Ухвала

від 10.06.2015 по справі 816/653/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р.Справа № 816/653/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадженняя у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року по справі № 816/653/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Емс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006792203/2753 від 02 грудня 2014 року, відповідно до якого ТОВ "ЕМС" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 68839,50 грн. ( 45893,00 грн. - за основним платежем, 22946,50 грн. - штрафні санкції).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 р. задоволено позов (а.с.71, 76-82 т.2).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0006792203/2753 від 02 грудня 2014 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Емс" витрати на сплату судового збору у розмірі 182 гривні 70 копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, вказуючи на допущені порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного районного суду від 16.04.2015 року та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову (а.с.85-87 т.2).

Податковий орган зазначає, що висновки викладені в Акті перевірки від 06.11.2014 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕМС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ерідан 2 Плюс»» за вереснь 2013 року, ТОВ «Дана-С» за листопад 2013 року відповідають фактичним обставинам та є правомірним.

Апелянт доводить та наголошує на тому, що відповідач не мав господарських операцій зі своїми контрагентами, відносно якого має місце встановлення порушень податкового законодавства, а тому не мав права на формування податкового кредиту.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Від сторони позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу та просили провести розгляд справи у їх відсутність.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Емс" (ідентифікаційний код 32802600) зареєстроване як юридична особа 30 грудня 2003 року, перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість з 23 січня 2004 року відповідно до свідоцтва № 100100244 від 23 лютого 2008 року.

В період з 03 листопада 2014 року по 07 листопада 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Емс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ерідан 2 Плюс" за період вересень 2013 року, ТОВ "Дана-С" за період листопад 2013 року, у зв'язку з неповним наданням відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ № 11829/10 від 15 травня 2014 року та № 23692/10 від 23 вересня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 2580/16-03-22-03-08/32802600 від 06 листопада 2014 року (а.с.14-28 т.1), згідно із висновками якого встановлені наступні порушення:

пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 45 893 грн., в тому числі за вересень 2013 року на суму ПДВ 29 070 грн., за листопад 2013 року на суму ПДВ 16 823 грн.

На підставі акту перевірки № 2580/16-03-22-03-08/32802600 від 06 листопада 2014 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2014 року №0006792203/2753 (а.с.29 т.1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 68 839 грн. 50 коп., у тому числі 45 893 грн. - за основним платежем та нараховано 22 946 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій. До ППР наданий розрахунок застосування штрафних санкцій.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача зі спірними контрагентами за перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного податкового та бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ерідан 2 Плюс", ТОВ "Дана-С" заперечується, зокрема, із тих підстав, що відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ерідан 2 Плюс" від 20 грудня 2013 року № 2989/26-55-22-07/38450157, правочини, укладені ТОВ "Ерідан 2 Плюс" з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; акту Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дана-С" від 01 квітня 2014 року № 839/2203/38444777, яким встановлено наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Дана-С" та контрагентами (том 1 а. с. 204-215).

Податковим кредитом, відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Так, пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом норми пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (замовник) та ТОВ "Ерідан 2 Плюс" (підрядник) 02 вересня 2013 року укладено договір підряду № 79/09 (том 1 а. с. 31-33), відповідно до якого підрядник зобов'язується своїми та залученими й засобами виконати і здати замовнику роботи по монтажу, ремонту, налагодженню, випробуванню, профілактичній перевірці електроустаткування й кабельних мереж напругою до 35 000 В, монтажу технологічного устаткування, систем зв'язку, сигналізації, інформаційних мереж, а замовник зобов'язується надати підряднику затверджену проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт, прийняти закінчені роботи й оплатити їх (пункт 2.1 Договору). Вартість робіт визначається за договірними цінами складеними на підставі погоджених сторонами кошторисів, розрахованих по проектній документації й основним дефектних відомостях (пункт 3.1 Договору). Замовник за 15 днів до початку робіт передає підряднику замовлення та три комплекти проектної документації, а саме: дефектну відомість на виконання робіт, відомість матеріалів, запасних частин, устаткування, робочі креслення, схеми, плати споруджуваного об'єкта, план організації безпечного проведення робіт (пункт 4.1 Договору). Замовник передає підряднику матеріали й комплектуючі вироби, необхідні для виконання робіт з додатком сертифікатів на відповідність виданих матеріалів вимогам проекту (пункт 5.1 Договору).

На час укладення вказаного договору ТОВ "Ерідан 2 Плюс" зареєстрованою у встановленому законом порядку юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09 вересня 2013 року, а також було платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 2000089708 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 січня 2013 року (т. 1 а. с. 34-35).

ТОВ "Ерідан 2 Плюс" отримало ліцензію Державною архітектурно-будівельної інспекції України серія АЕ № 261329 на провадження, серед іншого, будівельних та монтажних робіт (код 4.00.00), монтаж інженерних мереж (код 5.00.00), монтаж інженерних мереж електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення /(код 5.01.07, код 5.02.06), строк дії ліцензії з 24 травня 2013 року по 24 травня 2016 року (т. 1 а. с. 36-37), що, в свою чергу, спростовує доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Ерідан 2 Плюс" ліцензії на здійснення електромонтажних робіт (т. 1 а. с. 16).

На підтвердження виконання договору підряду № 79/09 від 02 вересня 2013 року позивачем надані довідки вартості виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (т. 1 а. с. 39, 42, 45, 48, 51, 54), акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (т. 1 а. с. 40-41, 43-44, 46-47, 49-50, 52-53, 55-56), локальні кошториси з розрахунком договірної ціни.

ТОВ "Ерідан 2 Плюс" на виконання умом договору виписані податкові накладні (том 1 а. с. 57-62). Виконані роботи оплачені позивачем, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (т. 1 а. с. 63-70).

Позивач необхідність укладання вказаного договору пов'язував з укладенням відповідних договорів з ТОВ "Крембілд" (т. 1 а. с. 116-121), ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (т. 1 а. с. 122-125), ТОВ "АКБ-Лінк" (т. 1 а. с. 126-129). На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, податкові накладні, банківські виписки (т. 1 а. с. 130-171). Позивачем, серед іншого, надані акти приймання-передачі матеріалів в монтаж від ТОВ "АКБ-Лінк" позивачу для виконання робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ "Дана-С" (підрядник) 01 листопада 2013 року укладено договір підряду № 102/11 (том 1 а. с. 71-73), відповідно до якого підрядник зобов'язується своїми та залученими й засобами виконати і здати замовнику роботи по монтажу, ремонту, налагодженню, випробуванню, профілактичній перевірці електроустаткування й кабельних мереж напругою до 35 000 В, монтажу технологічного устаткування, систем зв'язку, сигналізації, інформаційних мереж, а замовник зобов'язується надати підряднику затверджену проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт, прийняти закінчені роботи й оплатити їх (пункт 2.1 Договору). Вартість робіт визначається за договірними цінами складеними на підставі погоджених сторонами кошторисів, розрахованих по проектній документації й основним дефектних відомостях (пункт 3.1 Договору). Замовник за 15 днів до початку робіт передає підряднику замовлення та три комплекти проектної документації, а саме: дефектну відомість на виконання робіт, відомість матеріалів, запасних частин, устаткування, робочі креслення, схеми, плати споруджуваного об'єкта, план організації безпечного проведення робіт (пункт 4.1 Договору). Замовник передає підряднику матеріали й комплектуючі вироби, необхідні для виконання робіт з додатком сертифікатів на відповідність виданих матеріалів вимогам проекту (пункт 5.1 Договору).

На час укладення вказаного договору ТОВ "Дана-С" зареєстрованою у встановленому законом порядку юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13 серпня 2013 року, а також було платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 200092725 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14 грудня 2012 року (т. 1 а. с. 74-75).

ТОВ "Дана-С" отримало ліцензію Державною архітектурно-будівельної інспекції України серія АЕ № 278544 на провадження, серед іншого, будівельних та монтажних робіт (код 4.00.00), монтаж інженерних мереж (код 5.00.00), монтаж інженерних мереж електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення /(код 5.01.07, код 5.02.06), строк дії ліцензії з 26 вересня 2013 року по 26 вересня 2016 року (т. 1 а. с. 76-77), що, в свою чергу спростовує доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Дана-С" ліцензії на здійснення електромонтажних робіт (т. 1 а. с. 23).

На підтвердження виконання договору підряду № 102/11 від 01 листопада 2013 року позивачем надані довідки вартості виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (т. 1 а. с. 78, 81, 84), акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (т. 1 а. с. 79-80, 82-83, 85-86), локальні кошториси з розрахунком договірної ціни.

ТОВ "Дана-С" виписані податкові накладні (том 1 а. с. 87-89). Виконані роботи були оплачені позивачем, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача(т. 1 а. с. 90-93).

Позивач необхідність укладання вказаного договору пов'язував з укладенням відповідних договорів з ТОВ "Крембілд" (т. 1 а. с. 116-121), ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (т. 1 а. с. 122-125), ТОВ "АКБ-Лінк" (т. 1 а. с. 126-129). На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, податкові накладні, банківські виписки (т. 1 а. с. 130-171). Позивачем, серед іншого, надані акти приймання-передачі матеріалів в монтаж від ТОВ "АКБ-Лінк" позивачу для виконання робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи посилання відповідача на отримані акти ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 20.12.2013 року по ТОВ «Ерідан 2 Плюс», та Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів від 01.04.2014 року по ТОВ «Дана-С» про неможливість провести зустрічну звірку та встановлених по зазначеним актам порушень по зазначеним контрагентам, як наслідок відсутність проведення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що зазначені дані по контрагентам позивача, що вплинув на висновки відповідача, з урахуванням ст.83 ПК України, не є єдиним та обов'язковим фактором при врахуванні висновків сформованих по факту проведеної перевірки позивача в межах даної справи.

Положення ст.83 ПК України, встановлюють перелік даних, які можуть використовуватися податковим органом під час здійснення перевірки та надання висновків. Певний акт можливо враховувати при наданні висновків. В той же час, перелік ст.83 ПК України не є вичерпним та при здійсненні перевірки повинні враховуватися усі документи які відносяться до предмету перевірки. До того ж, це були дані не за результатами встановлених перевіркою, а за фактом неможливості проведення зустрічних звірок. Врахування та дослідження усіх наявних документів при здійсненні перевірки податковим органом є дотримання принципу обґрунтованості такого рішення суб'єкта владних повноважень, що є обов'язком такого органу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач та його контрагенти в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником, тобто діє принцип персоніфікованої відповідальності особи. Позивач не може нести відповідальність за порушення податкового або іншого законодавства допущенні контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не встановлено. Як вбачається за матеріалами справи, спірні господарські відносини з контрагентом спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим. Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, який за думкою відповідача повинен доводити правомірність прийнятого податковим органом рішення, є некоректним.

Саме ДПІ повинно приймати рішення на підставі усіх встановлених обставинах справи, яким суд надає оцінку та такому рішенню, суд не може перебирати на себе функцію виконання обов'язків податкового органу. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку, при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року по справі № 816/653/15-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.