Постанова

від 06.10.2015 по справі 5011-11/409-2012-32/539-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 5011-11/409-2012-32/539-2012 Вищий господарський суду України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л. за участю представників: тов "Укрсоюзторг" Київської міської ради розглянув касаційну скаргу Матвійчук О.К. Телицька В.А. товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоюзторг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі№ 5011-11/409-2012-32/539-2012 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоюзторг" до треті особи:Київської міської ради комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація"; закрите акціонерне товариство "Алма-Україна провизнання недійсним рішення В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2015р. (суддя Мельник В.І.) заяву ТОВ "УКРСОЮЗТОРГ" про перегляд рішення від 13.03.2013 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення суду від 13.03.2013 скасовано, позов ТОВ "УКРСОЮЗТОРГ" задоволено повністю та вирішено визнати недійсним рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 64/6280 "Про внесення змін до рішень Київської міської ради з питань оренди та до договорів оренди нежилих приміщень комунальної власності територіальних громад міста Києва" в частині п. 1 Додатку 1 до цього рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. (судді: Федорчук Р.В., Кропивна Л.В., Майданевич А.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2015 р. скасовано.

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСОЮЗТОРГ" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм процесуального і матеріального права .

Скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи надав оцінку лише доводам відповідача, не надав оцінки факту підписання акту приймання-передачі від 14 жовтня 2010 року на виконання Угоди від 01.07.2010р. про заміну сторони по Договору «Про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду» про що не було і не могло бути відомо позивачу. Його підписано у двох примірниках за кількістю сторін, але оригінальний примірник ТОВ «Укрсоюзторг» вищевказаного акту, був переданий КП «Київжитлоспецексплуатація» на його вимогу для формування орендної справи, а ТОВ «Укрсоюзторг» не мав цієї інформації, враховуючи, що КП «Київжитлоспецексплуатація» приховала цей факт (позивач та третя особа 2 надали належні докази цього факту); обставини пов'язані із фактом підписання або не підписання акту приймання-передачі майна не було розглянуто судами першої та апеляційної інстанції всупереч вимогам чинного законодавства України. Порушено право ЗАТ «Алма-Україна» участі у судових засіданнях, ТОВ «Укрсоюзторг» не мав інформації про підписання або не підписання вищевказаного акту і отримав інформацію лише 30.08. 2013р. із відзиву ЗАТ «Алма-Україна».

Закрите акціонерне товариство "Алма-Україна" у відзиві вимоги касаційної скарги підтримує, вважає, що постанова апеляційного господарського суду не відповідає нормам матеріального права та ухвалена з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не надано оцінки акту приймання-передачі об'єкту оренди і саме відсутність такого акту була покладена в основу судового рішення при вирішенні спору; товариство було позбавлено права участі в судовому засіданні при розгляді спору по суті та ухваленні рішення від 13.03.2013 р. та постанови від 29.05.2013 р.; неналежний розгляд справи по суті не дозволив суду встановити факт підписання акту приймання-передачі на який посилається заявник як на нововиявлену обставину.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційні скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, на виконання рішення Київської міської ради від 31.01.2008р. № 77/4549 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва", між КП "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ", як орендодавцем, та ТОВ "УКРСОЮЗТОРГ", як орендарем, укладено договір № 05/3168 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, від 14.10.2008 № 05/3168 (далі - договір оренди), за умовами якого орендар приймає в оренду нерухоме майно, за адресою: вул. Вишгородська/Івашкевича, 28/1 літ. А (далі - об'єкт оренди).

01 липня 2010 року між орендарем та ЗАТ "АЛМА-УКРАЇНА" укладено угоду про заміну сторони по договору оренди (далі - угода). Пунктами 1 та 3 Угоди визначено, що ЗАТ "АЛМА-УКРАЇНА" приймає всі права та обов'язки орендаря за договором оренди, і ця угода вступає в силу після підписання сторонами акту приймання-передачі майна, але не пізніше 01 січня 2011 року за умови узгодження цієї угоди із власником майна - Київською міською радою, відповідно до чинного законодавства України (п. 3 угоди).

Надалі, пунктом 12 рішення Київської міської ради від 08.07.2010 № 1015/4453 внесено зміни до рішення від 31.08.2008 № 77/4549 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва", а саме: згідно із позицію 14 додатка 1 до рішення визначено орендарем об'єкту оренди ЗАТ "АЛМА-УКРАЇНА", на підставі укладеної угоди.

Позовні вимоги мотивовані порушенням законних прав позивача прийнятим Київською міською радою рішення від 22.09.2011 № 64/6280, відповідно до якого п. 12 рішення від 08.07.2010 № 1015/4453 визнано таким, що втратив чинність, а позицією 14 рішення від 31.01.2008 № 77/4549 орендарем визначено позивача - ТОВ "УКРСОЮЗТОРГ".

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2013, в задоволенні позову ТОВ "УКРСОЮЗТОРГ" відмовлено.

За наслідками розгляду заяви ТОВ "УКРСОЮЗТОРГ" про перегляд рішення суду, господарським судом міста Києва прийнято рішення від 09.02.2015, яким судовий акт від 13.03.2013 у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 скасовано, а позов задоволено.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що в основу рішення від 09.02.2015 покладено акт приймання-передачі об'єкта оренди від 14.10.2010, згідно із яким ТОВ "УКРСОЮЗТОРГ" передало, а ЗАТ "АЛМА-УКРАЇНА" отримало об'єкт оренди. Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення від 09.02.2015, суд першої інстанції розцінив акт від 14.10.2010 як нововиявлену обставину, яка дає підстави для перегляду судового рішення від 13.03.2013.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 8.7 постанови від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі - постанова Пленуму ВГСУ) роз'яснено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму ВГСУ до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Також Пленум ВГСУ зазначив, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Пленум ВГСУ у вищевказаній постанові роз'яснив, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Крім того, Пленум ВГСУ звернув увагу на те, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Отже, виходячи з наведених вище ознак, які можуть свідчити про існування нововиявлених обставин, колегія суддів зазначає, що на час розгляду даної справи вказані обставини наявність акту приймання-передачі об'єкта оренди від 14.10.2010 не були та не могли бути відомі заявникові (позивачеві).

Разом з тим, виходячи зі змісту пояснень позивача - ТОВ "УКРСОЮЗТОРГ", наданих суду касаційної інстанції 02 вересня 2013 року (а.с. 154 том 3), суд апеляційної інстанції правомірно зауважив, що позивачеві було відомо про акт, який він вважає за нововиявлену обставину; копія акту від 14.10.2010 була додана позивачем до вказаних пояснень (а.с. 159 том 3). Крім того, вказаний акт було додано ЗАТ "АЛМА-УКРАЇНА" до відзиву, поданого до суду касаційної інстанції 30 серпня 2013 року (а.с. 202 том 3).

Як визначено в п. 5 постанови Пленуму ВГСУ, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу.

Таким чином, апеляційний суд правомірно виходив з обставин обізнаності з зазначеним актом заявником під час розгляду справи № 5011-11/409-2012-32/539-2012.

Колегія суддів погоджується з висновком, що такий акт від 14.10.2010 за своєю суттю є новим доказом (як підтвердження певного факту), чого також не було враховано місцевим судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що слід погодитися з висновком про відсутність нововиявлених обставин, які б були істотними для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у даній справі.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника зводяться до вимог довести наявність нововиявлених обставин шляхом надання іншої оцінки доказам, зокрема, акт приймання-передачі від 14.10.2010р.

Враховуючи встановлені обставини, касаційна інстанція погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, визнає їх законними та обґрунтованими, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови у справі не вбачає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р. у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун