Рішення

від 03.06.2015 по справі 915/445/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 915/445/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Заступника прокурора Березанського району Миколаївської області, вул. Леніна, 41, смт. Березанка, Миколаївська область, 57400

в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації, вул. Леніна, 33, с.м.т. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400 (код ЄДРПОУ 04056693)

в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57456 (код ЄДРПОУ 04375748)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй», вул. Чкалова, 82-А, кв. 60, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 34319140)

про дострокове розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

від позивача Березанської районної державної адміністрації: представник не з'явився;

від позивача Коблівської сільської ради: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився;

в судовому засіданні бере участь старший прокурор відділу Григорян Еліна Рачіківна, службове посвідчення № 030726, видане 01.10.2014 року, дійсне 01.10.2019 року.

До господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації та Коблівської сільської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй» про:

- дострокове розірвання договору оренди землі від 23.07.2007 року, укладеного між Березанською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй», який 02.08.2007 року зареєстровано у Березанському районному реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 040700700057;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй» повернути Коблівській сільській раді Березанського району Миколаївської області земельну ділянку загальною площею 0, 87 га, кадастровий номер 482098220:09:000:0413 вартістю 2 702 568, 00 грн., розташовану в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому її одержано в оренду.

18.05.2015 року прокуратурою Березанського району Миколаївської області на підставі ст. 22 ГПК України подано суду заяву, в якій прокуратура просила суд п. 3 позовної заяви викласти в наступній редакції:

«Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй» повернути Коблівській сільській раді Березанського району Миколаївської області земельну ділянку загальною площею 0, 87 га, кадастровий номер 482098220:09:000:0413, розташовану в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому її одержано в оренду» (арк. 97).

Подана заява прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі від 19.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.04.2015 року відкладено розгляд справи на 19.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 03.06.2015 року.

В судовому засіданні 03.06.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сторони явку повноважних представників в жодне судове засідання не забезпечили.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 23.03.2015 року, від 21.04.2015 року, направлені на адреси позивачів, отримані ними, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 37-38, 89-92).

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 23.03.2015 року, від 21.04.2015 року, направлені на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй», вул. Чкалова, 82-А, кв. 60, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055, повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання (арк. 39-41, 93-96).

Як вбачається з Витягу з ЄДРЮОФОП місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй» є вул. Чкалова, 82-А, кв. 60, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 34319140) (арк. 32-33). Отже, ухвали направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином усіх учасників судового процесу про дату, час та місце судових засідань. Крім того, явка повноважних представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

На підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 708 від 18.07.2007 року між Березанською районною державною адміністрацією та ТзОВ «Вімас-Строй» 23.07.2007 року укладено договір оренди землі, згідно з яким ТзОВ «Вімас-Строй» отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 0, 87 га за рахунок земель Очаківського державного лісомисливського господарства за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (кадастровий номер 4820982200:09:000:0413) строком на 49 років для розміщення торгівельно-розважального комплексу.

Договір зареєстровано у Березанському районному реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040700700057 від 02.08.2007 року.

Нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 2 702 568, 00 грн.

Відповідно до ст. 96 ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та умов Договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату. Однак, відповідач всупереч умовам Договору жодного разу орендну плату не сплатив.

Згідно з інформацією Березанського відділення Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 06.03.2015 року ТзОВ «Вімас-Строй» не стало на облік як платник окремого виду податку (плати за землю) та не надало копію Договору до вказаного податкового органу. Крім того, відповідач жодного разу не подав податкової декларації із орендної плати за землю. Таким чином, Березанське відділення Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області не може надати розрахунок податкового боргу із орендної плати за землю.

Разом з тим, згідно з інформацією Коблівської сільської ради від 16.03.2015 року заборгованість з орендної плати за Договором становить 52 625, 42 грн., яка утворилась з серпня 2007 року.

Керуючись ст. 525, 526, 629, 651, 652 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст. 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі» прокурор вказав про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати.

Відповідно до рішення Миколаївської обласної ради № 2 від 23.09.2011 року «Про встановлення та зміну межі населеного пункту села Коблеве Березанського району Миколаївської області» та рішення Коблівської сільської ради № 6 від 16.12.2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів по встановленню та зміні межі населеного пункту Коблеве» спірна земельна ділянка включена в межі населеного пункту села Коблеве, а тому вона підлягає поверненню територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Позивачем Коблівською сільською радою подано суду письмові пояснення по суті позову , в яких позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі, а справу розглянути за відсутності представника позивача Коблівської сільської ради (арк. 42-43).

Клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача Коблівської сільської ради розглянуто судом та задоволено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції від 20.06.2007 року) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції від 20.06.2007 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації № 708 від 18.07.2007 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ТзОВ «Вімас-Строй» в оренду терміном на 49 років земельну ділянку для комерційного призначення торгівельно-розважального комплексу загальною площею 0, 87 га за рахунок земель Очаківського державного лісомисливського господарства відкритих заболочених земель за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (арк. 12).

18.07.07 року встановлено межі земельної ділянки в натурі та передано ТзОВ «Вімас-Строй» межові знаки під охорону та зберігання, про що складено відповідний Акт (арк. 15).

На підставі вищевказаного розпорядження 23.07.2007 року між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області (далі - орендодавець) та ТзОВ «Вімас-Строй» (далі - орендар) було укладено Договір оренди землі (арк. 13-14).

Відповідно до п. 39 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Договір зареєстровано у Березанському районному окрузі Миколаївської районної філії ДП "ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.08.2007 року за № 040700700057.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку, що підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки (арк. 16).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 87 га із земель Очаківського державного лісомисливського господарства відкритих заболочених земель.

Кадастровий номер 4820982200:09:000:0413.

Відповідно до п. 3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 70 167, 24 грн. згідно витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданого Березанським районним відділом земельних ресурсів 20.07.2007 року № 01-6-1318.

Відповідно до п. 6 Договору земельна ділянка надається в оренду строком на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації цього договору, що становить строк дії договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 7 Договору орендна плата за земельну ділянку справляється виключно у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати становить на період будівництва 7 016, 72 грн., а після введення в експлуатацію 35 083, 62 грн. за рік відповідно до розрахунку, проведеного Березанським районним управлінням економіки від 18.07.2007 року № 712 як за земельні ділянки рекреаційного використання приймається ставка 10 % нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситья орендарем до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області на р/р № 33211815700034 в Управлінні Державного казначейства в Миколаївській області щомісяця не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 14 Договору земельна ділянка передається в оренду для комерційного призначення.

Відповідно до п. 15 Договору цільове призначення земельної ділянки - під розміщення торгівельно-розважального комплексу.

Відповідно до п. 19 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 26 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 33 Договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 34 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Факт несплати орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди землі, став підставою для звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

При цьому, судом враховано наступне.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 759 ЦК України вказує, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 01.01.2007 року) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). В подальшому до вищевказаної норми внесено зміни та встановлено, що строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі (ч. 3 ст. 22 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Питання розірвання договору регулюється наступними нормами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як вказано вище, умовами п. 34 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.11 року № 6 з останніми змінами розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Судом встановлено, що відповідач з серпня 2007 року, тобто з моменту укладення договору, свої зобов'язання зі сплати орендної плати належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з серпня 2007 року по січень 2015 року в сумі 52 625, 42 грн., що підтверджується інформацією Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 16.03.2015 року № 232 (арк. 20-23).

Відповідно до інформації Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області № 114/9/14-12-15-150 від 06.03.2015 року ТзОВ «Вімас-Строй» на обліку в ДПІ не зареєстровано, інформація про заключені договори оренди земельної ділянки не надходила, звітність вказаним платником не надавалась (арк. 19).

Судом також враховано, що відповідно до Інформації Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 274-01-3-34-15 від 10.03.2015 року заяв від ТзОВ «Вімас-Строй» щодо відмови від оренди земельної ділянки до Березанської районної державної адміністрації не надходило, розпорядження щодо припинення права користування даною земельною ділянкою не приймались.

Суду не подано будь-яких інших доказів припинення договору оренди земельної ділянки на день розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки відповідачем систематично не виконуюється обов'язок зі сплати орендної плати, що є самостійною підставою для розірвання договору. За таких обставин, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати є істотним порушенням умов договору. Відтак, порушення відповідачем вимог земельного законодавства та умов договору оренди землі є підставою для його розірвання в судовому порядку. Отже, позов в цій частині є обґрунтованим, підставним та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 19 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

При вирішенні спору судом також враховано наступне.

Як вбачається з листа Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 13.03.2015 року № 1014-1346-15 ТзОВ «Вімас-Строй» як замовник будівництва в період з 01.01.2008 року по теперішній час в Управлінні не зареєстровано, інформація про видані до 01.01.2008 року документи дозвільного характеру в Управлінні відсутня (арк. 31).

Як вбачається з Акту обстеження земельної ділянки від 11.03.2015 року на момент перевірки на земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:09:000:0413 (орендатор ТзОВ «Вімас-Строй») відсутні будь-які забудови, однак знаходяться бетонні блоки (арк. 26-30).

Як вбачається з Акту обстеження земельної ділянки від 25.05.2015 року на момент перевірки на земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:09:000:0413 (орендатор ТзОВ «Вімас-Строй») відсутні будь-які будівлі та споруди, станом на 25.05.2015 року вказана територія знаходиться в занедбаному стані (заростає чагарником) (арк. 110-113).

Прокурор в судовому засіданні 03.06.2015 року усно пояснив суду, що станом на день розгляду справи при проведенні перевірки встановлено відсутність бетонних блоків на спірній земельній ділянці, що підтверджується поданим суду Актом обстеження (протокол судового засідання від 03.06.2015 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

На даний час відповідно до рішення Миколаївської обласної ради № 2 від 23.09.2011 року «Про встановлення та зміну межі населеного пункту Коблеве Березанського району Миколаївської області» та рішення Коблівської сільської ради № 6 від 16.12.2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів по встановленню та зміні межі населеного пункту Коблеве» включено до межі населеного пункту Коблеве земельну ділянку із земель державної власності, не наданих у власність або користування, та земель, наданих у власність, оренду або постійне користування згідно переліку. Встановлено межу населеного пункту с. Коблеве загальною площею 1484, 8087 га (арк. 81-83), тобто спірна земельна ділянка включена в межі населеного пункту села Коблеве.

Як вбачається з Інформації відділу Держземагентства у Березанському районі Миколаївської області від 06.03.2015 № 0-28-03-524/2-15 розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:09:000:0413 є Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області (арк. 18).

Відповідно до Інформації ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від 05.03.2015 року № 103 на даний час за матеріалами лісовпорядкування 2013 року земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:09:000:0413 не перебуває в постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ» (арк. 17).

Отже, Коблівська сільська рада виконує повноваження власника земельної ділянки. Відтак, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, підлягає поверненню саме Коблівській сільській раді (органу, який на даний час розпоряджається такими землями).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позовна вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про дострокове розірвання договору оренди цієї земельної ділянки, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу Коблівській сільській раді земельну ділянку є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню, оскільки відпала підстава користування цією земельною ділянкою відповідачем.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є доведеними належними та допустимими доказами у справі та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Статтею 49 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат у господарській справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.13 року з останніми змінами приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в розмірі 2 436 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Достроково розірвати договір оренди землі від 23.07.2007 року, укладений між Березанською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй», який 02.08.2007 року зареєстровано у Березанському районному реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 040700700057.

Зобов'язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй», вул. Чкалова, 82-А, кв. 60, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 34319140) повернути позивачу Коблівській сільській раді Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57456 (код ЄДРПОУ 04375748) земельну ділянку загальною площею 0, 87 га, кадастровий номер 482098220:09:000:0413, розташовану в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому її одержано в оренду.

Наказ видати позивачу Коблівській сільській раді Березанського району Миколаївської області після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімас-Строй», вул. Чкалова, 82-А, кв. 60, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 34319140) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за позовом (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області, код ЄДРПОУ 03499980):

- 2 436 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн.. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.06.2015 року

Суддя Е. М. Олейняш