Постанова

від 11.06.2015 по справі 5011-11/4098-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 5011-11/4098-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників від: позивачаПопович О.М., представник, відповідачів 1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), третьої особиБаранов М.С., представник, прокуратуриЗбарих С.М., прокурор відділу ГП України, скаржника (Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Східна Брама")Ляшенко С.В., представник, скаржників (фізичних осіб) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиОбслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Східна Брама", Малахова Віктора Миколайовича, Лебідь Юлії Олегівни, Заболотної Руслани Михайлівни, Шеверди Людмили Іванівни на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 у справі№5011-11/4098-2012 Господарського суду міста Києва за позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (правонаступником якої є Державна архітектурна будівельна інспекція України) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркаргобуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКиївська міська рада, за участюГенеральної прокуратури України, прозобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркаргобуд" про зобов'язання знести недобудований об'єкт будівництва та привести земельну ділянку по вул.Світлій, 3 у Дарницькому районі м.Києва за власний рахунок до попереднього стану.

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 (судді Ярмак О.М. - головуючий, Головатюк Л.Д., Грєхова О.А.) в позові відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 здійснено заміну позивача у справі №5011-11/4098-2012 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 (судді: Куксов В.В. - головуючий, Авдеєв П.В., Ільєнок Т.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркаргобуд" знести недобудований об'єкт будівництва та привести земельну ділянку на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва за власний рахунок до попереднього стану; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" на користь Державної архітектурно будівельної інспекції України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 536,50 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркаргобуд" на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 536,50 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 304,50 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркаргобуд" на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 304,50 грн.

Не погоджуючись з постановою, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Східна Брама" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 - залишити в силі. Скаргу мотивовано доводами про те, що постанова зачіпає права та охоронювані законом інтереси скаржника, який участі в розгляді справи не приймав, та доводами про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.376 Цивільного кодексу України, ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що постанова суду від 18.12.2014 перешкоджає йому здійснювати статутну діяльність, оскільки Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Східна Брама" створювався для експлуатації, управління та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул.Світлій, 3-Д у Дарницькому районі м.Києва, який входить до складу вказаного в оскаржуваній постанові недобудованого об'єкту будівництва.

Також, з касаційними скаргами на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 звернулись фізичні особи Малахов Віктор Миколайович, Лебідь Юлія Олегівна, Заболотна Руслана Михайлівна, Шеверда Людмила Іванівна. За висновком скаржників, постанова апеляційної інстанції у даній справі підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона стосується прав і обов'язків власників квартир багатоквартирного житлового будинку по вул.Світлій, 3-Д, яких суд не залучив до участі у справі. Крім того, касаційну скаргу обґрунтовано доводами про неврахування судом апеляційної інстанції тієї обставини, що житловий будинок, в якому знаходяться квартири скаржників, був введений в експлуатацію відповідно до Сертифікату серії КВ №165132880121, виданого позивачем відповідачу-1 15.10.2013; оскаржувана постанова ставить під загрозу фізичне існування майна скаржників.

Заступник Генерального прокурора України листом від 15.05.2015 №05/3-2-111 вих. повідомив Вищий господарський суд України про вступ прокурора у справу №5011-11/4098-2012.

До суду касаційної інстанції звернулися з листами громадяни - інвестори ЖК "Східна брама", які придбали квартири в будинку 3-Д по вул.Світлій в м.Києві. В листі вказується на те, що в рамках зазначеної справи розглядається питання щодо знесення будинків ЖК "Східна брама", в якому знаходяться належні інвесторам квартири.

Від Лебідь Ю.О. надійшов лист про розгляд справи за її відсутності.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційних скаргах, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи, прокурора та представника скаржника - ОК "ЖБК "Східна брама", колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.03.2005 Київська міська рада (орендодавець) та ТОВ "Укркарго" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами п.1.1 якого орендодавець на підставі п.58 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з п.2.1 договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Світла, 3 у Дарницькому районі міста Києва; розмір - 1,1935га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу по технічному обслуговуванню автомобілів; кадастровий номер 8000000000:90:173:0004.

Відповідно до п.3.1 договору його укладено на 15 років.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 18.03.2005 об'єкт оренди було передано ТОВ "Укркарго" в оренду.

18.11.2011 та 02.12.2011 головним державним інспектором Інспекційного відділу №4 Інспекції ДАБК у місті Києві Лисаком С.Ф. проведені перевірки ТОВ "Укркарго" на підставі запитів Прокуратури міста Києва, під час яких було встановлено виконання відповідачем будівельних робіт з будівництва житлового комплексу за адресою: вул. Світла, 3 в Дарницькому районі міста Києва без дозвільних документів та проектної документації.

У зв'язку з виявленими за результатами перевірок порушеннями відповідачами вимог чинного законодавства, Товариству з обмеженою відповідальністю "Укркарго" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Укркаргобуд" було видано приписи від 05.12.2011 про зупинення з 05.12.2011 виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі та усунення встановлених правопорушень згідно з діючим законодавством шляхом знесення недобудованої споруди торгівельного комплексу за вказаною адресою та приведення земельної ділянки у первісний стан в термін до 25.12.2011, та приписи від 12.01.2012 про зобов'язання виконати вимоги приписів Інспекції від 05.12.2011 та 08.12.2011 відповідно до діючого законодавства.

Черговою перевіркою 01.02.2012 позивачем було виявлено невиконання відповідачами вимог вищевказаних приписів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та продовження виконання будівельних робіт без дозвільних документів та затвердженої проектної документації.

За таких обставин Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася до суду з позовом у даній справі про зобов'язання ТОВ "Укркарго" і ТОВ "Укркаргобуд" знести недобудований об'єкт будівництва та привести земельну ділянку на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва за власний рахунок до попереднього стану. Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, зокрема, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно зі ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих і будівельних робіт надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після отримання дозволу на виконання будівельних робіт; дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви; виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням (ч.2 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем належними засобами доказування не доведено зведення відповідачами будинку з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, як і того факту, що будівництво проводиться з істотним порушенням будівельних норм і правил, доказів того, що позивач чи інший відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування звертався з позовом до відповідачів про зобов'язання провести відповідну перебудову, чи існує технічна можливість виконання такої перебудови, відмови відповідача від проведення перебудови, не надано.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркаргобуд" знести недобудований об'єкт будівництва та привести земельну ділянку на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва за власний рахунок до попереднього стану.

Так, згідно положень ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Посилаючись на приписи даної норми, апеляційний господарський суд зазначив, що у даному випадку відсутність відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту свідчить про істотне порушення будівельних норм і правил.

При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, зобов'язати суб'єкта, який виконує будівельні роботи, здійснити перебудову можливо лише у випадках, коли має місце відхилення від затвердженої проектної документації - під час нового будівництва або здійснюється зміна вже збудованого об'єкту - в разі наявності технічної документації. В даному випадку суд дійшов висновку, що на вул. Світлій, 3, у Дарницькому районі міста Києва здійснюється нове самочинне будівництво; доказів можливості провести відповідну перебудову матеріали справи не містять.

Однак, колегія не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції.

Так, задовольняючи позов, апеляційний господарський суд в даному випадку не врахував, що йому належало визначити підставу для застосування ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України, для чого встановити, в чому полягає як зміст порушення будівельних норм і правил, допущених відповідачем при здійсненні будівництва, так і істотність цих порушень, а також чим саме суперечить суспільним інтересам чи порушує права третіх осіб існування спірного об'єкта. Вказані обставини мають чітко вбачатись з матеріалів справи, а не ґрунтуватися на припущеннях суду про їх можливість. У разі необхідності спеціальних знань для встановлення наведених обставин суд вправі скористатися процесуальними правами, наданими йому ст.41 Господарського процесуального кодексу України.

На необхідність дослідження вказаних обставин для правильного вирішення спору у даній справі при направленні її на новий розгляд звертав увагу Вищий господарський суд України в постанові від 11.02.2014, а в силу ст.111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими.

Однак, суд апеляційної інстанції без наявності спеціальних знань, без призначення експертизи вказав про порушення будівельних норм і правил, тоді як в матеріалах справи наявні клопотання відповідача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи (а.с.96, 126 т.2).

Отже, апеляційний господарський суд, приймаючи нове рішення по справі, припустився неправильного застосування приписів ч.1 ст.4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч.1 ст.43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати, в тому числі й особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб; у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не повинен братися до уваги.

Малахов Віктор Миколайович обґрунтовує подану у даній справі касаційну скаргу тим, що він є власником квартири у житловому будинку по вул.Світлій, 3-Д у Дарницькому районі міста Києва, що входить до складу вказаного в оскаржуваній постанові об'єкту будівництва, який апеляційним господарським судом вирішено знести. Таким чином, за висновком скаржника, оскаржувана постанова стосується його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки порушує його право власності та ставить під загрозу фізичне існування майна скаржника. На підтвердження своїх доводів Малахов В.М. додав до касаційної скарги копію договору від 15.04.2014 купівлі-продажу квартири №8, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Світла, будинок 3-Д (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. за №667); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.04.2014; технічний паспорт на квартиру №8 в житловому будинку №3-Д по вул.Світлій в м.Києві.

З аналогічними касаційними скаргами звернулися власники інших квартир у будинку №3-Д по вул.Світлій в м.Києві: Лебідь Юлія Олегівна (квартира №60), Заболотна Руслана Михайлівна (квартира №98), Шеверда Людмила Іванівна (квартира №64).

Як визначено в ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ст.13 Конституції України та ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що правові підстави набуття права власності визначено у гл.24 Цивільного кодексу України.

Так, згідно положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вищевикладене не було взято судами до уваги і не вирішено питання щодо можливого порушення прав та законних інтересів власників квартир в будинку 3-Д по вул.Світлій в м.Києві, які участі у справі не брали, що унеможливило захист ними своїх прав та інтересів.

Що стосується касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Східна Брама", то він також вважає, що постанова апеляційного господарського суду зачіпає права та охоронювані законом інтереси скаржника, оскільки оскаржувана постанова перешкоджає йому здійснювати статутну діяльність.

Так, скаржник в касаційній скарзі посилається на те, що вказаний в оскаржуваній постанові недобудований об'єкт будівництва - Житловий комплекс "Східна брама", до складу якого входить багатоквартирний житловий будинок по вул.Світлій, 3-Д у Дарницькому районі м.Києва. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Східна Брама" створювався для експлуатації, управління та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул.Світлій, 3-Д у Дарницькому районі м.Києва, та знаходиться у вказаному будинку. Вказаний житловий будинок, як доводить скаржник, був введений в експлуатацію відповідно до виданого позивачем відповідачу-1 15.10.2013 Сертифікату серії КВ №165132880121, копію якого додано до матеріалів касаційної скарги..

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вказані в касаційній скарзі обставини, зокрема, щодо введення будинку в експлуатацію відповідно до зазначеного Сертифіката (та правові наслідки його видачі) мають бути перевірені господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 3 частини 2 ст.111 10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги касаційних скарг, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення та постанова - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Східна Брама", Малахова Віктора Миколайовича, Лебідь Юлії Олегівни, Заболотної Руслани Михайлівни, Шеверди Людмили Іванівни задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 у справі №5011-11/4098-2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий В.Дерепа

Судді Б.Грек

Д.Кривда