним договором підтверджується Актом перевірки (Том 1 а.с. 26) та не заперечувався відповідачем.

Таким чином, вищезазначені докази підтверджують факт: руху активів у процесі здійснення господарських операцій між Товариством та ТОВ "Українська нафтова група", придбання Товариством товарів у ТОВ "Українська нафтова група" на підставі договору поставки нафтопродуктів №31/12/10-28 від 31.12.2010, а також, наявності господарської мети при виконанні умов вищезазначеного договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ПП "Авантаж-Юг" (постачальник) здійснювалися на підставі договору постачання товару №ОС/32 від 23.10.2013, відповідно до якого постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів (у подальшому - "товар"), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору (Том 1 а.с. 40-43).

Судом встановлено, що з 01.03.2014 по 31.03.2014 ПП "Авантаж-Юг" поставляло позивачу макуху соєву та олію соєву, що підтверджується накладними: №37 від 01.03.2014, №38 від 03.03.2014, №39 від 04.03.2014, №40 від 05.03.2014, №41 від 05.03.2014, №42 від 07.03.2014, №43 від 09.03.2014, №44 від 11.03.2014, №45 від 11.03.2014, №46 від 13.03.2014, №47 від 18.03.2014, №48 від 20.03.2014, №49 від 24.03.2014, №50 від 26.03.2014 (Том 1 а.с. 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83) та податковими накладними: №37 від 01.03.2014, №38 від 03.03.2014, №39 від 04.03.2014, №40 від 05.03.2014, №41 від 05.03.2014, №42 від 07.03.2014, №43 від 09.03.2014, №44 від 11.03.2014, №45 від 11.03.2014, №46 від 13.03.2014, №47 від 18.03.2014, №48 від 20.03.2014, №49 від 24.03.2014, №50 від 26.03.2014 (Том 1 а.с. 46, 49, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 70, 72, 75, 78, 81, 84).

Також поставка вищезазначеного товару від ПП "Авантаж-Юг" до позивача здійснювалась вантажним автомобільним транспортом, на підтвердження чого Товариство надало товарно-транспортні накладні (Том 1 а.с. 45, 48, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 69, 73, 76, 79, 82, 85) та протоколи досліджень (Том 1 а.с. 86-97).

Крім того, прийом та зважування товару здійснювали фахівець з матеріально-технічного постачання ОСОБА_5., вагарі цеху виробництва комбікормів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що перебували у трудових відносинах з Товариством, на підтвердження чого позивачем надано витяг з журналу реєстрації довіреностей за 10.2013-01.2015 (Том 2 а.с. 101-102), витяг з журналу реєстрації зважування вантажів (Том 3 а.с. 87-94), табель обліку робочого часу за березень 2014 року (Том 3 а.с. 95-96), наказ №197-КЗ від 30.12.2008 (Том 3 а.с. 109), довідку №97 від 23.03.2015 (Том 3 а.с. 110), наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу №140.2 від 03.11.2008 (Том 3 а.с. 111), наказ (розпорядження) про прийняття на роботу №36-КП від 21.10.2013 (Том 3 а.с. 112), довідку №96 від 23.03.2015 (Том 3 а.с. 113), довідку №95 від 23.03.2015 (Том 3 а.с. 114), наказ (розпорядження) про прийом на роботу №354-КП від 12.12.2008 (Том 3 а.с. 115), наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №55-КУ від 18.04.2014 (Том 3 а.с. 116).

Крім цього, судом встановлено, що придбаний товар був використаний позивачем у подальшій господарській діяльності, що підтверджується, звітами про виробництво комбікорму та використання сировини за березень 2014 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 208 за березень 2014 року, (Том 4 а.с. 53-83, 90).

Факт розрахунку між позивачем та ПП "Авантаж-Юг" за вищевказаним договором зафіксовано в Акті перевірки (Том 1 а.с. 28) та не заперечувався відповідачем.

Таким чином, вищезазначені докази підтверджують факт: руху активів у процесі здійснення господарських операцій між Товариством та ПП "Авантаж-Юг", придбання Товариством товарів у ПП "Авантаж-Юг" на підставі договору постачання товару №ОС/32 від 23.10.2013, а також, наявності господарської мети при виконанні умов вищезазначеного договору.

Крім іншого, колегія суддів надаючи оцінку правомірності спірним податковим повідомленням-рішенням приймає до уваги акт Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області від 24.09.2013 №166/10-06-22-04/05513187 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" (код ЄДРПОУ 05513187) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 3 01.04.2011 по 31.07.2013, за результатами якого порушень податкового законодавства з боку Товариства по взаємовідносинам з ТОВ "Поліагропром" за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 та з ТОВ " Українська нафтова група" за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 виявлено не було (Том 4 а.с. 202-232).

Також судова колегія апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що посилання відповідача в Акті перевірки на акт ДПІ у м. Чернігові ДПС від 05.06.2013 №138/22/32510333 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "ПАП" (код 32510333) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2011 по 30.09.2012", акт Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.09.2013, №8/22-02/34424388 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Українська нафтова група" (код за ЄДРПОУ 34424388) по взаємовідносинах з ТОВ "Форт-Ойл" (код за ЄДРПОУ 31292603) за вересень, жовтень 2011 року" та акт ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 09.07.2014 №179/21-03-22-06/38491154 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Авантаж-Юг" (код за ЄДРПОУ 38491154) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за березень 2014 року", не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності з вказаним контрагентом.

Як вірно зауважено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, в Акті перевірки немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію контрагентів - ТОВ "Поліагропром", ТОВ "Українська нафтова група", ПП "Авантаж-Юг", були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Відповідачем також не надано суду, як першої так і апеляційної інстанції, доказів визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Поліагропром", ТОВ "Українська нафтова група", ПП "Авантаж-Юг", а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача та його контрагентів.

Як вбачається з Акта перевірки, на час проведення перевірки відносно посадових осіб Товариства та його контрагентів - ТОВ "Поліагропром", ТОВ "Українська нафтова група" та ПП "Авантаж-Юг", не було прийнято вироку суду з питань ухилення від сплати податків.

Податковим органом, наведені вище фактичні обставини справи та висновки суду першої інстанції, під час розгляду справи апеляційним судом належними та допустимими доказами спростовані не були.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, за результатами господарської діяльності з контрагентами - ТОВ "Поліагропром", ТОВ "Українська нафтова група" та ПП "Авантаж-Юг", а відтак податкові повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0007572201, №0007582201 та №0007592201 прийняті ОДПІ безпідставно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.