Ухвала

від 26.05.2015 по справі 818/279/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р.Справа № 818/279/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. по справі № 818/279/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Сілва"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА", звернулось до суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській област, в якому просило: визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 19.01.2015 р. № 0000092202 та № 0000102202.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. вищезазначений позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Сумської ОДПІ від 16.12.2014 р. № 849, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА", з питань правомірності формування податкового кредиту за серпень 2014 року по господарським операціям з ТОВ «Агрохім-партнер». За результатами вказаної перевірки складено акт від 26.12.2014 р. № 252/22/35943950/11.

З вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА" п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, абзацу в) п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту на загальну суму 5220 грн. за серпень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Агрохім-партнер».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 року № 0000092202 про збільшення грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА" з податку на додану вартість в розмірі 5220 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 р. № 0000102202 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА" штрафних санкцій в розмірі 1305 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до змісту акту перевірки та пояснень представника відповідача, підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача, що ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА" отримано податкові накладні від ТОВ «Агрохім-партнер» без мети реального настання правових наслідків. Вказаний висновок відповідач зробив у зв'язку з тим, що до перевірки ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА" не надано товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання товару та наданий сертифікат якості, який не містить характеристики продукції, не містить інформації про відповідність продукції встановленим вимогам стандарту та нормативно-правовим документам, не зазначено умови терміну дії сертифікату, якісні характеристики товару.

Проте, відповідно до матеріалів справи, реальність господарських операцій позивача та ТОВ «Агрохім-партнер» в повній мірі підтверджені відповідною первиною документацією.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Агрохім-партнер» (Постачальник) та ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА" (Покупець) 08.08.2014 р. укладено договір поставки товару на умовах відстрочення платежу № 61. Вказаний договір визначає умови поставки товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу. Предметом договору є товар, який належить Постачальнику на момент укладення договору або буде набутий Постачальником у майбутньому.

Як вбачається з додатку № 1 до договору поставки товару на умовах відстрочення платежу № 61 від 08.08.2014 року, ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА" отримало товар на загальну суму 52 200 грн.

ТОВ «Агрохім-партнер» виписано податкову накладну № 1 від 08.08.2014 р. на загальну суму 52 200 грн. та видаткову накладну № 210 від 08.08.2014 р. на загальну суму 52 200 грн.

Також на виконання вказаного договору були складені: зворотна накладна від покупця № 13 від 29.08.2014 р., розрахунок № 24 від 29.08.2014 р. коригування кількісних і вартісних показників, акт № 11 від 15.08.2014 р. про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів, сертифікат якості на дикват дибромід 150 г/л (регістан, ВР), картка рахунку 201, прибуткова накладна № ПрС-00081 від 08.08.2014 р., складська накладна на переміщення продукції № 25 від 15.08.2014 р.

Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 184 від 01.10.2014 р.

Згідно доручення № 1 від 08.08.2014 р. транспортування регістану зі складу постачальника (ТОВ «Агрохім-партнер») - м. Суми, вул. Металургів, 17 до с. Бубликове, 26 Білопільський район, Сумська область (ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "СІЛВА") здійснював засновник підприємства ОСОБА_1

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження фактичності виконання вищевказаної угоди з його контрагентом ТОВ «Агрохім-партнер».

Щодо доводів відповідача з приводу того, що позивачем не надано товарно-транспортних накладних, довіреності на отримання товару та наданий неповною мірою оформлений сертифікат якості, суд зазначає наступне.

Право на віднесення вартості товару до складу податкового кредиту з ПДВ- діюче законодавство не ставить у залежність від наявності або відсутності товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної. Інших вимог, зокрема, обов'язкової наявності товарно-транспортної накладної чи довіреності на отримання товару, щодо підстав для формування податкового кредиту з ПДВ Податковий кодекс України не передбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено підстави законності та обґрунтованості прийнятих рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2015 р. № 0000092202 та № 0000102202 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. по справі № 818/279/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.