Ухвала

від 11.06.2015 по справі 826/1350/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1350/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКТ Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.15р. у справі №826/1350/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКТ Плюс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.14р. №0002272206.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.15р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Стиль Медіа» мали товарний характер та були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується документами бухгалтерського обліку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Стиль Медіа» за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 13.11.14р. №5675/26-58-22-06-15/3781703.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.12.14р. №0002272206, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 129 368 грн., в т.ч. основний платіж - 103 494,98 грн., штрафні (фінансові) санкції - 25 873,75 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму ПДВ 103 494,98 грн. за липень 2014 року.

Такий висновок податкового органу ґрунтується, зокрема, на тому, що до перевірки позивачем не надано обґрунтоване документальне підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Стиль Медіа», а саме відсутня деталізована калькуляція робіт (послуг).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано фактичних доказів придбання послуг, а відтак відсутні правові підстави для формування даних податкового обліку за такими господарськими операціями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Стиль Медіа» укладено договір №1 від 03.01.14р. про надання послуг, розміщення інформації у всесвітній мережі Інтернет, за умовами якого Виконавець приймає на себе зобов'язання надати, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити послуги із розміщення інформації замовника у всесвітній мережі Інтернет (далі - Послуги), згідно з умовами Договору.

Найменування і загальна вартість Послуг вказується в рахунках, що виставляються Виконавцем Замовникові на оплату (далі - Рахунок). З моменту оплати Замовником Рахунку, визначені в ньому Послуги та умови надання Послуг вважаються повністю узгодженими Сторонами, а Рахунок є невід'ємною частиною Договору (п. 2.2 даного Договору).

В підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано рахунки на оплату по замовленням, акти надання послуг, податкові накладні та банківські виписки.

У той же час, колегія суддів вертає увагу на наступне.

Детальна інформація щодо Послуг, які надаються згідно з цим Договором, визначаються у запиті Замовника, який надається на вказаний у Договорі е-mail Виконавця або факсимільним зв'язком (п. 2.3 даного Договору).

У відповідності до положень розділу 3 «Обов'язки сторін» даного Договору, сторонами погоджено, що виконавець, зокрема, зобов'язується: надавати Замовникові, вказані в сплачених Замовником Рахунках обсяги та види Послуг у всесвітній мережі Інтернет на визначених Договором умовах (п. 3.1.1); інформувати Замовника про ухвалення або відмову від надання Послуг з боку партнерів Виконавця протягом 3 робочих днів з моменту надходження від Замовника відповідної інформації про характер, бажані умови та нюанси надання Послуг у довільній формі на вказаний у Договорі е-mail Замовника або факсимільним зв'язком (п. 3.1.2); при надання Послуг, обумовлених у Договорі, надати замовникові можливість ознайомитися із даними статистики Виконавця в електронному вигляді шляхом надсилання інформації на вказаний у Договорі е-mail Замовника або за допомогою факсимільного зв'язку (п. 3.1.4); направляти на затвердження Замовника акти здачі-прийняття робіт/наданих послуг щомісячно на суму фактично наданих у звітному місяці Послуг не пізніше, ніж за 7 робочих днів після закінчення звітного місяця. Одночасно з актами здачі-прийняття робіт/наданих послуг надавати Замовнику бухгалтерську документацію (п. 3.1.5); надавати Замовникові без додаткової сплати консультації про стан Послуг, розміщення інформації на Інтернет-ресурсах в узгоджених Сторонами обсягах (п. 3.1.6).

В свою чергу, Замовник зобов'язується до дати початку надання Послуг, надавати Виконавцю готові до розміщення інформаційні матеріали (тексти та ін.), а також всю необхідну для надання Послуг інформацію про умови розміщення (далі - Матеріали) (п. 3.2.1 даного договору), а також протягом 5 робочих днів з моменту надання Виконавцем акту здачі-прийняття робіт/наданих послуг повернути Виконавцю підписаний акт здачі-прийняття робіт/наданих послуг або надати письмову мотивовану відмову від його підписання в зазначений термін за допомогою факсимільного і/або поштового зв'язку. У разі неотримання Виконавцем у встановлений в даному пункті термін підписаного Змовником акту здачі-прийняття робіт/наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання, зобов'язання Виконавця по наданню вказаних в акті здачі-прийняття робіт/наданих послуг, Сторони вважають виконаними належним чином і прийнятими Замовником в повному обсязі (п 3.2.4 даного договору).

Таким чином, зі змісту договору №1 від 03.01.14р., вбачається, що питання щодо способу та порядку (передачі-приймання) обміну між Замовником і Виконавцем інформації, матеріалів (тексти та ін.) щодо умов розміщення інформації, порядку надання послуг, ознайомлення з даними статистики Виконавця, питання щодо змісту та форми письмових звітів за результатами наданих послуг, проведення контролю за повнотою і якістю наданих послуг - сторонами не врегульовані.

Посилання на наявність будь-яких невід'ємних додатків до Контрактів про надання послуг (наприклад, замовлень/завдань (зокрема, щодо критеріїв та періодів розміщення інформації), інструкцій, рекомендацій по розміщенню продукції певних торгових марок, розрахунків вартостей послуг (в т.ч. в розрізі по кожному окремому заходу чи виду послуг) в текстах вказаного договору відсутні.

Інших первинних документів та документів організаційно-розпорядчого характеру, листування, оформлених на підставі договору №1 від 03.01.14р., зокрема: документальних доказів руху інформаційних матеріалів (завдання, інструкції, рекомендації та ін.) та товарно-матеріальних цінностей (рекламні матеріали) між Замовником і Виконавцем, що були необхідні для надання послуг; документів ділової переписки про вирішення питань організаційного характеру (зокрема, погодження розрахунків вартостей послуг, обміну завданнями, інструкціями і рекомендаціями, затвердження форм звітів про наданні маркетингові послуги, визначення відповідальних працівників на місцях), що виникають в процесі виконання договорів; організаційно-розпорядчих документів про призначення відповідальних працівників для контролю за повнотою і якістю наданих послуг та отримання результатів наданих послуг, позивач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав.

Таким чином, позивачем не підтверджено факт придбання послуг документами обліку, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій з метою та в ціляї господарської діяльності позивача.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: «Рекламні агентства», який включає в себе наступні підпункти: планування та проведення рекламних кампаній: створення та розміщення реклами, наприклад, на афішних тумбах, рекламних стендах, у вітринах, демонстраційних залах, на транспортних засобах тощо; розповсюдження або доставку рекламних матеріалів чи зразків; рекламу у засобах масової інформації, шляхом продажу часу та місця для реклами; повітряну рекламу; здавання в оренду місця для реклами та представлення рекламної продукції у засобах розповсюдження реклами.

З вказаного слідує, що позивач, зокрема, надає послуги контекстної реклами в Інтернеті, розробляє і створює сайти для свої клієнтів, здійснює просування сайтів через SEO - оптимізацію сайтів в пошукових системах Google і Yandex та на сайтах-партнерах Google і Yandex, розробляє банери, проводить маркетинговий аналіз сайтів, проводить семінари, що дозволяють залучати більше покупців через Інтернет.

За таких обставин, викликає сумнів доцільність та ділова мета придбання послуг, які позивач за видами дальності вчиняє самостійно.

Так, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ в ціні товару) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

З наведеного випливає, що придбання активів (тобто товарів, послуг) передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника податків. Така мета є необхідною умовою для формування витрат та/або податкового кредиту платником податків. Всі витрати мають бути здійсненими в межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно, витати на придбання активів, здійснені без мети їх використання у господарській діяльності або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника податків не дають право на відповідні врахування цих витрат у податковому обліку. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з підпунктом 14.136 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Водночас, позивачем не надано доказів доцільності залучення ТОВ «Стиль Медіа» (чи не можливості виконання власними силами) до надання послуг робіт визначених в договорі №1 від 03.01.14р., враховуючи, що придбані за договором послуги є основним видом діяльності позивача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКТ Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.15р. у справі №826/1350/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.15р. у справі №826/1350/15 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.