Постанова

від 10.06.2015 по справі 804/3106/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р. Справа № 804/3106/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача представника відповідача Аржанухіна В.Л. Кучмар В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.01.2015 р. № 0000172202 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 27 001,95 грн. ( в тому числі за основним платежем - 18 001,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9 000,65 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом, порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Недоліки, на думку податкового органу, в первинних документах, не є такими, що мають наслідком визнання правочину нікчемним внаслідок відсутності господарських операцій. Позивачем вжиті всі заходи необхідної обачності при виборі контрагента та укладенні договору. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.01.2015 р. № 0000172202 суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента - Товариства з обмеженою відповідальність «Сінтра Юг», який не мав можливості здійснити надання послуг в зазначеному в первинних документах обсязі. Вказаний контрагент також не має достатнього обсягу ресурсів для здійснення виду господарської діяльності, вказаного в договорі. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача вказаним в акті перевірки контрагентом. Угода між позивачем та зазначеним підприємством укладена з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» зареєстровано 11.10.2004 р.,включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 33125694та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» здійснює наступні види господарської діяльності: 33.13 ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування; 33.20 ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування; 25.61 оброблення металів та нанесення покриття на метали; 33.14 ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

19.11.2014 р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» за липень 2014 р. та подальшого використання в своїй діяльності отриманих товарів (робіт, послуг) у періодах їх фактичного здійснення.

За результатами перевірки складено акт № 3587/2202/33125694 від 24.11.2014 р.

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш»:

- ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» у липні 2014 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено невідповідність змісту первинних документів суті господарських операцій, які визнані нереальними по ланцюгу постачання, відсутність об'єктів оподаткування, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18 001,30 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

За перевіряємий період встановлено взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг», який допустив порушення податкового законодавства, а саме, не має ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Засновником, керівником та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» є одна особа, якою у липні 2014 р. відображено податкові зобов'язання по 128 контрагентам-покупцям та виписано 412 податкових накладних.

На виписку пакету документів на одну господарську операцію в середньому потрібно 20-30 хв. робочого часу.

Таким чином, якщо підрахувати витрати часу на виписку документів по податковим зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» за липень 2014 р., то вони складуть 206 годин, тобто, можна зробити висновок, що посадова особа підприємства повинна була займатися оформленням первинних документів 10 годин на добу протягом 20 робочих днів, і це без урахування часу на ведення податкового та бухгалтерського обліку, укладання договорів та інших обов'язків бухгалтера (а.с. 32).

Крім того, первинні документи до перевірки надані не в повному обсязі, окремі документи містять недоліки.

В акті перевірки контролюючий орган прийшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» відображені в податковій звітності взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків (а.с. 37).

26.01.2015 р. на підставі акту перевірки № 3587/2202/33125694 від 24.11.2014 р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172202.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом надано копії наступних документів: договорів, додаткових угод, податкових накладних, рахунків, актів приймання виконаних робіт, відомостей списання матеріалів, банківських виписок, комерційних пропозицій, актів приймання-передачі майна, товарно-транспортних накладних.

15.08.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (Пірядник) та ПАТ «ОРРЗ» (Замовник) укладено договір № 36/12 на виконання робіт по ремонту електрообладнання.

Відповідно до п. 1.1 розділу І договору Підрядник зобов'язується виконати ремонт усіх видів електродвигунів і трансформаторів.

03.01.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (Пірядник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Замовник) укладено договір № 05/13 на виконання робіт по ремонту електрообладнання.

Відповідно до п. 1.1 розділу І договору Підрядник зобов'язується виконати ремонт усіх видів електродвигунів і трансформаторів.

20.07.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» (Підрядник) укладено договір № 20-07/14 про виконання робіт.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.4 розділу І договору Підрядник зобов'язується виконати ремонт усіх видів електродвигунів і трансформаторів.

Транспортування електрообладнання на ремонт та з ремонту здійснюється транспортом і за рахунок Підрядника.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатівспільноїдіяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територіюУкраїни за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сумм податку до податкового кредиту вважається дата тієїподії, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльностіплатникаподатку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язкуз придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно до п.п. 44.6, 44.7 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієїстатті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи абопосадової особи платникаподатків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, щопризначивперевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу меншеніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» мало господарські взаємовідносини з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг».

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» зареєстровано 17.04.2014 р. та з 20.10.2014 р. - в стані припинення. Основний вид діяльності підприємства: 46.90неспеціалізована оптова торгівля.

Таким чином, вид діяльності підприємства не відповідає предмету укладеного договору.

Згідно даних АІС «Податковий блок» на підставі звітів за формою 1-ДФ кількість працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» за червень-липень 2014 р. склала: за 2 квартал 2014 р. звіт відсутній, за 3 квартал 2014 р. - 7 осіб (прийняті в липні 2014 р. та всі звільнені 01.08.2014 р.).

З актів виконаних робіт, наданих позивачем, не можливо встановити кількість осіб, залучених до виконання робіт, витрат робочого часу, матеріалів, обладнання, тобто вартість робіт, вказана в актах, не обґрунтована.

Відповідно акту перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» не були надані до перевірки документи, які б підтверджували факт завантаження електрообладнання на транспорт Підрядника, присутність посадових осіб в місцях прийому/відвантаження товару, інформації щодо транспортного перевезення електродвигунів для ремонту (а.с. 33).

Перевірка підприємства була виїзною, ніяких доказів не прийняття первинних документів перевіряючими до суду не надано.

В судове засідання позивачем надано товарно-транспортні накладні, які не надавались під час перевірки, після проведення перевірки та складання акту.

Відповідно до положень ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, згідно до вимог ст. 44 Податкового кодексу України, в разі наявності у платника податків первинних документів та ненадання їх вчасно контролюючому органу такий платник може надати документи після проведення перевірки та до прийняття рішення.

Позивач вказаним правом не скористався.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру та договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» знаходиться в м. Харків, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» - в м. Нікополь. Позивачем не наведено обґрунтувань економічної доцільності залучення до виконання робіт підприємства Субпідрядника, яке знаходиться на віддаленій відстані від місцезнаходження Підрядника.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» для виконання робіт з ремонту електрообладнання як Субпідрядника для виконання позивачем (Підрядником) робіт за договорами, укладеними з ФОП ОСОБА_5 та ПАТ «ОРРЗ»(Замовники).

Відповідно до податкових накладних №№ 175, 176 від 29.07.2014 р., актів приймання виконаних робіт по ремонту електрообладнання за липень 2014 р. №№ 171, 172 від 29.07.2014 р. роботи з ремонту електрообладнання виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» та прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» 29.07.2014 р.

При цьому, відповідно до податкових накладних № 2 від 04.07.2014 р., № 3 від 07.07.2014 р., № 4 від 10.07.2014 р., актів приймання виконаних робіт по ремонту електрообладнання № 56 від 04.07.2014 р., № 58 від 07.07.2014 р., № 59 від 10.07.2014 р. роботи прийняті Замовником ФОП ОСОБА_5 у ТОВ «Нікопроммаш» 04.07.2014 р., 07.07.2014 р. та 10.07.2014 р.

Згідно до податкової накладної № 8 від 21.07.2014 р., акту приймання виконаних робіт № 17819 від 21.07.2014 р. роботи прийняті Замовником ПАТ «ОРРЗ» у ТОВ «Нікопроммаш» 21.07.2014 р.

Таким чином, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що роботи були здані Підрядником - ТОВ «Нікопроммаш» та прийняті Замовниками - ФОП ОСОБА_5 та ПАТ «ОРРЗ» раніше, ніж ці роботи були здані Субпідрядником ТОВ «Сінтра Юг» та прийняті Підрядником ТОВ «Нікопроммаш».

Товарно-транспортні накладні та акти приймання-передачі майна датовані 06.06.2014 р., 11.06.2014 р., 23.06.2014 р., 26.06.2014 р. в той час як договір між ТОВ «Нікопроммаш» та ТОВ «Сінтра Юг» укладено 20.07.2014 р.

Доказів на усунення вказаних невідповідностейв даних, зазначених в первинних документах, позивачем не надано.

Крім того, позивачем не наведено обґрунтувань скороченого строку виконання ТОВ «Сінтра Юг» робіт по договору (договір укладено 20.07.2014 р., роботи виконані та прийняті 29.07.2014 р.), з урахуванням незначної кількості працівників у контрагента, часу перевезення електрообладнання з м. Нікополь до м. Харкова та назад з м. Харкова до м. Нікополя.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.»

Враховуючи наведене, позивачем надано не достатньо первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг».

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 «статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-якідокументи (у тому числі договори, накладні, рахункитощо) мають силу первиннихдокументівлише в разіфактичногоздійсненнягосподарськоїоперації.

Якщо ж фактичного здійсненнягосподарськоїоперації не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.»

Як вже зазначалося, позивачем не надано достатньої кількості первинних документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредит вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Доводи позивача стосовно того, що реальність виконання робіт з боку спірноговиконавця в адресу платника підтверджується необхідними первинними документами (договорами, податковими накладними, актами приймання виконаних робіт, товарно-транспортними накладними та іншими документами), що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.

Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального виконання робіт в адресу позивача, залучення третіх осіб контрагентом для виконання робіт. З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у виконавця робіт об'єктивної можливості виконати роботи через недостатність ресурсів,не встановлення первинних документів про залучення спірним виконавцем робіт третіх осіб до виконання робіт.

Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах змісту розглядуваних операцій.

Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що послуги справді отримувались позивачем, але не в тієї особи, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право на податковий кредит.

Позивачем також не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним виконавцем робіт. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації виконавця робіт в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Зазначеної правової позиції дотримується Вищій адміністративний суд України в ухвалі від 13.11.2013 р. по справі № К/800/11613/13.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.01.2015 р. № 0000172202 відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VIвід08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позовумайнового характеру становив 1 827,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено частково судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 182,70 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 1 644,30 грн.підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати в розмірі 1 644,30 грн. стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 червня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.06.2015 суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова