Постанова

від 25.05.2015 по справі 5011-11/409-2012-32/539-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа№ 5011-11/409-2012-32/539-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Цою Д.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Матвійчук О.К. (довіреність від 24.12.2012 № 24/1);

позивача: Самелюк К.О. (довіреність від 13.03.2015 № 225-КР-667);

третьої особи 1: Ковальчук В.М. (довіреність від 06.01.2015 № 155/1/05-28/1);

третьої особи 2: не з'явилися,

розглядає апеляційну скаргу:

Київської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2015 р.

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоюзторг" про перегляд рішення від 13.03.2013 р. за нововиявленими обставинами

у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 (суддя Мельник В.І.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоюзторг"

до Київської міської ради,

треті особи:

1) комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація";

2) закрите акціонерне товариство "Алма-Україна",

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалася господарськими судами України неодноразово.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2013, в задоволенні позову ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» відмовлено.

У подальшому, ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою місцевого суду від 30.01.2014, залишеної без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» про перегляд рішення від 13.03.2013 за нововиявленими обставинами.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 ухвалу від 30.01.2014 та постанову від 26.03.2014 скасовано, а справу № 5011-11/409-2012-32/539-2012 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2015 (суддя Мельник В.І.) заяву ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» про перегляд рішення від 13.03.2013 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення суду від 13.03.2013 скасовано, позов ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» задоволено повністю та вирішено визнати недійсним рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 64/6280 «Про внесення змін до рішень Київської міської ради з питань оренди та до договорів оренди нежилих приміщень комунальної власності територіальних громад міста Києва» в частині п. 1 Додатку 1 до цього рішення. Також вказаним рішенням суду розподілені господарські витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням, Київська міська рада подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 та прийняти нове, яким у задоволенні заяви ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 прийнято апеляційну скаргу Київської міської ради до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справ, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 № 09-52/557/15, було визначено склад колегії суддів, а саме: Федорчук Р.В. (головуючий), Кропивна Л.В, Майданевич А.Г.

Ухвалою від 14.04.2015 справу прийнято до провадження вказаної вище колегії суддів та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

В судових засіданнях представники позивача і третьої особи 1 надали колегії суддів апеляційної інстанції усні пояснення, згідно з якими підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, і просили її задовольнити. Представник відповідача надав пояснення, якими заперечив проти доводів, викладених в скарзі, та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Третя особа 2 - ЗАТ «АЛМА-УКРАЇНА» в жодне судове засідання свого повноважного представника не направила.

При цьому колегія суддів відзначає, що ухвали, якими суд повідомляв сторін про дату, час і місце розгляду даної справи, надсилалися третій особі 1 на її адресу місцезнаходження.

В матеріалах справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення третій особі 2 поштових відправлень суду із відповідними ухвалами, однак, ЗАТ «АЛМА-УКРАЇНА» про наявність поважних причин неявки її представника колегію суддів не повідомила.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності представника третьої особи 2.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

На виконання рішення Київської міської ради від 31.01.2008 № 77/4549 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва", між КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ», як орендодавцем, та ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ», як орендарем, укладено договір № 05/3168 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, від 14.10.2008 № 05/3168 (далі - договір оренди), за умовами якого орендар приймає в оренду нерухоме майно, за адресою: вул. Вишгородська/Івашкевича, 28/1 літ. А (далі - об'єкт оренди).

01 липня 2010 року між орендарем та ЗАТ «АЛМА-УКРАЇНА» укладено угоду про заміну сторони по договору оренди (далі - угода). Пунктами 1 та 3 Угоди визначено, що ЗАТ «АЛМА-УКРАЇНА» приймає всі права та обов'язки орендаря за договором оренди, і ця угода вступає в силу після підписання сторонами акту приймання-передачі майна, але не пізніше 01 січня 2011 року за умови узгодження цієї угоди із власником майна - Київською міською радою, відповідно до чинного законодавства України (п. 3 угоди).

Надалі, пунктом 12 рішення Київської міської ради від 08.07.2010 № 1015/4453 внесено зміни до рішення від 31.08.2008 № 77/4549 «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва», а саме: згідно із позицію 14 додатка 1 до рішення визначено орендарем об'єкту оренди ЗАТ «АЛМА-УКРАЇНА», на підставі укладеної угоди.

Позовні вимоги мотивовані порушенням законних прав позивача прийнятим Київською міською радою рішення від 22.09.2011 № 64/6280, відповідно до якого п. 12 рішення від 08.07.2010 № 1015/4453 визнано таким, що втратив чинність, а позицією 14 рішення від 31.01.2008 № 77/4549 орендарем визначено позивача - ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ».

На думку позивача, вказане рішення суперечить чинному законодавству, прийняте з перевищенням повноважень, грубо порушує його права та законні інтереси, та є втручанням у його господарську діяльність.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2013, в задоволенні позову ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» відмовлено.

За наслідками розгляду заяви ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» про перегляд рішення суду, господарським судом міста Києва прийнято рішення від 09.02.2015, яким судовий акт від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 скасовано, а позов задоволено.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що в основу рішення від 09.02.2015 покладено акт приймання-передачі об'єкта оренди від 14.10.2010, згідно із яким ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» передало, а ЗАТ «АЛМА-УКРАЇНА» отримало об'єкт оренди. Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення від 09.02.2015, суд першої інстанції розцінив акт від 14.10.2010 як нововиявлену обставину, яка дає підстави для перегляду судового рішення від 13.03.2013.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи і заяву ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 за нововиявленими обставинами, дійшла висновку про її безпідставність, з урахування наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 8.7 постанови від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» (далі - постанова Пленуму ВГСУ) роз'яснено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму ВГСУ до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Також Пленум ВГСУ зазначив, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Пленум ВГСУ у вищевказаній постанові роз'яснив, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Крім того, Пленум ВГСУ звернув увагу на те, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Отже, виходячи з наведених вище ознак, які можуть свідчити про існування нововиявлених обставин, колегія суддів зазначає, що на час розгляду даної справи вказані обставини наявність акту приймання-передачі об'єкта оренди від 14.10.2010 не могли бути відомі заявникові (позивачеві). Однак, матеріали справи свідчать про відсутність вищевказаного, як однієї з ознак нововиявленої обставини.

Так, виходячи зі змісту пояснень позивача - ТОВ «УКРСОЮЗТОРГ», наданих суду касаційної інстанції 02 вересня 2013 року (а.с. 154 том 3), позивачеві було відомо про акт, який він вважає за нововиявлену обставину. Більш того, копія акту від 14.10.2010 була додана позивачем до вказаних пояснень (а.с. 159 том 3). Крім того, вказаний акт було додано ЗАТ «АЛМА-УКРАЇНА» до відзиву, поданого до суду касаційної інстанції 30 серпня 2013 року (а.с. 202 том 3).

Як визначено в п. 5 постанови Пленуму ВГСУ, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу.

Таким чином, наявність зазначеного акту була відома заявникові під час розгляду справи № 5011-11/409-2012-32/539-2012, чого суд першої інстанції не врахував.

Більш того, колегія суддів відзначає, що акт від 14.10.2010 за своєю суттю є новим доказом (як підтвердження певного факту), чого також не було враховано місцевим судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не враховано приписи ст. 112 ГПК України оскільки, позивачем не надано доказів існування нововиявлених обставин у розумінні даної статті, які б були істотними для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у даній справі.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2015 скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 скасувати.

3. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСОЮЗТОРГ» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 за нововиявленими обставинами відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоюзторг" (код ЄДРПОУ 30223591, 04070, м. Київ, вул. Вишгородська 28/1 - А) на користь Київської міської ради (01001 м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 609,00 (шістсот дев'ять) грн 00 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Справу 5011-11/409-2012-32/539-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді Л.В. Кропивна

А.Г. Майданевич