Постанова

від 04.06.2015 по справі 818/1411/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 р. справа №818/1411/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.

представника позивача - Шамоніна Є.О.

представників відповідача - Сіренко І.С., Сердюк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1411/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІТЦ "Смартекс"

до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЦ "Смартекс" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000361502/13155 від 16.04.2015р. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов хибного висновку про безтоварність господарської операції з придбання позивачем обладнання у ТОВ «Піто Ойл», оскільки реальність здійснення вказаної господарської операції підтверджується відповідними первинними документами.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що контрагент позивача ТОВ «Піто Ойл» для проведення зустрічної звірки не надало документів, що підтверджують придбання та транспортування обладнання, яке було в подальшому реалізоване позивачу.

Представник позивача Шамонін Є.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача Сіренко І.С. та Сердюк І.П. позов не визнали з підстав викладених у письмовому запереченні.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ІТЦ „Смартекс" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 27 березня 2015 року №535/18-19-15- 02/32186211 (а.с.9-22).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення з боку ТОВ ІТЦ «Смартекс» п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198, п.201.1. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2014р. на 148928грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №000361502/13155 від 16 квітня 2014 року про зменшення позивачу суми заявленого бюджетного відшкодування на 148928 грн., та застосування штрафних санкцій в розмірі 74464 грн. (а.с.24).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

За приписами п.п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

У відповідності до п.п. 201.1 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктами 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку па додану вартість до складу податкового кредиту за приписами Податкового кодексу є придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ІТЦ «Смартекс» та ТОВ «Піто Ойл» було укладено договір купівлі-продажу № 07/10/13-СМ від 07.01.2013 року (а.с.35-41).

На виконання умов договору ТОВ «Піто Ойл» в травні 2014 року відвантажило на адресу ТОВ ІТЦ «Смартекс» товар (обладнання) на загальну суму 2448470 грн. (ПДВ 408078,33 грн.). Товариством «Піто Ойл» виписано податкові накладні №1 від 08.05.2014 року на суму 999900,00 грн. (ПДВ 166650,0 грн.) та № 2 від 16.05.2014 року на суму 893570,00 грн. (ПДВ 148928,33 грн.). Також відсутні розбіжності у «Додатку 5 до декларації з ПДВ».

Тобто, задекларований податковий кредит ТОВ ІТЦ «Смартекс» відповідає задекларованому податковому зобов'язанню ТОВ «Піто Ойл».

Реальність виконання вказаної господарської операції підтверджується наступними документами.

До укладеного між ТОВ ІТЦ «Смартекс» та ТОВ «Піто Ойл» договору купівлі-продажу № 07/10/13-СМ від 07.01.2013 року складені специфікації, в яких вказаний перелік конкретного обладнання із зазначенням його кількості та вартості (а.с.42-48).

Товар відпускався покупцю за видатковою накладною №РН-0000001 від 16 травня 2014р. (а.с.49).

До обладнання додавалися супровідні документи, у тому числі технічні паспорти та сертифікати якості (а.с.60-139).

Оплата товару проведена безготівковим розрахунком, що підтверджується відповідними банківськими документами (а.с.50-52).

Враховуючи, що обладнання, яке придбавалося позивачем потребувало демонтажу та консервації, з метою подальшої реалізації за межі України, були проведені відповідні роботи за рахунок позивача із залученням відповідних спеціалістів (а.с.141-160).

Доказом реальності виконання господарської операції є документи, що підтверджують реалізацію позивачем придбаного у ТОВ «Піто Ойл» обладнання за межі України. При цьому, транспортування товару відбувалося за рахунок позивача саме з місця придбання цього товару позивачем у ТОВ «Піто Ойл» (с.Мала Павлівка, Охтирського району, Сумської області) (а.с.161-240).

Посилання податкового органу на можливе порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, як на підставу зменшення позивачу суми заявленого бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій, є не обґрунтованими з огляду на таке.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливі порушення законодавства іншими юридичними особами. На господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Більш того, відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, якщо контрагент позивача вчинив порушення чинного законодавства, то відповідальність повинен нести саме контрагент, а не позивач.

Норми Податкового кодексу України також не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників по ланцюгу.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Отже, позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому право для нарахування податкового кредиту.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди застосовують як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сумах, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №000361502/13155 від 16 квітня 2015 року.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ІТЦ "Смартекс" до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №000361502/13155 від 16 квітня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ІТЦ "Смартекс" (40016, м. Суми, вул. Некрасова, 1, код 32186211) судовий збір в сумі 446,78 грн. (чотириста сорок шість грн. 78 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 8 червня 2015 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар