Постанова

від 09.06.2015 по справі 826/2240/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2240/15 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Нова-Технологія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року позивач - Приватного підприємства «Нова-Технологія», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 03.02.2015 №229-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.02.2015 №229-23.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що при постановленні спірної постанови судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що станом на 03.02.2015 у ПП "Нова-Технологія" був відсутній узгоджений податковий борг, так як податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014 № 0004192204, яке було підставою для винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, було оскаржене в адміністративному порядку на момент їх винесення. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно на підставі припущень виніс податкову вимогу від 03.02.2015 № 229-23 та зазначив, що борг ПП "Нова-Технологія" є узгодженим, в той час як підприємство в адміністративному порядку оскаржило податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014 № 0004192204, яке було підставою для винесення спірної податкової вимоги.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було винесено податкову вимогу від 03.02.2015 № 229-23, згідно якої станом на 02.02.2015 сума податкового боргу ПП "Нова-Технологія" (код ЄДРПОУ 37567960) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 225818,99 грн., з якої за основним платежем - 142711,22 грн., штрафні (фінансові) санкції - 73571,00 грн., пеня - 9536,77 грн., за платежами ПДВ.

Крім того, ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 03.02.2015 № 229-23.

Вважаючи, вказані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, обов'язковою умовою для винесення податкової вимоги та застосування податкової застави є наявність узгодженого податкового боргу у платника податків.

Поряд з цим судом першої інстанції не було досліджено природу виникнення узгодженої суми грошового зобов'язання на підставі якого контролюючим органом було направлено на адресу ПП «Нова-Технологія» спірну податкову вимогу від 03.02.2015 №229-23.

Зокрема суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що підставою для направлення до позивача податкової вимоги від 03.02.2015 №229-23 стало податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014 № 0004192204, щодо якого тривала процедура оскарження в адміністративному порядку.

Натомість як убачається із картки особового рахунку ПП «Нова-Технологія» з податку на додану вартість, останньому нараховано податковий борг на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 №0001302204.

Зокрема зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в судовому порядку, за результатами якого у справі №826/5854/14 постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2014, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014, відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Нова-Технологія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001302204 від 16.12.2013 та №0001312204 від 16.12.2013.

Згідно п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Згідно п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується:

- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення №0001302204 від 16.12.2013 було оскаржене позивачем в судовому порядку, то грошове зобов'язання, що виникло на його підставі стало узгодженим 11.12.2014 - в день постановлення ухвали Київським апеляційним адміністративним судом, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2014.

Таким чином, враховуючи положення п. 57.3 ст. 57 та п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України згідно з якими платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження, при цьому податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, то відповідачем правомірно сформовано податкову вимогу від 03.02.2015 №229-23.

Слід зауважити, що відповідач не заперечує факт адміністративного та судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.10.2014 № 0004192204, а з картки особового рахунку ПП «Нова-Технологія» з податку на додану вартість убачається, що вона містить відмітку про його оскарження, у зв'язку з чим податкове зобов'язання за цим податковим повідомленням-рішенням відзначене як відкликане.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач протиправно на підставі припущень виніс податкову вимогу від 03.02.2015 № 229-23, оскільки борг ПП "Нова-Технологія" є узгодженим.

Крім того, згідно пп. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, а право податкової застави надано податковому органу для забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, якщо платник податків має податковий борг.

Отже, враховуючи, що податковим органом правомірно сформовано податкову вимогу від 03.02.2015 № 229-23, то і рішення про опис майна у податкову заставу від 03.02.2015 № 229-23 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято з метою забезпечення виконання позивачем своїх обов'язків у межах визначених Податковим кодексом України.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 03.02.2015 №229-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.02.2015 №229-23.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було не повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Нова-Технологія» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 05.06.2015 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.