Рішення

від 04.12.2014 по справі 282/1595/14-ц

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/1595/14-ц

Провадження № 2/282/313/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді: І.І.Замеги

при секретарі судових засідань: Г.М.Войтович

з участю позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: В.Ф.Умінського

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дієцезіального благодійного фонду «Карітас-Спес» про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка вказує, що з вересня 2013 року її було прийнято на посаду адміністратора дитячого центру денної опіки Дієцезіального благодійного фонду (далі ДБФ) «Карітас-Спес» Києво-Житомирської дієцезії.

Наказом директора фонду за № 30 від 01.07.2014 року її було звільнено з посади адміністратора дитячого центру денної опіки ДБФ «Карітас-Спес» «у зв'язку з закінченням терміну дії трудової угоди за п.2 ст. 36 КЗпП України".

Вона вважає наказ про звільнення незаконним за слідуючими підставами:

- вона не могла бути звільненою 1 липня 2014 року, поскільки до 16 липня 2014 року, коли директор фонду відібрав у мене ключі від приміщень дитячого центру, продовжувала виконувати свої обов'язки;

- за змістом ч.1 ст.39-1 КЗпП України: „Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2, З ст.23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк";

- у виданій їй трудовій книжці взагалі відсутній запис про підставу та дату її звільнення;

- копію наказу про звільнення їй вдалося отримати лише 26 серпня 2014 р. після звернення до прокурора Житомирської області та до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, де відкрито відповідне провадження, а її заява спрямована до Територіальної державної інспекції праці в Житомирській області;

- вона одинока мати, на утриманні якої перебувають троє неповнолітніх дітей 2004, 2005 та 2008 р.н., а за змістом ч.З ст.184 КЗпП «Звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років з ініціативи адміністрації не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначени; жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня з/плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору».

Тому вона за захистом своїх інтересів вимушена звернутись до суду і просить ухвалити рішення про поновлення її - ОСОБА_2 на займаній до звільнення посаді адміністратора дитячого центру денної опіки Дієцезіального благодійного фонду «Карітас-Спес», визнавши її звільнення незаконним та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі, а також понесені судові витрати.

У судовому засіданні позивачка позов підтримали повністю та надала відповідні пояснення по обставинах справи і зазначила, що 27.06.2014 року вона опломбувала центр і з 30.06.2014 року центр припинив роботу. Свою трудову книжку забрала додому і власноручно внесла до неї запис про її прийняття на роботу, з того моменту книжка перебуває в неї.

Представник позивачки ОСОБА_3 також підтримав позовні вимоги і вказав, що В.Ф.Умінський не мав повноважень звільнити позивачку з роботи поскільки зміни про нього як керівника ДБФ "Карітас - Спес" в реєстраційних документах фонду в державного реєстратора внесені значно пізніше ніж 01.07.2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та вказав, що позивачка з займаної посади звільнена цілком на законних підстава, так як вона перебувала на роботі на підставах строкового договору і коли він закінчився то вона була повідомлена про її звільнення. Про її звільнення ним, як директором ДБФ «Карітас - Спес» був винесений і завірений підписом відповідний наказ № 30 від 01.07.2014 року.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Наказ № 27 від 25 жовтня 2013 року вказує, що ОСОБА_2 до ДБФ «Карітас - Спес» в особі її директора А.А.Яхимовича було прийнято на роботу на підставі трудової угоди від 25.10.2013 року на строк з 01.11.2013 року по 01.07.2014 року, тобто на підставі строкового трудового договору.

Трудова угода від 25.10.2013 року, а саме п.6.1 вказує, що сторони обумовили строк дії угоди і її термін становить з 01.11.2013 року по 01.07.2014 року. Тудова угода засвідчена підписами її сторін.

Трудова книжка НОМЕР_1 виписана на ім'я ОСОБА_2 вказує,що 01 листопада 2013 року її було прийнято на роботу до ДБФ «Карітас - Спес» на посаду адміністратора.

Декрет № 372/14 від 27.06.2014 року вказує, що Київсько-Житомирським ординарієм Отця Віталія Умінського з 01.07.2014 року було призначено на посаду директора Благодійного Дієцезіального Фонду «Карітас- Спес» Київсько - Житомирської Дієцезії Римсько - Католицької Церкви з надання всих відповідних повноважень передбачених Статутом вказаного Фонду та чинним законодавством україни щодо діяльності релігійних та благодійних організацій.

Наказ № 30 від 01.07.2014 року вказує, що ДБФ «Карітас - Спес» в особі директора фонду В.Ф.Умінського ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади адміністратора дитячого центру денної опіки фонду у зв'язку з закінченням дії трудової угоди за п.2 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до ст..36 п.2 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку передбаченого п.2 ст.23 КЗпП України, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу по її припинення.

Ст.23 п.2 трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін і укладається у випадках коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання і т.д.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 звільнено з посади адміністратора ДБФ «Карітас - Спес» в особі його директора В.Ф Умінського на законних підставах, поскільки вона була прийнята на роботу і звільнена з роботи в строки передбачені трудовою угодою /строковим трудовим договором/ відповідно до норм ст..36 п.2 КЗпП України і про строки угоди їй було відомо з моменту її підписання. Крім того трудові відносини з дати її звільнення не були триваючими, і дана обставина не підтверджується матеріалами справи і не було доведено в судовому засіданні як позивачкою так її представником.

Суд не приймає до уваги пояснення представника позивачки, щодо повноважень В.Ф.Умінського при звільненні ОСОБА_2 з роботи поскільки рахує, що внесення змін щодо керівника фонду в реєстраційних документах є адміністративно - господарськими питаннями і не стосуються трудових відносин між фондом і працівниками, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю в повному об'ємі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з позивачки на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 487.20 грн., поскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі до суду позову по трудовому спорі і судовий збір стягується з винної особи при ухваленні судового рішення. При цьому судом враховано кількість позовних вимог.

Керуючись ст.10, 60, 88, 209 ч.3, 212 - 215, 294 ЦПК України, ст.23, 36 КЗпП України, Суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Дієцезіального благодійного фонду «Каритас-Спес» про поновлення на роботі відмовити - за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканки АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 487.20 грн. на р/рахунок №31212206700311, одержувач УДК в Любарському районі, банк одержувача - ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062504, код платежу 22030001.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: І. І. Замега