cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
04.06.2015Справа № 910/24664/14
за заявою Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі №910/24664/14 до 31 березня 2016 року
за позовом Приватного акціонерного товариства "УМТ"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1) Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві
2) Національна академія медичних наук України
про зобов'язання внести зміни у договір та стягнення 15 789 119,24
Суддя К.В. Полякова
Представники сторін:
від заявника: не з'явився,
від позивача: Лящовський В.Р. (дов. №1 від 03.11.2014).
третя особа1: не з'явився,
третя особа2: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "УМТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" про зобов'язання внести зміни у договір та стягнення 15 789 119,24 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі № 910/24664/14 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "УМТ" задоволено у повному обсязі, а саме визнано укладеною додаткову угоду щодо внесення змін та стягнуто з Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" (04050, місто Київ, вулиця Платона Майбороди, будинок 32; ідентифікаційний код 30188180) на користь Приватного акціонерного товариства "УМТ" (21306, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 2; ідентифікаційний код 23718196) 13 603 445 (тринадцять мільйонів шістсот три тисячі чотириста сорок п'ять) гривень 00 копійок основного боргу (у тому числі 889 945,00 грн. 7% ПДВ), 3% річних 344 831 (триста сорок чотири тисячі вісімсот тридцять одну) гривню 92 копійки, 3 523 833 (три мільйони п'ятсот двадцять три тисячі вісімсот тридцять три) гривні 98 копійок інфляційних втрат та 74 298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.
На виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, 16.03.2015 Господарським судом міста Києва виданий відповідний наказ № 910/24664/14.
Державною установою "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подано заяву до суду про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі №910/24664/14 до 31 березня 2016 року.
Ухвалою суду від 27.05.2015 прийнято до розгляду заяву Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" та призначено її розгляд на 04.06.2015 року.
До судового засідання 04.06.2014 заявник(відповідач) та треті особи не направили своїх представників для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник позивача під час судового засідання 04.06.2015 надав заперечення проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, аналогічні тим, що викладені у письмових поясненнях. Так, ПАТ «УМТ» заперечує з підстав того, що матеріальні інтереси та фінансовий стан позивача на теперішній час є таким, що невиконання ухваленого рішення у справі, а тим паче відстрочення виконання рішення, може призвести до унеможливлення здійснення належного матеріально-технічного забезпечення своєї господарської діяльності, а саме залишок коштів позивача є критичним, та не дає можливості забезпечити закупівлю нових товарів, проводити розрахунки з своїми кредиторами, державним бюджетом, здійснювати виплату заробітної плати працівникам. До того ж, відсутні гарантії, що рішення суду буде виконано у строк вказаний у заяві.
Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що дана заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
Як передбачено статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Відповідно до п. 7.2 вказаної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, цією нормою процесуального права не вимагається і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно положень статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, тобто спроможні містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування у справі.
Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду відповідач посилається на те, що діяльність Інституту, у тому числі виконання боргових зобов'язань, повністю залежить від державного фінансування. Не отримавши кошти від Держказначейства, ми не в змозі виконати судове рішення. У разі його примусового виконання, вся діяльність наукової медичної установи буде повністю призупинена.
Держказначейство на даний час не має можливості виділити кошти для розрахунку з ПрАТ «УМТ», але це може бути вирішено у подальшому.
Листом від 27.02.2015 р. № 1-06/426 Національна Академія медичних наук України повідомила, що Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» НАМН не передбачено капітальні видатки, у тому числі на погашення зареєстрованої кредиторської заборгованості. Відповідно, кошторисом Інституту капітальні видатки по загальному фонду також не передбачені. Таким чином, у Інституту в 2015 році відсутні відкриті асигнування для виконання рішення суду.
НАМН України неодноразово зверталася до Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України щодо виділення у 2015 році асигнувань на капітальні видатки для оплати бюджетної заборгованості. Однак, відповідні асигнування так і не виділені.
Згідно пункту 2 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Однак, у Державному бюджеті України на 2015 рік не передбачена бюджетна програма КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою».
Отже, у 2015 році у відповідача відсутня можливість для виконання рішення суду з незалежних від нас причин. Виходячи з таких виняткових обставин, які роблять неможливим виконання судового рішення у 2015 році.
Детально вивчивши подані документи, суд зауважує, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року).
Таким чином, враховуючи відсутність підстав, з якими норми статті 121 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість відстрочки виконання рішення у справі, суд дійшов висновку, що заява Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі №910/24664/14 до 31 березня 2016 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі №910/24664/14 до 31 березня 2016 року - відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2015 |
Оприлюднено | 15.06.2015 |
Номер документу | 44794217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні