Постанова

від 10.06.2015 по справі 821/4854/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4854/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Велетень ЗЕТ" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Велетень ЗЕТ" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, після уточнення позовних вимог, просив визнати незаконним та протиправним податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 № 0106821500, яким фермерському господарству збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 26037,24 грн., в тому числі за основним платежем на 20829,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 5207,45 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про його скасування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову по суті позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегією суддів задоволено письмове клопотання представника відповідача про заміну відповідача по справі на правонаступника - Скадовську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області, у зв`язку з реорганізацією.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для нарахування податкових зобов'язань став договір оренди землі, укладений 28 грудня 2012 року між Каланчацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1. За змістом цього договору останній прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 53,5554 га для створення та ведення фермерського господарства (пункти 1, 2, 15 Договору).

На зазначеній земельній ділянці було створено ФГ "Велетень Зет" (п. 5.1 статуту фермерського господарства), яке зареєстровано як юридична особа 1 листопада 2013 року. ОСОБА_1 є одним із членів фермерського господарства.

Як платник податків ФГ "Велетень Зет" перебуває на обліку в Скадовській ОДПІ (Каланчацьке відділення).

З 3-го по 7-ме листопада 2014 року Скадовською ОДПІ відповідно до наказу від 28.10.2014 № 676 та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України проводилась невиїзна документальна перевірка позивача з питань нарахування ним орендної плати за землю за період з 1 січня по 31 жовтня 2014 року, про що складено акт від 12.11.2014 № 412/21-14-15-06 (далі - акт № 412, акт перевірки), на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з акта перевірки Скадовською ОДПІ було перевірено податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) фермерського господарства "Велетень Зет" та встановлено заниження податкових зобов'язань із плати за землю (орендної плати) за 2014 рік (з 1 листопада по 10 жовтня) на 20829,78 грн., а саме позивач не визначив в декларації податкові зобов'язання з орендної плати за названим вище договором оренди землі. Тому контролюючим органом спірним податковим повідомленням-рішенням позивачеві згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено грошове зобов'язання з орендної плати за 9 місяців 2014 року та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу накладено штраф у розмірі 25 відсотків суми визначеного зобов'язання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем заборгованість не погашена, у зв`язку з чим суд вважав позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно до пп. а) п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно до пп. 282.1.11 п. 282.1 ст. 282 ПК України від сплати податку звільняються:

новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Оскільки зазначену земельну ділянку фермерське господарство "Велетень ЗЕТ" у 2014 році використовувало на умовах оренди, суд першої інстанції дійшов висновку і з ним погоджується колегія суддів, що таке використання мало здійснюватись на умовах, передбачених договором оренди, із сплатою обумовленої орендної плати. Тому позивач повинен був обраховувати, декларувати та сплачувати орендну плату до бюджету. Оскільки позивач цього не зробив, контролюючий орган визначив позивачу зобов'язання податковим повідомленням-рішенням. На думку суду, позивач міг користуватись пільгою, передбаченою пп. 282.1.11 п. 282.1 ст. 282 ПК України лише у разі отримання орендованої земельної ділянки у власність.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Скадовською ОДПІ за наслідками перевірки позивача, проведеної відповідно до наказу від 28.10.2014 № 676 та оформленої актом від 12.11.2014 № 412/21-14-15-06.

Як вбачається з акта перевірки Скадовською ОДПІ було перевірено податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) фермерського господарства "Велетень Зет" та встановлено заниження податкових зобов'язань із плати за землю (орендної плати) за 2014 рік (з 1 листопада по 10 жовтня) на 20829,78 грн., а саме позивач не визначив в декларації податкові зобов'язання з орендної плати за названим вище договором оренди землі. Тому контролюючим органом спірним податковим повідомленням-рішенням позивачеві згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено грошове зобов'язання з орендної плати за 9 місяців 2014 року та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу накладено штраф у розмірі 25 відсотків суми визначеного зобов'язання.

Згідно з вказаними наказом та актом (а саме назвою акта та його вступною частиною), посадовими особами прийнято рішення про проведення та проведено невиїзну документальну перевірку з питань нарахування орендної плати за землю.

Приймаючи рішення про проведення документальної позапланової перевірки (в наказі про проведення перевірки) керівник податкового органу посилається на підпункти 78.1.1 та 78.1.4 ПК України.

Підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено проведення документальних позапланових перевірок за наявності таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1); виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.4).

Тобто, обов'язковими умовами проведення позапланової документальної перевірки платника податків на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК є: обов'язковий письмовий запит контролюючого органу платнику податків; не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу.

Відповідач не надав суду жодних доказів про направлення позивачу письмових запитів, а отже у відповідача не було підстав, передбачених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК, для проведення документальної позапланової перевірки.

Разом з тим, суд також вважає за необхідне звернути увагу, що, предметом перевірки була лише податкова декларація ФГ "Велетень ЗЕТ" з плати за землю, про що зазначено вище, що є ознакою камеральної перевірки.

Таким чином форма перевірки (порядок призначення перевірки, оформлення акта перевірки) не відповідає змісту самої перевірки.

Проте, колегія суддів не може погодитись із висновокм суду першої інстанції, що Скадовською ОДПІ було порушено право позивача на подання заперечень на акт перевірки та участь у розгляді цих заперечень, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що акт перевірки позивач отримав 18 листопада 2014 року.

Відповідно до пункту 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Таким чином, перебіг строку на подання заперечень розпочинається 18 листопада 2014 (а не 19) та закінчується 24 листопада 2014 року (з урахуванням вихідних днів 22 та 23 листопада 2014 року).

Отже, в частині залишення податковим органом заперечень фермерського господарства "Велетень ЗЕТ" на акт без розгляду було правомірним.

Таким чином, судова колегія не приймає до уваги доводи позивача, що оскільки акт перевірки ним отримано у другій половині дня 18.11.14 р. тому і заперечення на акт мав право подати у першій половині 25.11.14 р.

Оскільки суд першої інстанції допустив помилку у обчисленні дати, в цій частині судове рішення підлягає зміні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Велетень ЗЕТ" - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року з підстав, зазначених в мотивувальній частині постанови апеляційного суду.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик