Ухвала

від 09.06.2015 по справі 826/20809/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20809/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Євдаханова Максима Шатовича, треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Воларе" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Євдаханова Максима Шатовича, треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Воларе" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

До судового засідання 08 червня 2015 року ПАТ "Авіакомпанія "Воларе" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" було подано клопотання про відкладення розгляду у справи у зв'язку з тим, що їх представники перебувають у відрядженні в іншому місті та не можуть з'явитися в засідання. Однак, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників зазначених сторін та зазначає, що наведені в клопотаннях причини неявки представників не вбачаються поважними.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позовні вимоги мотивовані тим, що дії Реєстраційної служби по внесенню 08 липня 2014 року записів про припинення обтяження на земельні ділянки накладеного договорами іпотеки є протиправними, оскільки здійснені на підставі неіснуючого рішення суду у справі №22-ц/799/1155/2014 від 27 червня 2014 року.

Відповідачі 1, 2 зазначають, що жодних реєстраційних дій відносно вказаного майна не вчиняли, а тому не порушували права позивача, а отже не можуть бути відповідачами за позовом.

Як слідує із матеріалів справи, та встановлено у судовому засіданні, 19 квітня 2006 року між ЗАТ «Банк Кредит Дніпро» та ЗАТ «Авіакомпанія Воларе» було укладено Договір про надання кредитної лінії № 190406-Л/1 (та Договір № 1 про внесення змін від 25 травня 2006 pоку, Договір № 2 про внесення змін від 27 березня 2007 pоку, Договір № 3 про внесення змін від 19 квітня 2007 pоку, Договір № 4 про внесення змін від 19 червня 2007 pоку, Договір № 5 про внесення змін від 11 липня 2008 pоку, Договір № 6 про внесення змін від 13 серпня 2008 року), відповідно до якого Позивач зобов'язався надавати ЗАТ «Авіакомпанія Воларе», починаючи з 19 квітня 2006 року, кредити у гривнях та доларах США (валюта кредиту) в межах ліміту кредитування в сумі еквівалентній 3 044 726,65 доларів США, - для ведення статутної поточної діяльності в тому числі для поповнення обігових коштів у період до 09 жовтня 2009 року на умовах платності та повернення, а ЗАТ «Авіакомпанія Воларе» зобов'язався використовувати кредити на зазначені у Кредитному договорі цілі та повертати одержані кредити (відповідні частки кредиту) починаючи з 01 травня 2008 року і зробити остаточне погашення кредиту не пізніше 09 жовтня 2009 року (п. 4.1 Кредитного договору).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № 190406-Л/1 від 19 квітня 2006 року між ЗАТ "Комерційний банк "Кредит-Дніпро", правонаступником якого є ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (іпотекодержатель) та ЗАТ "Авіакомпанія Воларе" (іпотекодавець), ОСОБА_5 (іпотекодавець), були укладені іпотечні договори № 301006-І/2 від 30 жовтня 2006 року, № 301006-1/1 від 30 жовтня 2006 року, № 301006-І/3 від 30 жовтня 2006 року, № 100708-І/1 від 10 липня 2008 року, № 290606-1/5 від 30 жовтня 2006 року, № 301006-І/4 від 30 жовтня 2006 року.

Відповідно до укладених договорів іпотеки було внесено реєстраційні записи в єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

У зв'язку з тим, що ЗАТ «Авіакомпанія Воларе» було порушено умови Кредитного договору позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на заставне майно.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 січня 2014 року Господарським судом м. Києва винесено рішення по справі № 54/480 яким позов ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до ЗАТ "Авіакомпанія Воларе" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Постановлено в рахунок погашення заборгованості ЗАТ "Авіакомпанія Воларе" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, ідентифікаційний код 24593176) перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ідентифікаційний код 14352406) за договором про надання кредитної лінії № 190406-Л/1 від 19 квітня 2006 року в розмірі 32 580 785 (тридцять два мільйони п'ятсот вісімдесят тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 60 коп., яка складається з: суми основного боргу по кредиту - 23 794 505 (двадцять три мільйони сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот п'ять) грн. 98 грн., заборгованості по відсотках - 8 689 243 (вісім мільйонів шістсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті сорок три) грн. 05 коп., пені та штрафних санкцій - 97 036 (дев'яносто сім тисяч тридцять шість) грн. 57 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами № 301006-І/2, № 301006-І/1, № 301006-І/3, № 100708-І/1, № 290606-І/1, № 29606-І/2, № 290606-І/3, № 2760307-І/1, № 301006-І/8, зокрема: земельну ділянку площею 0,1003 га, що розташована на вул. Ф. Пушиної, 11-В у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:75:172:0022; земельну ділянку площею 0,1003 га, що розташована на вул. Ф. Пушиної, 11-Б у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:75:172:0021; земельну ділянку площею 0,0778 га, що розташована на вул. Ф. Пушиної, 11-Д у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:75:172:0030; земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована на вул. Ф. Пушиної, 11-А у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:75:172:0016;

Встановлено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаними іпотечними договорами шляхом визнання права власності на них за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" з початковою ціною відповідно до резолютивної частини вказаного рішення.

Рішення набрало законної сили 08 лютого 2014 року.

Крім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року по справі № 2-7074/11 позов ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_5 задоволено. Постановлено звернути на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0.0991 га., що розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, а також на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 301006-І/5 від 30 жовтня 2006 року - земельну ділянку, площею 0.0941 гектара, що розташована на АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором № 190406-Л/1 від 19 квітня 2006 року на загальну суму 32 580 785,60 грн.

Встановлено спосіб реалізації вказаного нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором № 190406-Л/1 від 19 квітня 2006 року на загальну суму 32 580 785,60 грн. шляхом продажу їх на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Рішення набрало законної сили - 27 березня 2013 року.

В жовтні 2014 року позивач звернувся до реєстраційної служби з метою проведення за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" державної реєстрації права власності на вказане вище нерухоме майно.

Відповідачем повідомлено, що згідно реєстрів всі вищезазначені земельні ділянки відчуженні третій особі у вересні 2014 року, на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва суду від 27 червня 2014 року, яким припинено дію іпотечних договорів та скасовано заборони на відчуження нерухомого майна.

З пояснень позивача вбачається, що заборона відчуження та обтяження іпотекою, які були накладені позивачем, вилученні відповідачем 1 без його відома, крім того, про розгляд справи та винесення вказаного рішення апеляційним судом позивач дізнався лише у жовтні 2014 року від відповідача.

Так, Апеляційний суд м. Києва листом № 22-ц від 18 листопада 2014 року на запит Банку повідомив, що в провадженні Апеляційного суду м. Києва справа №22-ц/799/1155/2014 за позовом ОСОБА_5, ЗАТ "Авіакомпанія "Воларе" до позивача та інших осіб про припинення договору іпотеки, скасування заборон на нерухоме майно та скасування арештів нерухомого майна - не перебувала, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказане рішення суду відсутнє.

Згідно приписів статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, а взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень з метою забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до абз. 1 ч.1 статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.1 ч.1 статті 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно вказаного закону, державній реєстрації прав підлягає, зокрема, як виникнення, перехід, так і припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно статті 15 цього Закону, перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі - Порядок).

Пунктом 15 Порядку визначено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч.1 статті Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно п.п. 8,9 статті 16 Закону державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи.

Державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Згідно п. 73 Порядку, під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою встановлено обтяження, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач).

У разі проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є також особа, якою припинено обтяження, а також особа, в інтересах якої припинено обтяження.

Таким чином, у разі припинення обтяження речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою встановлено обтяження, та особа якою припинено обтяження, або особа, в інтересах якої припинено таке обтяження.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач як обтяжував не звертався з заявою про припинення обтяжень на зазначене вище майно.

Так, п.п 74, 75 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно з ч.3 статті 17 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Авіакомпанія Воларе» до заяв про припинення обтяження по земельним ділянкам долучалася копія рішення Апеляційного суду м. Києва по справі № 22-ц/799/1155/2014 від 27 червня 2014 року.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що лист Апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року № 22-ц, яким повідомлено на запит позивача, що в Апеляційному суді м. Києва справа № 22-ц/799/1155/2014 за позовом ОСОБА_5, ЗАТ «Авіакомпанія Воларе» до ПАТ «Банк Кредит Дніпро», ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві, ВПВР ДВС Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. про припинення договорів іпотеки, скасування заборон на нерухоме майно та скасування арештів нерухомого майна в 2014 році не розглядалася, є належним доказом.

Крім того, за фактом підроблення рішення Апеляційного суду м. Києва у справі № 22-ц/799/1155/2014 розпочато досудове розслідування.

Таким чином, оскільки підставою для спірних записів, що є предметом позову, стало рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2014 року у справі № 22-ц/799/1155/2014, за фактом підроблення якого розпочато досудове розслідування та перебування такої справи в провадженні вказаного суду взагалі спростовується Апеляційним судом м. Києва, суд правомірно дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірних записів Реєстраційної служби Бориспільського МРУЮ та задоволення адміністративного позову.

Слід зазначити, що апелянт в своїй скарзі нічого не зазначає щодо порушення процедури проведення реєстрації прав власності та їх обтяжень, зокрема про відсутність заяви від заінтересованої особи, а лише вказує, що він не порушував права позивача, а тому не може бути відповідачем по справі.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає висновок апелянта про не порушення відповідачами вимог законодавства щодо реєстрації прав та їх обтяжень незаконним та необґрунтованим.

А тому, оскаржувані рішення визнаються судом протиправним.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.