Ухвала

від 26.05.2015 по справі 815/5914/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5914/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Найденко О.І.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Європол-Україна" - Коперсак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Європол-Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Європол-Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2014 року:

· №0002432201 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 59 954 грн., в т.ч. за основним платежем 47 963 грн. та 11 991 грн. за штрафними санкціями;

· №0002442201 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 63 036 грн., у тому числі 50 429 грн. за основним платежем та 12 607 грн. за штрафними санкціями.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що висновки акту перевірки, складеного за результатами позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Європол-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти і своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток, ПДВ та інших обов'язкових платежів за період з 27 червня 2012 року по 31 грудня 2013 року, ґрунтуються виключно на інформації з акту ДПІ у м. Херсоні від 23 січня 2014 року №46/21-03-22-06/36580776 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "БК "Проектреконструкція" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за травень-грудень 2012 року та січень-вересень 2013 року", при цьому, будь-які зауваження щодо первинних документів, наданих до перевірки на підтвердження взаємовідносин позивача з "БК "Проект реконструкція" в акті перевірки відсутні.

Також представник позивача зазначає, що податковий інспектор, яка проводила перевірку, дійшла висновку про відсутність документальних доказів передання будівельних матеріалів субпідрядникам в той час, як, на думку представника позивача, ця обставина підтверджується договорами з субпідрядними організаціями, відомостями використаних ресурсів витрат замовника, актах прийому передачі матеріалів у монтаж, довідках про вартість виконаних будівельних робіт, актах приймання виконаних будівельних робіт. Враховуючи викладене, представник позивача вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення неправомірними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року адміністративний позов ТОВ "Європол-Україна" до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволений частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 11 червня 2014 року №0002432201 в частині 44 651,55 грн. (у тому числі основного платежу 35 721,24 грн. та 8 930,31 грн. штрафних санкцій).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 11 червня 2014 року №0002442201 в частині 39 167,50 грн. (у тому числі основного платежу 31 334 грн. та 7 833,5 грн. штрафних санкцій).

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Київському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ "Європол-Україна" зареєстровано ВК Одеської міської ради 25 червня 2012 року, 21 травня 2009 року за №15561020000044056, 27 червня 2012 року взято на податковий облік в органах ДПС за №8275, станом на 05 березня 2013 року перебуває на обліку у ДПІ у Київському районі, та згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №200119580 від 01 травня 2013 року є платником ПДВ. Згідно статуту та Витягу з ЄДР від 28 березня 2013 року основним видом економічної діяльності ТОВ "Європол-Україна" є покриття підлоги і облицювання стін.

В період з 07 травня 2014 року по 16 травня 2014 року на підставі Наказів ДПІ у Київському районі м. Одеси "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" №307-п від 05 травня 2014 року та "Про продовження термінів проведення документальної позапланової перевірки" №327-п від 14 травня 2014 року, та направлення №330/22-01 від 05 травня 2014 року, посадовими особами ДПІ у Київському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Європол-Україна" код ЄДРПОУ 38295569 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти і своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток, ПДВ, інших податків та зборів за період з 27 червня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №1072/22-01/38295569 від 23 травня 2014 року.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлені порушення ТОВ "Європол-Україна":

· п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого підприємством знижено податок на прибуток, на загальну суму у перевіряємому періоді 47 963 грн.;

· п.198.1, п.198.2. п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму у перевіряємому періоді - 50 429 грн., у тому числі: липень 2013 року - 31 334 грн., вересень 2013 року - 5 684 грн., жовтень 2013 року - 6 992 грн., листопад 2013 року - 3 031 грн., грудень 2013 року - 3 388 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не погоджуючись з якими, позивач звернуся зі скаргою до ДФС України, однак рішенням від 12 вересня 2014 року №3322/6/99-99-10-01-15 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи справу в частині правовідносин с постачальниками МПП "Алєс", ТОВ "Міїл", ПП "Стройтехград", ТОВ "Нептун-СВ", ПП "Анжіо", суд першої інстанції виходив з того, що надані підприємством позивача первинні документи щодо придбання ним у підприємств-контрагентів будівельних матеріалів не підтверджують факту використання позивачем їх у своїй господарській діяльності, що відповідно до вимог чинного законодавства давало би право на віднесення сум вартості придбаних товарів до сукупних витрат та відповідних сум ПДВ - до податкового кредиту.

Судове рішення в цій частині не оскаржується. Доводи представника ТОВ "Європол-Україна", наведені в процесі апеляційного провадження про подачу апеляційної скарги в усній формі є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 187 КАС України, остання повинна бути подана лише у письмовій формі.

Вирішуючи справу в частині правовідносин ТОВ "Європол-Україна" с ПП "Проектреконструкція", суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність висновку відповідача щодо неправомірності віднесення позивачем до сукупних витрат вартості субпідрядних робіт згідно договору з цим контрагентом та відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, таким чином, оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають частковому скасуванню.

Судова колегія вважає висновки суду першої інстанції в цій частині судового рішення правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 137, 187, 198, 200, 201 ПК України.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси вказується, що угоди між позивачем та ПП "БК "Проектреконструкція" носять фіктивний, та нереальний характер, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта ДПІ у Київському районі м. Одеси, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, згідно з положеннями підпунктів 139.1.1 та 139.1.9 пункту 139 статті 139 ПК України, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом IV цього Кодексу.

Згідно зі ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цьогоКодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2013 року між ТОВ "Стікон" (Генпідрядчик) та ТОВ "Європол-Україна" укладено договір субпідряду, предметом якого згідно з п. 1.1 є виконання робіт з влаштування цементно-піщаних стяжок у житлових та нежитлових приміщеннях, місцях загального користування завтовшки 80 мм, загальною площею 10 000 кв.м.; влаштування цементно-піщаної крівлі загальною площею 688,20 м. кв.; влаштування цементно-піщаної крівлі магазину з разуклінкою та гідроізоляцією загальною площею 688,20 м. кв.; влаштування цементно-піщаної крівлі паркінгу з разуклінкою та гідроізоляцією загальною площею 760 м. кв. у житловому будинку, що будується, із вбудованими громадськими приміщенням та підземним паркінгом по вул. Косвенна на розі Середньої (секція "Ж") у м. Одесі (разом з додатковими угодам №1 від 07 листопада 2013 року, №2 від 22 листопада 2013 року, №3 від 13 грудня 2013 року).

Пунктом 5.2.2. зазначеного договору передбачено право субпідрядника залучати до виконання окремих видів робіт субпідрядників (т.1 а.с.141).

Зокрема, згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року від 31 липня 2013 року, ПП "БК "Проектреконструкція" виконало до договору підряду №3 від 01 червня 2013 року будівельних робіт на загальну суму 188,00470 тис. грн., що підтверджується також актами приймання-передавання виконаних будівельних робіт форми №КБ - 2в за липень 2013 року, підсумковими відомостями ресурсів, карткою рахунку 631 за період з 01 червня 2013 по 06 серпня 2014 року по контрагенту ПП "БК "Проектреконструкція", платіжними дорученнями, податковими накладними.

Таким чином, на підтвердження факту здійснення реальних господарських операцій позивачем надано до суду первинну бухгалтерську документацію, в якій відображено здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Щодо посилань ДПІ у Київському районі м. Одеси на акт про про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "БК "Проектреконструкція" від 23 січня 2014 року №46/21-03-22-04/36580776 як на доказ відсутності реального характеру у спірних господарських операцій, судова колегія звертає увагу на наступне.

Висновок про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та завищення податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ, зроблений апелянтом на підставі акту ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "БК "Проектреконструкція" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за травень 2012 року - грудень 2012 року та січень 2013 року - вересень 2013 року.

Вищевказаним актом встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести, в зв'язку з тим, що ПП "БК "Проектреконструкція" станом на момент проведення перевірки СГД має стан відмінний від основного, а саме: "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, форма 18-ОПП - повідомлення про відсутність. Перевіркою ПП "БК "Проектреконструкція" неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, при придбанні товарів (послуг) у контрагентів постачальників та продажу цих товарів (послуг) контрагентам покупцям за період 01 травня 2012 року - 31 вересня 2013 року на суму 12 813 645,72 грн. ПДВ, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Таким чином, ДПІ у Київському районі м. Одеси дійшла висновку про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі, щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний, та нереальний характер.

Однак, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Відомості стосовно наявності судових вироків щодо посадових осіб ПП "БК "Проектреконструкція" відсутні.

В даному випадку, податковий орган обмежився лише посиланням на акт перевірки іншої податкової інспекції та без самостійного дослідження господарських операцій дійшов хибного висновку про безтоварність укладеного позивачем із контрагентом правочину.

Окрім того, слід відзначити, що обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів позивача, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Також апелянтом не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі ПП "БК "Проектреконструкція", які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з вищевказаним контрагентом.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Європол-Україна" до ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 травня 2015 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.