Ухвала

від 04.06.2015 по справі 813/955/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 876/3956/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

з участю представників: позивача Петльованої Х.О., відповідача Дац Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області та Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у адміністративній справі №813/955/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області про зобов'язання відповідача включити в Акти звірки, прийняти до відшкодування та стягнути суму витрат на виплату та доставку пенсій гр. ОСОБА_5 за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року на загальну суму 302,38 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області (м. Золочів, вул. І.Труша, 2 ЄДРПОУ 25253727) на користь Управлінням Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області (м. Золочів, вул. Валова, 4; ЄДРПОУ 20859150) за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року виплачену суму пенсії гр. ОСОБА_5 у сумі 302 грн. 38 грн. В задоволені решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апеляційна скарга подана відповідачем Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема посилається на те, що ОСОБА_5, з яким стався нещасний випадок 28.09.2004 року не був застрахований від нещасного випадку на виробництві в Україні, так як працював на підприємстві в Російській Федерації, трудовий договір з ним був укладений відповідно до норм Трудового кодексу Російської федерації, тому він є незастрахованою особою від нещасного випадку на виробництві особі та не виплачується страхове відшкодування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Також апеляційна скарга подана позивачем Управлінням Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області, в якій зазначає, що постанова суд першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Також вказує та те, що перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні, і зазначених в узгодженій довідці. Просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, проти апеляційної скарги відповідача заперечив. Просив скаргу Управління Пенсійного фонду України задовольнити, постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти нову постанову задоволення позову в повному обсязі. В задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області апеляційну скаргу відділення підтримав з підстав наведених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В задоволенні апеляційної скарги позивача просив відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Згідно з актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - акти звірки) з листопада 2014 по грудень 2014 року Пенсійного фонду України в Золочівському Львівської області виплатило громадянину ОСОБА_6 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві заподіяного на підприємстві, яке розташоване на території Росії, країни Співдружності Незалежних Держав (далі-СНД) на загальну суму 302,38 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що вимога про зобов'язання підписати акти звірки не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, тому не підлягає до задоволення. Щодо вимоги про стягнення, то за змістом пункту 3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону №1105- XIV обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», що затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року №376/7697.

Згідно з цим Порядком головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

З наведених положень вбачається, що сторони відповідно до вимог Порядку, позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.

Крім того, вказаний Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки, встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків та включення в них витрат розраховано на відсутність спору.

Таким чином, у разі якщо органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відмовляються від підписання актів щомісячної звірки витрат, в тому числі включити в щомісячні акти звірок витрати, вказані спори мають вирішуватись у судовому порядку, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки, а також включення до них витрат.

Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат.

Акти щомісячних звірок не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду України у спорах цієї категорії (постанови 20 березня 2007 року № 21-1087во06, від 6 червня 2011 року № 21-116а11, від 20 червня 2011 року № 21-76а11, від 28 листопада 2011 року).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача прийняти до заліку суми пенсій, виплачених позивачем ОСОБА_6 та включити їх до щомісячних актів звірки є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми пенсій, виплачених позивачем ОСОБА_6 за період з 01.11.2014р. по 31.12.2014р., то колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 Закону №1105-ХVI передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема виплатити пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на підставі ст. 21 Закону №1105-ХVI.

При цьому право на таке забезпечення, встановлене в Україні не залежить від того, в якій з колишніх республік РСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконання ним трудових обов'язків.

Стаття 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україна, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Нормами ч. 2 ст. 24 Закону №1105-ХVI визначено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року №5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійного фонду України витрат, пов'язаних з виплатою, пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок №5-4/4).

Вказаний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у тому числі добровільно застрахованим та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше не було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105 XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до пункту 3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону №1105- XIV Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац 3).

Отже, за змістом наведеного пункту 3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону №1105- XIV обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 13.03.2014 року, від25.03.2014 року, від 17.06.2014 року.

На підставі вищезазначеного, вимоги управління ПФУ у Золочівському районі Львівської області про відшкодування відділеннями Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду від 20.04.2001 року №15.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати пов'язані із виплатою Управлінням пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області громадянину ОСОБА_6 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року підлягає до відшкодування за рахунок Фонду, як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Крім того, відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, від 13 березня 1992р., пенсійне забезпечення держав учасниць цієї угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Такі обставини, (тобто ті, що встановлені в судовому рішенні іншого суду, яке набрало законної сили (ч.1, ч.4 ст.72 КАС України)) є преюдиційними.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано положення ст. 255 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Так, згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року у справі №813/5861/14 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області (м. Золочів, вул. І. Труша,2 ЄДРПОУ 25253727) на користь управлінням Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області (м. Золочів, вул. Валова, 4; ЄДРПОУ 20859150) за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року виплачену суму пенсії гр. ОСОБА_6 у сумі 907 (дев'ятсот сім ) грн. 14 грн.

Вказана постанова набрала законної сили 26.02.2015 року після її перегляду у Львівському апеляційному адміністративному суді, копія ухвали долучена до матеріалів справи.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційних скаргах доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягають, підстав для скасування постанови суду першої інстанції суд не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області та Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у адміністративній справі №813/955/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний тест ухвали складено 09.06.2015р.