Постанова

від 02.06.2015 по справі 813/8278/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року № 813/8278/14

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивача . ОСОБА_1,

відповідача Каранця Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області, Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області в особі Реєстраційної служби про визнання протиправними дій та нечинним рішення про застосування фінансових санкцій, скасування рішення про проведення державної реєстрації, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяв про доповнення позовних вимог від 23.12.2014 року та від 26.05.2015 року просить:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - органу доходів і зборів у юридичної особи з найменуванням «Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області» (код ЄДРПОУ 3871184620);

- визнати протиправними дії юридичної особи з найменуванням «Державна податкова інспекція у Пумтомитівському районі м. Головного управління Міндоходів у Львівській області» щодо складання відносно ОСОБА_3 рішення № 0000282203 від 06.11.2014 року про застосування фінансових санкцій у зв'язку з відсутністю у даної юридичної особи відповідного обсягу повноважень контролюючого органу;

- визнати дії Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного Управління Міндоходів у Львівській області, які виразилися у втручанні у право приватної власності громадянина України - підприємця ОСОБА_3 шляхом пред'явлення вимог майнового характеру щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 6800,00 грн. за рішенням №0000282203 від 06.11.2014 року - незаконними та невиправданими для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та в силу норм статті 19, 57, 117 Конституції України, ст. ст. 13, 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» через відсутність у Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів та опублікованого в офіційному бюлетені «Офіційний вісник України» Положення про організацію його діяльності, функції та повноваження (права) як юридичної особи публічного права (контролюючого органу, органу стягнення);

- визнати недостовірними відомості про юридичну особу з найменуванням «Державна податкова інспекція у Пумтомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області», які внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- визнати протиправними дії державного реєстратора, які виразилися у здійсненні ним державної реєстрації юридичної особи з найменуванням «Державна податкова інспекція у Пумтомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області» (код ЄДРПОУ: 38718462) з порушенням вимог ст.ст. 4, 8, 24, 25, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», які не можна усунути;

- скасувати рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи з найменуванням «Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області» (код ЄДРПОУ: 38718462), як таке що прийнято за відсутності факту створення цієї особи та за відсутності чинного установчого документу (положення про її діяльність, функціонування та повноваження), з істотним порушенням порядку створення юридичної особи;

- покласти на Засновника обов'язок щодо проведення ліквідації заснованої ним юридичної особи з найменуванням «Державна податкова інспекція у Пумтомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області» у зв'язку з відсутністю чинного установчого документу (положення) про цю особу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про те, що фактичною підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій були матеріали Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області від 28.09.2014 року, складені старшим ДІМ Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області Моравським А.І., а саме, як зазначено в позові, документ з назвою «Протокол ЛВ № 243596 про «адміністративне» правопорушення від 28.09.2014 року. Позивач зазначила, що особисто не продавала неповнолітній особі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин та тютюнових виробів, а протокол ЛВ №243596 про адміністративне правопорушення від 28.09.2014 року складено відносно іншої особи. З огляду на це, позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав для притягнення її до відповідальності за діяння, яких вона не вчиняла.

Під час розгляду даної адміністративної справи представник позивача доповнила і уточнила позовні вимоги, остаточний зміст яких наведено вище. В підсумку позивач оскаржує дії відповідача щодо складання відносно ФОП ОСОБА_3 рішення про застосування фінансових санкцій від 06.11.2014 року №0000282203, мотивуючи це відсутністю у Відповідача 1 компетенції (повноважень) саме як суб'єкта владних повноважень, у тому числі на прийняття таких рішень. У свою чергу відсутність компетенції, відповідно і позовні вимоги в цій частині, позивач обґрунтовує тим, що Положення про організацію діяльності названого вище податкового органу не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів та не опублікованого в офіційному бюлетені «Офіційний вісник України», а крім того саме Положення, суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», за змістом якої в переліку територіальних органів серед іншого зазначено про створення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів, як наголошує представник позивача, без слів «у Львівській області». Натомість у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб підприємців є запис, як вважає представник позивача, про іншу юридичну особу, ніж це передбачено згаданою вище постановою Кабміну від 20.03.2013 року № 229, а саме «ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області», про утворення якої немає розпорядчого акта та відсутні установчі документи. На цій підставі представник позивача дійшла висновку про відсутність самого факту створення такого територіального органу Міндоходів як ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області. Тому рішення від 06.11.2014 року №0000282203 про застосування фінансових санкцій позивач як неправомірне втручання у право приватної власності, непорушність якого, окрім нормативно-правових актів національного законодавства, гарантує також Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Покликаючись на відсутність належно зареєстрованого установчого документа, а також документа, який би визначав правовий статус Відповідача 1 як суб'єкта владних повноважень позивач просить визнати недостовірними відомості щодо ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також просить визнати неправомірними рішення і дії державного реєстратора Реєстраційної служби Пустомитівського РУЮ у Львівській області щодо державної реєстрації ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області як юридичної особи, оскільки цю державну реєстрацію здійснено, на думку позивача, за відсутності факту створення цієї особи та за відсутності чинного установчого документу (положення про її діяльність, функціонування та повноваження), з істотним порушенням вимог закону.

З урахуванням наведеного вище позивач вважає, що рішення №0000282203 від 06.11.2014 року про застосування фінансових санкцій прийнято як без належних на те законних підстав, так і суб'єктом, якого не наділено компетенцією на прийняття рішень щодо застосування фінансових санкцій, передбачених ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні таку позицію підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі м. Головного управління ДФС у Львівській област, позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях, в яких зазначив про те, що оскаржене рішення від 28.09.2014 року №0014371700 про застосування до позивача фінансових санкцій прийнято на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на основі матеріалів про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_5, які надійшли від Пустомитівського РВ ГУ МВС України у Львівській області. Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЛВ №2435962 від 28.09.2014 року гр. ОСОБА_5, продавець магазину, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, продала неповнолітній особі слабоалкогольний напій, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 156 КУпАП. Окрім адміністративної відповідальності, вчинення такого правопорушення є також підставою для застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». З огляду на це, рішення про застосування до позивача фінансових санкцій прийнято відповідно до вимог законодавства і підстав для його скасування немає.

Щодо доводів позивача про неправомірну державну реєстрацію податкового орагану як юридичної особи, а відтак про відсутність компетенції на прийняття рішень зокрема щодо застосування фінансових санкцій вищезазначений відповідач зазначив про те, що усі необхідні документи, передбачені частиною 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення реєстраційної дії було подано у встановленому законом порядку і підстав для відмови у реєстрації податкового органу як юридичної особи у Львівського міського управління юстиції у Львівській області не було. Крім того, Положення, на підставі якого діє податкова інспекція, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року №563 та внесене до Єдиного державного реєстру нормативних актів, є чинним. Стосовно реєстрації Наказу Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 року №55 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Львівській області», яким затверджено установчий документ - Положення про Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, то як зазначив відповідач цей акт не зачіпає прав, свобод і законних інтересів громадян та не має міжвідомчого характеру, а визначає лише повноваження ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, тобто є організаційно-розпорядчим документом, а не нормативним актом, тому реєстрації в Міністерстві юстиції не підлягає. З урахуванням наведеного вважає, що підстав для задоволення даного позову немає.

В судовому засіданні представник відповідача таку позицію також підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області (Відповідач 2) на вимогу суду надала матеріали реєстраційної справи щодо державної реєстрації ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області як юридичної особи. Окрім того, від Відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт господарювання 02.10.2007 року, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Свою господарську діяльність позивач здійснює у приміщенні магазину, що за адресою: АДРЕСА_1

28 вересня 2014 року старший ДІМ Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області Моравський А.І. склав відносно гр. ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення ЛВ №243596 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, яким зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв, особі, яка не досягла 18 років. Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що в магазині ПП «ОСОБА_3», що за адресою: АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_5, яка на момент проведенні перевірки назвалась продавцем цього магазину, продала неповнолітній дівчині пиво. У власноруч написаних поясненнях гр. ОСОБА_5 підтвердила факт реалізації неповнолітній особі напою з назвою «Бірмікс».

Протокол про адміністративне правопорушення ЛВ №243596 від 28.09.2014 року старшого ДІМ Пустомитівський РВ ГУ МВС України у Львівській області Моравського А.І. було надіслало голові Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Пустомитівської міської ради Львівської області для розгляду і прийняття рішення.

За наслідками розгляду протоколу старшого ДІМ Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області Моравського А.І. про адміністративне правопорушення ЛВ №243596 від 28.09.2014 року Адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Пустомитівської міської ради винесла постанову від 05.11.2014 року про закриття провадження по справі відносно гр. ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 156 КУпАП («Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами»). Згідно з цією постановою встановлено, що судячи із записів у трудовій книжці гр. ОСОБА_5 не має трудових відносин з ПП «ОСОБА_3», відтак не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 156 КУпАП.

Поряд з тим, згадані вище матеріали справи про адміністративне правопорушення Пустомитівського РВ ГУ МВС України у Львівській області також було надіслано до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області для вирішення питання про застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ЛВ №243596 від 28.09.2014 року ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області прийняла рішення від 06.11.2014 року №0000282203 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій в сумі 6800 грн. на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Згідно з цим рішенням, підставою для застосування до позивача санкцій стало порушення обмежень, встановлених п. 2 ч. 1 ст.15-3 названого вище Закону, а саме: «реалізація пива особі, яка не досягла 18 років».

Позивач вважає зазначене рішення протиправним, у зв'язку з чим звернулась з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходив із наступного.

Справою адміністративної юрисдикції, згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єктом владних повноважень, відповідно до пункту 7 частини першої цієї ж статті КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частині першій статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

- спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1);

- спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (п.3).

Вимоги до змісту адміністративного позову закріплено у статті 105 КАС України, відповідно до частини 4 якої адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, оскільки це прямо передбачено у п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України. Проте з огляду на наведені вище законодавчі норми, суд вважає, що такі вимоги можуть розглядатися у спорі між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. У спорі між фізичною особою-підприємцем, як у даному випадку, та суб'єктом владних повноважень предметом оскарження можуть бути рішення, дії чи бездіяльність останнього, відтак вимоги позивача в частині встановлення відсутності компетенції (повноважень) у ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області не відповідають завданням адміністративного судочинства та є безпідставними.

Поряд з тим суд встановив, що в даному випадку спір між ФОП ОСОБА_3 та ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області (правонаступником якого є ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області) виник у зв'язку з прийняттям рішення від 06.11.2014 року №0000282203 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На думку суду, саме рішення ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області спричинило виникнення спірних відносин, а не дії щодо його прийняття, позаяк в даному випадку юридичні наслідки для прав та інтересів позивача має власне рішення суб'єкта вданих повноважень про застосування фінансових санкцій. Окрім того, позивач та її представник не пояснили суду в чому полягають дії по прийняттю рішення про застосування фінансових санкцій та в чому вони вбачають відмінність між протиправністю таких дій та власне самим рішенням контролюючого органу як результатом його владної управлінської діяльності.

Відтак, суд прийшов до висновку, що при розгляді даної адміністративної справи серед іншого необхідно надати оцінку саме рішенню ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області від 06.11.2014 року №0000282203 про застосування фінансових санкцій на предмет його відповідності критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема встановити, чи прийнято його на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законами та Конституції України. При вирішенні спору в цій частині суд керувався наступним.

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлено у ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95 ВР).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону №481/95 ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Слабоалкогольними напоями, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №481/95 ВР, є алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю. Пивом у розумінні цієї статті є насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Відповідно до цієї ж статті під роздрібною торгівлею слід розуміти діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування; під місцем торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

За порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання, відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Порядок №790).

Відповідно до п. 2 Порядку №790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно з п. п. 3, 4 цього Порядку до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом. Посадові особи і громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, за порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, відповідно до п. 5 Порядку №790, є зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п. п. 6, 8, 10, 13 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта підприємницької діяльності на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.

У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.10.2013 року № 950 «Про питання щодо застосування адміністративного законодавства України органами внутрішніх справ України» затверджено, зокрема, Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2.1. цієї Інструкції складати протоколи про адміністративні правопорушення, протоколи про адміністративні затримання, протоколи вилучення речей і документів, протоколи огляду речей та особистого огляду, отримувати пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків мають право працівники органів внутрішніх справ, які мають спеціальні звання.

Згідно з п. п. 3.5.- 3.8 Інструкції протокол про адміністративне правопорушення (додаток 2) складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом (додаток 3), на якому проставлено відповідні серія і номер. Усі реквізити протоколу заповнюються чорнилами чорного або синього кольору, крім гелевих, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено. Протокол складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3.9. Інструкції при складанні протоколу зазначаються:

- дата і місце його складення (число, місяць, рік, населений пункт, географічна точка);

- посада, спеціальне звання, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

- відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (зазначаються повністю (без скорочення) її прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць і рік народження; місце народження; місце проживання; місце реєстрації; номер телефону; найменування підприємства, установи, організації, де працює (її посада) або навчається особа; документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі й назва ОВС, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток), дата видачі й найменування підприємства, установи, організації, що його видали); відомості щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності);

- місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол);

- частина відповідної статті та стаття КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за таке правопорушення;

- прізвища, місця проживання свідків і потерпілих, якщо вони є;

- пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. п. 3.12, 3.15 Інструкції протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також цими особами. До протоколу долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи).

Тим же наказом МВС України від 04.10.2013 року № 950 затверджено бланк протоколу про адміністративне правопорушення (додаток №2 до Інструкції), а також Технічний опис бланка протоколу про адміністративне правопорушення (додаток № 3 до Інструкції), відповідно до якого:

- бланк протоколу про адміністративне правопорушення є аркушем паперу розміром 210 х 297 мм (+- 0,5 мм) масою 80 г/м 2 і складається з протоколу та копії. Протокол і копія надруковані на самокопіювальному папері з лицьового боку трьома фарбами способом офсетного друку;

- на бланку протоколу про адміністративне правопорушення нанесена лінія перфорації на відстані 20 мм від лівого краю;

- серія протоколів складається з літеросполук. Номер зазначається шестизначним цифровим показником та виконується високим способом друку;

- текстова частина надрукована фарбою зеленого кольору;

- для захисту бланка використані малі елементи захисту: 1) мікрошрифт у позитивному зображенні на протоколі і копії бланка; 2) нерегулярна комп'ютерна фонова сітка для протоколу виконана блакитним кольором, для копії - жовтим кольором.

- найменування виробника, номер, рік та квартал виконання замовлення надруковано з лицьового боку протоколу та копії (п. п. 1-6 Технічного опису).

Таким чином, для накладення фінансових санкцій на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 ВР необхідно встановити факт реалізації слабоалкогольного напою та/або пива особі, яка не досягла 18 років.

Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, становить склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, про вчинення якого складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Такий протокол є належним доказом, який підтверджує наявність факту порушення правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, на підставі якого орган доходів і зборів може вирішувати питання про накладення фінансових санкцій відповідно до ст. 17 Закону №481/95 ВР.

Суд встановив, що оскаржене рішення про застосування фінансових санкцій від 06.11.2014 року №0000282203 прийнято на підставі матеріалів, які надійшли від Пустомитівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, а саме протоколу ЛВ №243596 від 28.09.2014 року про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП відносно гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, складеного старшим ДІМ Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області Моравським А.І.

Для повного і всебічного з'ясування обставин справи суд витребував в Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Пустомитівської міської ради матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_5 Серед наданих на вимогу суду матеріалів є оригінал протоколу про адміністративне правопорушення ЛВ №243596 від 28.09.2014 року, оглянувши і дослідивши який суд звернув увагу на наступне.

Бланк протоколу не відповідає формі та технічному опису, які затверджено наказом МВС України від 04.10.2013 року № 950 «Про питання щодо застосування адміністративного законодавства України органами внутрішніх справ України», зокрема: розмір протоколу значно менший, ніж це передбачено згаданим Наказом і становить 145 х 205 мм, реквізити і текстова частина протоколу (поля для заповнення) надруковані чорною фарбою на звичайному папері без захисних елементів, з лицьового боку протоколу немає найменування виробника, номеру, року та кварталу виконання замовлення. Окрім того, як слушно зауважила представник позивача, в заголовку цього документа є помилка, адже замість протокол про «адміністративне» правопорушення зазначено: протокол про «адмінстративне» правопорушення, що також свідчить про те, що такий документ виготовлено неналежним способом.

Стосовно власне змісту протоколу ЛВ №243596 від 28.09.2014 року, зокрема складу зафіксованого у ньому адміністративного правопорушення, то суд, дослідивши оригінал цього документа, взяв до уваги таке.

Протокол складено відносно гр. ОСОБА_5, при цьому назва і реквізити документа, на підставі якого старший ДІМ Моравський А.І. встановив особу, яка вчинила правопорушення, попри вимоги згаданої вище Інструкції, в протоколі не зазначено. Немає також даних і про те, на підставі яких документів було встановлено, що гр. ОСОБА_5 є продавцем магазину, в якому ФОП ОСОБА_3 здійснює свою господарську діяльність.

Згідно з протоколом від 28.09.2014 року ОСОБА_5 продала пиво неповнолітній особі, проте в протоколі немає жодної інформації про цю неповнолітню особу, зокрема не зазначено її імені і дати народження чи інших відомостей, на підставі яких можна було б встановити особу неповнолітнього, зокрема її вік, що має істотне значення, оскільки відповідальність настає саме за продаж пива неповнолітній особі. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які суду надала Адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Пустомитівської міської ради, також немає документів, на підставі яких можна було б встановити особу, якій ОСОБА_5 продала пиво, є лише рапорт старшого ДІМ Пустомитівського РВ ГУ МВС України у Львівській області про відмову ОСОБА_6, яка 28.09.2014 року придбала пиво в приміщенні магазину ПП «ОСОБА_3», від дачі письмових пояснень. Також в протоколі немає інформації про реалізований напій, на основі якої можна було б ствердити, що він не є безалкогольним, зокрема не вказано назви напою, його вмісту та виробника.

Наведені вище обставини в цілому, на думку суду, свідчать про те, що протокол ЛВ №243596 від 28.09.2014 року, який складено за фактом такого правопорушення, оформлено з суттєвими порушеннями вимог законодавства, без дотримання встановлених вимог до його форми та змісту. Більше того, такий протокол не містить достатніх і необхідних відомостей, які свідчать про наявність порушення, що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій на підставі ст. абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 ВР.

На основі наведеного вище суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про застосування до ФОП ОСОБА_3 не відповідає критеріям, які наведено у ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки є необґрунтованим і таким, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Щодо позовних вимог в частині визнання недостовірними відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо юридичної особи «Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області» та стосовно правомірності державної реєстрації цього державного органу як юридичної особи суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регламентуються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV (далі - Закон №755-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №755-IV державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №755-IV документи, які відповідно до вимог Закону подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи:

1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, до якої може бути подана як додаток заява щодо обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

2) примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

3) два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник);

4) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа.

Частиною 1 статті 25 Закону №755-IV передбачено, що державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону №755-IV підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) та кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи № 002833 Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (38718462) для проведення державної реєстрації названої вище юридичної особи державному реєстратору було надано наступні документи:

1) реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи від 05.07.2013 року;

2) копію наказу Міністерства доходів і зборів України №55 від 17.04.2013 року «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Львівській області»;

3) копію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів України»;

4) два примірники Положення про Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013р. №55 (а.с.137-145 Т.1);

5) копію квитанції, виданої банком 24.04.2013 року;

6) документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи, а саме наказ Міністерства доходів і зборів України від 02.07.2013 року №1614-о про призначення ОСОБА_7 начальником ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області;

7) квитанцію по сплату реєстраційного збору.

На підставі перелічених вище документів державний реєстратор Реєстраційної служби Пустомитівського РУЮ Львівської області вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис від 05.07.2013 року за № 14041020000002833 про державну реєстрацію Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (код ЄДРПОУ 38718462).

На думку суду, надані державному реєстратору документи для державної реєстрації згаданого вище органу доходів і зборів відповідають вимогам, встановленим у ст. 24 Закону №755-IV, і передбачених у ст. 27 Закону №755-IV підстав для відмови у проведенні державної реєстрації в даному випадку не було.

Щодо доводів представника позивача про невідповідність Наказу Міністерства доходів і зборів України №55 від 17.04.2013 року, яким затверджено Положення про ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів України», то такі, на думку суду, ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачем та її представником змісту зазначених вище актів. Зокрема, текст додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229, де міститься перелік юридичних осіб публічного права - територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, організовано таким чином, що найменування новоутворених територіальних органів Міндоходів в районах та областях та й сам перелік цих органів розміщено під назвами адміністративно-територіальних одиниць - АР Крим та областей України. Відповідно, в найменуванні кожного територіального органу Міндоходів, утвореного в межах району певної області, які зазначено в додатку № 1 до постанови Кабміну від 20.03.2013 року №229, вже не повторюється назва цієї області. Втім, повне найменування територіального органу Міндоходів в районах в межах областей, окрім назви району, все ж включає в себе назву області, у межах якої утворено відповідний районний територіальний орган Міндоходів. У зв'язку з цим, твердження позивача та її представника про порушення вимог Закону №775-IV при проведенні державної реєстрації Відповідача 1, як і їх твердження про відсутність факту створення ДПІ у Пустомитівському Головного управління Міндоходів та відсутність установчого документа, що визначає правовий статус цього державного органу є надуманими і безпідставними. Відповідно, обґрунтованих підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог немає.

Що стосується визнання недостовірними відомостей щодо ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то в силу наведених вище положень ст. 18 Закону №№755-IV такі вважаються достовірними, доки до них не внесено змін. Відтак, позовні вимоги в цій частині також безпідставні і підстав для їх задоволення в суду немає.

Відповідно до ч. 1. ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За змістом ч. 2 ст. 160 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. У цій же статті передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За наведених вище обставин справи та з урахуванням вимог законодавства суд прийшов до висновку, що рішення Відповідача 1 від 06.11.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій не відповідає критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України. Разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання неправомірними дій ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, на думку суду, не дає можливості належним чином відновити порушені права позивача. З урахуванням наведеного вище суд прийшов до висновку, що рішення від 06.11.2014 року №0000282203 про застосування фінансових санкцій слід визнати протиправним та скасувати.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 6 листопада 2014 року №0000282203 про застосування фінансових санкцій.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.