Ухвала

від 02.09.2015 по справі 804/3106/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2015 рокусправа № 804/3106/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопроммаш"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 р.

у справі № 804/3106/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопроммаш"

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» звернулось до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2015 р. № 0000172202 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 27 001,95 грн. ( в тому числі за основним платежем - 18 001,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9 000,65 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що викладені в акті перевірки висновки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача, податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом, порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків, а також, що недоліки, в первинних документах, не є такими, що мають наслідком визнання правочину нікчемним внаслідок відсутності господарських операцій. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.01.2015 р. № 0000172202 суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 10 червня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» , не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанцій, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» за липень 2014 р. та подальшого використання в своїй діяльності отриманих товарів (робіт, послуг) у періодах їх фактичного здійснення.

За результатами перевірки складено акт № 3587/2202/33125694 від 24.11.2014 р., яким встанровлено ряд порушень, а саме: ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» у липні 2014 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено невідповідність змісту первинних документів суті господарських операцій, які визнані нереальними по ланцюгу постачання, відсутність об'єктів оподаткування, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18 001,30 грн.

26.01.2015 р. на підставі акту перевірки № 3587/2202/33125694 від 24.11.2014 р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172202.

Відмовляючи у задоволені адмінстративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального виконання робіт в адресу позивача, залучення третіх осіб контрагентом для виконання робіт. З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у виконавця робіт об'єктивної можливості виконати роботи через недостатність ресурсів,не встановлення первинних документів про залучення спірним виконавцем робіт третіх осіб до виконання робіт, отже наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах змісту розглядуваних операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, суттєвим, з огляду на приписи наведених норм, є придбання товарів (робіт, послуг) з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Безперечно, категорія господарська діяльність не є суто економічною категорією.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Отже, підприємницька діяльність є складовою ширшого за обсягом поняття господарська діяльність .

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 1.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 (далі по тексту - Положення), вказане Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

У відповідності до пункту 2.4 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вищезазначених правових норм, вбачається, що показники витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які є підставою для формування податкового обліку платника податків, а також належними та допустимими доказами на підтвердження податкової звітності в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ПАТ «ОРРЗ» (Замовник) укладено договір № 36/12 від 15.08.2012 року на виконання робіт по ремонту електрообладнання.

03.01.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (Пірядник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір № 05/13 на виконання робіт по ремонту електрообладнання.

20.07.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» (Підрядник) укладено договір № 20-07/14 про виконання робіт.

Транспортування електрообладнання на ремонт та з ремонту здійснюється транспортом і за рахунок Підрядника.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем, зокрема, надано копії видаткових накладних 175, 176 від 29.07.2014 р., актів приймання виконаних робіт по ремонту електрообладнання за липень 2014 р. №№ 171, 172 від 29.07.2014 р. роботи з ремонту електрообладнання виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтра Юг» та прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» 29.07.2014 р.

Відповідно до податкових накладних № 2 від 04.07.2014 р., № 3 від 07.07.2014 р., № 4 від 10.07.2014 р., актів приймання виконаних робіт по ремонту електрообладнання № 56 від 04.07.2014 р., № 58 від 07.07.2014 р., № 59 від 10.07.2014 р. роботи прийняті Замовником ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Нікопроммаш» 04.07.2014 р., 07.07.2014 р. та 10.07.2014 р.

Відповідно до податкової накладної № 8 від 21.07.2014 р., акту приймання виконаних робіт № 17819 від 21.07.2014 р. роботи прийняті Замовником ПАТ «ОРРЗ» у ТОВ «Нікопроммаш» 21.07.2014 р.

Таким чином, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що роботи були здані Підрядником - ТОВ «Нікопроммаш» та прийняті Замовниками - ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «ОРРЗ» раніше, ніж ці роботи були здані Субпідрядником ТОВ «Сінтра Юг» та прийняті Підрядником ТОВ «Нікопроммаш» .

Товарно-транспортні накладні та акти приймання-передачі майна датовані 06.06.2014 р., 11.06.2014 р., 23.06.2014 р., 26.06.2014 р. в той час як договір між ТОВ «Нікопроммаш» та ТОВ «Сінтра Юг» укладено 20.07.2014 р.

Крім того, позивачем не наведено обґрунтувань скороченого строку виконання ТОВ «Сінтра Юг» робіт по договору (договір укладено 20.07.2014 р., роботи виконані та прийняті 29.07.2014 р.), з урахуванням незначної кількості працівників у контрагента, часу перевезення електрообладнання з м. Нікополь до м. Харкова та назад з м. Харкова до м. Нікополя.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни структури активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов' язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «Нікопроммаш» не надано достатньої кількості первинних документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволені позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 10 червня 2015 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопроммаш" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 р.

у справі № 804/3106/15- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів відповідно до ст..212 та ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст виготовлено - 04 вересня 2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак