Рішення

від 02.06.2015 по справі 910/11039/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015Справа № 910/11039/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК» дотовариства з обмеженою відповідальністю «СМЦ» прозвернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 318784,23 грн, за участю представників сторін: від позивачаМіхнова О.В. (довіреність від 16.06.2014 б/н); від відповідачане з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Позов ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК» мотивує тим, що ТОВ «СМЦ», як позичальник, порушив грошове зобов'язання за договором від 28.12.2012 № 12, у встановлені договором терміні кредит не повернув і проценти не сплатив. Внаслідок такого порушення, допущенного відповідачем, в останнього виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 318784,23 грн, з яких: 230000,00 грн - заборгованість за кредитом; 17997,97 грн - за відсотками; 1449,32 грн - прострочена комісія по кредиту; 25080,57 грн - пеня за простроченим кредитом; 1884,11 грн - відсотки за період з 01.04.2015 по 13.04.2015; 258,35 грн - комісія за період з 01.04.2015 по 13.04.2015; 40533,42 грн - втрати від інфляції; 1580,49 грн - 3 % річних. Також позивач зазначає, що зобов'язання відповідача за договором від 28.12.2012 № 12 забезпечено іпотекою, а саме іпотечним договором від 28.12.2012 № 12.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором від 28.12.2012 № 12 в рахунок погашення 318784,23 грн заборгованості за кредитним договором кредитної лінії від 28.12.2012 № 12.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2015 прийнято вищевказаний позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/11039/15 та призначено її до розгляду за участю повноважних представників сторін даної справи.

Ухвали у даній справі надсилалися сторонам на їх адреси місцезнаходжень, які відповідають відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, сторони вважаються повідомлені про дату, час і місце належним чином.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив. Відповідач обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника в судові засідання до суду не подав.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02 червня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши представника позивача у справі, судом встановлено таке.

Між публічним акціонерним товариством «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК», як кредитодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «СМЦ», як позичальником, укладено договір кредитної лінії від 28.12.2012 № 12 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позивальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути у передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 кредитного договору).

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 25 грудня 2015 року (п. 2.2 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору максимальний ліміт кредиту встановлено в розмірі 450000,00 (чотириста п'ятдесят тисяч) грн 00 коп.

У підпункті 2.3.2 кредитного договору сторони погодили графік зменшення ліміту кредитування, а саме: з 28.12.2012 по 09.08.2015 (включно) - 450000,00 грн; з 10.08.2015 по 09.09.2015 (включно) - 350000,00 грн; з 10.09.2015 по 09.10.2015 (включно) - 250000,00 грн; з 10.10.2015 по 09.11.2015 (включно) - 150000,00 грн; з 10.11.2015 по 25.12.2015 (включно) - 50000,00 грн; з 25.12.2015 - 0 грн.

При цьому, в підпункті 2.3.3 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Підпунктом 2.7.1 п. 2.7 кредитного договору, в редакції додаткового договору від 15.12.2014 № 1 до кредитного договору, передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку 19,8 процентів річних з 28.12.2012 по 30.09.2014, починаючи з 01.10.2014 проценти за користування кредитом розраховується банком на основі процентної ставки в розмірі 21 %.

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту, включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні про центів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п. 2.7.2 кредитного договору).

У відповідності до п. 2.10 кредитного договору за надання банківських послуг позичальник сплачує банку комісійні винагороди за надання кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється у розмірі 1 (один) процент від максимального ліміту кредитування відразу після укладення цього договору. Також позичальник сплачує банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Сплата вказаних комісійних здійснюється в розмірі 0,04 % від суми діючого ліміту кредитування щомісячно.

Згідно з п. 7.2 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених положеннями цього договору, банк має право застосувати до позичальника господарську санкцію у вигляді, зокрема, пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з повернення суми кредиту та/або від суми несвоєчасно сплачених комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом за кожен день прострочення.

Положеннями ч 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, судом встановлено що позивач, на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, надав відповідачеві кредит на загальну суму 230000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 31.01.2014 № 1 на суму 30000,00 грн та від 03.02.2014 № 10 на суму 200000,00 грн, якими відповідач перераховував вказані грошові кошти на рахунок своїх контрагентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем порушено грошове зобов'язання за кредитним договором, ТОВ «СМЦ» не повернуло кредит позивачеві у встановлені вказаним договором строки, а також не сплатило проценти за користування кредитом та комісію. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитним договором в розмірі 318784,23 грн.

Суд відзначає, що відповідач жодних доказів в спростування вищенаведених доводів позивача суду не надав, тобто факт відсутності його заборгованості за кредитним договором в розмірі 318784,23 грн відповідач, як того вимагають приписи ст. 33, 34 ГПК України, не довів і документально не підтвердив.

Таким чином, відповідач вважається таким, що порушив своє зобов'язання за кредитним договором.

Так, як передбачено підпунктом 4.1.1 п. 4.1 кредитного договору виконання позивальником зобов'язання за цим договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується іпотекою.

Судом встановлено, що з метою забезпечення зобов'язань відповідача за кредитним договором між ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК», як іпотекодержателем, та ТОВ «СМЦ», як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір від 28.12.2012 № 12, який посвідчений приватним нотаріусом (далі - договір іпотеки), за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у договорі іпотеки, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцеві на праві приватної власності: нежитлове приміщення - складське приміщення з прибудовою (у будівлі під літерами А3, А4), загальною площею 1060,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, буд. 3; земельна ділянка на території Сумської міської ради. Також іпотекою, встановленою цим договором, забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування будь-яких витрат та збитків іпотекодержателя, пов'язаних з порушенням (неналежним виконанням) іпотекодавцем умов цього договору, а також вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат іпотекодержателя, пов'язаних з пред'явленням вимоги кредитним договором та зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим договором, а також витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, зазначеного в цьому пункті цього договору (пункти 1.1, 1.1.1 договору іпотеки).

Відповідно до п. 1.4 договору іпотеки за взаємною згодою сторін вартість предмету іпотеки становить 900000,00 грн.

Згідно з підпунктом 3.1.6 п. 3.1 договору іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не була задоволена, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, звернути стягнення на предмет іпотеки, у тому числі у разі невиконання та/або неналежного виконання іпотекодавцем кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору).

Також підпунктом 3.1.13 п. 3.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право надіслати іпотекодавцеві письмову вимогу про усунення порушених зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, та у порядку, передбаченому цим договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцятиденного строку вказана письмова вимога залишена без задоволення або задоволена не у повному обсязі.

Як передбачено п. 6.1 договором іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов зобов'язання (повністю або частково), зокрема, але не виключно, якщо строки, встановлені кредитним договором, іпотекодавець не поверне (повністю або частково) іпотекодержателю суму кредитних коштів, та/або не сплатить проценти за користування кредитними коштами, та/ або не сплатить комісії та/або іншу заборгованість, платежі, неустойки (пені, штрафи), що передбачені та/ або випливають із зобов'язання, у тому числі, у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов'язання, що складає зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій/запевнень або будь-який документ, надані іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявляються (стануть) недійсними.

Також п. 6.1 договором іпотеки передбачено, що при настанні зазначених у першому абзаці цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві письмову вимогу про усунення порушення зобов'язання та/або зобов'язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом зазначеного тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, останній вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання або вчинення виконавчого напису відповідно до умов цього договору.

Крім того, п. 6.1 договором іпотеки визначено, що сторони взаємною згодою встановили, що визначений у другому абзаці цього пункту договору тридцятиденний строк починає відліковуватися, зокрема, з дати, що зазначена іпотекодавцем в листі із вимогою про усунення порушення зобов'язання, який отримано особисто представником іпотекодавця.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Судом встановлено, що іпотека згідно з договором від 28.12.2012 № 12 зареєстрована у встановленому законодавством порядку 28 грудня 2012 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 42-44).

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

На виконання положення ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо необхідності надсилання іпотекодавцеві вимоги про усунення порушення, позивачем пред'явлено відповідачеві вимогу (лист від 22.01.2015 № 12-19/14) (а.с. 25-26) про усунення порушення зобов'язань за кредитним договором, а саме: позивач вимагав від відповідача протягом 20 днів сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором. Водночас вказаним листом позивач попередив відповідача про те, що у разі невиконання останнім вимоги, позивач розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що вимогу, викладеної позивачем у листі від 22.01.2015 № 12-19/14, отримав та ознайомився особисто директор відповідача Хорольський А.А., про що свідчить рукописний текст вказаної посадової особи на листі від 22.01.2015 № 12-19/14.

Однак, відповідач вищевказаних вимог позивача не виконав, заборгованість перед останнім, яка виникла на підставі кредитного договору, не погасив, що й призвело до звернення позивача до господарського суду міста Києва з позовом у даній справі, яким заявлені такі вимоги: стягнути з ТОВ «СМЦ» на користь ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК» заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором з метою погашення заборгованості за кредитним договором, розмір якої складає 318784,23 грн, встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продаж, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»: "Резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам статті 39 Закону України "Про іпотеку". Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).".

Підсумовуючи наведені вище фактичні обставини справи, які підтверджуються матеріалами справи, та норми права, суд робить такі висновки, що відповідач порушив своє грошове зобов'язання за кредитним договором, тобто своє основне зобов'язання, і наведену обставину ТОВ «СМЦ» жодним чином не спростував, а тому суд відзначає, що позовна вимога про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором є правомірною, обґрунтованою, і документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд вважає за необхідне встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розподіляючи судові витрати, суд виходячись з такого.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Судом встановлено, що відповідно до звіту про оцінку майна від 17.12.2012, проведеної суб'єктом оціночної діяльності підприємцем Процай С.О. (кваліфікаційне свідоцтво від 27.09.2003 МФ № 548; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 27.04.2009 № 7457, видане Фондом державного майна України; сертифікат від 29.10.2012 № 13940/12; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 12.05.2011 МФ № 1718-ПК) ринкова вартість предмета іпотеки складає 1059978,00 грн (без ПДВ).

Підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду встановлюються у таких розмірах: за подання позовної зави майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи з наведених норм та вартості предмета іпотеки за звітом від 17.12.2012, суд дійшов висновку, що загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання позову майнового характеру складає 21199,56 грн.

Однак, позивачем було сплачено судовий збір платіжним дорученням від 23.04.2015 № 59162836 (#59162836) в сумі 6375,68 грн, тобто менше.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, а решта - сплаті в дохід Державного бюджету України у розмірі 14823,88 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. У рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «СМЦ» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 51-Б; ідентифікаційний код 36529772) перед публічним акціонерним товариством «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК» (40004, місто Суми, вулиця Горького, буд. 32; ідентифікаційний код 09337356) за договором кредитної лінії від 28.12.2012 № 12 загальний розмір якої складає 318784,23 (триста вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 23 коп. (з яких: заборгованість за кредитом в сумі 230000,00 (двісті тридцять тисяч) грн 00 коп; заборгованість за відсотками 17997,97 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн 97 коп.; прострочена комісія по кредиту в сумі 1449,32 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять) грн 32 коп.; пеня за простроченим кредитом в сумі 25080,57 (двадцять п'ять тисяч вісімдесят) грн 57 коп.; відсотки за період з 01.04.2015 по 13.04.2015 в сумі 1884,11 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн 11 коп.; комісія за період з 01.04.2015 по 13.04.2015 в сумі 258,35 (двісті п'ятдесят вісім) грн 35 коп.; втрати від інфляції в сумі 40533,42 (сорок тисяч п'ятсот тридцять три) грн 42 коп.; 3 % річних в сумі 1580,49 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят) грн 49 коп.) звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки - нежиле приміщення - складське приміщення з прибудовою (у будівлі під літерами А3, А4), загальною площею 1060,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, буд. 3; розташоване на земельній ділянці на території Сумської міської ради, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «СМЦ» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 51-Б; ідентифікаційний код 36529772) на праві власності, що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк САЕ № 506167), виданого 23.05.2012 Виконавчим комітетом Сумської міської ради 01.09.2009 за № 452; витягом про державну реєстрацію прав № 34239534, виданим комунальним підприємством «СУМСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» від 23.05.2012; витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 36756440, виданим 16.12.2012 комунальним підприємством «СУМСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 4611383).

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СМЦ» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 51-Б; ідентифікаційний код 36529772, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК» (40004, місто Суми, вулиця Горького, буд. 32; ідентифікаційний код 09337356, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) витрати по сплаті судового збору в сумі 6375,68 (шість тисяч триста сімдесят п'ять) грн 68 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СМЦ» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 51-Б; ідентифікаційний код 36529772) в дохід Державного бюджету України 14823,88 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн 88 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 червня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань